Ухвала суду № 53323372, 09.11.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОДАННЯ БЕЗ РУХУ

09 листопада 2015 року

Справа № 808/8601/15

м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Горобцова Я.В., розглянувши у м. Запоріжжі матеріали подання

Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовський ливарно механічний завод»

про стягнення коштів за податковим боргом, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшло подання Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовський ливарно механічний завод» про стягнення коштів за податковим боргом.

Відповідно до частини другої статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинно містити: 1) найменування адміністративного суду; 2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв’язку заявника; 3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв’язку, якщо такий відомий, відносно сторони, до якої застосовуються заходи, передбачені частиною першою цієї статті; 4) підстави звернення з поданням, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника; 5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються; 6) підпис уповноваженої особи суб’єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.

Водночас у частині, що не врегульована статтею 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги до подання визначаються загальними нормами, зокрема статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини третьої статті 106 КАС України до позовної заяви, зокрема, додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Стаття 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) передбачає, що суддя, вирішуючи питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі, з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Як вбачається з подання та доданих до нього документів, останнє оформлене з порушенням приписів статей 106 та 1833 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно зі статтею 1 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції чинній на момент звернення податкового органу до суду) (далі– Закон України № 3674-VI), судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (частина перша статті 2 Закону України № 3674-VI).

Частиною першою статті 3 Закону України № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Статтею 5 Закону України № 3674-VI встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: 1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі; 2) позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи; 3) позивачі - у справах про стягнення аліментів; 4) позивачі - у справах щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов’язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України “Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні” ; 5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов’язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги; 6) позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення; 7) громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб; 8) інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; 9) інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів; 10) позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; 11) виборці - у справах про уточнення списку виборців; 12) військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов’язаних з виконанням військового обов’язку, а також під час виконання службових обов’язків; 13) учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав; 14) позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту”; 15) фізичні особи (крім суб’єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов’язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом.

Суд звертає увагу заявника на те, що перелік статті 5 Закону України № 3674-VI є вичерпним, а відтак з огляду на вище викладене податковий орган не звільняється від сплати судового збору за подання про стягнення коштів за податковим боргом з Товарисва з обмеженою відповідальністю «Азовський ливарно механічний завод», оскільки подання є формою звернення Державної фіскальної служби України визначене процесуальним законодавством, а саме Кодексом адміністративного судочинства України.

Частиною першою статті 4 Закону України № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, відповідно до пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України № 3674-VI встановлено, що за подання адміністративного позову майнового характеру суб’єкт владних повноважень сплачує 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та за позов не майнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати

Згідно зі статтею 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2015 рік” розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі на 1 січня 2015 року становить 1218 грн.

Так, судом встановлено, що заявник не додав до подання доказів про сплату судового збору у розмірі 1835,78грн., чим порушено вимоги частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Водночас, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору з огляду на те, що до клопотання не додано доказів можливості в подальшому сплатити заявником суму судового збору. Крім того, у спірних правовідносинах заявник виступає як орган державної влади, тобто як представник держави, через якого вона набуває і здійснює свої права та обов’язки. За таких умов, неналежне фінансування державою заявника, як свого представника у спірних правовідносинах, не може вважатись підставою для відстрочення або розстрочення сплату судового збору.

Отже, з урахуванням викладеного заявнику необхідно надати докази сплати судового збору за звернення з поданням до суду про стягнення коштів за податковим боргом.

Крім того, всупереч п.6 ч. 3 ст. 183-3 КАС України відпис уповноваженої субєкта владних повноважень не скріплений печаткою.

Такі обставини вказують на невідповідність подання вимогам процесуального законодавства, а тому згідно з частиною першою статті 108 КАС України, воно підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення вказаних недоліків.

Відповідно до частини четвертої статті 183-3 КАС України, у разі недотримання вимог частини третьої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.

Недоліки подання можуть бути усунені шляхом надання заявником до суду доказів сплати судового збору за поданням у розмірі 1 835,78грн., та примірник подання, що скріплений печаткою.

Для усунення недоліків подання судом встановлюється строк до 10 год. 20 хв. 10 листопада 2015 року.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 106, 108, 160, 165, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Подання Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області – залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви в порядку та у спосіб, зазначений в мотивувальній частині цієї ухали до 10 год. 20 хв. 10 листопада 2015 року .

Бердянській об’єднаній державній податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області необхідно у строк, встановлений судом для усунення недоліків подання, надати суду докази сплати судового збору за поданням у розмірі 1 835,78грн. шляхом подання безпосередньо до канцелярії суду оригіналу квитанції та примірника подання.

Роз’яснити заявнику, що згідно з частиною четвертою статті 183-3 КАС України, невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику подання та доданих до нього документів.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Я.В. Горобцова