Рішення № 5332283, 09.09.2009, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.09.2009 Справа № 16/142-ПД-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Шульженко Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, смт.Білозерка Херсонської області

до Малого комунального підприємства "Водограй", смт.Білозерка Херсонської області

про спонукання до виконання умов договору та стягнення 29000 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2, дов. від 01.07.2009р., представник.

від відповідача - Нечай О.В., посв. №1 від 02.02.2009р., директор

Приватний підприємець ОСОБА_1 (позивач) звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з малого комунального підприємства “Водограй” (відповідач) збитків в сумі 29000 грн. 00 коп. та спонукання до виконання умов договору шляхом заборони відключення від водовідведення та водопостачання позивача на об'єктах за адресою смт. Білозерка вул. К.Маркса,86.

В ході розгляду справи позивач на підставі ст.22 ГПК України відмовився від позовних вимог щодо спонукання до виконання умов договору шляхом заборони відключення від водовідведення та водопостачання позивача на об'єктах за адресою смт. Білозерка вул. К.Маркса,86. Позивач також збільшив розмір збитків і просив стягнути збитки у сумі 29240 грн.80 коп. Суд прийняв відмову від позовних вимог та в цій частині припиняє провадження у справі.

Відповідач позовні вимоги не визнає та пояснює, що згідно п.2.1 Правил користування системами централізованого комунального водозабезпечення та водовідводу в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспа від 27.06.08 р. користування системами централізованого комунального водозабезпеченням та водовідведенням здійснюється виключно на підставі договору у відповідності до ЗУ " Про питну воду та питне водозабезпечення". та " Про житлово-комунальні послуги". Відповідач пояснив, що договір від 02.04.07 укладений з приватним виробничо-комунальним підприємством " Торговий дім ОСОБА_1.", розташованого по вул. К. Маркса,86 у смт.Білозерка. При здійсненні планової перевірки стану водно-каналізаційного господарства ОСОБА_1 з його участю був складений акт перевірки та за результатами складений припис про усунення виявлених порушень. Зокрема, ОСОБА_1 зобов"язаний був надати копію паспорту, свідоцтво про перевірку лічильника органами Держстандарту, згідно п.5.14 Правил. Відповідач пояснив, що у визначений у приписі термін позивач не усунув вказані в ньому недоліки, не надав витребувану документацію. Відповідач пояснив, що 13.03.09 за № 199 ОСОБА_1 направлено лист, згідно якого останній попереджувався відповідачем, що у зв"язку з невиконанням припису, він вважається таким, що користується водою самовільно. Відповідач пояснює, що 26.03.09 ОСОБА_1 не допустив відповідальних осіб відповідача до лічильника для зняття показників. В зв"язку з цим, йому складена калькуляція на оплату за водокористування у відповідності до п.3 Правил- по пропускних можливостях труби при швидкості руху води 2м/сек на протязі 24 годин на добу. Відповідач пояснює, що позивач вирахувану вартість з березня 2009 року не сплатив, а здійснював оплату за лічильником, який не пройшов повірку у державних органах. В зв"язку з цим, відповідач, оплачені суми позивачем, не зараховував. Відповідач пояснив, що на підставі наряду-завдання № 1 від 26.05.09 було проведено відключення ПВКФ " Торговий дім ОСОБА_1." від водозабезпечення через недопуск контролерів до лічильника, наявності заборгованості з оплати за надані послуги. За даними відповідача за квітень-травень борг фірми складає суму 61878 грн.20 коп. На думку відповідача, відключення проведено у відповідності до п.3.1.1,2.2.1 договору від 02.04.07. Відповідач не визнає позовні вимоги щодо стягнення збитків, оскільки за адресою вул. К. Маркса,86 у смт. Білозерка знаходиться кіоск, який належить позивачу та на підставі дозволу проводить продаж питної води з 7.00 до 21.00 щодня. Такий же пункт продажу розміщений і у " Торговому будинку ОСОБА_1.". За весь час відключення від води зазначені торгові пункти працювали, вартість води, яку вони продавали 20-25 коп. Зазначене відповідач підтверджує письмовими свідченнями свідків, що додані до матеріалів справи. Також відповідач посилається на публікацію у газеті "Придніпровська зірка" від 27.07.07, де зазначено, що " Торговий дім ОСОБА_1." щоденно реалізує очищену за американськими технологіями воду. На думку відповідача, зазначене свідчить про використання для цілей фільтрації водопровідну воду із центральної системи. Відповідач також пояснює, що за час відключення водозабезпечення ПВКФ " Торговий дім ОСОБА_1" було встановлені стоки у розмірі 280 м куб. На думку відповідача, зазначений факт суперечить доводам позивача про використання лише 26 куб. м води, яку він придбав.

На думку відповідача, суд на підставі ст.509, 611,623 ЦК України, у випадку задоволення позовних вимог, має взяти за основу ринкові ціни, які існують на день прийняття рішення. На думку відповідача, приватний підприємець ОСОБА_1 не є належним позивачем, оскільки абонентом, з яким укладено договір від 02.04.07 є ПВКФ " Торговий дім ОСОБА_1."

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача, суд

в с т а н о в и в:

Між малим комунальним підприємством “Водограй” та приватним підприємцем ОСОБА_1 укладений договір по наданню послуг з водопостачання та водовідведення 2 квітня 2007 року.

Зазначений договір був підписаний з боку Абоненту приватним підприємцем ОСОБА_1, підпис завірений печаткою, хоча у вступній частині договору зазначено, що договір укладений з Торговим домом ОСОБА_1

Відповідач у судовому засіданні доводить, що договір укладався з юридичною особою ПВКФ " Торговий будинок ОСОБА_1, а не приватним підприємцем ОСОБА_1"

Судом встановлено, що юридичної особи як Торговий дім ОСОБА_1 не існує.

Судом встановлено, що засновником фізичною особою ОСОБА_1 створена юридична особа -приватна виробничо-комерційна фірма " Торговий дім ОСОБА_1".

Згідно наданої копії наказу № 22 від 29.12.06 р. директором цієї фірми є ОСОБА_4 з 01.01.07 р.

Суд вважає, що оскільки договір підписаний приватним підприємцем, а не директором ОСОБА_4, то він і є стороною за договором. Відповідач в судовому засіданні надав на огляд договір з ПВКФ " Торговий будинок ОСОБА_1", однак, до матеріалів справи його не залучив та не наполягав на його юридичній оцінці судом.

Крім того, виставлені рахунки на оплату за договором від 02.04.07 оплачував саме приватний підприємець ОСОБА_1, відповідач оплату приймав, доказів повернення грошових коштів, як помилково отриманих, в суд відповідач не надав. Таким чином, своїми діями відповідач визнавав, що договір укладений з приватним підприємцем, а не з юридичною особою - ПВКФ " Торговий будинок ОСОБА_1" . Крім того, перевірка в лютому 2009 році відповідачем проводилася водно-каналізаційного господарства приватного підприємця ОСОБА_1, припис від 09.02.09 відповідачем був складений на гр. ОСОБА_1 Акт припинення подачі води складався щодо виконаних робіт на об"єкті, що розміщений по вул. К.Маркса,86. Судом встановлено, що за зазначеною адресою знаходиться будівля- торговий дім ОСОБА_1, експлуатацію якого, в цілях здійснення підприємницької діяльності, здійснює приватний підприємець. Суд звертає увагу, що в акті зазначено, що при відключенні був присутній "ТД ОСОБА_1.", тобто, торговий дім, що за своєю природою неможливо, оскільки будинок не може бути присутнім і будь-що підтверджувати при будь-яких діях фізичної особи.

Зазначені висновки суду спростовують доводи відповідача, що договір був укладений з ПВКФ " Торговий будинок ОСОБА_1 та що приватний підприємець ОСОБА_1 є неналежним позивачем.

За умовами договору від 02.04.07 Постачальник (відповідач) зобов'язується забезпечити Абоненту (позивачу) подачу води на господарчі, побутові та технологічні потреби, а також на прийом стічних вод на протязі дії всього договору.

За п.2.2.1 договору Абонент зобов'язаний проводити оплату наданих послуг за тарифами на підставі виставлених рахунків на протязі 5 днів з дня їх отримання.

За п.3.1.1 договору Постачальник має право припинити подачу води і приймання стічних вод в порядку та строки, зокрема, у випадку не виконання абонентом умов п. 2.2.1

За п.7.1 договору встановлений строк дії договору- до 31.12.07 з пролонгацією на рік, але не більше двох років. Сторони не надали, що протягом 2007-2008 років жодна із сторін заявляла письмові попередження щодо закінчення дії договору. Таким чином, суд встановив, що договір діє до 31.12.09 р.

Відповідно до ст. 526 ЦК України договірні зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений строк та у відповідності до вимог договору. Відповідно до ст.193 ГК України одностороння відмова від виконання договірних зобов'язань не допускається.

Судом встановлено, що приватний підприємець ОСОБА_1 на праві власності має нерухоме майно майновий цілісний комплекс, що складається із торгового будинку, нежитлової будівлі, торгівельного майданчика, які знаходяться за адресою смт. Білозерка вул.К.Маркса,86-а, що підтверджено свідоцтвом на право власності від 31.10.07 р.

Судом встановлено, що за період дії договору з дня укладення до 26.05.09 р. відповідач виконував свої зобов'язання, подаючи воду до Торгового будинку ОСОБА_1

Судом встановлено, що приватний підприємець ОСОБА_1 здійснює свою підприємницьку діяльність, зокрема, здаючи в оренду зазнане приміщення іншим приватним підприємцям у тому числі ПВКФ “Торговий дім ОСОБА_1.”, що підтверджено договорами оренди, які знаходяться у матеріалах справи.

Оплата за отримані послуги позивачем проводилася на підставі виставлених відповідачем рахунків, в порядку, передбаченому п.2.2.1 Договору, своєчасно та в повному обсязі, що підтверджено наданими платіжними дорученнями.

Заперечення відповідача щодо наявності заборгованості нарахованої ним розрахунково має бути предметом окремого судового провадження. При розгляді цієї справи відповідно до ст.83 ГПК України. суд не виходить за межі позовних вимог.

Судом встановлено, що з березня 2009 року рахунки на оплату від відповідача не поступали, тому оплата проводилася на підставі показань лічильника.

Доводи відповідача, що лічильник не пройшов перевірку, тому його показники не можуть братися до уваги, спростовується встановленим фактом, що відповідач добровільно за приписом прокурора 07.07.09 підключив торговий будинок до водопостачання, що свідчить про погодження його з висновками прокурора щодо відсутності заборгованості позивача за використану воду.

Судом встановлено, що відповідач 09.02.09 провів планову перевірку стану водно-каналізаційного господарства приватного підприємця ОСОБА_1, за результатами якої склав припис, в якому вимагав усунення ряду порушень та недоліків, зокрема, заключити договір на водопостачання.

Судом встановлено, що 26.05.09 р. представником відповідача був складений акт про припинення подачі води, і в той же день подачу води було припинено. В акті зазначалася заборгованість абонента за споживання води у розмірі 61 878,20 грн., що і стало причиною відключення від води та опломбування водного крану.

Позивач 02.06.09р звернувся до відповідача з претензією, в якій просив повідомити, на якій правовій підставі було нарахована абоненту заборгованість в сумі 61 878,20 грн. за надані послуги, в той час, як весь об'єм наданих послуг оплачена своєчасно і повністю.

Відповідач повідомив позивача 19.06.09 р., що відключення від водопостачання та нарахування заборгованості по оплаті за надані послуги проведені у зв'язку із відсутністю договору на водопостачання та водовідведення на 2009 рік , невиконання припису №3 від 09.02.09р., відсутність пояснень на лист №126 від 01.02.09р та через не допуск представників відповідача до зняття показань водяного лічильника.

Позивач не погодився із такими поясненнями, вважаючи відключення від водопостачання порушенням виконання договірних умов, які прийняв на себе відповідач за п.1.1 договором від 02.04.07. В зв'язку з цим, позивач звернувся зі скаргою на дії відповідача до прокурора Білозерського району Херсонської області 15.06.09 р.

За результатами перевірки скарги прокурор Білозерського району виніс начальнику малого комунального підприємства “Водограй” припис про усунення порушень природоохоронного законодавства від 01.07.09 р., за яким зобов'язав відповідача негайно вжити заходів щодо усунення порушень вимог чинного законодавства і відновлення водозабезпечення торгового будинку позивача відповідно до умов договору. Прокурор в приписі зазначив, що підстав для відключення немає, оскільки відсутній борг за спожиту воду, оплата здійснюється своєчасно, що підтверджується платіжними дорученнями. Прокурор дійшов до висновку, що вказані порушення мають очевидний характер і можуть завдати істотної шкоди державі, а також здоров'ю громадян, якщо будуть негайно не усуненні.

Відповідач 07.07.09 р. виконав припис прокурора та розпломбував водний кран.

Тим самим, відповідач визнав незаконність своїх дій щодо відключення позивача від водокористування.

Таким чином, відповідач в порушення умов договору свої договірні зобов'язання щодо подачі води за період з 26.05.09 р. по 07.07.09 р. не виконав, чим причинив позивачу збитки. Позивач звернувся до суду з позовом щодо відшкодування збитків.

Відповідно до приписів ст.33 ГПК України кожна із сторін зобов"язана довести у суді ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушення зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встанолені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності передбаченим законом умов. Їх сукупність створює склад цивільного порушення, який є підставою цивільноправової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків утворюють елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторони. Суб'єкт - боржник, об'єктивна сторона правовідношення по зобов'язанням, об'єкт правопорушення, суб'єктивна сторона вина. Відсутність хоча б одного елементу звільняє боржника від відповідальності за невиконання взятих зобов'язань.

Відповідно до ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини ( умислу або необережності).

Відповідно до ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Під збитками розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також не одержані кредитором доходи, які б він одержав би, якби зобов'язання було виконано.

Суд дійшов висновку, що в судом встановлено факт неправомірних дій відповідача в невиконанні договірних зобов'язань протягом періоду з 26.05.09 р.по 07.07.07 р. щодо безперебійного забезпечення водою торгового дому, де здійснює свою підприємницьку діяльність позивач. Суд також вважає, що добровільне виконання відповідачем припису прокурора, є його погодженням, що він безпідставно провів відключення від водопостачання та розпломбував кран та є свідченням визнання останнім своєї вини.

Позивач у позові зазначив, що односторонньою відмовою відповідача від виконання умов договору і припиненням подачі води, позивачу було спричинено збитків на суму у сумі 29240 грн.80 коп.

В судовому засіданні позивач пояснив, що одним з основних видів його господарської діяльності, яку здійснює позивач, є здача приміщень будинку торгівлі в оренду, Орендарями зазначеного будинку є, зокрема, підприємницькі структури, які займаються аптечним бізнесом, роботи громадським харчуванням, утримання салону краси, тому їм потрібна вода для надання послуг. За договірними зобов'язаннями Орендодавець (позивач у справі) повинен забезпечувати Орендарів безперебійним водопостачанням. У зв'язку з відключенням води, позивач на виконання прийнятих договірних зобов'язань щодо забезпечення водою Орендарів, був змушений терміново шукати собі тимчасового постачальника води.

Згідно договору від 27.05.09 р., укладеного між приватним підприємцем ОСОБА_5 та приватним підприємцем ОСОБА_1, останній придбав для господарських потреб Орендарів торгового будинку воду на загальну сум 30 000грн., про що свідчить квитанція до прибуткового касового ордеру від 27.05.09р. т від 24.06.09 р.

Відповідно до розрахунку збитків, сума реальних збитків, спричинена позивачу відповідачем внаслідок невиконанням умов договору в частині водопостачання, складає 29 240 грн.80 коп. Згідно наданого розрахунку 27.05.09 р .за накладною № 20 позивачем було придбано 960 бут., або 18336 літрів води на суму 24000 грн.; 24.06.09 за накладною № 41 було придбано 375 бут, або 7162, 5 л води на суму 6000 грн.. позивач визначив, що за 4 повних місяця для потреб Орендарів торгового дому було використано 150 куб. м. на суму 870 грн. Таким чином, середньомісячне споживання води 37,5 куб. м. або 37 500 л. на суму 217,5 грн. Позивач вирахував, що за 1,5 місяці, на протязі яких було відключено відповідачем воду, він мав би сплатити 326 грн.25 коп. Зазначену суму позивач віднімає від суми 30 000 грн., а також суму оплати за стоки 432 грн.95 коп. (кількість води, придбаної у ПП ОСОБА_5 25,498 куб. м; тариф оплати за стоки за 1 куб. м. 18 грн.98 коп.)

Таким чином, розрахунок спричинених реальних збитків за період з 26.05.09р. .склав суму 29240 грн.80 коп.

Згідно статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Із огляду на надані докази суд дійшов до висновку, що позивач довів наявність реальних збитків у сумі 29 240 грн.80 коп.

Відповідно до роз"яснень президії Вищого арбітражного суду України від 01.04.94 № 02-5/215 при вирішенні спору про відшкодування шкоди необхідно виходити із того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього зв"язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду і самою шкодою.

Суд також дійшов до висновку, що в судовому засіданні встановлено, що саме через відключення торгового дому від водопостачання позивач був змушений придбати воду для господарських потреб у такій кількості.

Оскільки він довів, що це реально понесені ним витрати, то суд не бере до уваги доводи відповідача, що приватний підприємець міг придбати воду по меншій ціні, а у випадку задоволення позовних вимог суду слід брати за основу ринкові ціни на день винесення рішення

Також суд відхиляє доводи відповідача щодо наявності у позивача кіоску з продажу води, який розташований біля торгового будинку та в самому будинку, який у період відключення від води торгував цим товаром. В підтвердження цього факту відповідач приклав письмові пояснення фізичних осіб. Однак відповідно до приписів ст.32 ГПК України письмові пояснення фізичних осіб не є доказами у господарських справах.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст 4 80,.82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Провадження у справі в частині спонукання відповідача виконати умови договору від 02.04.07 щодо здійснення водопостачання припинити. Позовні вимоги щодо стягнення збитків задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з малого комунального підприємства "Водограй" ( Хероснська область смт. Білозерка, пров. Харченко 46/89 ЕДРПОУ 31874082) на користь приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1) збитки у сумі 29 240 грн.80 коп. та в рахунок відшкодування держмита суму 292грн.40коп. і 315грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

3. Позивачеві надати довідку на повернення зайво сплаченого держмита у сумі 22 грн.60 коп.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.М. Немченко

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 21.09.09 р.