Ухвала суду № 53322091, 27.10.2015, Апеляційний суд міста Києва

Апеляційний суд міста Києва

Справа № 22-ц/796/10702/2015 Головуючий у 1-й інстанції - Сенько М.Ф.

Доповідач - Кабанченко О.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Кабанченко О.А.

суддів - Болотова Є.В., Білич І.М.

при секретарі - Гарматюк О.Д.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «НАДРА» - Стрюкової Ірини Олександрівни на заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 20 травня 2015 року

в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «НАДРА» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, -

в с т а н о в и л а:

Заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 20 травня 2015 року задоволено частково позов ПАТ «КБ «НАДРА» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за договором «Автопакет» №11/П/04/2008-840 від 17 січня 2008 року в сумі 15 871,07 доларів США та пеню в сумі 16 509,86 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 в доход держави по 1 007 грн. судового збору, з кожного.

В задоволенні решти вимог позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «НАДРА» просить змінити рішення суду, стягнути заявлений в позовній заяві штраф за порушення умов кредитного договору. Вважає, що рішення суду в цій частині не відповідає обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що відповідно до розрахунку кредитної заборгованості від 3 квітня 2014 року відповідачем не вносились мінімальні необхідні платежі, визначені п.п. 2.2.1, 2.2.2. цього Договору з 5 листопада 2013 року, а отже відповідач з 5 листопада2013 року перестав дотримуватись положень Кредитного договору, що в свою чергу призвело до порушень п. 4.3.2 цього договору, і за порушення даного пункту позивачем було нараховано штрафні санкції.

У судове засідання апеляційного суду відповідачі не явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені за зареєстрованим місцем проживання.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 17 січня 2008 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра», та ОСОБА_2. ОСОБА_3 було укладено кредитний договір «Автопакет» №11/11/04/2008-840.

За договором ОСОБА_2 отримав від ВАТ «КБ «Надра» кредит в сумі 14 220 доларів США під 14,40% річних на строк до 16 січня 2015 року, а ОСОБА_3 поручилась за виконання кредитних зобов'язань, в тому ж обсязі, що і позичальник (розділ 3.2 кредитного договору).

Відповідно до п.4.3 договору, позичальник зобов'язався щомісячно повертати кредит та сплачувати нараховані відсотки, здійснювати інші платежі, а у разі порушення зобов'язань за договором сплатити банку штрафні санкції (п.5.2 договору),

Пунктом 5.1 договору, сторони встановили пеню за прострочення строків повернення кредиту у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Згідно з п 4.2.5 договору банк вправі вимагати від позичальника дострокового виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених договором, можливих штрафних санкцій, якщо позичальник несвоєчасно чи не в повному обсязі сплатив черговий платіж.

Відповідно до п. 2.5 договору кредитор вправі вимагати від поручителя виконання зобов'язання за договором, якщо в установлений договором строк виконання позичальником зобов'язання в цілому чи в будь-якій його частині не будуть виконані.

ОСОБА_2 не належним чином виконував взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого у нього перед банком станом на 12 червня 2014 року виникла заборгованість, що за розрахунком позивача складається із: заборгованості за основним зобов'язанням - 11 274,60 доларів США; за процентами - 4 596,47 доларів США; за пенею - 16 509,86 грн.; по штрафам - 16 572,93 грн.

У березні 2015 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Комерційний банк «Надра» звернулась до суду з даним позовом, посилаючись в обґрунтування позовних вимог на наведені обставини, просила ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 в солідарному порядку 15 871,07 доларів США боргу по кредиту та процентам та 33 082.,9 грн. пені та штрафу на погашення заборгованості за кредитним договором.

Судом першої інстанції позовні вимоги задоволені в частині стягнення в солідарному порядку з відповідачів заборгованості в сумі 15 871,07 доларів США ( борг за кредитом - 11 274,60 доларів США; борг за процентами - 4 596,47 доларів США) та пені в сумі 16 509,86 грн., і в цій частині рішення суду сторонами не оскаржене.

Відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення штрафу у розмірі 16 572,93 грн., суд першої інстанції виходив з того, що дані вимоги є необґрунтованими, оскільки позивачем не вказано на конкретні факти порушень умов кредитного договору, за якими ОСОБА_2 було нараховано штрафи, не надано відповідних доказів цих порушень.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду, вважає, що він відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги про безпідставну відмову суду першої інстанції у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідачів штрафу, передбаченого п. 5.2 договору, колегія суддів відхиляє, зважаючи на наступне.

З позовної заяви вбачається, що позивач просив стягнути штраф, визначений п.5.2 кредитного договору, зазначивши зміст цього пункту договору, а саме: штраф відповідач зобов'язаний сплатити у разі порушення вимог пп. 4.3.1, 4.3.2, 4.3.7, 4.3.9, 4.3.10 цього договору, та не вказавши за порушення яких саме із перерахованих пунктів договору ідповідач повинен сплатити штраф.

При цьому, в копії договору, що був наданий позивачем та міститься у матеріалах справи, взагалі відсутні п. 4.3.1, 4.3.2 договору (а.с. 13).

Відповідно до п. 4.3.7 штраф нараховується за неповідомлення банку про зміну адреси, засобів зв'язку, прізвища, сімейного стану позичальника; за п. 4.3.9 - за ненадання на вимогу банку документів про поточний фінансовий стан позичальника; за п.4.3.10 - за ненадання додаткового забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором у разі суттєвого погіршення фінансового стану позичальника. Посилання в позовній заяві на те, що позичальником не було виконано п. 4.3.7, 4.3.9, 4.3.10 договору, відсутні, матеріали справи також не містять доказів на підтвердження таких порушень.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про необґрунтованість позовних вимог про стягнення штрафу.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що п. 4.3.2 договору (який відсутній у копії договору, що надавалась позивачем) встановлено, що позичальник повинен суворо дотримуватись всіх пунктів договору, а п. 4.3.17 передбачено, що позичальник має надавати в банк копію договору страхування (страхового полісу) і документ про сплату страхового внеску, що ним не було ним виконано. Проте, в позовні заяві відсутні посилання на вказані обставини, а матеріали справи доказів на їх підтвердження не містять.

За несвоєчасне внесення мінімальних необхідних платежів на погашення кредиту банком нарахована пеня у розмір 16 509,86 грн. в порядку, визначеному п. 5.1 договору, яка рішенням суду стягнута з відповідачів, отже посилання в апеляційній скарзі, що за несвоєчасне внесення необхідних платежів повинен також бути нарахований і штраф за п. 5.2 договору є безпідставними та суперечать вимогам чинного законодавства, яким не передбачено подвійної відповідальності за одне порушення.

З огляду на наведене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «НАДРА» - Стрюкової Ірини Олександрівни відхилити.

Заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 20 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: