Постанова № 53321274, 09.11.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2015 р. Справа№ 910/12679/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Шевченка Е.О.

Синиці О.Ф.

при секретарі Волуйко Т.В.

представники сторін:

позивача: Хитрова Л.В. за довіреністю від 04.08.14 № 9.37.7.0.0/Д-936;

відповідача: Лутак О.М. за довіреністю від 31.12.14 № 1/2014;

розглянувши апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України

на рішення господарського суду міста Києва від 21.07.2015

у справі № 910/12679/15 (головуючий суддя: Смирнова Ю.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах"

до Моторного (транспортного) страхового бюро України

про стягнення 8140,03 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.07.2015 по справі № 910/12679/15 позов задоволено повністю, стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" 8 140 грн. 03 коп. - страхового відшкодування в порядку регресу, 1 827 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Скарга мотивована тим, що суд повинен був впевнитися у виконанні зобов'язань страховика за договором добровільного страхування майна перед потерпілим та дослідити чи мало місце погодження потерпілого на здійснення регламентної виплати на рахунок такого страховика, при цьому суд не взяв до уваги, що у матеріалах справи таке погодження відсутнє.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України по справі № 910/12679/15 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: Зеленін В.О. (головуючий), Синиця О.Ф., Шевченко Е.О.

Розпорядженнями Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2015р., у зв'язку з перебуванням судді Синиці О.Ф. у відпустці сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/12679/15 колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Ткаченко Б.О., Шевченко Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2015 колегію суддів у зазначеному складі прийнято до розгляду справу № 910/12679/15. Розгляд апеляційної скарги призначений на 05.10.2015.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2015 року, у зв'язку з перебуванням судді Ткаченка Б.О. на лікарняному, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/12679/15 колегію суддів у складі: головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Синиці О.Ф., Шевченка Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2015 колегію суддів у зазначеному складі прийнято до розгляду справу 910/12679/15.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2015 розгляд справи відкладено на 09.11.2015 у зв'язку із неявкою представників сторін.

09.11.2015 в судовому засіданні представник відповідача (апелянта) підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у позові відмовити. Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

29.05.2009 між позивачем - Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Інгосстрах" (назву якого в подальшому змінено на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах"), як Страховиком, громадянином ОСОБА_6, як Страхувальником та ПАТ КБ "Приватбанк", як Вигодонабувачем, було укладено Договір страхування наземного транспорту № KRKRAN-094L00B (далі - Договір), відповідно до якого позивач прийняв під страховий захист автомобіль марки Daewoo, д.р.н. НОМЕР_1. Термін дії Догвоору становив з 29.05.2009 до 28.05.2010 та згідно з пп. 8.9 Договір пролонгований на термін з 29.05.2013 до 28.05.2014.

Згідно з п.4.2 Договору Страховик зобов'язаний у випадку настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування Страхувальнику або Вигодонабувачеві - Приватбанку.

Пунктом 7 Договором визначено перелік страхових випадків, з настанням яких виникає обов'язок Страховика здійснити страхове відшкодування у відповідності із Договором, у тому числі пошкодження застрахованого транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за його участю без вини водія.

06.09.2013 в м. Кривій Ріг по вул. Електрозаводська в напрямку об'їзної дороги сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої застрахований автомобіль марки Daewoo, д.р.н. НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою Відділу ДАІ та довідкою № 9261177 про ДТП.

Вказана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм автомобіля марки Nissan X-Trail, д.р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_7 вимог п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, що встановлено постановою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 12.09.2013 у справі № 212/8043/13-п.

Відповідно до Звіту № 1229-14232732-А від 25.09.13. про оцінку автомобіля марки Daewoo, д.р.н. НОМЕР_1, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу вказаного автомобіля склала 9 808,03 грн.

На виконання умов Договору та на підставі страхового акту № И-3235 від 09.10.2013 позивач, сплатив суму страхового відшкодування у розмірі 8140,03 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3131 від 09.10.2013. та меморіальним ордером від 10.10.2013.

Страхове відшкодування виплачено відповідно до Заяви про виплату страхового відшкодування від 16.09.2013, листа ПАТ КБ "Приватбанк" від 24.09.2013 №Э.10.0.0.0/1-2905 та Страхового акту від 09.10.2013 №И-3235 та перераховане в розмірі 100% на рахунок Страхувальника (ОСОБА_6) для погашення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

При цьому, вина ОСОБА_7, яка керувала автомобілем марки Nissan X-Trail, д.р.н. НОМЕР_2, встановлена постановою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 12.09.2013 у справі № 212/8043/13-п про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили 23.09.2013.

Відповідно до ч.4 ст.35 ГПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалена постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Статтею 979 ЦК України встановлено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що до позивача, як страховика за Договором, перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за завдані збитки.

Так, відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Положеннями ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Місцевим господарським судом також вірно встановлено, щодо взаємовідносини у сфері міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка" врегульовані безпосередньо Процедурними Правилами, прийнятими Радою Бюро на Генеральній Асамблеї 30.05.02. та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до положень п. 10.4. ст. 10 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" під час в'їзду на територію України власник транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, зобов'язаний мати на весь термін перебування такого транспортного засобу на території України сертифікат міжнародного автомобільного страхування "Зелена картка" або внутрішній договір страхування цивільно-правової відповідальності.

При цьому пунктом 40.1. ст. 40 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що МТСБУ є гарантом відшкодування шкоди на території України, заподіяної водіями - нерезидентами, на умовах та в обсягах, встановлених законодавством про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності та принципами взаємного врегулювання шкоди на території країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка", за інших обставин, визначених чинним законодавством про цивільно-правову відповідальність.

У пункті 10 ст. 10 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що власник який зареєстрований в іншій країні, зобов'язаний мати на весь термін перебування такого транспортного засобу на території України сертифікат міжнародного автомобільного страхування "Зелена картка" або внутрішній договір страхування цивільно-правової відповідальності.

У довідці № 9261177 про дорожньо-транспортну пригоду зазначено, що автомобіль марки Nissan X-Trail, д.р.н. НОМЕР_2 має "Зелену картку" № 08854588 із терміном дії до 19.09.2013.

Також відповідачем було направлено лист до Російського союзу автостраховиків та встановлено, що автомобіль марки Nissan X-Trail, д.р.н. НОМЕР_2 станом на день ДТП був застрахований в ТОВ "Альфастрахование" сертифікатом міжнародного автомобільного страхування "Зелена картка" № RUS/001/08864588.

Отже, оскільки водій ОСОБА_7, з вини якої сталася ДТП при керуванні автомобілем марки Nissan X-Trail, д.р.н. НОМЕР_2 мала страховий сертифікат міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка" № RUS/001/08864588, у відповідача виникло зобов'язання перед позивачем відповідно до положень ст. 40 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

20.02.2015 позивач звернувся до відповідача із претензією № 20-02/02-03 з проханням сплатити 8140,03 грн. виплаченого страхового відшкодування.

Відповідач листом № 8/3-03/6534 від 04.03.2015 відмовив позивачу в здійснені регламентної виплати в зв'язку з тим, що позивач не подав заяву протягом одного року з моменту скоєння ДТП.

У зв'язку із відмовою відповідача у сплаті виплаченого позивачем страхового відшкодування позивач звернувся до суду із позовом про стягнення зазначеної суми в судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 8140,03 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Крім цього, судом першої інстанції також обґрунтовано відхиленні заперечення відповідача проти покладення на нього витрат по оплаті судового збору, оскільки чинним законодавством, на момент звернення позивача до відповідача з регресною вимогою, не передбачалось обов'язку позивача надавати відповідачу разом із заявою про виплату страхового відшкодування сертифікат міжнародного автомобільного страхування "Зелена картка", і Процедурні Правила, прийняті Радою Бюро на Генеральній Асамблеї 30.05.2002, які регулюють взаємовідносини у сфері міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка" між національними страховими бюро, тому саме відповідач, а не позивач, мав право на здійснення запиту та отримання відповіді від Російського союзу авто страховиків.

Доводи скаржника, які викладені у апеляційній скарзі, щодо відсутності погодження потерпілого на здійснення регламентної виплати на рахунок страховика, відхиляються колегією суддів, оскільки наявність чи відсутність такого погодження не впливає на право позивача вимагати стягнення в порядку регресу фактично виплаченої суми страхового відшкодування.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Таким чином, наведене вище та докази, які містяться в матеріалах справи, спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 21.07.2015 у справі № 910/12679/15 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2015 у справі № 910/12679/15 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/12679/15 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді Е.О. Шевченко

О.Ф. Синиця