Ухвала суду № 53321075, 05.11.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/12719/14 Провадження № 22-ц/795/1996/2015 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Логвіна Т. В. Доповідач - Бечко Є. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2105 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіБечка Є.М.,суддів:Хромець Н.С., Скрипки А.А.,при секретарі:Мартиновій А.В.,за участю:ОСОБА_5, її представника ОСОБА_6, представника відповідача ОСОБА_7,

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 03 квітня 2015 року у справі за позовною заявою ОСОБА_5 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 про захист прав споживачів,

в с т а н о в и в:

В грудні 2014 року ОСОБА_5 звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 12 вересня 2014 року вона оформила у відповідача замовлення на придбання комплекту металопластикових вікон та послуг по їх монтажу на загальну суму 4033 грн.04 коп.; вказані грошові кошти вона відповідачу сплатила повністю. Але при замовленні товару та послуг їй не було надано належним чином оформленого договору, що є порушенням прав споживача. Крім того, склопакет металопластикового вікна був пошкоджений (наявна велика подряпина), а монтажні роботи були виконані неякісно. Усунення недоліків роботи відповідачем проведено лише після подання позивачем даного позову до суду. У зв'язку з цим позивач просила суд стягнути з відповідача на свою користь 2000 грн. у відшкодування завданої їй неправомірними діями ФОП ОСОБА_8 моральної шкоди.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 квітня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати дане рішення суду та ухвалити нове рішення, яким зобов'язати відповідача видати їй гарантійні документи на придбаний товар і надані послуги, а також стягнути з відповідача 2000 грн. моральної шкоди. Незгоду із судовим рішенням апелянт обгрунтовує неповним та неправильним встановленням обставин справи, порушення норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до викладу фактичних обставин справи, апелянт зазначає, що при замовленні вікон їй відмовили у оформленні належним чином Договорів, що вона не отримала необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, якість, а також про її виробника (виконавця, продавця).

ОСОБА_5 вважає, що своєю нечесною підприємницькою практикою відповідач ввів її в оману стосовно надання знижки на вікна в розмірі 7%, якої вона не отримала.

Також апелянт зазначає, що їй не було видано гарантійних документів на товар, на виконані роботи, на надані послуги, а документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Крім того, апелянт зазначає, що порушені всі терміни виконання замовлення, які затягнулись на довгі 3,5 місяців (замість обіцяних двох тижнів).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні позивачем не надано належних та допустимих доказів порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, а також на недоведеність в судовому засіданні того, що діями відповідача було завдано шкоду життю, здоров'ю або майну позивача, як це передбачено Законом України «Про захист прав споживачів».

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що між сторонами було укладено замовлення 142788-3946 від 12 вересня 2014 року, предметом якого є заміри конструкцій вікон у квартирі позивача (а.с.5).

Згідно Товарного чеку №01287050 від 16 вересня 2015 року покупець ОСОБА_9 сплатив ФОП ОСОБА_8 4033 грн. 04 коп. за комплект вікон металопластикових (згідно замовлення 01023946 від 16 вересня 2014 року), монтаж металопластикових конструкцій, відлив оц.200-240, сітку віконну москитну та підвіконня пласт. (а.с.4).

Також вбачається, що ОСОБА_5 зверталась до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області, проте провести перевірку Інспекція не мала можливості у зв'язку з забороною проведення перевірок підприємств, установ та організацій контролюючими органами протягом серпня-грудня 2014 року згідно п.31 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік».

Відповідно до п.п.5-6 ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону, на звернення до суду та інших уповноважених органів державної влади за захистом порушених прав.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Згідно ст.711 ЦК України шкода, завдана майну покупця та шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю у зв'язку з придбанням товару, що має недолік, відшкодовується відповідно до положень глави 82 цього кодексу.

Підстави відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг), передбачені параграфом 3 гл.82 ЦК України.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що у спорах про захист прав споживачів чинне цивільне законодавство передбачає відшкодування моральної шкоди у тих випадках, якщо шкода завдана внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції) або завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю у зв'язку з придбанням товару, що має недолік.

Причинного зв'язку між діями відповідача та погіршенням стану здоров'я позивача не підтверджено висновком судово-медичної експертизи.

Доводи, вказані позивачем в апеляційній скарзі про те, що суд неповно з'ясував обставини по справі, а наданим його доказам не надав належної оцінки, необґрунтовані та зводяться до неправильного розуміння закону, переоцінки доказів і незгоди з висновками суду.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильного висновку суду першої інстанції при вирішенні спору.

Виходячи із змісту ч.2 ст.303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового або зміни рішення.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права

Відповідно до ст.212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування рішення суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 03 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: