Ухвала суду № 53311878, 10.11.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №587/2756/14-к Головуючий у суді у 1 інстанції - Дашутін І. В.Номер провадження 11-кп/788/646/15 Суддя-доповідач - Демченко М. О. Категорія - Умисне тяжке тілесне ушкодження

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2015 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Демченка М. О.,

суддів - Моїсеєнко Т. М., Макаровець А. М.,

з участю прокурора - Передерій В.Г.,

при секретарі судового засідання - Москаленко Т.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження №1201420026000024 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Сумського районного суду Сумської області від 28 серпня 2015 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Суми, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, Сумського району Сумської області, раніше судимого:

1) 04.05.1992 Сумським районним судом за ст.141 ч.2 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, із застосуванням ст.46-1 КК України виконання вироку відстрочене на 2 роки, звільнений Ковпаківським районним судом м. Суми згідно указу президента України «Про амністію»;

2) 17.07.1995 Ковпаківським районним судом м. Суми за ст.140 ч.2, ст. 229-1 ч. 1, 229-4, 229-6 ч.2 КК України, до позбавлення волі на строк 6 років;

3) 17.09.2004 Сумським районним судом за ч. 3 ст.185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, звільнений 08.02.2007 року умовно-достроково, невідбутий термін покарання 4 місяці 10 днів;

4) 03.06.2008 Сумським районним судом за ст.309 ч.2 КК України до позбавлення волі на 2 роки;

5) 25.12.2013 Ковпаківським районним судом м. Суми за ст.185 ч. 1 КК України до арешту на 4 місяці,

обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.121 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

До Апеляційного суду Сумської області надійшла апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Сумського районного суду Сумської області від 28.08.2015 р.

За судовим рішенням ОСОБА_3 визнаний винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України з призначенням покарання у виді 9 років позбавлення волі.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 матеріальні збитки в розмірі 3700 грн. і 922 грн. 35 коп. на користь держави за проведення експертиз.

Питання про речові докази вирішено відповідно до ст.100 КПК України.

В обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги обвинувачений ОСОБА_3 вважає, що суд повинен був застосувати до нього статтю, що пом'якшує покарання, оскільки він хворий на туберкульоз, допитані в судовому засіданні свідки стверджували, що потерпілий ОСОБА_6 був побитий і в стані алкогольного сп'яніння брався за ніж, погрожуючи його зарізати.

В доповненні до апеляційної скарги зазначає, що було порушено його право на захист, оскільки відмова від захисника приймається тільки в присутності захисника, чого не відбулось. Просить дане кримінальне провадження призначити на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

Інші учасники кримінального провадження, законність і обґрунтованість вироку суду не оскаржували.

За рішенням Сумського районного суду Сумської області від 28.08.2015 р. ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що він 29.09.2014 р. близько 23 год. 55 хв., перебуваючи в домоволодінні ОСОБА_6, за адресою: АДРЕСА_2, Сумського району Сумської області, після розпивання спиртних напоїв з ОСОБА_6, та ОСОБА_7, на грунті неприязних відносин, умисно наніс ОСОБА_6 дерев'яним топорищем численні удари в область голови, грудної клітини, ніг, рук, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження та не бажаючи настання смерті ОСОБА_8, ОСОБА_3 самостійно припинив побиття потерпілого. ІНФОРМАЦІЯ_2 року в результаті отриманих травм ОСОБА_8 помер в цьому ж домоволодінні.

Дії ОСОБА_3 суд першої інстанції кваліфікував за ч.2 ст.121 КК України, які виразилися в умисному нанесенні тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_6, які були небезпечними для життя в момент їх заподіяння, що спричинили смерть потерпілого.

Заслухавши суддю - доповідача, доводи обвинуваченого ОСОБА_3, і його захисника ОСОБА_4, які підтримали апеляційну скаргу обвинуваченого, прокурора Передерія В.Г., який заперечував проти апеляційної скарги обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого задоволенню не підлягає.

Висновок місцевого суду, щодо доведеності винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, викладених у вироку, підтверджений зібраними по справі доказами, яким суд першої інстанції дав вірну кримінально-правову оцінку і в апеляційній скарзі обвинуваченого не оскаржується, а тому, відповідно до положень ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції, переглядає судове рішення суду першої інстанції, в межах апеляційної скарги.

Що стосується доводів обвинуваченого ОСОБА_3 про порушення його права на захист, то колегія суддів вважає їх безпідставними та необґрунтованими.

Так, відповідно до ч.1 ст.54 КПК України, обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його, а згідно ч.3 цієї норми закону, відмова від захисника не приймається у випадку, якщо його участь є обов'язковою. У такому випадку, якщо обвинувачений відмовляється від захисника і не залучає іншого, захисник повинен бути залучений у порядку, передбаченому ст.49 цього Кодексу, для здійснення захисту за призначенням.

Оскільки у відповідності до вимог ст.52 КПК України участь захисника у даному кримінальному провадженні не є обов'язковою, а сам обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні від захисника не відмовлявся та бажання його замінити не виявляв, а також не заперечив при цьому проти проведення судового розгляду цього провадження за відсутності захисника, вважав таке за можливе, про що він і надав відповідну розписку (а.п.116), то, колегія суддів вважає, що право на захист порушено не було і головуючим було забезпечено здійснення обвинуваченим його процесуальних прав.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_3, викладених в апеляційній скарзі, з приводу призначення більш м'якого покарання не заслуговують на увагу колегії суддів, оскільки суд першої інстанції в повній мірі дотримався загальних засад призначення покарання, і відповідно до вимог ст.65 КК України врахував як ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу обвинуваченого, так і обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також всі інші вимоги, з якими кримінальний закон пов'язує визначення виду і розміру покарання, що знайшло своє відображення у вироку суду з наведенням відповідних мотивів.

Колегія суддів також не може погодитися з доводами апеляційної скарги обвинуваченого з приводу не визнання судом обставин, такими, що пом'якшують покарання, оскільки зазначені в апеляційній скарзі обвинуваченого обставини, які на його думку суд міг визнати такими, що пом'якшують покарання не є такими в розумінні ч.2 ст.66 КК України, тому що вони ніяким чином не зменшують ступінь небезпечності самого діяння, а лише по своїй суті характеризують особу винного.

Призначене обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, на думку колегії суддів, є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Грубих порушень чинного законодавства, при розгляді матеріалів кримінального провадження в суді, які були б підставою для скасування ухваленого щодо обвинуваченого ОСОБА_3 вироку не встановлено.

Керуючись ст.ст. 404, 405,407,418, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Сумського районного суду Сумської області від 28 серпня 2015 року відносно ОСОБА_3 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу - без задоволення.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 залишити попередній - тримання під вартою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу апеляційного суду може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

СУДДІ:

Демченко М. О. Моїсеєнко Т. М. Макаровець А. М.