Справа №576/1384/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Васянович В. М.Номер провадження 22-ц/788/1901/15 Суддя-доповідач - Околот Г. М. Категорія - 48
УХВАЛА
і м е н е м У к р а ї н и
05 листопада 2015 року м. Суми
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Околота Г. М.,
суддів - Сибільової Л. О. , Хвостика С. Г. ,
при секретарі судового засідання -Чуприні В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 27 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_5, про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 27 серпня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 600 грн. аліментів щомісячно на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи стягнення з 26 червня 2015 року до закінчення нею навчання в Глухівському аграрному інституті ім. С.А.Ковпака Сумського НАУ - 30 червня 2018 року. Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах місячного платежу допущено до негайного виконання. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави 243 грн. 60 коп. судового збору.
Не погодившись з рішенням суду відповідач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування скарги зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що позивачка ніколи не зверталася до нього з питання добровільної участі в утриманні дитини. Зазначає, що при визначенні розміру аліментів суд, в порушення вимог ст.ст.182, 198, 200 СК України, не врахував його матеріальне становище, та дійшов помилкового висновку про те, що наявність у нього працездатності свідчить про можливість сплачувати аліменти. Також апелянт вказує, що нараховані Центром зайнятості кошти не отримував через відсутність фінансування та просить врахувати його проживання з жінкою, яка є пенсіонером-інвалідом.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та третьої особи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи з 29 вересня 1996 року по25 жовтня 2005 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, мають дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5, 6, 7).
Згідно з рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 01 лютого 2002 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 стягувались аліменти на утримання дочки ОСОБА_7 до її повноліття, у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (а.с.6).
ОСОБА_4 зареєстрована АДРЕСА_1 (а.с.3). Після припинення шлюбних стосунків дочка сторін ОСОБА_5 проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні (а.с.4).
Із довідки від 18 червня 2015 року №740 вбачається, що ОСОБА_5 з 01 вересня 2014 року є студенткою Глухівського агротехнічного інституту ім.С.А.Ковпака Сумського НАУ денної форми навчання спеціальності «Фінанси і кредит» (бакалавр) і не знаходиться на повному державному забезпеченні. Строк закінчення навчання - 30 червня 2018 року (а.с.9).
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що повнолітня дочка сторін на період навчання потребує певних витрат і її батько, будучи працездатною особою, повинен та може надавати таку матеріальну допомогу, а тому на підставі ст.199 СК України дійшов обґрунтованого висновку щодо стягнення на користь позивачки аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки він є законним, обґрунтованим, відповідає матеріалам справи та підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
Відповідно до ст.199 СК України якщо повнолітня дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Згідно з ч.2 ст.200 СК України при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітньою дочкою, сином.
Тобто, виходячи із змісту наведених норм, суд, врахувавши стан здоров я відповідача, його майновий та сімейний стан, відсутність на утриманні інших осіб, дійшов обґрунтованого висновку про право позивачки на отримання аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, від її батька.
Так, задовольняючи частково позовні вимоги, суд взяв до уваги ті обставини, що ОСОБА_5 навчається на платній основі і повинна згідно договору платити за кожний курс навчання 5800 грн., а тому повинна нести значні матеріальні витрати.
Із наданої апеляційному суду довідки Монастирищенського районного центру зайнятості від 04 вересня 2015 року вбачається, що з 08 грудня 2014 року по 08 квітня 2015 року ОСОБА_3 перебував на обліку як безробітній і у період з 01 січня по 08 квітня 2015 року отримав 3150 грн. 56 коп. доходу (а.с.39). Тому ці обставини спростовують доводи апеляційної скарги про те, що допомогу по безробіттю відповідач не отримував.
Відповідач є особою працездатного віку, має задовільний стан здоров'я, інших осіб на утриманні не має, а тому не вбачається об'єктивних перешкод для одержання доходів від трудової діяльності і виконання обов'язку надавати допомогу дочці у період її навчання до 23 років.
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не врахував тих обставин, що він мешкає однією сім'єю без реєстрації шлюбу з дружиною яка є пенсіонером-інвалідом, колегія суддів до уваги не бере та відхиляє, оскільки доказів такого сумісного проживання, а також доказів знаходження на його утриманні дружини-пенсіонера або інваліда ні суду першої ні апеляційної інстанції відповідачем надано не було.
Таким чином визначений судом першої інстанції розмір аліментів на думку колегії суддів є розумним і співмірним з матеріальними можливостями відповідача утримувати його повнолітню дочку.
Такі висновки суду відповідають вимогам ст.ст.199-200 СК України і узгоджуються з роз'ясненнями п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
Вказаний розмір аліментів не є надмірним, він відповідає вимогам виваженості, розумності та справедливості, узгоджується із встановленим ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» прожитковим мінімумом для працездатних осіб - 1378 грн.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції є правильними, оскільки ґрунтуються вони на обставинах, які встановлені в судовому засіданні, наданих сторонами доказах, у відповідності з нормами матеріального і процесуального законодавства, рішення суду відповідає вимогам ст.ст.213, 214 ЦПК України, підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги немає, тому відповідно до частини 1 ст.308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317, 325 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 27 серпня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий -
Судді -
Судове рішення № 53311791, Апеляційний суд Сумської області було прийнято 05.11.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 576/1384/15-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: