Ухвала суду № 53311518, 04.11.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7439/15

Головуючий у першій інстанції

Куриленко О. М.

Доповідач Комлева О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого-судді Комлевої О.С.

суддів Журавльова О.Г., Ісаєвої Н.В.

при секретарі Абалдовій О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, Київської районної адміністрації Одеської міської ради на рішення Київського районного суду м. Одеси від 17 червня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Київської районної адміністрації Одеської міської ради про скасування свідоцтва про право власності та розпорядження,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, Київської районної адміністрації Одеської міської ради про скасування свідоцтва про право власності та розпорядження, посилаючись на те, що на підставі рішення Одеської міської ради вона отримала у власність земельну ділянку площею 9,09 га за адресою: АДРЕСА_1, згодом на вказану земельну ділянку був оформлений державний акт на право власності на землю. На підставі дозволу на виконання будівельних робіт на зазначеній земельній ділянці був збудований житловий будинок із господарськими спорудами, в подальшому на цей будинок була оформлена декларація про готовність об'єкта до експлуатації. Тобто на зазначеній земельній ділянці знаходиться окремий будинок №74, який належить позивачці на підставі свідоцтва про право власності та складається з будинку літ. «А», загальною площею 721, кв.м, житловою площею 309,1 кв.м, гаражу літ. «Б».

Також позивачка зазначила, що в результаті ознайомлення в місцевому суді з іншою справою їй стало відомо про існування житлового будинку за адресою 74-А/1, який за площею практично відповідає площі будинку №74 та належить вже не ОСОБА_3, а ОСОБА_2, однак ОСОБА_2 є власницею сусідньої земельної ділянки площею 0,04 га, що також розташована за адресою: АДРЕСА_1, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку.

Однак позивачка вважає, що розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради № 991 від 25 грудня 2012 року не відповідає вимогам закону, оскільки даним розпорядженням фактично було забезпечено реєстрацію права власності на один і той же будинок за двома різними особами. Крім того, воно базується на документах, які не є чинними. Так свідоцтво про право власності на житловий будинок з гаражем, що складається з будинку літ «А», загальною площею 711,3 кв.м. житловою площею 307, 5 кв.м., гаражу літ . «Б», розташованих за адресою: АДРЕСА_1 від 27.12.2012 року серія НОМЕР_1, також послугувало повторній реєстрації права власності на один і той же житловий будинок, що належить позивачці, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного позивачка просила визнати незаконним та скасувати розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради № 991 від 25 грудня 2012 року, яким було встановлено нумерацію житлового будинку літ. «А» - загальною площею 711, 3 кв.м., житловою площею 307,5 кв.м., з гаражем літ «Б», розташованого на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на землю: АДРЕСА_1, скасувати свідоцтво про право власності на житловий будинок з гаражем, що складається з будинку літ. «А», загальною площею 711,3 кв.м., житловою площею 307,5 кв.м., гаражу літ. «Б», розташованих за адресою: АДРЕСА_1 від 27 грудня 2012 року серія НОМЕР_1, скасувати державну реєстрацію свідоцтва про право власності на житловий будинок з гаражем, що складається з будинку літ. «А», загальною площею 711,3 кв.м., житловою площею 307,5 кв.м., гаражу літ. «Б», розташованих за адресою: АДРЕСА_1 від 27 грудня 2012 року серія НОМЕР_1.

В судовому засіданні представник позивачці позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача районної адміністрації Одеської міської ради в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову в частині скасування розпорядження, посилаючись на те, що існує інша процедура його скасування, в іншій частині проти задоволення позову не заперечував.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про час, дату та місце розгляду справи сповіщена належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2015 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Київської районної адміністрації Одеської міської ради про скасування свідоцтва про право власності та розпорядження задоволений.

Скасоване розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради № 991 від 25 грудня 2012 року, яким було встановлено нумерацію житлового будинку літ. «А» - загальною площею 711, 3 кв.м., житловою площею 307,5 кв.м., з гаражем літ «Б», розташованого на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на землю: АДРЕСА_1; скасоване свідоцтво про право власності на житловий будинок з гаражем, що складається з будинку літ. «А», загальною площею 711,3 кв.м., житловою площею 307,5 кв.м., гаражу літ. «Б» розташованих за адресою: АДРЕСА_1 від 27 грудня 2012 року серія НОМЕР_1; скасована державна реєстрація свідоцтва про право власності на житловий будинок з гаражем, що складається з будинку літ. «А», загальною площею 711,3 кв.м., житловою площею 307,5 кв.м., гаражу літ. «Б» розташованих за адресою: АДРЕСА_1 від 27 грудня 2012 року серія НОМЕР_1.

На рішення суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким відмовити в задоволені позову, посилаючись на те, що судом неповно з'ясовані та не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, а також, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.

Також на рішення суду Київська районна адміністрація Одеської міської ради подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким відмовити в задоволені позову, посилаючись на те, що судом неповно з'ясовані обставини, які мають значення для справи, не надано належної правової оцінки доказам, що були надані для встановлення фактичних обставин справи, а також, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційних скарг та заперечень на них, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Згідно п. 3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 ЦПК України, розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив матеріали справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, що рішенням Одеської міської ради народних депутатів від 15 жовтня 2001 року № 2739 - ХХПІ ОСОБА_3 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0900 гектарів в межах згідно з планом, яка розташована на території АДРЕСА_1, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель.

01 липня 2002 року ОСОБА_3 отримала Державний акт № 1679/7032 на право приватної власності на землю Серії НОМЕР_2.

Згодом розробивши проектну документацію, ОСОБА_3 звернулась до Управління Державної пожежної охорони, ВАТ по газопостачанню та газифікації «Одесагаз», Управління архітектури та містобудування ВК ОМР, Санітарно-Епідеміологічної станції м. Одеси, Управління інженерного захисту території міста, де отримала погодження на будівництво житлового будинку з гаражем за адресою АДРЕСА_1.

Також 20 листопада 2002 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 було посвідчено заяву ОСОБА_5, в якій остання повідомила, що не заперечує проти початку будівництва житлового будинку ОСОБА_3 на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка межує з належною їй земельною ділянкою.

В подальшому Розпорядженням Київської районної адміністрації № 219 від 27.02.2003 року ОСОБА_3 було дозволено будівництво 2-х поверхового житлового будинку-котеджу, загальною площею 784,68 кв.м., житловою - 323,43 кв.м. та окремого гаражу на належній їй земельній ділянці по АДРЕСА_1, а також зобов'язано ОСОБА_3 оформити дозвіл на початок будівельних робіт в інспекції ДАБК.

09 вересня 2003 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю м. Одеси ОСОБА_3 було видано Дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1.

20.08.2012 року ОСОБА_3 зареєструвала в Інспекції ДАБК в Одеській області Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, а саме житлового будинку за адресою АДРЕСА_1.

На підставі вищевказаної декларації про готовність об'єкта до експлуатації та державного акту на право власності на землю 27 вересня 2012 року ОСОБА_3 було видано Свідоцтво про право власності на житловий будинок з господарською будівлею, який розташований за адресою АДРЕСА_1, та в цілому складається з будинку літ. «А», загальною площею 721, 6 кв.м., житловою площею 309, 1 кв.м., гаражу літ. «Б», відображених у технічному паспорті від 16.07.2012 року.

Також з матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення Одеської міської ради народних депутатів від 15 жовтня 2001 року № 2739 - XXIII ОСОБА_2 є власником 0,0400 гектарів земельної ділянки, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Право власності ОСОБА_2 на вищевказану земельну ділянку підтверджується Державним актом Серії НОМЕР_3, виданим 31 жовтня 2012 року.

18 жовтня 2012 року за № 0914212194256 ОСОБА_2 було зареєстровано в Інспекції ДАБК в Одеській області Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, а саме будівництво житлового будинку з гаражем за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 711,3 кв.м., житловою 307, 5 кв.м.

На підставі замовлення ОСОБА_2 у Адресному реєстрі міста Одеси було зарезервовано адресу об'єкта нерухомого майна: АДРЕСА_1, що підтверджується Довідкою № 343896/1, виданою 10 вересня 2012 року Юридичним департаментом Одеської міської ради.

Розпорядженням Київської районної адміністрації Одеської міської ради № 991 від 25 грудня 2012 року встановлено нумерацію житлового будинку літ. «А», загальною площею 711,3 кв.м., житловою - 307, 5 кв.м., з гаражем літ. «Б», розташованого на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на землю - АДРЕСА_1, та запропоновано ОСОБА_2, у порядку встановленому чинним законодавством, оформити право власності.

Згодом, а саме 27 грудня 2012 року виконавчим комітетом Одеської міської ради ОСОБА_2 було видано Свідоцтво про право власності на житловий будинок з гаражем, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та в цілому складається з будинку літ «А», загальною площею 711,3 кв.м., житловою площею 307, 5 кв.м., гаражу літ. «Б», відображених у технічному паспорті від 20.02.2012 року.

Вищевказане Свідоцтво було видане на підставі декларації про готовність до експлуатації, зареєстрованої інспекцією ДАБК в Одеській області від 18.10.2012 року № ОД 14212194256, розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 25.12.2012 року № 991, державного акта на право приватної власності на землю від 01.07.2002 року.

Разом з тим судом встановлено, що в пункті 11 вказаної Декларації міститься інформація про документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію: Державний акт на земельну ділянку площею 900 кв.м. № 1679/7032 від 01.07.2002 року, та державний акт на земельну ділянку площею 400 кв.м. № 1680/7033 від 01.07.2002 року.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Київського районного суду м. Одеси від 30 листопада 2011 року було визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, площею 0,0900 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 21.03.2013 року рішення Київського районного суду м. Одеси від 30 листопада 2011 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_6 та ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку площею 0,0900 га, за адресою АДРЕСА_1.

Таким чином, в Декларації про готовність об'єкта до експлуатації за адресою: АДРЕСА_1 від 18.10.2012 року № ОД 14212194256 міститься недостовірна інформація про права замовника на земельну ділянку площею 0,0900 га на якій здійснюється будівництво, так як вказана земельна ділянка належить ОСОБА_3

Саме з цих підстав ОСОБА_3 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю в Одеській області, в результаті чого постановою суду від 02 червня 2015 року скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 від 24.09.2012 року № ОД 08212172842, а також скасовано реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації за адресою АДРЕСА_1 від 18.10.2012 року № ОД 14212194256.

Дана постанова залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року.

Крім того, в декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 18.10.2012 року, яка стала підставою для видачі оскаржуваного свідоцтва, у якості інформації про документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою зазначено Державний акт на земельну ділянку площею 900 кв.м. № 1679/7032 від 01.07.2002 року, однак як було встановлено раніше, даний державний акт посвідчує право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0900 га, за адресою АДРЕСА_1.

Задовольняючи позов ОСОБА_3 про скасування свідоцтва про право власності та розпорядження, суд першої інстанції виходив з того, що свідоцтво про право власності ОСОБА_2 на житловий будинок № 74-А/1 по Фонтанській дорозі в м. Одесі та Розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради № 991 від 25 грудня 2012 року було видано на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 18.10.2012 року № ОД 14212194256, яка була зареєстрована всупереч актам цивільного законодавства та скасована Одеським окружним адміністративним судом, а також на підставі державного акта на право власності на землю від 01.07.2002 року, який на час видачі оскаржуваних документів чинним не був, на підставі чого суд прийшов до обґрунтованого висновку, що вказане свідоцтво та розпорядження підлягають скасуванню.

Судова колегія погоджується з вказаними висновками суду, та не находить підстав для задоволення апеляційних скарг.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, оскільки суд не з'ясував чи існує взагалі об'єкт права власності, як земельна ділянка площею 0,09 га за адресою: АДРЕСА_1; чи існує право власності ОСОБА_3 на зазначену земельну ділянку, тобто зареєстровано воно відповідно до вимог закону, чи ні, не приймаються до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи, а саме тим, що ОСОБА_3, як законний власник житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації та державного акту на право власності на землю від 27 вересня 2012 року, відповідно до вимог закону має право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

Також не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги Київської районної адміністрації ОМР про те, що рішення суду першої інстанції в частині скасування розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради № 991 від 25 грудня 2012 року є незаконним та необґрунтованим, оскільки судом було неправильно вирішено питання щодо правовідносин сторін, які випливали із встановлених обставин, а отже застосовано правові норми, які призвели до порушення матеріальних та процесуальних прав Київської районної адміністрації Одеської міської ради, не приймаються до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи, а саме тим, що на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2007 року за ОСОБА_3 визнано право особистої приватної власності на земельну ділянку площею 0,0900 гектарів, яка розташована в АДРЕСА_1, щодо якої є державний акт серії НОМЕР_2 на право приватної власності на землю, тоді як в матеріалах справи відсутній державний акт на право приватної власності на землю на ім'я ОСОБА_2, натомість міститься тільки державний акт від 01.07.2002 року виданий на ім'я ОСОБА_3

Інші доводи апеляційних скарг також не приймаються до уваги, оскільки вони також спростовуються матеріалами справи, а письмових доказів на підтвердження доводів апеляційних скарг до суду надано не було.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційних скарг, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційних скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, доводи апеляційних скарг на увагу не заслуговують, та задоволенню не підлягають, підстав для ухвалення нового рішення - не має.

Судова колегія, розглянувши справу прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим апеляційний суд відхиляє апеляційні скарги і залишає рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Апеляційну скаргу Київської районної адміністрації Одеської міської ради - відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 17 червня 2015 року - залишити без змін.

Стягнути з Київської районної адміністрації Одеської міської ради в дохід держави судовий збір в розмірі 267 (двісті шістдесят сім) гривень 96 копійок.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий ________ О.С. Комлева

Судді ________ О.Г. Журавльов

________ Н.В. Ісаєва