Рішення № 53311299, 02.11.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"02" листопада 2015 р. Справа № 911/4002/15

за позовом Заступника Бориспільського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський гуртовий ринок»

2. Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача:

1.Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз Інтергруп»

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислово-торгівельна група «Самшит»

про визнання недійсним державного акту на право власності, визнання недійсним правочину та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння

Суддя Щоткін О.В.

за участю представників:

від прокуратури ОСОБА_1 посвідчення № 034764;

позивач ОСОБА_2 предст. дов. №303/25-706 від 25.02.2015;

відповідач 1 не зявився;

відповідач 2 ОСОБА_3 предст. дов. № 010-01/10288 від 16.12.2011;

третя особа 1 не зявився;

третя особа 2 не зявився.

суть спору:

Заступник Бориспільського міжрайонного прокурора (прокурор) звернувся до господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України ККЕУ МОУ, позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський гуртовий ринок» (відповідач-1), Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (відповідач-2), за участю третіх осіб: Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз Інтергруп» (третя особа-1), Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислово-торгівельна група «Самшит» (третя особа-2) про визнання недійсним державного акту на право власності Серії ЯЗ 204955, визнання недійсним договору іпотеки № 151410Z19 від 27.01.2010р. та витребування у ТОВ Київський гуртовий ринок земельної ділянки загальною площею 9,6043 га, із кадастровим номером 3220887000:03:002:0117, яка розташована в адміністративних межах Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач та прокурор посилаються на те, що відповідно до Державного акту на право користування землею 1976 року серії Б № 025629 за Київським квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України в безстрокове та безоплатне користування для державний потреб закріплено земельну ділянку площею 16 132, 7 га, в межах якої перебуває спірна земельна ділянка площею 9, 6043 га., яка вибула з володіння держави, уповноваженим органом якого є Міністерство оборони України в особі Київського квартирно-експлуатаційного управління - поза його волею. А тому виданий Державний акт на право власності за ТОВ «Київський гуртовий ринок» Серії ЯЗ № 204955 та договір іпотеки № 151410Z19 від 27.01.2010р. підлягають визнанню недійсними, а земельна ділянка поверненню на користь законного власника - Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.09.2015р. було порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 19.10.2015р.

Водночас, разом із позовною заявою прокурором заявлено про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку ТОВ Київський гуртовий ринок земельної ділянки загальною площею 9,6043 га, із кадастровим номером 3220887000:03:002:0117.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Пунктом 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову передбачено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Як слідує зі змісту заявленої прокурором заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, остання обґрунтована можливістю вчинення з боку відповідача 1 та інших осіб дій щодо відчуження або передачі в користування спірної земельної ділянки, і як наслідок неможливість виконання рішення суду.

Однак, суду не надано доказів, які підтверджували б наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заявленого прокурором заходу до забезпечення позову у даній справі, у той час як посилання позивача на ухилення відповідача від повернення спірної земельної ділянки у державну власність, а відтак потенційну можливість ускладнення виконання судового рішення, не є достатньо обґрунтованими, а тому суд, у відповідності до ст. 66 ГПК України, дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви прокурора про вжиття заходів до забезпечення позову з огляду на її необґрунтованість.

19.10.2015р. позивач подав заяву, в якій зазначив, що рішенням Господарського суду Київської області від 22.09.2015р. у справі № 911/3081/15 було задоволено позовні вимоги Військової прокуратури Центрального регіону України та вирішено витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський гуртовий ринок» земельну ділянку загальною площею 9,6043 га, із кадастровим номером 3220887000:03:002:0117, яка розташована в адміністративних межах Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області та передати її на користь держави, у звязку з чим просить припинити провадження в цій частині на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

В судове засідання 19.10.2015р. прокурор, представники відповідача 1 та відповідача 2, а також третіх осіб не зявились, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином та завчасно, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали, у звязку з чим ухвалою суду від 19.10.2015р. розгляд справи було відкладено на 02.11.2015р.

02.11.2015р. присутні в судовому засіданні представники сторін та прокурор додаткових доказів та будь-яких інших пояснень на позов не подали.

Відповідно до частини 2 статті 82 ГПК України, рішення приймається судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.Згідно з ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та обєктивного розгляду спору по суті, в судовому засіданні 02.11.2015р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача суд,-

встановив:

Відповідно до Державного акту на право користування землею 1979 року серії Б №025629 за Київською квартирно-експлуатаційною частиною району, на базі якої було створено Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства Оборони України, в безстрокове та безоплатне користування для державних потреб закріплено земельну ділянку площею 16 132,7 га, розташовану у Київській обл., Бориспільському районі, Сошниківської сільської ради. Державний акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право користування землею за №35.

Поряд з тим, 13.12.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю Союз Інтергруп та Товариством з обмеженою відповідальністю Помислово-торгівельна група Самшит було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 3220887000:03:002:0117, площею 9, 6043 га, яка розташована у Київській області, Бориспільському районі, Сошниківської сільської ради.

Відповідно до п. 2 договору, земельна ділянка належить ТОВ Союз Інтергруп на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №262991, виданого Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 20.01.2009 №181.

В подальшому, 22.12.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Промислово-торгівельна група Самшит та Товариством з обмеженою відповідальністю Київський гуртовий ринок було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого ТОВ Промислово-торгівельна група Самшит зобовязалось передати у власність ТОВ Київський гуртовий ринок, а останнє зобовязалося прийняти у власність та оплатити земельну ділянку, площею 9, 6043 га, за кадастровим номером 3220887000:03:002:0117, що розташована на території Сошниківської сільської ради, Бориспільського району, Київської області.

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.12.2009 року Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі було видано державний акт на право власності ТОВ Київський гуртовий ринок серії ЯЗ №204955 від 25.12.2009 року на земельну ділянку загальною площею 9, 6043 га із кадастровим номером 3220887000:03:002:0117, яка розташована на території Сошниківської сільської ради, Бориспільського району, Київської області.

Рішенням господарського суду Київської області від 30.01.2015року у справі №911/4926/14, зокрема, визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 9, 6043 га із кадастровим номером 3220887000:03:002:0117, розташованої на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області, укладений 13.12.2009 Товариством з обмеженою відповідальністю Союз Інтергруп та Товариством з обмеженою відповідальністю Промислово-торгівельна група Самшит.

Вказаним рішенням Господарського суду Київської області від 30.01.2015року встановлено, що ТОВ «Союз Інтергруп» на момент укладання договору купівлі- продажу земельної ділянки від 13.12.2009року з ТОВ «Промислово-торгівельна група «Самшит», не було власником спірної земельної ділянки і тим самим, не мало права здійснювати її відчуження.

Також, господарським судом Київської області встановлено, що відповідно до Державного акту на право користування землею 1976 року серії Б № 025629 за Київським квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України в безстрокове та безоплатне користування для державний потреб закріплено земельну ділянку площею 16 132, 7 га, в межах якої перебуває спірна земельна ділянка площею 9, 6043 га. Разом з цим, господарським судом Київської області встановлено, що Київське квартирно-експлуатаційне управління МОУ право користування вищезазначеною земельною ділянкою не втрачало і на час розгляду справи № 911/4926/14 продовжувало її використання для потреб оборони.

Таким чином, господарським судом Київської області встановлено факт віднесення спірної земельної ділянки до земель оборони, а також вибуття спірної земельної ділянки з володіння держави, уповноваженим органом якого є Міністерство оборони України в особі Київського квартирно-експлуатаційного управління - поза його волею.

З огляду на викладене вище, прокурор просить суд визнати недійсним державний акт серії ЯЗ № 204955 на право власності ТОВ «Київський гуртовий ринок» на земельну ділянку із кадастровим номером 3220887000:03:002:0117 загальною площею 9,6043 га для ведення підсобного селянського господарства в адміністративних межах Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області, а також витребувати на користь Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України з незаконного володіння ТОВ «Київський гуртовий ринок» земельну ділянку загальною площею 9,6043 га із кадастровим номером 3220887000:03:002:0117 для ведення підсобного селянського господарства в адміністративних межах Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно статті 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Крім того, порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі встановлюється відповідною Інструкцією, затвердженою наказом Держкомзему України №43 від 04.05.99р.

У відповідності до п. 2.1 «Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі», затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 року №43 роботи зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою виконуються в такій послідовності: підготовчі роботи; встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та меж обмежень на використання земельної ділянки; складання кадастрового плану земельної ділянки; заповнення бланка державного акта.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій. У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

Згідно з вимогами ст.ст. 152, 155, 211 Земельного кодексу України державний акт, який виготовлений, виданий та зареєстрований з порушенням вимог чинного земельного законодавства України визнається недійсним в судовому порядку.

Відповідно до Державного акту на право користування землею 1976 року серії Б № 025629, за Київською квартирно-експлуатаційною частиною району в безстрокове та безоплатне користування для державний потреб закріплено земельну ділянку площею 16 132, 7 га в межах згідно плану землекористування. Вказаний Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 35.

На підставі Директиви начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 12.04.1994 №115/1/3440, Директиви Міністра оборони України №115/1/050 від 27.01.2001, Міністра оборони України №115/1/0120 від 27.03.2001 на базі Київської квартирно-експлуатаційної частини району та Дарницької квартирно-експлуатаційної частини району сформовано Київське квартирно-експлуатаційне управління, яке набуло право користування вказаною земельною ділянкою та виходячи з положень Рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005 по справі № 1-17/2005, у звязку з прийняттям Земельного кодексу України від 25.10.2001 його не втратило.

До цього часу земельна ділянка, надана відповідно до Державного акту, продовжує використовуватися військовою частиною А 0473 для потреб оборони. Крім того, на вказаній земельній ділянці розташоване нерухоме військове майно (будівлі, споруди та інше нерухоме майно), яке є державною власністю.

Відповідно до п. 4.11. Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України № 448 від 03.07.2013, зареєстрованого в МЮ України 13.09.2013 за № 1590/24122, визначено, що вилучення фондів і територій військових містечок та земельних ділянок з оперативного управління військових частин та їх безоплатна передача до сфери управління органів, уповноважених управляти державним майном, установам і організаціям, у комунальну власність територіальних громад, а також відчуження і реалізація зазначеного нерухомого військового майна здійснюються згідно з чинним законодавством України.

Згідно з пунктами 44 та 45 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основних правил користування наданими землями, затвердженого наказом Міноборони № 483 від 22.12.1997 (що втратив силу у звязку з введенням в дію Наказу Міністра оборони України № 795 від 22.12.2011 «Про затвердження Інструкції з обліку земельних ділянок в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України», а отже чинного на момент виникнення спірних правовідносин), за відсутністю потреби або по закінченню терміну користування землі, надані для потреб Збройних Сил України, підлягають передачі місцевим органам влади згідно з статтею 27 Земельного кодексу України. Передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного, управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України.

Відповідно до п. 9 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 406/2011, рішення Міністра оборони можуть прийматись у вигляді наказів або директив.

Враховуючи вищевказане, а також відсутність рішень Міністра оборони України щодо відчуження спірної земельної ділянки чи припинення права користування, вибуття спірної земельної ділянки з володіння держави, уповноваженим органом якої є Міністерство оборони України в особі Київського квартирно-експлуатаційного управління, відбулося поза його волею.

Відповідно до ст. 77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності. Навколо військових та інших оборонних об'єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Зважаючи на викладене, припинення правовідношення власності відповідача на земельну ділянку можливе лише шляхом припинення дії правового титулу, як підстави виникнення такого права, тобто визнанням недійсним держаного акту Серії ЯЗ № 204955 ТОВ «Київський гуртовий ринок» на право власності на земельну ділянку 3220887000:03:002:0117 (вказана правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 22 жовтня 2012 року у справі № 18/186-09/8/3-34гс12).

Згідно зі ст. 126 (у редакції, яка була чинною до 5 березня 2009 р.), ст. ст. 152, 155 ЗК України державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видавалися на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень та цивільно-правових угод.

У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватись як зазначені рішення, угоди на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними тільки державних актів на право власності може мати місце у разі їх видання з порушенням вимог закону, усупереч рішенням чи угодам. У цьому разі таке визнання є належним та самостійним способом поновлення порушених прав у судовому порядку (постанова Верховного Суду України від 4 червня 2014 р. у справі № 6-46цс14).

З урахуванням викладених обставин, суд вважає вимогу прокурора, подану в інтересах Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України про визнанням недійсним держаного акту Серії ЯЗ № 204955 ТОВ «Київський гуртовий ринок» на право власності на земельну ділянку 3220887000:03:002:0117 правомірною, законодавчо обґрунтованою та такою, що підлягає судом задоволенню.

Що стосується предявленого віндикаційного позову про витребування на користь Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України з незаконного володіння ТОВ «Київський гуртовий ринок» земельну ділянку загальною площею 9,6043 га із кадастровим номером 3220887000:03:002:0117 для ведення підсобного селянського господарства в адміністративних межах Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області, то суд приймає до уваги подану позивачем заяву про припинення провадження у справі в цій частині на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Господарським судом Київської області (суддя Ярема В.А.) у справі № 911/3081/15 було задоволено позовні вимоги Військової прокуратури Центрального регіону України та вирішено витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський гуртовий ринок» земельну ділянку загальною площею 9,6043 га, із кадастровим номером 3220887000:03:002:0117, яка розташована в адміністративних межах Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області та передати її на користь держави, уповноваженим органом управління якого є Міністерство оборони України, в безстрокове та безоплатне користування для державних потреб Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Відповідно до п. 4.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 року припинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини другої статті 80 ПІК можливе за умов, якщо рішення господарського суду або іншого органу, який вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, набрало законної сили, не змінено і не скасовано у відповідній частині в передбаченому законом порядку.

У зв'язку із тим, що є рішення господарського суду (набрало законної сили), який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, суд припиняє провадження у справі № 911/4002/15 в частині позовних вимог про витребування земельної ділянки на користь Київського квартирно-експлуатаційного управління на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Також прокурор в позовній заяві просить суд визнати недійсним договір іпотеки № 151410Z19 від 27.01.2010 року, укладений між ТОВ «Київський гуртовий ринок» та Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України».

Вказана вимога обґрунтована тим, що рішенням Господарського суду Київської області від 20.12.2012 року у справі № 21/009-12 в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Київський гуртовий ринок» перед Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» за іпотечним договором № 151410Z19 від 27.01.2010 було звернуто стягнення на заставне майно (предмет іпотеки), а саме: на земельну ділянку, площею 9,6043 га, кадастровий номер 3220887000:03:002:0117, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільский район, Сошниківська сільська рада, цільове призначення - для ведення підсобного сільського господарства.

Предметом іпотеки, відповідно до ст. 5 Закону України «Про іпотеку» можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Статтею 575 Цивільного кодексу України визначено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст. 583 вказаного кодексу заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.

Однак, станом на момент укладення договору іпотеки між ТОВ «Київський гуртовий ринок» та Публічним акціонерним товариством «Державний експортно- імпортний банк України» право власності на обєкт нерухомого майна - земельну ділянку площею 9,6043 га, кадастровий номер 3220887000:03:002:0117, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільский район, Сошниківська сільська рада, належало Міністерству оборони України в особі Київського квартирно- експлуатаційного управління на підставі Державного акту на право користування землею 1976 року серії Б № 025629.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Пунктом 3 статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пунктом 5 статті 216 Цивільного кодексу України передбачено, що вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути предявлена будь-якою заінтересованою особою.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно- правовими актами щодо окремих видів договорів.

Таким чином, договір іпотеки № 151410Z19 від 27.01.2010 укладений між ТОВ «Київський гуртовий ринок» та Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України», підлягає визнанню недійсним.

У відповідності з приписами ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства (та 43 Господарського процесуального кодексу України).

Прокурором та позивачем надано всі підтверджуючі докази в обґрунтування поданого позову, в свою чергу, як відповідачі не скористались наданим правом та не подали відзиву на позов.

За таких обставин, позовні вимоги суд задовольняє частково: проваження у справі в частині витребування земельної ділянки припиняє; в частині визнання недійсним державного акту серії ЯЗ № 204955 на право власності ТОВ «Київський гуртовий ринок» на земельну ділянку та визнання недійсним договору іпотеки № 151410Z19 від 27.01.2010 року задовольняє в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи те, що відповідачі не звільнені від сплати судового збору, оплата судового збору покладається на відповідачів пропорційно задоволеним вимогам та стягується в дохід Державного бюджету України.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 80, 82-84, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині витребування на користь Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України з незаконного володіння ТОВ «Київський гуртовий ринок» земельну ділянку загальною площею 9,6043 га із кадастровим номером 3220887000:03:002:0117 для ведення підсобного селянського господарства в адміністративних межах Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області припинити.

3. Визнати недійсним державний акт серії ЯЗ № 204955 на право власності ТОВ «Київський гуртовий ринок» на земельну ділянку із кадастровим номером 3220887000:03:002:0117 загальною площею 9,6043 га для ведення підсобного селянського господарства в адміністративних межах Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області.

4.Визнати недійсним договір іпотеки № 151410Z19 від 27.01.2010 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київський гуртовий ринок» (09000, Київська обл., м. Сквира, вул. Карла Лібкнехта, 162, код 34010399) та Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Горького, 127, код 00032112).

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський гуртовий ринок» (09000, Київська обл., м. Сквира, вул. Карла Лібкнехта, 162, код 34010399) в доход державного бюджету України - 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

6. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Горького, 127, код 00032112) в доход державного бюджету України - 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

7. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення: 10.11.2015р.

Суддя О.В. Щоткін