Ухвала суду № 53311005, 04.11.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

04.11.2015

Справа № 910/28245/15

Суддя Ващенко Т.М., розглянувши

позовну заяву Фонду державного майна України

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма"

2. Аграрно-виробничої комерційної фірми "Гуд Мен К"

про стягнення 8 245 295,46 грн. пені, розірвання договорів купівлі-продажу, зобов’язання повернути нерухоме майно

ВСТАНОВИВ:

Фонд державного майна України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма», Аграрно-виробничої комерційної фірми «Гуд Мен К» про стягнення 8 245 295,46 грн. пені, розірвання договорів купівлі-продажу, зобов’язання повернути нерухоме майно та клопотанням про звільнення від сплати належного до сплати судового збору.

Подана Фондом державного майна України позовна заява про стягнення 8 245 295,46 грн. пені, розірвання договорів купівлі-продажу, зобов’язання повернути нерухоме майно не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

При цьому, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Приписами ч. 2 ст. 3 Закону України “Про судовий збір” встановлено об’єкти, з яких судовий збір не справляється, а ст. 5 вказаного Закону визначено суб’єктів, які звільняються від сплати судового збору.

Вказана позовна заява № 10-25-19519 від 28.10.15. та Фонд Державного майна України не підпадають під перелік, встановлений вищезазначеними статтями, а отже, позивач не звільнене від сплати судового збору.

Положення ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачають можливість звільнення заявника від сплати судового збору за подачу позову на підставі відповідної ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.15. відмовлено в задоволенні клопотання Фонду державного майна України про звільнення від сплати судового збору за вимогу про стягнення пені при подачі позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма», Аграрно-виробничої комерційної фірми «Гуд Мен К» про стягнення 8 245 295,46 грн. пені, розірвання договорів купівлі-продажу, зобов’язання повернути нерухоме майно.

Відтак, за вимогу про стягнення пені заявник був зобов’язаний сплатити судовий збір.

Позивач звернувся з даним позовом до суду з вимогами про:

- стягнення 8 245 295,46 грн. пені з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма»;

- розірвання договору купівлі-продажу від 11.05.95. № КП-372 укладеного між позивачем і відповідачем-2;

- розірвання договору купівлі-продажу від 06.07.01. укладеного між відповідачами;

- зобов’язання відповідача-1 повернути позивачу прибудову спортивно-оздоровчого комплексу інституту «Діпромісто», що знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки,26.

Тобто позивачем пред’явлено вимогу майнового характеру про стягнення пені, дві вимоги немайнового характеру про розірвання договорів та вимогу майнового характеру про зобов’язання повернути нерухоме майно, адже згідно з п. 2.2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.13. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

При цьому, обов’язок визначити вартість майна покладається на позивача.

Разом з тим, відповідно до платіжного доручення № 1138 від 26.10.15. на суму 898,00 грн. та платіжного доручення № 1113 від 15.10.15. на суму 2 756,00 грн. позивачем було сплачено судовий збір на загальну суму 3 564,00 грн. як за три вимоги немайнового характеру.

Отже, позивачем не подано доказів спати судового збору за вимогу майнового характеру про стягнення пені та вимогу майнового характеру про зобов’язання повернути нерухоме майно.

За вказаних обставин, суд вважає, що позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, тому дана позовна заява підлягає поверненню позивачу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Окремо судом враховано, що не позбавлений права окремо звернутись з позовами:

- до відповідачів про розірвання договорів купівлі-продажу;

- до відповідача-1 про стягнення пені;

- до відповідача-1 про зобов’язання повернути нерухоме майно.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Згідно з вимогами п. 5 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

В позовній заяві 10-25-19519 від 28.10.15. відповідачем-2 визначено Аграрно-виробнича комерційна фірма «Гуд Мен К» з адресою 250000, м. Чернігів, вул. Кирпоноса, 29, при цьому, ідентифікаційний код відповідача-2 позивачем в позовній заяві не зазначено.

З доданих до вказано позовної заяви договорів купівлі-продажу вбачається, що юридичною особою з вказано адресою є Товариство з обмеженою відповідальністю Аграрно-виробнича комерційна фірма «Гуд Мен Ко» з ідентифікаційним кодом 14220165.

Зі спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичною особою з ідентифікаційним кодом 14220165 та адресою м. Чернігів, вул. Кирпоноса, 29 є Товариство з обмеженою відповідальністю Аграрно-виробничо-комерційна фірма «Гуд Мен Ко».

Отже, позивачем не визначено чи Аграрно-виробнича комерційна фірма «Гуд Мен К» чи Товариство з обмеженою відповідальністю Аграрно-виробничо-комерційна фірма «Гуд Мен Ко» повинно виступати відповідачем-2 в даній справі.

Крім того, до позовної заяви не додано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, оскільки згідно ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі, або в належним чином засвідченій копії.

Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 “Уніфікована системи організаційно-розпорядчої документації” (затверджена Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів “згідно з оригіналом”, назви, посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту підпис.

Але, додані до позовної заяви копії документів не відповідають вищезазначеним вимогам, оскільки взагалі не завірені, а тому не можуть бути належними доказами.

Отже позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.

Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що заявником не дотримано вимог ст. ст. 54, 57 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що приписи ст. 63 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд дійшов висновку, що викладені обставини є підставою для повернення позовної заяви відповідно до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву повернути без розгляду.

Звернути увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до Господарського суду міста Києва з позовом.

Суддя Т.М. Ващенко