Рішення № 53310853, 05.11.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/146/14-19/21/15-6/143/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Запоріжжя

05.11.2015 Справа № 908/5508/14

За позовомКомандитного товариства ОСОБА_1 та компанія Комиш - Зорянського елеватора (71030, Запорізька область, смт. Комиш-Зоря, вул. Поштова, 70)

До Публічного акціонерного товариства Київський маргариновий завод (03039, м. Київ, проспект Науки, 3)

Приватного акціонерного товариства Мелітопольський олійноекстракційний завод (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 31)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство ОТП Банк (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Приватного підприємства Молокозавод-Олком (72316,

Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Дзержинського, 289-А; адреса

з ЄДР: 03039, м. Київ, проспект Науки, 3)

Про стягнення солідарно 69 054 221 грн. 03 коп.

Суддя Місюра Л.С.

За участю представників :

Від позивача: ОСОБА_2 дов. від 03.02.2015р.

Від відповідача 1:ОСОБА_3 дов. №10/02//15-01

Від відповідача 2:не зявився

Від третьої особи 1: ОСОБА_4 дов. від 19.01.2015р.

Від третьої особи 2: ОСОБА_5 дов. від 15.01.2015р., ОСОБА_6 дов. від 23.10.2015р.

Розглянувши матеріали справи за позовом Командитного товариства ОСОБА_1 та компанія Комиш - Зорянського елеватора смт. Комиш-Зоря Запорізької області до Публічного акціонерного товариства Київський маргариновий завод м. Київ та Приватного акціонерного товариства Мелітопольський олійноекстракційний завод м. Мелітополь Запорізької області, за участю третьої особи. яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічного акціонерного товариства ОТП Банк м. Київ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Приватного підприємства Молокозавод-Олком м. Мелітополь Запорізька область, про солідарне стягнення 69 054 221 грн. 03 коп., суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач в позовній заяві просив стягнути солідарно з відповідачів (за позовом) заборгованість за договором про надання банківських послуг CR 12-143/200-4 від 16.08.2012 року в сумі 54 941 567 грн. 37 коп.

Позивач декілька разів уточнював позовні вимоги, в заяві № 05/11 від 05.11.2015р. позивач остаточно просить стягнути солідарно з Публічного акціонерного товариства Київський маргариновий завод м. Київ та Приватного акціонерного товариства Мелітопольський олійноекстракційний завод м. Мелітополь, згідно договору про надання банківських послуг № CR 12-143/200-4 від 16.08.2012 року та договору поруки № SR 12-157/200 від 16.08.2012 року, заборгованість в сумі 67 916 790 грн. 30 коп., в частині стягнення 1 137 430 грн. 73 коп. відмовляється від позову. При цьому, позивач в заяві вказав, що наслідки відмови від позову йому відомі та зрозуміли.

Заява позивача приймається судом, оскільки заявлена відповідно до ст. 22. Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

22.10.2015р. від позивача поступила заява № 488 від 20.10.2015р., в якій позивач просив суд залишити без розгляду позовні вимоги до Приватного підприємства Молокозавод-Олком про стягнення 54 261 421 грн. 54 коп. Однак представник позивача цю заяву відкликав, про що прямо вказано на першій сторінці самої заяві.

За заявою позивача від 26.10.2015р. суд залучив Приватне підприємство Молокозавод-Олком до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, виключивши його з числа відповідачів, з підстав, викладених в ухвалі від 26.10.2015р. Виключення підприємства з числа відповідачів не заборонено законом, а отже дозволено.

Позивач надав суду письмові пояснення б/н від 07.10.2015 року (а. с. 1, т. 6), пояснення на заперечення першого відповідача ПАТ „Київський маргариновий завод вих. б/н від 26.10.2015 року, додаткові пояснення від 03.11.15р. №03/11, заперечення на клопотання про призначення експертизи. В своїх поясненнях та заперечені позивач більш детально вказує підстави для задоволення позову, та вказує чому не має підстав для призначення судової економічної експертизи.

Публічне акціонерне товариство Київський маргариновий завод надавало суду клопотання, в якому просило суд зупинити провадження у справі № 908/5508/14 до вирішення справи № 910/29382/14 за позовом ПАТ Київський маргариновий завод до ПАТ ОТП Банк, КТ ОСОБА_7 і Компанія Комиш-Зорянського елеватора, про визнання недійсним договору поруки № SR 12-157/200 від 16.08.2012р. та набрання рішенням у справі № 910/29382/14 законної сили.

Клопотання ПАТ Київський маргариновий завод було прийнято судом, але не було задоволенню з підстав, вказаних в ухвалі суду від 12.10.2015р. (а. с. 156, т. 7).

Також, ПАТ Київський маргариновий завод надав суду заперечення на позов, які отримані судом через канцелярію суду 21.10.2015р., в яких просить відмовити позивачу у задоволені позову, в звязку з необґрунтованим нарахуванням заборгованості, з підстав, вказаних у заперечені.

Крім цього, ПАТ „Київський маргариновий завод надавало суду 26.10.2015 року клопотання за вх. № 09-06/39438, в якому просило розєднати у самостійна провадження позовні вимоги позивача до Приватного підприємства „Молокозавод-ОЛКОМ, Приватного акціонерного товариства „Мелітопольський олійноекстракційний завод про стягнення солідарно заборгованості у розмірі 54 261 421 грн. 54 коп., та позовні вимоги позивача до Публічного акціонерного товариства „Київський маргариновий завод, Приватного акціонерного товариства „Мелітопольський олійноекстракційний завод про стягнення солідарно заборгованості в розмірі 54 261 421 грн. 54 коп. Розєднані в окремі провадження справи ПАТ „Київський маргариновий завод просив передати для визначення іншого складу суду автоматизованою системою розподілу справ , за правилами статті 2-1 ГПК України. Однак, в судовому засіданні 26.10.2015 року представник ПАТ „Київський маргариновий завод відкликав вказане вище клопотання за вх. № 09-06/39438 від 26.10.2015 року, про що прямо вказано на першій сторінці клопотання.

ПАТ „Київський маргариновий завод звернувся з клопотанням про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Клопотання приймається судом, оскільки заявлено відповідно до ст. 22, 69 ГПК України, суд продовжує строк розгляду справи на 15 днів.

ПАТ „Київський маргариновий завод звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів. В клопотанні ПАТ „Київський маргариновий завод просить витребувати у Командитного товариства «ОСОБА_1 та компанія «Комиш-Зорянського елеватора»: звіт про незалежну оцінку комплексу, що знаходиться за адресою: Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 31, виконану ТОВ «Брок Сервіс плюс» 13.11.2014 р.; звіт про незалежну оцінку бази відпочинку «Олком». що знаходиться за адресою: Запорізька обл., Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Коса Федотова, 187, виконану ТОВ «Брок Сервіс плюс» 17.11.2014 р.; звіт про незалежну оцінку комплексу, що знаходиться за адресою: Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Луначарського 108/1, виконану ТОВ «Брок Сервіс плюс» 13.11.2014 р.; звіт про незалежну оцінку обладнання, що знаходиться за адресою: Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 31, виконану ТОВ «Брок Сервіс плюс» 17.11.2014 р. та витребувати у Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод», Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» звіт про незалежну оцінку майна, переданого в заставу (іпотеку) за договором застави (іпотеки) № PL12-165/200 від 17.08.2012 р. станом на момент укладання зазначеного договору.

Клопотання ПАТ „Київський маргариновий завод про витребування доказів не задовольняється, оскільки позивач надав суду вказані вище звіти, які долучені до матеріалів справи. Крім цього, слід вказати, що ціна майна вказана в договорі застави (іпотеки) № PL12-165/200 (т. 7, а. с. 25).

ПАТ Мелітопольський олійноекстракційний завод надало суду відзив на позов №5812/23 від 22.10.2015р. та додаткові пояснення №5891/23 від 03.11.2015р., в яких вказало, що повністю визнає позовні вимоги та вимоги про збільшення позовних вимог.

ПП Молокозавод-Олком ( третя особа у справі) надало суду письмові пояснення за вх. № 09-06/37923 від 12.10.2015р., відзив на позов №475 від 21.10.2015р., додаткові заперечення на позов вих. б/н від 26.10.2015 року, в яких просить відмовити позивачу у задоволені позову, в звязку з необґрунтованим нарахуванням заборгованості, з підстав, вказаних у заперечені та поясненнях.

До початку другого судового засідання 26.10.2015р. від ПП Молокозавод-Олком за вх. № 6051/09-05 від 26.10.2015 року надходила зустрічна позовна заява (вих. без зазначення номеру та дати), в якій ПП „Молокозавод - ОЛКОМ просив визнати недійсним договір про зміну №10 від 05.12.2014р. до договору про надання банківських послуг № CR 12-143/200-4 від 16.08.2012р.

Ухвалою від 26.10.2015р. суд відмовив ПП Молокозавод-Олком в прийняті зустрічної позовної заяви про визнання недійсним договору про зміну №10 від 05.12.2014р. до договору про надання банківських послуг № CR 12-143/200-4 від 16.082012р., на підставі ч. 1 ст. 62 ГПК України, з підстав, вказаних в ухвалі від 26.10.2015р.

26.10.2015 року за вх. № 09-06/39441 від Приватного підприємства „Молокозавод - ОЛКОМ надходило клопотання про витребування доказів у позивача та ПАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» .

Клопотання ПП „Молокозавод - ОЛКОМ було прийнято судом, суд витребував у позивача та ПАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» вказані в клопотанні документи.

Крім того, від Приватного підприємства „Молокозавод - ОЛКОМ за вх. № 09-06/39440 від 26.10.2015 року надійшло клопотання, в якому просить призначити судову економічну експертизу, проведення якої доручити Дніпропетровському науково дослідному інституту судових експертиз м. Дніпропетровськ. В клопотання ПП „Молокозавод - ОЛКОМ вказало, які саме запитання слід поставити на вирішення експерту.

Клопотання ПП„Молокозавод - ОЛКОМ було прийнято судом, але розгляд клопотання був відкладений до наступного судового засідання - 05.11.2015р..

05.11.2015р. від ПАТ „Київський маргариновий завод також надійшло клопотання, в якому просить призначити судову економічну експертизу, проведення якої доручити Дніпропетровському науково дослідному інституту судових експертиз м. Дніпропетровськ. В клопотання ПАТ „Київський маргариновий завод вказало, які саме запитання слід поставити на вирішення експерту.

Клопотання ПАТ „Київський маргариновий завод приймається судом, оскільки подано у відповідності до вимог ст. 22 ГПК України.

Клопотання ПП „Молокозавод - ОЛКОМ та ПАТ „Київський маргариновий завод про призначення судової експертизи не підлягають задоволенню за наступних підстав:

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України для розяснення питань, які виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

З вищевикладеного вбачається, що суд призначає судову експертизу тільки у разі, якщо суду, який розглядає конкретну справу, не достатньо знань і йому (суду, а не стороні по справі) потрібні спеціальні знання. Якщо у представників сторон відсутні спеціальні знання, то ці сторони вправі залучити для захисту своїх інтересів компетентного представника, в тому числі бухгалтера, економіста та таке інш. Ні представники сторін, ні апеляційна та касаційна судові інстанції не можуть знати, достатньо суду, який розглядає конкретну справу, знань для розгляду конкретної справи або ні.

В даному випадку, суду, який розглядає цю справу достатньо знань для вирішення питань, які виникають при розгляді цієї справи.

Слід вказати, що позивач зменшив позовні вимоги, і остаточно вже не просить стягнути відсотки та пеню, він просить стягнути лише основний борг (тіло кредиту). Всіма матеріалами справи позовні вимоги підтверджені в повному обсязі. В матеріалах справи достатньо документів для розгляду справи по суті.

Крім цього, підтвердженням видачі кредитних коштів ПАТ «ОТП Банк» являються наявні в справі кредитні заявки, складені за формою, передбаченою п. п. 19, 20 договору про надання послуг банківських послуг № СR 12-143/200-4 від 16.08.2012р. і підтверджені виписками по рахунку, засвідченими банком. Перевірка відповідності розрахунку погашення заборгованості за кредитом та відсотками не потребує спеціальних знань, оскільки наявні в справі виписки по руху коштів дозволяють самостійно провести оцінку цих доказів. Встановлення перевищення ліміту банківських послуг договору про надання послуг банківських послуг № СR 12-143/200-4 від 16.08.2012р., також не потребує спеціальних знань, оскільки підтверджується виписками по рахунку, засвідченими банком і взагалі сума стягнення основного боргу знаходиться в межах генерального ліміту кредитування. Суд зазначає, що по жодному з питань, які поставлені ПП «Молокозавод-Олком» та ПАТ „Київський маргариновий завод не наведено в чому саме полягає суперечливість виписок банку, розрахунку. В письмовому вигляді заявниками експертизи не наведено контррозрахунку заборгованості з посиланням на суперечливі виписки банку.

Також слід вказати, що ПП „Молокозавод - ОЛКОМ та ПАТ „Київський маргариновий завод навмисно заявляють безконечні клопотання з ціллю затягнути розгляд справи та не дати суду прийняти рішення.

ПАТ ОТП Банк ( третя особа у справі) надало суду письмові пояснення на позов вих. № 200.12.4.7/1768 від 09.10.2015 року, де вказало, що позовні вимоги позивача повністю обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Розгляд справи двічі відкладався.

05.11.2015р. розгляд справи продовжений та прийнято рішення.

В матеріалах справи міститься Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, в якому зазначено, що ПАТ Мелітопольський олійноекстракційний завод знаходиться за адресою : 72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 31.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладання розгляду справи направлялись ПАТ Мелітопольський олійноекстракційний завод саме за цією адресою, що підтверджується вихідними реєстраційними номерами, які зазначені на зворотній стороні ухвал.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством звязку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством звязку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового звязку „Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

ПАТ Мелітопольський олійноекстракційний завод заявив клопотання, в якому просить справу розглядати без його представника.

Клопотання ПАТ Мелітопольський олійноекстракційний завод прийнято судом, оскільки заявлено відповідно до ст. 22 ГПК України. Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника ПАТ Мелітопольський олійноекстракційний завод за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГРК України.

Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третіх осіб, суд вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав:

16.08.2012 року між ПАТ ОТП Банк (третьою особою по справі) та ПАТ Мелітопольський олійноекстракційний завод (клієнтом по договору) був укладений договір про надання банківських послуг № CR 12-143/200-4 від 16.08.2012 року, з додатками та договорами про зміни (надалі договір послуг) (т. 1, а. с. 15-131).

Відповідно до п. 3 договору послуг, банк надає на вимогу клієнта банківську послугу, а клієнт приймає банківську послугу та зобовязується належним чином виконувати зобовязання , що встановлені в договорі відносно такої банківської послуги, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату послуг банку. Кількість банківських послуг, що надаються, необмежена… Ліміт банківської послуги може змінюватися шляхом укладання додаткових договорів про зміну договору. Детальні умови кожної з банківських послуг узгоджені сторонами в пунктах 28-31 договору.

Згідно з п. 5 договору послуг, строк дії договору дорівнює генеральному строку за обставини, що відсутній випадок невиконання умов договору. За обставин наявності випадку невиконання умов договору, договір залишається чинним до тих пір, поки всі зобовязання клієнта перед банком не будуть виконані в повному обсязі. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

В п. 6 договору послуг, в редакції договору про зміну № 6 від 19.06.2014р., вказано, що банк здійснює надання банківських послуг за плату, що має сплачуватись клієнтом банку в порядку та на умовах договору виключно в безготівковій формі. Залежно від виду банківських послуг видами плат можуть бути проценти та / або комісійна винагорода, проте цей перелік не є вичерпним і сторонами можуть бути погоджені інші види плат.

Відповідно до умов п. 7 договору послуг, банк здійснює надання кожної банківської послуги клієнту відповідно до заяви про надання банківської послуги, яка для кожного разу надається клієнтом банку в письмовому вигляді.

Серед послуг, які надавались ПАТ ОТП Банк ПАТ Мелітопольський олійноекстракційний завод були, зокрема, послуги з надання кредиту, умови якої були погоджені сторонами в п. 28 договору, до якого не однократно вносились зміни.

Так, сторонами в договору було погоджено надання банком клієнту такої послуги, як „кредитна лінія з лімітом 75 000 000 грн. або еквівалент цієї суми в гривнях (п. 28.1 договору послуг, в редакції договору про зміну № 6 від 19.06.2014р.) та 1 650 000 доларів США або еквівалент цієї суми в гривнях (п. 28.2 договору послуг, в редакції договору про зміну № 5 від 20.09.2013р.).

За умовами п. 34 договору послуг, в редакції договору про зміну № 6 від 19.06.2014р., генеральний ліміт зобовязань за договором становить 95 000 000 грн. або еквівалент цієї суми в доларах США. Генеральний строк становить період з дати укладання договору та до 30.08.2015 року.

Умовами п. 12 договору послуг, в редакції договору про зміну № 6 від 19.06.2014р., прямо передбачене належне виконання клієнтом своїх зобовязань за договором. Клієнт зобовязаний належним чином (без будь-яких порушень) виконувати боргові зобовязання у відповідності до положень договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Матеріали справи свідчать, що ПАТ ОТП Банк, на виконання умов договору та на підставі заявок ПАТ Мелітопольський олійноекстракційний завод (клієнта), надав останньому кредитні кошти в сумі 33 380 000,00 грн. по кредитній заявці № 2232/05 від 05.08.2014р. строком до 03.09.2014р. 2395405,58 - доларів США 27 центів; 551597,52 доларів США - по кредитній заявці № 1898/05 від 24.09.2013р, строком до 20.09.2014р.; 50870,00 доларів США по кредитній заявці № 1502/05 від 20.05.2014р. строком до 14.11.2014р.; 36195,00 доларів США по кредитній заявці № 1581/05 від 27.05.2014р. строком до 14.11.2014р.; 21930,00 доларів США по кредитній заявці № 1595/05 від 29.05.2014р. строком до 24.11.2014р.; 36195 доларів США по кредитній заявці № 1581/05 від 27.05.2014р. строком до 21.11.2014р.; 36417,00 доларів США - по кредитній заявці № 1644/05 від 03.06.2014р. строком до 28.11.2014р.; 169206,00 доларів США по кредитній заявці № 1657/05 від 04.06.2014р. строком до 28.11.2014р.; 250000,00 доларів США по кредитній заявці № 1748/05 від 11.06.2014р. строком до 05.12.2014р.; 119000,00 доларів США по кредитній заявці № 1777/05 від 13.06.2014р. строком до 09.12.2014р.; 129000,00 доларів США по кредитній заявці № 1786/05 від 16.06.2014р. строком до 12.12.2014р.; 227429,65 доларів США по кредитній заявці № 1793/05 від 17.06.2014р. строком до 12.12.2014р.; 119700,00 доларів США по кредитній заявці № 1871/05 від 23.06.2014р. строком до 19.12.2014р.; 150000,00 доларів США по кредитній заявці № 1502/05 від 20.05.2014р. строком до 22.12.2014р.; 67697,13 доларів США по кредитній заявці № 1948/05 від 01.07.2014р. строком до 26.12.2014р., 262590,00 доларів США по кредитній заявці № 2042/05 від 10.07.2014р. строком до 05.01.2015., 193425,57 доларів США по кредитній заявці № 2076/05 від 14.07.2014р. строком до 09.01.2015р., загальною сумою 2385057,87 доларів США, що підтверджується банківськими виписками з рахунку ПАТ Мелітопольський олійноекстракційний завод, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи .

Відповідно до п. 9 договору про надання банківських послуг банк вправі вимагати виконання боргових зобовязань в цілому або у визначеної банком частині при настанні випадку невиконання умов договору. В такому випадку виконання боргових зобовязань повинно бути здійснено клієнтом протягом 3 банківських днів з дня предявлення банком клієнту відповідної письмової вимоги про це.

ПАТ ОТП Банк вручив ПАТ Мелітопольський олійноекстракційний завод дві вимоги про погашення заборгованості за договором про надання банкових послуг № 207-197/1 від 04.09.2014р. та №207/197/2 від 04.09.2014р. Ці вимоги були отримані ПАТ Мелітопольський олійноекстракційний завод 04.09.2014р., що підтверджується вхідними номерами №2578/1 та 2573/2 .

ПАТ Мелітопольський олійноекстракційний завод на вказані вимоги відповів ПАТ ОТП Банк листом №3187/23 від 13.11.2014р. про неможливість виконання вимог зі відсутності грошових коштів (а. с. 176, т. 1).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

В п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобовязанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобовязання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобовязанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

09.09.2014 року між позивачем та ПАТ ОТП Банк був укладений договір відступлення права вимоги та заміну кредитора, з додатками та договорами про зміну (надалі договір відступлення).

За умовами договору відступлення права кредитора по договору надання банківських послуг № CR 12-143/200-4 від 16.08.2012р. були відступлені ПАТ ОТП Банк на користь позивача.

ПАТ ОТП Банк надіслав ПАТ Мелітопольський олійноекстракційний завод повідомлення № 207-197/1 від 04.09.2014р., де вказало, що клієнт порушив зобовязання, та просив виконати порушене зобовязання (а. с. 132, т. 1).

24.10.2014р. між позивачем та ПАТ ОТП Банк був укладений договір про зміну № 9 до договору про надання банківських послуг (надалі договір про зміну № 9 від 24.10.2014р., т. 1 ар. с. 174,175).

В п. 1 договору про зміну № 9 від 24.10.2014 року сторони визначили, що ПАТ Мелітопольський олійноекстракційний завод не може здійснити погашення заборгованості по договору про надання банківських послуг № CR 12-143/200-4 від 16.08.2012 року перед позивачем в сумі 33 790 027 грн. 39 коп. та 2 425 088,27 доларів США, що склало на дату погашення 6 193 320 грн. 80 коп.

Вказаним договором про зміну № 9 від 24.10.2014 року. у звязку з вищевикладеним, за вимогою позивача, була встановлена нова редакція п. 34 договору послуг.

Так, відповідно до п. 34 договору послуг, в редакції договору про зміну № 9 від 24.10.2014 року, генеральний ліміт за договором заборгованість в сумі 33 790 027 грн. 39 коп. та 2 425 088,27 доларів США, що входячи в валюту курсу НБУ на дату укладання цього договору про зміну № 6, складає 34 414 479 грн. 47 коп.… Генеральний строк для погашення вимог складає 7 (сім) банківських днів з дати укладання зміни договору 13.11.2014р.

05.12.2014р. між позивачем та третім відповідачем був укладений Договір про зміни №10, про наступне: За період заявлення вимоги про дострокове погашення заборгованості Боржником погашено кредитору 16 431 413,30 гривень заборгованості, що зарахована в рахунок погашення заборгованості в рахунок простроченої кредитної заявки від 05.08.2014р. № 2232/05 в сумі 33 790 027,39 (33 380 000 гривень основна сума боргу). Таким чином сума боргу Боржника перед Кредитором на момент підписання цього договору складає: UАН в розмірі: 17 358 614,39 (сімнадцять мільйонів триста пятдесят вісім шістсот чотирнадцять) гривень 39 копійок; USD в розмірі: 2 425 088,27 (два мільйони чотириста двадцять п'ять тисяч вісімдесят вісім) доларів США 27 центів, що виходячи з Валютного курсу НБУ на дату(и) підписання договору складає 37 383 948,23 (тридцять один сім мільйонів триста вісімдесят три тисячі дев'ятсот сорок вісім) гривень 23 копійок.

Також в договорі про зміни №10 від 05.12.2014р. було зазначено, що правовідносини між сторонами по договору про надання банківських послуг обмежується виключно відносинами по поверненню заборгованості, визначеної п. 2 цього договору. Надання інших банківських послуг, передбачених договором про надання банківських послуг кредитором боржнику не проводиться протягом генерального строку.

Крім цього, в договорі про зміни №10 від 05.12.2014р. сторони вказали, що генеральний строк становить з дати укладання договору до 30.08.2015р., тобто в даному випадку генеральний строк був приведений у відповідність до п. 21 договору поруки (а. с. 210, т. 1).

Договорами про зміни №9 та №10 сума заборгованості не збільшувалась, сума заборгованості збільшувалась лише за рахунок курсової різниці.

Позивач надіслав ПАТ Мелітопольський олійноекстракційний завод повідомлення вимогу про погашення заборгованості в сумах 33 790 027 грн. 39 коп. та 2 425 088,27 доларів США, яка була отримана ним 04.11.2014 року, про що свідчить відбиток штампу вхідної кореспонденції за № 2921/1 на самому листі.

Листом вих. № 3187/23 від 13.11.2014р. ПАТ Мелітопольський олійноекстракційний завод повідомив позивача про те, що заборгованість за договором про надання банківських послуг № CR 12-143/200-4 від 16.08.2012 року в сумах 33 790 027 грн. 39 коп. та 2 425 088,27 доларів США не має можливості виконати у визначений сторонами строк, у звязку з відсутністю грошових коштів.

Згідно ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

16.08.2012 року між ПАТ ОТП Банк та Київський маргариновий завод (першим відповідачем) був укладений договір поруки № SR 12-157/200 від 16.08.2012 року, з додатками (надалі договір поруки № SR 12-157/200).

В п. 3 договору поруки № SR 12-157/200 вказано, що в силу поруки, створеної відповідно до умов договорів поруки, поручителі поручаються перед банком за виконання клієнтом боргових зобовязань. Поручитель відповідає перед банком за порушення (не виконання та/або неналежне виконання) боргових зобовязань клієнтом. Порукою забезпечується виконання боргових зобовязань у повному обсязі. Порука та солідарний обовязок поручителя перед банком виникають з моменту укладання договору поруки та є чинними протягом всього строку (терміну) дії боргових зобовязань.

В п. 21 договору поруки № SR 12-157/200 було визначено, що за умовами договору поруки „клієнтом виступає ПАТ Мелітопольський олійноекстракційний завод, „договором є договір про надання банківських послуг № CR 12-143/200-4 від 16.08.2012 року, граничний ліміт - 95 000 000 грн. (або еквівалент в доларах США), генеральний строк (строк дії договорів п. 7 договорів) до 30.08.2015 року.

В п. 4 договору поруки № SR 12-157/200 вказано, що клієнт (ПАТ Мелітопольський олійноекстракційний завод) та поручитель відповідає перед банком як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком в тому ж обсязі, що і клієнт, в таких же порядку та строках, що і клієнт. Банк має право вимагати виконання боргових зобовязань частково або в повному обсязі як від клієнта, так і від поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо. Банк, у разі одержання виконання боргових зобовязань клієнтом та / або поручителем не в повному обсязі, має право вимагати / отримати неодержані / невиконані боргові зобовязання від клієнта та / або поручителя. І клієнт, і поручитель залишаються зобовязаними доти, доки боргові зобовязання не будуть виконані в повному обсязі.

ПАТ Київський маргариновий завод безпідставно вважає, що договір поруки SR 12-157/200 від 16 серпня 2012 року, укладеним між ПАТ «ОТП «Банк» та ПАТ «Київський маргариновий завод» являється недійсним в звязку з наступним:

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.

Договір поруки № SR 12-157/200 від 16.08.2012 року є правомірним, його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним на день прийняття цього рішення.

ПАТ Київський маргариновий завод зазначає, що договір поруки від імені ПАТ Київський маргариновий завод підписаний ОСОБА_8, який на той час був членом правління та виконував обов'язки голови правління, без належних на те повноважень.

Однак згідно з наказом №894к від 07.08.2012р. ОСОБА_8 призначений виконуючим обов'язки голови правління з правом підпису документів. Наказ знаходиться в матеріалах справи.

Договір поруки 8К 12-157/200 від 16 серпня 2012 року був ним підписаний на підставі довіреності №4968 від 10.08.2012р., посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9, якою йому головою правління надано право на підписання договорів в т.ч. поруки (т. 6, а. с. 6).

Окрім того протоколом засідання наглядової ради №8 від 16.08.12р. наглядовою радою надана згода на укладення зазначеного договору та цій договір був затверджений наглядовою радою (т. 6., а. с. 5) .

Загальними зборами акціонерів від 26.04.2012р. п. 10 попередньо схвалено всі значні правочини: а саме кредитні договори та інші значні правочини, загальна сума яких перевищує 25% вартості активів за даними останньої річної звітності товариства, які можуть укладатись від імені товариства та уповноваженою особою визначена голова правління.

Тим самим дії вчинені ПАТ Київський маргариновий завод при укладені договору поруки з ОТП Банк відповідають п. 9.6.26. та 10.7.17 Статуту ПАТ «Київський маргариновий завод».

З огляду на те, що обов'язки голови правління виконував у зазначений період ОСОБА_8 можливо стверджувати, що укладений правочин відповідає волевиявленню товариства, та укладений в межах повноважень представника.

Крім цього, статтею 92 Цивільного кодексу України, встановлено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Отже, позов про визнання недійсним договору може задоволений лише у разі доведеності юридичною особою у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявність обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але не незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин.

Така ж позиція викладена в п. 3.3 Постанови Пленуму ВГСУ №11 від 29.05.2013р.

ПАТ Київський маргариновий завод не довів суду, що ОТП Банк знав або не міг не знати про такі обмеження.

ПАТ «ОТП Банк» вказує, що не знав та не міг знати про такі обмеження.

Також слід вказати, що наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Така ж позиція викладена в п. 3.4 Постанови Пленуму ВГСУ №11 від 29.05.2013р.

Матеріали справи свідчать про те, що до ОТП Банк подавались документи про фінансову звітність, передбачені п.14. договору поруки, що зазначено представником ПАТ ОТП Банк у відзиві, засвідчені саме головою правління ПАТ «Київський маргариновий завод» свідчить про те, що керівництво позивача знало про наявність договору поруки та в подальшому схвалило його. В матеріалах справи знаходяться листи ПАТ «Київський маргариновий завод» №639 від 03.08.2012р., №125 від 14.02.2013р. №703 від 15.08.2013р., №866 від 25.10.2012р., №56 від 25.01.2013р., №305 від 02.04.2013р., №568 від 01.07.2013р. №810/1 від 10.10.2013р., №811/1 від 10.10.2013р. №811/2 від 10.10.2013р. Вказані листи підписані головою правління та головним бухгалтером.

Все вищевикладене свідчить про те, що договір поруки SR 12-157/200 від 16 серпня 2012 року був схвалений ПАТ «Київський маргариновий завод».

ПАТ «Київський маргариновий завод» не довів суду, що договір поруки являється недійсним.

17.08.2012р. між ПАТ ОТП Банк та ПАТ Мелітопольський олійноекстракційний завод був укладений договір застави (іпотеки) № PL12-165/200, згідно якому ПАТ Мелітопольський олійноекстракційний завод надав ПАТ ОТП Банк в заставу (іпотеку) майно, зазначене в п. 25 договору, вартість майна також вказана в цьому пункті (далі договір застави (іпотеки) (а. с. 25, т. 7).

Вказаний договір повністю відповідає Законам України Про заставу та Про іпотеку, договір не був визнаний недійсним в установленому законом порядку.

04.11.2014 року між ПАТ ОТП Банк (первинним кредитором по договору) та позивачем (новим кредитором по договору) був укладений договір відступлення прав за договорами поруки (надалі договір цесії).

Відповідно до п. 1 договору цесії, у звязку з виконанням позивачем укладеного сторонами договору відступлення права вимоги та заміну кредитора від 09.09.2014 року, за договором про надання банківських послуг № CR 12-143/200-4 від 16.08.2012р., ПАТ ОТП Банк відступає, а позивач набуває всі права первинного кредитора, як сторони, що іменується „банк, за договорами поруки № SR 12-157/200 та № SR 12-158/200.

В п. 2 договору цесії вказано, що вартість прав, що передаються відповідно до положень договору третьою особою позивачу, включена у вартість прав вимоги за договором цесії та на момент укладання договору сплачена у повному обсязі.

Відповідно до положень п. 3 договору цесії, з моменту уступки прав третя особа вибуває з будь-яких правовідносин, які склалися між нею та першим і другим відповідачами (поручителями) відповідно до / у звязку з укладанням договору поруки.

За умовами п. 5 договору цесії, позивач зобовязаний був протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту набрання чинності договором направити поручителю (першому та другому відповідачем) повідомлення про відступлення прав на користь позивача.

На виконання умов договору цесії позивач надіслав 14.11.2014 року на адресу ПАТ Київський маргариновий завод повідомлення вимогу № 718 від 14.11.2014 року щодо наявності заборгованості ПАТ Київський маргариновий завод за договором про надання банківських послуг № CR 12-143/200-4 від 16.08.2012 року в сумах 33 790 027 грн. 39 коп. та 2 425 088,27 доларів США, про наявність договору поруки № SR 12-157/200, як забезпечення виконання договору надання послуг, та необхідність здійснити оплату вказаної вище заборгованості протягом семи днів з моменту отримання цього повідомлення вимоги (т. 1, ар. с. 221-226).

Повідомлення вимога № 718 від 14.11.2014 року містить всю необхідну інформацію, яка повинна містись в такому повідомленні. До повідомлення вимоги були додані копії документів.

30.09.2015р. позивач ще раз надіслав ПАТ Київський маргариновий завод повідомлення про порушення № 452 та повідомлення № 449 від 30.09.2015р. про оплату боргу. Ці повідомлення повністю містить всю необхідну інформацію, яка повинна містись в таких повідомленнях. Докази надіслання повідомлень знаходяться в матеріалах справи.

До повідомлення № 449 від 30.09.2015р. були надані копії документів.

Копії документів повинні бути засвідчені підписом представника позивача та печаткою позивача.

ПАТ Київський маргариновий завод надав суду акт відкриття поштового відправлення від 06.10.2015р., в якому зазначено, що отримані з повідомленням від 30.09.2015р. документи не містять підписів та печаток, які свідчать про відповідність їх оригіналу.

Слід вказати, що в разі складання такого акту, другий екземпляр акту повинен направлятися відправнику кореспонденції. ПАТ Київський маргариновий завод не надав суду доказів направлення другого екземпляру акту позивачу. Представник ПАТ Київський маргариновий завод в судовому засіданні пояснив, що другий екземпляр акту позивачу не направлявся. Суд вважає, що цей акт був складений вже при розгляді цієї справи в суді, після направлення ВГСУ справи на новий розгляд.

Також слід відмітити, що ПАТ Київський маргариновий завод помилково вважає, що копії документів повинні були засвідчені нотаріусом. ПАТ Київський маргариновий завод не вказав конкретну норму законодавства або пункт договору поруки , де було б вказано, що ці документи повинні бути засвідчені нотаріусом.

Також ПАТ Київський маргариновий завод не довів суду, що саме в такому вигляду були направлені йому документі позивачем. ПАТ Київський маргариновий завод, при наявності ксерокопіювальної техніки, сам міг виготовити будь який з документів, погіршавши при цьому його вигляд. Крім цього, ПАТ Київський маргариновий завод не довів, що він надав суду саме ті документи, яки були додані позивачем до повідомлення.

У звязку з несплатою ПАТ Мелітопольський олійноекстракційний завод заборгованості за договором надання послуг, була проведена реалізація майна ПАТ Мелітопольський олійноекстракційний завод, за рахунок реалізації майна було погашено 16 431 413 грн. 30 коп. до звернення до суду з даним позовом, що також підтверджується актом звірки (а. с. 244, т. 1), довідкою про вартість реалізованого майна (а. с. 24, т.7), звітами про незалежну оцінку майна.

Таким чином, позивач зазначає, що загальна сума заборгованості на дату подачі позову складала: 33 773 845 грн. 16 коп. 16 431 413 грн. 30 коп. = 17 342 431 грн. 86 коп. Еквіваленту доларів США: 2395405,58 - доларів США, що станом на 14.11.2014р. виходячи з валютного курсу НБУ (1541,2417 грн. за 100 доларів США), складає 36 918 989 грн. 68 коп. Разом 17 342 431 грн. 86 коп. + 36 918 989 грн. 68 коп. = 54 261 421 грн. 54 коп.

Дана заборгованість визнана ПАТ Мелітопольський олійноекстракційний завод, що підтверджується двосторонньо підписаним актом звірки розрахунків за період 14.11.2014р. 02.12.2014р. станом на 02.12.2014р. (т. 1, ар. с. 245).

Як вже зазначалось вище, 05.12.2014р. між позивачем та ПАТ Мелітопольський олійноекстракційний завод був укладений договір про зміну №10 (т.6, а. с. 125), за яким встановлено новий розмір зобовязання ( з урахуванням погашених сум) та продовжено строки, а саме: сума боргу на момент укладання договору про зміну №10 склала UAH в розмірі 17 358 614 грн. 39 коп., USD - в розмірі 2 425 088,27 доларів США, що на кінцеву дату погашення 30.08.2015р. за курсом НБУ склала 51 695 грн. 65 коп., разом 69 054 221 грн. 04 коп.

Дана заборгованість визнана ПАТ Мелітопольський олійноекстракційний завод, про що він прямо вказує в відзиві на позов №5812/23 від 22.10.2015р. Крім цього, між позивачем та боржником був підписаний акт звірки розрахунків , де вони вказали, що станом на 09.10.2015р. заборгованість складає 69 054 221 грн. 04 коп.

Але, в заяві № 05/11 від 05.11.2015р. позивач остаточно просить стягнути солідарно з Публічного акціонерного товариства Київський маргариновий завод м. Київ та Приватного акціонерного товариства Мелітопольський олійноекстракційний завод м. Мелітополь, згідно договору про надання банківських послуг № CR 12-143/200-4 від 16.08.2012 року та договору поруки № SR 12-157/200 від 16.08.2012 року, заборгованість в сумі 67 916 790 грн. 30 коп., в частині стягнення 1 137 430 грн. 73 коп. відмовляється від позову.

У ст. 553 ЦК України визначено поруку як договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Порука має похідний характер від забезпечуваного нею зобов'язання - своєчасного повернення кредиту за кредитним договором, а тому обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 17.01.2011р. у справі № 3-62г10.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно зі ст. ст. 6 та 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до умов ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст. ст. 526 ЦК України та 193 ГК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобовязання, відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обовязок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачі не надали суду доказів погашення заборгованості в сумі 67 916 790 грн. 30 коп.

ПАТ Мелітопольський олійноекстракційний завод заборгованість визнав в повному обсязі, що підтверджується відзивом на позов №5812/23 від 22.10.2015р. та додатковими поясненнями №5891/23 від 03.11.2015р.

Відповідно до ч.1 ст. 35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

У суду не виникає сумніву щодо достовірності обставин та добровільності їх визнання ПАТ Мелітопольський олійноекстракційний завод.

За таких підстав, обставини, які визнані ПАТ Мелітопольський олійноекстракційний завод не доказуються суду.

Враховуючи все вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення солідарно з ПАТ Київський маргариновий завод та ПАТ Мелітопольський олійноекстракційний завод заборгованості в сумі 67 916 790 грн. 30 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Заперечення ПАТ Київський маргариновий завод та ПП «Молокозавод-Олком» не приймаються судом до уваги на підставі вищевикладеного та у звязку з наступним :

Остаточні уточнені позовні вимоги позивача викладені відповідно до п. 4 договору поруки № SR 12-157/200 та п. 4.1.4 Постанови Пленуму ВГСУ №1 від 24.11.2014р.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Позивач просить стягнути суму заборгованості солідарно з боржника та одного поручителя.

За таких підстав, заперечення першого відповідача та ПП Молокозавод Олком безпідставні.

Остаточна сума позову повністю підтверджується матеріалами справи. В матеріалах справи знаходиться цілий ряд документів, які підтверджують суму позову. В тому числі в матеріалах справи є розрахунки суми позову, меморіальні ордери, виписки з особистого рахунку, акти звірки з боржником, кредитні заявці та таке інш.

На день прийняття судом рішення строк виконання настав.

Крім цього, оскільки боржник в строки, встановлені в кредитних заявках не сплачувались, банком була заявлена вимога №297/197/2 від 04.09.2014р. про погашення заборгованості в повному обсязі, відповідно до п. 9 договору про надання банківських послуг, про що вже було зазначено вище.

Оскільки боржник заборгованість не погасив, у банка , а після укладання договорів про відступлення права вимоги, і у позивача, виникло право вимагати погашення заборгованості як у боржника так і у поручителя.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобовязані може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншої особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частина 1 ст. 516 ЦК України передбачає, що заміна кредитора у зобовязані здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 12 договору поруки SR 12-157/200 від 16.08.2012р. ПАТ ОТП Банк зобовязаний письмово попереджати поручителя про передачу (відступлення) банком прав та /або обовязків за договором поруки третій особі щонайменше за 10 календарних днів до такої передачі.

ПАТ ОТП Банк лише 09.10.2015р. письмово попередив поручителя про передачу (відступлення) банком прав та /або обовязків за договором поруки (вихідний №85-85-1/2615).

В п. 5 договору відступлення прав за договорами поруки від 04.11.2014р. зазначено, що новий кредитор зобовязаний протягом 10 календарних днів з моменту набрання чинності договором направити поручителю повідомлення про відступлення прав на користь нового кредитора. Повідомлення має містити інформацію про відступлення прав вимоги із зазначенням реквізитів нового кредитора, необхідних для виконання поручителем своїх зобовязань за договором поруки Повідомлення повинно бути направлено на адресу поручителя, який вказаний у договорі поруки, та на адресу боржника, який вказаний у кредитному договорі, рекомендованим листом з описом вкладення (а. с. 177, т. 1).

Новий кредитор (позивач по справі) протягом 10 календарних днів з моменту набрання чинності договором направив поручителю повідомлення про відступлення прав на користь нового кредитора №718 від 14.11.2014р. (а. с. 221-226, т. 1). Вказане повідомлення містить всю необхідну інформацію, необхідну для погашення заборгованості.

Таким чином, поручитель своєчасно був повідомлений про зміну кредитора.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязані в особі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Фактично до нового кредитору перейшли права первісного кредитора у зобовязані в особі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відступлення права вимоги здійснювалось тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Сума заборгованості змінювалась лише за рахунок курсової різниці.

Щодо реєстрації нового кредитора в якості фінансової установи то слід зазначити наступне: новий кредитор не повинен мати індивідуальної ліцензії на здійснення валютних операцій, в зв'язку з чим йому могли бути передані права вимоги грошових сум стягнення, по яких строк не настав.

ПАТ ОТП Банк звернулося до боржника (ПАТ Мелітопольський олійноєкстраційний завод) з листом № 207/197/1 від 04.09.2014 року з вимогою про погашення суми боргу за Кредитним договором в повному обсязі (а. с. 132, т. 1).

Таким чином, строк для виконання боргових зобов'язань за Кредитним договором для боржника настав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Договір факторингу спрямований на фінансування однією стороною іншої сторони шляхом передачі в її розпорядження певної суми грошових коштів. Зазначена послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором.

При цьому сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатися як плата за надану останнім фінансову послугу.

Таким чином, з огляду на обставини відсутності будь-якого фінансування новим кредитором (позивачем по справі) діяльності первісного кредитора (ПАТ ОТП Банк) в заміні на передачу права вимоги, суд вважає, що відсутня необхідність у наявності спеціального правового статусу для його укладання.

Крім того, позивач не стягує грошові кошти з відповідачів у іноземній валюті, оскільки позов до відповідачів заявлено у національній грошовій одиниці України - гривні.

Таким чином, договір про відступлення права вимоги від 09.09.2014 року, що укладений між позивачем та третьою особою, є договором цесії, та укладений відповідно до вимог ст. 512 ЦК України.

Такої ж правової позиції притримується Вищий господарський суд у Постанові № 921/683/13-г/1 від 02.07.2014 року.

Те, що договір відступлення права вимоги не являється договором факторингу вказано в Постанові Верховного суду України від 10.07.2007р. по справі №26/347-06-6531.

Оскільки договір про відступлення права вимоги не являється договором факторингу, то реєстрація нового кредитора (позивача по справі) в якості фінансової установи не потрібна.

Стосовно заперечень першого відповідача та ПП Молокозавод Олком по сумі ліміту, що не повинен перевищувати еквівалент 2000 000 доларів США слід вказати, що договором про зміну №5 від 20.09.2013р. (п.28.1), для кредитної лінії був встановлений ліміт не вище 2000 000 доларів США, а п.28.2. для кредиту, - додатково 1 650 000 доларів США, з встановленням, що сумарна заборгованість клієнта перед банком не повинна перевищувати еквіваленту 95 000 000 гривень.

Пунктом 3 договору поруки № СК 12-157/200-4 від 16.08.2012р, встановлено, що поручитель поручається перед банком за виконання клієнтом боргових зобов'язань, основними показниками яких є згідно строк та сума, які визначені п. 21 договору. Цим пунктом зокрема визначено: предмет поруки: договір СR 12-143|200-4 від 16.08.2012р. Боржник, ПРАТ «МОЕЗ», генеральний ліміт 95 000 000 гривень (або еквівалент цієї суми в доларах США) та генеральний строк, до 30.08.2015р.

Жоден з цих складових з врахуванням договору про зміну №10 від 05.12.2014р. до договору про надання банківських послуг № СК 12-143/200-4 від 16.08.2012Р. змінений не був. Тобто строк продовжено до 30.08.2015р., сума зобовязань не перевищила 95 000 000 гривень. В даному випадку строк не був змінений, строк лише був приведений у відповідність до п. 21 договору поруки (а. с. 210, т. 1).

Відповідно до п. 4.1.6. Постанови Пленуму ВГСУ від 24.11.14р. зміна умов зобов'язання, забезпеченого порукою, без згоди поручителя може припинити поруку лише у випадку, коли зазначене призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителя за забезпеченим порукою зобов'язанням.

Таким чином згоди поручителя на укладення договорів про зміну № 1-10 до договору про надання банківських послуг № СR 12-143/200-4 від 16.08.2012р. не було потрібно, оскільки з часу укладення договорів поруки ці основні складові поруки не змінювались.

В постанові від 08.09.2015р. по даної справі ВГСУ зазначив, що залишена без дослідження місцевим господарським судом, в цієї справі, передбачена ч. 3 ст. 559 ЦК України , обставина. (а. с. 98,т. 4)

Але, в ч. 3 ст. 559 ЦК України річ йде про переведення боргу, а в даному випадку не було переведення боргу, а було відступлено право вимоги.

За таких підстав, суду та сторонам по справі не зрозуміло, що саме мав на увазі ВГСУ посилаючись на цю норму.

Судовий збір в сумі 73 080 грн слід віднести на відповідачів порівну, згідно ст. 49 ГПК України.

Позивач при подачі позову переплатив судовий збір на суму 73 080 грн. (а. с. 109, т. 3). Ця сума повинна бути повернута позивачу.

Крім цього, провадження у справі, в частині стягнення 1 137 430 грн. 73 коп. було припинено. За таких підстав, позивачу слід повернути судовий збір в сумі 1 205 грн. 82 коп.

Але, відповідно до ст. 7 Закону України Про судовий збір, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Оскільки позивач не звертався до суду з клопотанням про повернення судового збору, судовий збір не підлягає поверненню.

Але позивач не позбавлений права звернутися до суду з клопотанням про повернення судового збору.

Керуючись ст. ст. 44 49, 75 , 82 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково. Стягнути солідарно з Публічного акціонерного товариства Київський маргариновий завод (03039, м. Київ, проспект Науки; код ЄДРПОУ 00333581) та Приватного акціонерного товариства Мелітопольський олійноекстракційний завод (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 31; код ЄДРПОУ 00373830 ) на користь Командитного товариства ОСОБА_1 та компанія Комиш - Зорянського елеватора (71030, Запорізька область, смт. Комиш-Зоря, вул. Поштова, 70; код ЄДРПОУ 00954225) заборгованість в сумі 67 916 790 грн. 30 коп. Видати наказ.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Київський маргариновий завод (03039, м. Київ, проспект Науки, 3; код ЄДРПОУ 00333581) на користь Командитного товариства ОСОБА_1 та компанія Комиш - Зорянського елеватора (71030, Запорізька область, смт. Комиш-Зоря, вул. Поштова, 70; код ЄДРПОУ 00954225) судовий збір в сумі 35 937 грн. 09 коп. Видати наказ.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Мелітопольський олійноекстракційний завод (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 31; код ЄДРПОУ 00373830) на користь Командитного товариства ОСОБА_1 та компанія Комиш - Зорянського елеватора (71030, Запорізька область, смт. Комиш-Зоря, вул. Поштова, 70; код ЄДРПОУ 00954225) судовий збір в сумі 35 937 грн. 09 коп. Видати наказ.

Провадження у справі, в частині стягнення 1 137 430 грн. 73 коп. припинити.

Повне рішення складено : 06.11.2015р.

Суддя Л.С. Місюра