Рішення № 53310232, 20.10.2015, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/3771/15-ц

Провадження № 2/520/2795/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2015 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого-судді Луняченка В.О.

при секретарі Нефедової Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства « УкрСиббанк» про визнання недійсними договору про надання споживчого кредиту та іпотечного договору, скасування реєстрації заборони відчуження квартири та стягнення моральної шкоди

В С Т А Н О В И Л :

До Київського районного суду м. Одеси звернулась ОСОБА_1 із позовними вимогами до Публічного акціонерного товариства « УкрСиббанк» про визнання недійсним договору про наданні споживчого кредиту №11018502000 від 13 липня 2006 року; визнання недійсним іпотечного договору б/н від 13 липня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за №4414; скасування накладеного 13 липня 2006 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 запис про реєстрацію заборони відчуження квартири АДРЕСА_1; стягнення моральної шкоди у розмірі 100000 грн.

Свої вимоги позивач, та її представник ОСОБА_3 у судовому засіданні, обґрунтовували тим, що при укладенні 13 липня 2006 року між акціонерним інноваційним банком « УкрСиббанк» ( правонаступником якого є ПАТ « УкрСиббанк») та ОСОБА_1 договору про надання споживчого кредиту та іпотечного договору, з боку банку була використана нечесна підприємницька практика, а тому укладені договори відповідно до закону України « Про захист прав споживачів» є недійсними, а спричинена діями банку моральна шкода підлягає повному відшкодуванню.

Представник відповідача ОСОБА_4, у судовому засіданні, заперечував проти задоволення позову на підставі того, що перед укладення договорів позивачки булі розяснені всі умови, що зазначено у самих договорах. З різних запропонованих для укладення варіантів, позивачка обрала саме укладений, розуміючи всі наслідки. Банк виконав всі свої обовязки стосовно надання кредиту, а ОСОБА_1 спочатку, на протязі більше восьми років, виконували свої обовязку по оплаті кредиту та відсотків, а після погіршення фінансового стану вирішила звернутися до суду.

Суд, проаналізувавши пояснення учасників процесу та надані сторонами докази, вважає, позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав:

Як встановлено судом 13 липня 2006 року між акціонерним комерційним інноваційним банком « УкрСиббанк» ( правонаступником якого є ПАТ « УкрСиббанк») і ОСОБА_1 був укладений договір №11018502000 про надання споживчого кредиту (терміном дії до 13 липня 2027 року), з процентною ставкою, за використання кредитних коштів, у розмірі 8,99% річних ( а/с 6). За умовами договору банк зобовязався надати позичальнику кредит в іноземній валюті у сумі 28660,00 швейцарських франків, яка дорівнює еквіваленту 117594,00 гривень, на день укладення договору (пункт 1.1). У пункті 1.5 договору кредит надається шляхом нарахування Банком коштів на поточний рахунок позичальника для подальшого використання за цільовим призначенням. Пунктом 10.2.3 договору встановлено що позичальник, укладаючи договір, повідомлено, що у випадку, якщо валюта коштів, списаних банком з будь-якого рахунку позичальника, відкритого в АКІБ « УкрСиббанк», не спав подає з валютою фактичної заборгованості позичальника за договором, для погашення такої заборгованості позичальник доручає банку здійснювати від імені та за рахунок клієнта купівлю/продаж іноземної валюти на МВРУ та/або її обмін на МВР у сумі, необхідній для погашення такої заборгованості позичальника, за поточним курсом, що склався на МВРУ та/або МВР на дату купівлі/продажу/обміну іноземної валюти, з обовязковим зарахуванням купленої/обміняної валюти або коштів, одержаних від продажу валюти, на поточний рахунок позичальника за відповідною валютою.

Також 13 липня 2006 року в забезпечення зобовязань за договором споживчого кредиту ОСОБА_1 уклала з АКІБ « УкрСиббанк» іпотечний договір, за якім в іпотеку була передана квартира АДРЕСА_2, яка і була придбана в той же день за кредитні кошти (а/с 16).

Правовідносини повязані з отриманням та виплатою споживчого кредиту, врегульовані Цивільним Кодексом України (надалі ЦК) а також Законом України « Про захист прав споживачів ( надалі Закон).

Так, згідно вимог ч.1 ст. 1058 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п.2 ст. 11 Закону ( у редакції чинної на момент укладення договорів) перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про: 1) особу та місцезнаходження кредитодавця; 2) кредитні умови, зокрема: а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; б) форми його забезпечення; в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача; г) тип відсоткової ставки; ґ) суму, на яку кредит може бути виданий; д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо); е) строк, на який кредит може бути одержаний; є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови; з) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; и) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

Таким чином, на момент укладення договору про надання споживчого кредиту, до відома позичальника були належним чином доведені всі необхідні умови договору. Банк виконав належним чином взяти на себе обовязку, перерахував на рахунок позичальника кредитні кошти.

Всі інші питання повязані із безпосередньої отриманням коштів готівкою, перерахування коштів на рахунок, врегульовані положенням Цивільного Кодексу України, які регламентують правовідносини повязані із банківськими рахунками. Частиною першою статті 1066 ЦК встановлене, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Якщо позивач вважає наявність умов іншого договору у кредитному договорі такими, що порушують його особисті права та інтересі, він має право звернутись до суду із відповідними вимогами, щодо визнання недійсними окремих умов договору.

Іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Законом України « Про іпотеку».

Відповідно до ч.1-5 ст. 3 Закону іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду; взаємні права і обовязки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону; іпотечний договір, предметом іпотеки за яким є майнові права на обєкт незавершеного будівництва, посвідчується нотаріусом на підставі документів, що підтверджують майнові права на цей обєкт; іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності; іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Частиною пятою статті 18 зазначеного Закону у разі якщо іпотекою забезпечується повернення позики, кредиту для придбання нерухомого майна, яке передається в іпотеку, договір купівлі-продажу цього нерухомого майна та іпотечний договір можуть укладатися одночасно.

Цивільним Кодексом України визначено порядок стягнення моральної шкоди. У відповідності до ч. 2 ст. 23 ЦК моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Частина третя зазначеною статті встановлює, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У відповідності до вимог ч.1-3 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

У судовому засіданні з боку позивача, та його представника не надано належних доказів стосовно визнання недійсним іпотечного договору б/н від 13 липня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за №4414, стосовно наявності підстав для скасування накладеного 13 липня 2006 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 запис про реєстрацію заборони відчуження квартири АДРЕСА_1, та наявності підстав стягнення моральної шкоди у розмірі 100000 грн.

На підставі викладеного й керуючись ст. ст. 7, 8, 10, 11, 15, 209, 212, 213, 214, 215, 223, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання недійсним договору про наданні споживчого кредиту №11018502000 від 13 липня 2006 року; визнання недійсним іпотечного договору б/н від 13 липня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за №4414; скасування накладеного 13 липня 2006 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 запис про реєстрацію заборони відчуження квартири АДРЕСА_1; стягнення моральної шкоди у розмірі 100000 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня його проголошення, а учасниками процесу, які не були присутніми у судовому засіданні з дня отримання копії рішення.

Суддя Луняченко В. О.