Рішення № 53309974, 02.11.2015, Великомихайлівський районний суд Одеської області

Справа № 498/1105/15-ц

Номер провадження 2/498/371/15

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н НЯ

іменем України

27 жовтня 2015 р. смт. Велика Михайлівка

Великомихайлівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді: Рімашевської О.В

за участю секретаря судового засідання Козачинської Л.Г.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Велика Михайлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, процентів, інфляційних нарахувань на суму заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

15.09.2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в обгрунтування якого зазначив, що 25.07.2012 року між ним та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір позики, за яким відповідач отримав у позивача в борг 11000,00 грн. до 25.08.2012 року. Факт укладення договору позики підтверджений розпискою відповідача. 30.12.2012 року між сторонами був укладений договір позики, за яким позивач надав відповідачу у борг кошти в розмірі16500,00 грн. на строк до 25.01.2013 року, про що відповідач власноручно написав розписку. 01.06.2013 року між сторонами був укладений договір позики, за яким позивач надав відповідачу в борг42500,00 грн строком до 01.07.2013 року, що підтверджується розпискою відповідача. Також 01.10.2014 року між сторонами знов був укладений договір позики, за яким позивач надаввідповідачу у борг11000,00 доларів США з умовою сплати процентів за користування коштами в розмірі 10% в місяць строком до 01.11.2014 року, про що відповідач також склав розписку.

Позивач вказує на порушення відповідачем взятих на себе за договорами позики зобов»язань, а саме - неповернення коштів у встановлений договором строк. Позивач вказав, що він неодноразово звертався до відповідача із вимогами повернути борги, але відповідач від нього ухиляється, кошти не повертає, посилаючись на важке матеріальне становище. Посилаючись на діюче законодавство, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договорами позики:

-Від 25.07.2012 року в сумі 24350,43 грн., яка складається з 11000,00 грн - сума боргу, 4232,98 грн. - проценти за користування коштами, 8113,05 грн. - інфляційні нарахування на суму заборгованості за період прострочення виконання зобов»язання, 1004,40 грн. - 3% річних за користування коштами за період прострочення зобов»язання;

-Від 30.12.2012 року в сумі 35697,41 грн., яка складається з 16500,00 грн. - сума боргу, 5842,13 грн. - відсотки за користування коштами, 12055,23 грн. - інфляційні нарахування на суму заборгованості за час прострочення виконання зобов»язання, 1300,05 грн. - 3% річних за користування коштами за час прострочення зобов»язання;

-Від 01.06.2013 року в сумі90026,06 грн., яка складається з 42500,00 грн. - сума боргу, 13661,77 грн. - проценти за користування коштами, 31051,35 грн. - інфляційні нарахування на суму заборгованості за період прострочення зобов»язання, 2812,94 грн. - 3% річних за користування коштами за період прострочення зобов»язання;

-Від 01.10.2014 року в сумі 518388,83 грн., яка складається з 238590,00 грн. суми заборгованості, 273591,15 грн.процентів за користування коштами, 6207,68 грн. 3% річних від суми заборгованості за період прострочення зобов»язання.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги в повному обсязі. Не заперечував проти заочного розгляду справи. Надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позові. Додатково пояснив, що відповідача він знає тривалий час, перебував з ним у дружніх стосунках, відповідач був зареєстрований як фізична особа - підприємець, займається сільським господарством, гроші позичав на ведення сілького господарства. Зазначив, що в позові наведений повний розрахунок заборгованості за чотирма договорами позики з посиланням на діюче законодавство та банківську інформацію, яка є загальновідомою. Просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з"явився, хоча про дату розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судових повісток рекомендованою кореспонденцією за місцем фактичного проживання, судові повістки отримував, про що у справі є підтвердження. Оскільки місце реєстрації відповідача не встановлене, він також викликався в судове засідання через ЗМІ. Причин неявки суду не повідомляв; про розгляд справи у його відсутність суд не просив. Враховуючи думку позивача, судом винесена ухвала про проведення заочного розгляду справи.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

У ст.. 1046 ЦК України вказано, що за договором позики одна сторона передає у власність іншій стороні грошові кошти, а зайомщик зобов"язується повернути займодавцю таку ж суму грошових коштів. Договір займу є виконаним з моменту передачі грошей. У ч.2 ст. 1047 ЦК України зазначено, що у підтвердження договору позики може бути надана розписка зайомщика.

Відповідно до ст.. 526 ЦК України, зобов"язання повинно виконуватись належним чином відповідно умовам договору та вимогам законодавства.

Позивачем суду надані оригінали розписок, складених ОСОБА_2, із зазначенням його паспортних даних, в яких вказано, що ОСОБА_2 бере у борг у ОСОБА_1 25.07.2012 року 11000,00 грн. до 25.08.2012 року; 30.12.2012 року 16500,00 грн. до 25.01.2013 року, 01.06.2013 року 42500,00 грн. до 01.07.2013 року, 01.10.2014 року 11000,00 доларів з умовою сплати 10% щомісячно до 01.11.2014 року.

Із позовної заяви тапояснень позивача, наданих в судовому засіданні вбачається, що позивач звертався до відповідача із проханням виконати зобов"язання та повернути суми боргу, але відповідач до теперішнього часу ухиляється від виконання взятих на себе зобов»язань, борг ні по жодній із росписок не повернув, про що свідчать оригінали розписок боржника, надані позикодавцем.

Таки чином суд вважає доведеним факт укладення між сторонами чотирьох договорів позики у простій письмовій формі:

від 25.07.2012 року на суму 11000,00 грн. строком до 25.08.2012 року

від 30.12.2012 року на суму 16500,00 грн. строком до 25.01.2013 року

від 01.06.2013 року на суму від 42500,00 грн. строком до 01.07.2013 року

від 01.10.2014 року на суму 11000,00 доларів США зі сплатою 10% в місяць строком до 01.11.2014 року.

Також суд вважає доведеним факт порушення відповідачем умов договорів позики, оскільки відповідачем забов"язання про повернення боргів у строки, зазначені в розписках, не виконані, про що свідчить наявність у позивача оригіналів розписок.

На підставі наведеного суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог в цій частині.

Розглянувши позов в частині стягнення відсотків за договорами позики, суд дійшов до наступного.

Відповідно до ст.. 1048 ЦК України, позикодавець має право на отримання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У ч.2 вказаної статті зазначено, що договір займу вважається безпроцентним, якщо він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п"ятидесятикратного розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян та не пов"язаний із здійсненням підприємницької діяльності.

У наданих позивачем договорах займу від 25.07.2012 року,30.12.2012 року, 01.06.2013 року не йдеться про обов"язок відповідача сплачувати відсотки за користування позикою, але із пояснень позивача вбачається, що позики надавались для ведення відповідачем підприємницької діяльності, тому суд визнає огрунтованими посилання позивача на обов»язок позичальника сплатити проценти за користування коштами в розмірі облікової ставки Національного банку України, що передбачено ч. 1 ст. 1048 ЦК України. За договором позики від 01.10.2014 року відповідач брав на себе зобов»язання сплачувати проценти за користування позикою в розмірі 10% від суми позики щомісячно. Перевіривши надані позивачем розщрахунки заборгованості процентів по чотирьом договорам позики, враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача щодо правильності здійснених позивачем розрахунків, суд визнає позов в цій частині обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.. 1050 ЦК України, якщо позичальник не повернув суму займу, він повинен сплатити грошову суму відповідно ст.. 625 ЦК України.

У ст.. 625 ЦК України зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, за вимогою кредитора зобов"язаний уплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції та три відсотки річних від простроченої суми.

Позивачем наданий грунтовний та повний розрахунок сум інфляційних нарахувань та 3% річних на суми заборгованості за договорами позики, із яких вбачається, що за договором від 25.07.2012 року сума інфляційних нарахувань на суму заборгованості за період прострочення боргу становить 8113,05 грн, 3% річних складають 1004,40 грн.; за договором від 30.12.2012 року сума інфляційних нарахувань на суму заборгованості за період прострочення боргу становить12055,23 грн, 3% річних складають1300,05 грн., за договором від 01.06.2013 року сума інфляційних нарахувань на суму заборгованості за період прострочення зобов»язання становить 31051,35 грн, 3% річних складають 2812,94 грн., за договором від 01.10.2014 року 3% річних на суму заборгованості за період прострочення зобов»язання складають 6207,68 грн.

Перевіривши надані позивачем розрахунки, здійснені з посиланням на періоди та встановлений індекс інфляції на відповідний період, суд приймає надані позивачем розрахунки та вважає необхідним задовольнити позов в цій частині в повному обсязі.

При прийнятті рішення суд приймає до уваги положення ст. 257 ЦК України, за яким строк позовної давності встановлюється тривалістю три роки. Але відповідно до п. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Приймаючи до уваги відсутність заяв сторін про необхідність застосування судом строків позовної давності до спірних правовідносин, строк позовної давності до правовідносин, які виникли між сторонами за договором позики від 25.07.2012 року, при прийнятті рішення не застосовується.

Оцінивши всі надані позивачем докази відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України, суд вважає доведеним факт існування між сторонами договірних відносин, факт укладення між сторонами договорів позик у простій письмовій формі, які підтверджуються розписками позичальника, факт ухилення позичальника від виконання взятих на себе за договорами позики зобов»язань. Судом також перевірені та прийняті розрахунки позивача щодо сум складових заборгованості відповідача за договором позики.

На підставі наведеного суд вважає необхідним задовольнити позов ОСОБА_1 в повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договорами позики:

-від 25.07.2012 року в сумі 24350,43 грн., яка складається з 11000,00 грн - сума боргу, 4232,98 грн. - проценти за користування коштами, 8113,05 грн. - інфляційні нарахування на суму заборгованості за період прострочення виконання зобов»язання, 1004,40 грн. - 3% річних за користування коштами за період прострочення зобов»язання;

-від 30.12.2012 року в сумі 35697,41 грн., яка складається з 16500,00 грн. - сума боргу, 5842,13 грн. - відсотки за користування коштами, 12055,23 грн. - інфляційні нарахування на суму заборгованості за час прострочення виконання зобов»язання, 1300,05 грн. - 3% річних за користування коштами за час прострочення зобов»язання;

-від 01.06.2013 року в сумі90026,06 грн., яка складається з 42500,00 грн. - сума боргу, 13661,77 грн. - проценти за користування коштами, 31051,35 грн. - інфляційні нарахування на суму заборгованості за період прострочення зобов»язання, 2812,94 грн. - 3% річних за користування коштами за період прострочення зобов»язання;

-від 01.10.2014 року в сумі 518388,83 грн., яка складається з 238590,00 грн. суми заборгованості, 273591,15 грн.процентів за користування коштами, 6207,68 грн. 3% річних від суми заборгованості за період прострочення зобов»язання.

Всього за чотирма договорами позики стягнути з відповідача на користь позивача 668462,73 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати…. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в доход держави пропорційно до задоволеної чи відхилиної частини вимог.

Оскільки позивач є інвалідом 2-ї групи, його на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» було звільнено від сплати судового збору при поданні позову, і сума судового збору має бути стягнута з відповідача.

Враховуючи положення ЗУ «Про судовий збір» на час розгляду справи щодо розміру судового збору, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави 6090,00 грн.

Керуючись ст. 10,11, 60,79,84, 88, 212-215,224-227 ЦПК України, 1046, 1047,1048,1049,1050, 267,625 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі..

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 25 липня 2012 року станом на 15.09.2015 року в сумі 24350,43 грн., заборгованість за договором позики від 30 грудня 2012 року станом на 15.09.2015 року в сумі 35697,41 грн., заборгованість за договором позики від 01.06.2013 року станом на 15.09.2015 року в сумі 90026,06 грн., заборгованість за договором позики від 01.10.2014 року станом на 15.09.2015 року в сумі 518388,83 грн., всього стягнути 668462,73 грн. (шістьсот шістьдесят вісім тисяч чотиристашістьдесятдві гривні 73 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт серії НОМЕР_1, на користь держави суму судового збору в розмірі 6090,00 грн. (шість тисяч дев»яносто гривень 00 копійок)

З повним текстом рішення сторони можуть ознайомитись 01 листопада 2015 року.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу ОСОБА_2.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Одеської області через Великомихайлівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: О.В. Рімашевська