Ухвала суду № 53307911, 09.11.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.11.15р. Справа № 904/3142/15

За заявою публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м.Павлоград, Дніпропетровська область

про заміну вибулої сторони виконавчого провадження

У справі

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Берінг", м.Дніпропетровськ

до публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", м.Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості

Суддя Петренко І.В.

Секретар судового засідання Пономарьов Є.О.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_1 - довіреність № 808/12-1683 від 22.12.14р.;

від відповідача (заявника): представник ОСОБА_2 - довіреність № ББУ/ПУ433/ВП14 від 16.12.14р.;

від товариства з обмеженою відповідальністю "Екойл": не з'явився;

від відділу державної виконавчої служби Павлоградського МРУЮ Дніпропетровської області: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Берінг", м.Дніпропетровськ (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м.Дніпропетровськ (далі по тексту - відповідач) про стягнення 508690,55грн. основної заборгованості.

Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.

За результатами розгляду позовної заяви за вих. № 808104-1800 від 07.04.2015р. ухвалою суду від 10.04.2015р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 07.05.2015р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2015р. у справі №904/3142/15 (суддя Петренко І.В.) позов задоволено. Стягнуто з публічного акціонерного товариства ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ на користь товариства з обмеженою відповідальністю БЕРІНГ 421084,36грн. основної заборгованості; 8421,69грн. судового збору.

Не погодившись з даним рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та відмовити в задоволені позовних вимог.

За результатами розгляду апеляційної скарги постановою від 01.07.2015р. апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" залишено без задоволення. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2015 року у справі № 904/3142/15 залишено без змін.

21.10.2015р. на адресу господарського суду надійшла заява від 12.10.2015р. за вих.№2360 про заміну вибулої сторони виконавчого провадження, а саме замінити вибулу сторону - боржника публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" виконавчого провадження про примусове виконання наказу №904/3142/15 господарського суду Дніпропетровської області, щодо стягнення з публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Берінг" заборгованість у розмірі 429506,05грн. на правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОЙЛ".

Заява від 12.10.2015р. за вих.№2360 обґрунтована тим, що 09.10.2015р. між публічним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугіля" та товариством з обмеженою відповідальністю "ЭКОЙЛ" укладено договір про переведення боргу на суму 429506,05грн.

За результатами огляду заяви від 12.10.2015р. за вих.№2360 про заміну вибулої сторони виконавчого провадження та керуючись ст. ст. 25, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ухвалив прийняти заяву від 12.10.2015р. за вих.№2360 про заміну вибулої сторони виконавчого провадження до розгляду. Заяву від 12.10.2015р. за вих.№2360 про заміну вибулої сторони виконавчого провадження призначено до розгляду в засіданні на 09.11.2015р. До участі у розгляді заяви залучено відділ державної виконавчої служби Павлоградського МРУЮ Дніпропетровської області (51400, Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул.Радянська, 50).

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Позивач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується реєстром поштових відправлень суду та явкою представника в судове засідання.

Відповідач (заявник) про час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 28.10.2015р. з відміткою представника відповідача про отримання ухвали суду 27.10.2015р. та явкою представника в судове засідання.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екойл" про час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином, що підтверджується реєстром поштових відправлень суду.

Відділ державної виконавчої служби Павлоградського МРУЮ Дніпропетровської області про час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином, що підтверджується реєстром поштових відправлень суду.

09.11.2015р. повноважний представник позивача в судове засідання з'явився, надав заперечення щодо заяви відповідача, просить суд відмовити в її задоволенні.

Повноважний представник відповідача (заявника) в судовому засіданні заяву підтримує та наполягає на її задоволенні в повному обсязі.

Повноважний представник товариства з обмеженою відповідальністю "Екойл" в судове засідання не з'явився, заперечення щодо заяви не надав, витребуванні судом документи не представив.

Повноважний представник відділу державної виконавчої служби Павлоградського МРУЮ Дніпропетровської області в судове засідання не з'явився, заперечення щодо заяви не надав, витребуванні судом документи не представив.

Дослідивши матеріали заяви від 12.10.2015р. за вих.№2360 господарський суд встановив, що 09.10.2015р. між публічним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугіля" та товариством з обмеженою відповідальністю "ЭКОЙЛ" укладено договір про переведення боргу за умовами якого публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугіля" переводить, а товариство з обмеженою відповідальністю "ЭКОЙЛ" приймає на себе виконання зобов'язань, які належать первісному боржнику по виконанню наказу господарського суду Дніпропетровської області №904/3142/15 від 19.05.2015р. про стягнення заборгованості у розмірі 421084,36грн.

Статтею 520 Цивільного кодексу України визначено, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Позивач наголошує, що письмової згоди на договір про переведення боргу не давав і взагалі не був повідомлений про його існування, а відповідач не надав жодного належного доказу на спростування позиції позивача.

Отже, господарський суд дійшов висновку, що вимоги відповідача не є обґрунтованими і є такими, що не підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статтею 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з пунктом 6-1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. за №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" Господарським процесуальним кодексом України не передбачено порядку розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. Однак з огляду на приписи частини першої статті 25 цього Кодексу та частини п'ятої статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" розгляд відповідних заяв, поданих у справах зі спорів, що вирішувалися господарським судом, належить до повноважень названого суду.

Відповідний розгляд здійснюється за загальними правилами позовного провадження у межах розглянутої судом справи з урахуванням особливостей щодо суб'єктного складу учасників процесу, передбачених згаданою нормою Закону України "Про виконавче провадження" (стягувач, боржник, державний виконавець, правонаступник стягувача або боржника).

Зазначені особи повідомляються про час і місце відповідного судового засідання, але їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. За результатами судового розгляду виноситься ухвала, що має відповідати загальним вимогам статті 86 Господарського процесуального кодексу України. З урахуванням приписів частини третьої статті 129 Конституції України та оскільки ухвали місцевого господарського суду, які виносяться під час виконання судового рішення, неможливо оскаржити одночасно з оскарженням рішення господарського суду, відповідна ухвала, в тому числі й про відмову в заміні сторони виконавчого провадження, може бути оскаржена в апеляційному та в касаційному порядку.

Відповідно до статті 25 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, власне ім'я чи по батькові (для фізичної особи), державний виконавець за наявності підтверджуючих документів своєю постановою, яка затверджується начальником відділу, змінює назву сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням викладеного, суд погоджується з позицією позивача, що за статтею 520 Цивільного кодексу України переведення боргу допускається лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачене законом та вважає, що заява відповідача про заміну вибулої сторони правонаступником не підлягає задоволенню.

Аналогічна правова позиція підтверджується Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.07.2015р. по справі №904/10114/13.

До уваги. Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Пленум Вищого господарського суду України у п. 9 постанови від 17.05.2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", роз'яснив, що у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою Господарського процесуального кодексу України покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Аналогічна правова позиція підтримана постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2014р. по справі № 904/9428/13, недотримання якої стало підставою скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст. ст. 25, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви від 12.10.2015р. за вих.№2360 про заміну вибулої сторони виконавчого провадження відмовити.

Ухвала набирає законної сили з часу її прийняття та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку встановленому для оскарження судових рішень.

Суддя ОСОБА_3