Рішення № 53307626, 04.11.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.11.2015 справа № 905/1601/15

Господарський суд Донецької області в особі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Предко А.В., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська насосна компанія»

м.Павлоград, Дніпропетровська область

до відповідача Державне підприємство «Артемвугілля» м.Слов»янськ

про стягнення 90000,00грн.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 за договором про надання правової допомоги від 16 червня 2015р.

від відповідача не явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача (з урахуванням уточнення заявленої до стягнення суми заявою від 04.11.2015року) 90000,00грн., з яких: 89980,00грн. боргу за поставлену продукцію по договору № 976-12 від 03.09.2012р. і нараховані на суму боргу 10,00грн. інфляційні нарахування та 10,00грн. - 3%річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Обґрунтовуючи вимоги позову позивач посилається на невиконання грошових зобовязань, визначених договором постачання № 976-12 від 03.09.2012р. і поставку за цим договором та доданими до нього специфікаціями та видатковими накладними товар, за несвоєчасну сплату якого нараховані інфляційні і річні проценти не у всій сумі за весь час прострочення, а частково, що є його правом.

Позивачем надано клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів для надання додаткових документів. Клопотання задовольняється.

Представник відповідача не скористався своїм законним правом на участь в судовому засіданні, про час и місце якого був належним чином повідомлений ухвалами суду. Представник відповідача ухилився від вчинення дій, покладених на нього судом ухвалою про порушення справи: не надав відзив на позов, доказів виконання спірного договору тощо.

Приймаючи до уваги достатність документів, наданих позивачем для вирішення спору по суті, господарський суд після завершення підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК) відкриття судового засідання, роз'яснення стороні судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, тобто до з'ясування у передбаченому ГПК порядку обставин справи та здійснення їх правової оцінки, про що зазначається в протоколі судового засідання. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог.

Перевіряючи надані позивачем документи, якими він обґрунтовує позовні вимоги, господарський суд встановивши фактичні обставини та їх повноту, надавши юридичну оцінку цим обставинам,

ВСТАНОВИВ:

Предметом даного спору є стягнення заборгованості і правомірності застосування ст. 625 Цивільного кодексу. Підставою, на яку посилається в обґрунтування своїх вимог позивач є договір № 976/12 від 03.09.2012 р. та специфікації до нього від 03.09.2012р., видаткові накладні №12272 від 27 грудня 2012р. та №09142 від 14 вересня 2012р., за якими відповідач отримав товар на умовах оплати в строки, встановлені договором та специфікацією до нього.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

03.09.2012р. між позивачем та відповідачем підписаний договір № 976-12, яким передбачили п.1.1 даного договору, що позивач зобовязується поставити у власність відповідача товар зазначений у договорі в асортименті і кількості та ціною,одиниці виміру відповідно до Специфікації доданої до договору, а відповідач зобовязується прийняти і оплатити товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача протягом 30 календарних днів від дня поставки. Цей договір підписаний керівниками і скріплений печатками підприємств.

За своїм змістом та правовою природою договір, на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Оскільки договором сторони врегулювали і узгодили всі істотні умови для договору поставки, він вважається укладеним і таким, що відповідає діючому законодавству.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Позивач довів факт виконання ним умов договору в частині поставки зазначеного у специфікаціях товару. До матеріалів справи надані як докази виконання договору копії видаткових накладних № 12272 від 27 грудня 2012р. та № 09142 від 14 вересня 2012р., за якими представником відповідача у відповідності довіреностей отриманий товар (насос без рамки, без ел. двиг.) на загальну суму 111805,00 грн. Факт отримання підтверджений підписами уповноважених на отримання товару особами.

На кожній накладній є посилання на договір № 976/12 від 03.09.2012р. Таким чином, позивачем доведено виконання умов договору в повному обсязі.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами. Зобовязання відповідача щодо сплати отриманого товару викладені в п. 3.1 договору, за яким розрахунки здійснюються протягом 30 календарних днів з моменту постачання товару Покупцеві.

Факт оплати прийнятого Покупцем товару не доведений. Заборгованість відповідача перед позивачем на момент вирішення спору становить 111805,00 грн. Цей факт підтверджено актом звіряння взаємних рахунків за період з січня 2012р. по жовтень 2013р. підписаним уповноваженими особами і скріплений печатками підприємств.

Доведено, що відповідачем не виконанні грошові зобовязання, господарський суд вважає доведеними вимоги позову в частині стягнення боргу з відповідача, тому в цій частині позов задовольняє. Кредитор має право вимагати стягнення у примусовому порядку частини боргу, чим і скористувався позивач, вимагаючи стягнення тільки 89980,00грн.

Оскільки за ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, тобто відповідач зобовязаний сплатити отриманий товар від позивача в термін, вказаний п.3.1 договору. Підтверджено, що отриманий відповідачем товар за наступними накладними повинен бути сплачений наступним чином:

-№ 09142 від 14 вересня 2012р. на суму 69745,00 грн. до 15.03.2012року.

-№ 12272 від 27 грудня 2012р. на суму 42060,00 грн. до 26.01.2013р.

Відповідно до ст.257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю 3 роки, але відповідно до п.3 ст.267 цього кодексу позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Приймаючи до уваги, що сторонами не надані заяви про застосування судом строку позовної давності, господарський суд вважає законним звернення позивача до господарського суду з вимогою про стягнення заборгованості з відповідача за отриманий товар в сумі 89980,00грн. з урахуванням його вимог викладених в тексті позовної заяви.

Оскільки доведений факт несплати відповідачем отриманого товару у визначений п.3.1 договору строк, позивач правомірно заявив вимоги щодо стягнення з боржника боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, так як інший розмір процентів не встановлено законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, за вимогою кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання зобовязання. Таке нарахування є не зобовязанням кредитора, а є його законним правом.

Позивач скористувався своїм правом зменшити суму інфляційних втрат і 3% річних і вимагає з винної сторони у простроченні грошового зобовязання сплати інфляційних втрат в розмірі 10,00грн. за період з жовтня 2013р. до червня 2015р.; 10,00грн. частина трьох процентів річних від суми простроченого грошового зобовязання за договором.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, господарський суд, провівши власний розрахунок, задовольняє вимоги позивача в частині стягнення інфляційних витрат і трьох процентів річних в повному розмірі.

Оскільки з вини відповідача виник спір,на нього покладаються судові витрати.

На підставі ст.ст.526,530,546,549,610,612,625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 67,193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49, 82,84,81-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська насосна компанія» м.Павлоград, Дніпропетровська область про стягнення 90000,00 грн. з Державного підприємства «Артемвугілля» м. Словянськ, м. Святогірськ задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Артемвугілля», ЄДРПОУ 32270533, м. Словянськ, м. Святогірськ, Донецька область - 84130, вул. Куйбишева,66 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська насосна компанія», ЄДРПОУ 36104221, м.Павлоград, Дніпропетровська область заборгованість в сумі 89980,00 грн., інфляційних втрат в розмірі 10,00 грн., 3% річних в сумі 10,00 грн., судові витрати в сумі 1827,00 грн.

Видати наказ після набрання законної чинності рішення суду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду в строки передбачені господарським процесуальним кодексом через місцевий господарський суд.

Суддя С.Ю. Гринько