Ухвала суду № 53307569, 09.11.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

09 листопада 2015 року Справа № 910/11975/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Владимиренко С.В.,

Мележик Н.І.,

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Златобанк", в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Златобанк", на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16 вересня 2015 року у справі № 910/11975/15 Господарського суду міста Києва за позовом Публічного акціонерного товариства "Златобанк", в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Златобанк", м. Київ, до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус", м. Київ, про встановлення нікчемності (недійсності) правочинів та застосування наслідків їх недійсності,

В С Т А Н О В И В:

Подана Публічним акціонерним товариством "Златобанк", в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Златобанк", касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України та підлягає поверненню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі та докази сплати судового збору.

Заявником не додано до касаційної скарги доказів надіслання копії касаційної скарги на адресу відповідача у справі ПАТ "Комерційний банк "Глобус".

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

01.11.2011 набрав чинності Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон), який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, за подання касаційної скарги до господарського суду на рішення суду (у редакції Закону від 22.05.2015, чинної на момент звернення заявника із касаційною скаргою) ставки судового збору встановлюються у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону).

Доказів сплати судового збору заявником до касаційної скарги не додано.

Посилання скаржника на наявність у нього пільг щодо сплати судового збору згідно положення п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Станом на день подачі касаційної скарги (жовтень 2015) набрали чинності зміни до Закону України "Про судовий збір" (згідно Закону від 22.05.2015 № 484-VIII), відповідно до яких Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виключено з переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору.

Якщо заявник касаційної скарги був звільнений від обов'язку сплачувати судовий збір на момент подачі позовної заяви у справі, то після набрання чинності змін до Закону України "Про судовий збір" (згідно Закону від 22.05.2015 № 484-VIII), розмір ставки судового збору визначається залежно від ставки судового збору, яку мав би сплатити платник до 01.09.2015 за відсутності у нього пільги щодо сплати такого збору.

Таким чином, при зверненні у жовтні 2015 року до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції у даній справі, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повинна була сплатити судовий збір, виходячи із ставок, які мав би сплатити платник до 01.09.2015 за відсутності у неї пільги щодо сплати такого збору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно ч. 3 ст. 1113 ГПК України після усунення обставин, зазначених в пунктах 3, 4 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку та з відповідним клопотанням про відновлення процесуального строку на касаційне оскарження.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Зважаючи на те, що касаційна скарга не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, скарга не дає підстав для перегляду постанови апеляційного господарського суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 86, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Златобанк", в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Златобанк", на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16 вересня 2015 року у справі № 910/11975/15 разом з доданими до неї документами повернути скаржнику, а справу - Господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська

Судді: С.В. Владимиренко

Н.І. Мележик