Постанова № 53307320, 22.09.2015, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/3403/14-а

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2015 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Сербіної Н. Г.,

при секретарі - Гончарук Л. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за адміністративними позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва про стягнення сум заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом до відповідача, який в ході розгляду справи уточнила, відповідно до заяв від 12.01.2015 року, 25.02.2015 року та 01.09.2015 року. Просила стягнути з управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва на її користь заборгованість з виплати щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2009 року по 30.09.2015 року у сумі 15 542,29 грн., суму незаконних відрахувань з її пенсії у розмірі 1708,01 гривень. Свої вимоги обґрунтовує тим, що постановою Апеляційного суду м. Києва від 27.04.2011 року було скасовано постанову Подільського районного суду м. Києва від 23 липня 2009 року про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва вчинити певні дії та ухвалено в цій частині нову постанову наступного змісту: зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з нарахуванням щомісячної соціальної державної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року, з урахуванням проведених виплат.

Вважає, що оскільки в зазначеній постанові Апеляційного суду м. Києва не вказано кінцевої дати виплати щомісячної соціальної допомоги, то вона повинна їй виплачуватись довічно, однак відповідачем в порушення вимог ст.124 Конституції України цього не здійснено.

Крім того посилається на те, що оскільки вона має право на виплату довічно щомісячної соціальної допомоги, тому відповідачем на її думку не правомірно було здійснено утримання з її пенсії у зв'язку з переплатою зазначеної допомоги згідно постанови Подільського районного суду м. Києва від 23.07.2009 року.

Позивачка у судове засідання не з»явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, просила розглядати справу у її відсутність.

Представник відповідача у судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Суд вважає можливим розглядати справу у відсутність сторін на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Подільського районного суду м.Києва від 23.07.2009 року позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м.Києва задоволено в повному обсязі, а саме: визнано дії УПФУ в Подільському районі м. Києва протиправними та зобов'язано нарахувати позивачці надбавку, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2008 року (а.с. 16-18).

Постановою Апеляційного суду м. Києва від 27 квітня 2011 року вищезазначену постанову Подільського районного суду м. Києва від 23 липня 2009 року про зобов'язання УПФУ в Подільському районі м. Києва вчинити певні дії скасовано та ухвалено в цій частині нову постанову наступного змісту, а саме: зобов'язано УПФУ в Подільському районі м. Києва здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з нарахуванням щомісячної соціальної державної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року, з урахуванням проведених виплат. В іншій частині постанову Подільського районного суду м. Києва від 23 липня 2009 року залишено без змін (а.с. 19-21).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 листопада 2011 року постанову Апеляційного суду м. Києва від 27 квітня 2011 року залишено без змін (а.с. 22-24).

Розпорядженням УПФУ в Подільському районі м. Києва від 21.09.2010 року ОСОБА_1, відповідно до Постанови Подільського районного суду м. Києва від 23.07.2009 року було проведено перерахунок державної соціальної допомоги, як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року та відповідно до протоколу від 01.10.2010 року Управління по нарахуванню та виплаті пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в листопаді 2010 року отримано борг по перерахунку за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року в сумі - 3891,90 грн.

В подальшому УПФУ в Подільському районі м. Києва у зв'язку із отриманням постанови Апеляційного суду м. Києва від 27.04.2011 року було відпрацьовано пенсійну справу позивачки та проведено перерахунок державної соціальної допомоги, як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 по 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 31.12.2008 рік, і встановлено переплату державної соціальної допомоги в розмірі 2472,80 грн., яку з 01.07.2011 року розпочали відраховувати з пенсії ОСОБА_1 в розмірі 20% від розміру пенсії, що становить: з 01.07.2011 року - 210,18 грн., з 01.08.2011 року - 212,16 грн., з 01.09.2011 року - 212,16 грн., з 01.10.2011 року - 212,70 грн., з 01.11.2011 року - 212,70 грн., з 01.12.2011 року - 212,70 грн., з 01.01.2012 року - 216,16 грн., з 01.02.2012 року - 219,25 грн. З 01.03.2012 року розпорядженням начальника управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва відрахування переплати було припинено.

Позивачка в уточненій позовній заяві просить стягнути з управління пенсійного фонду України у Подільському районі м.Києва на її користь суму заборгованості з виплати щомісячної соціальної державної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2009 року по 30.09.2015 року у сумі 15 542 грн. 29 коп.. При цьому не надає будь-яких доказів, що вказана сума була нарахована їй та на якій підставі.

Разом з тим, як вбачається з заперечень відповідача ( а.с.65-67) позивачка неодноразово зверталася до суду щодо відновлення свого порушеного права та здійснення перерахунку державної соціальної допомоги, як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком у зв»язку з чим виносились рішення.

Так, відповідно до ухвали судді Подільського районного суду м.Києва від 11.02.2011 року позовна заява ОСОБА_1 про зобов»язання здійснити перерахунок та виплату щорічної державної соціальної допомоги за період з 01 січня 2009 року до 19 червня 2010 року залишена без розгляду відповідно до ст.. 99,100 КАСУ.

Згідно постанови Подільського районного суду м.Києва від 09 березня 2011 року було зобов»язано управління Пенсійного фонду України у Подільському районі м.Києва нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну надбавку до пенсії як дитині війни, відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 20 червня 2010 року до 31 грудня 2010 року та з 1 січня 2011 року до 9 березня 2011 року з урахуванням проведених нарахувань.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2011 року вказану постанову залишено без змін.

Постановою Подільського районного суду м.Києва від 05 грудня 2011 року зобов»язано управління Пенсійного Фонду України в Подільському районі м.Києва здійснити перерахунок ОСОБА_1, як «дитині війни», - щомісячної надбавки у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», і виплатити недоплати, із врахуванням проведених виплат, починаючи з 10.03.2011 року по 22.07.2011 року.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2012 року вищевказана постанова була скасована та зобов»язано Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м.Києва провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 як дитині війни, з урахуванням щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, та забезпечити її виплату за період з 29 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року, з врахуванням вже проведених виплат.

Оскільки спір з приводу зобов»язання нарахувати та виплатити щомісячну надбавку у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період 2010, 2011 років вирішений судом, про що постановлені рішення, а позивачка не надала доказів на підтвердження розміру нарахованих сум, суд вважає, що в цій частині позовні вимоги задоволені бути не можуть.

Що стосується стягнення щомісячної надбавки у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період 2012, 2013 та 2015 роки, то на думку суду, вимоги також не підлягають задоволенню з таких підстав.

Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до статті 3 Бюджетного кодексу України, бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджету систему України становить один календарний рік, який починається 01 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 01 січня до 31 грудня, а за особливих обставин - на інший період (стаття 96 Конституції України).

Законами України «Про державний бюджет України на 2012 рік», «Про державний бюджет України на 2013 рік», « Про державний бюджет України на 2015 рік» норми ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» були призупинені, а виплати здійснювалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи із наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України. Бюджетні закони мають свій термін дії, оскільки приймаються на відповідний період (календарний рік), а тому з настанням нового календарного року втрачають свою дію по відношенню до тих правовідносин, що виникли з початку нового року.

Тому підстав для стягнення щомісячної надбавки у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період 2012, 2013 та 2015 роки немає, оскільки вона нараховувалась та виплачувалась позивачці відповідно до діючого на той період законодавства.

Щодо позовних вимог позивачки за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 року, слід зазначити наступне.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» не встановлено обмеження щодо виплат підвищення до пенсії «дітям війни», не внесено змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тому з 01.01.2014 діють положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Разом з тим, статтею 67 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31.07.2014 № 1622-VІІ установлено, що норми і положення статей 5 та 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31.07.2014 № 1622-VІІ цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Приймаючи до уваги, що Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31.07.2014 № 1622-VІІ опубліковано в газеті «Голос України» 02.08.2014 №146, отже набрав чинності 03.08.2014.

Виходячи з аналізу вказаних норм убачається, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України лише з 03.08.2014.

Таким чином, з 01.01.2014 по 02.08.2014, тобто до набрання чинності Закону України від 31.07.2014 № 1622-VII «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» не було передбачено обмежень щодо застосування статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

З викладеного вбачається, що позивачка мала право на отримання стягнення щомісячної надбавки у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року.

Оскільки до компетенції суду не належить визначення розміру нарахованих сум надбавки, то суд вважає в цій частині позовних вимог зобов»язати УПФУ в Подільському районі м.Києва здійснити перерахунок та виплату щомісячної надбавки у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року.

З урахуванням наведеного суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 119, 124 Конституції України, керуючись ст.ст. 7, 71, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 186 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва про стягнення сум заборгованості задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Подільському районі м.Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року, з урахуванням виплачених сум.

В задоволенні інших позовних вимог- відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н. Г. Сербіна