Вирок № 53306581, 10.11.2015, Святошинський районний суд міста Києва

Святошинський районний суд м. Києва

ун. № 759/11632/15-к

пр. № 1-кп/759/697/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2015 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Жмудь В.О.,

за участю секретарів Смолярчука Р.Ф., Захарчук Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12015100080006401 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, українки, громадянки України, номер картки фізичної особи - платника податків НОМЕР_1, яка здобула незакінчену вищу освіту, працює на посаді бухгалтера в ТОВ «Мостобуддеталь-комплект», заміжня, має на утриманні двох малолітніх дітей - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судима,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358; ч. 4 ст. 358; ч. 4 ст. 358; ч. 1 ст. 222; ч. 2 ст. 222 КК України, -

сторони кримінального провадження: прокурори - Кір'яков Д.П., Кравчук С.В., обвинувачена - ОСОБА_1, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у невстановлений слідством час, у невстановленому слідством місці за попередньою домовленістю із невстановленою слідством особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження та яка в усній розмові висловила прохання надати їй у борг грошові кошти, отримані в якості кредитів у декількох банках, з цією метою запропонувала виготовити підроблені документи, а саме дві довідки про доходи ОСОБА_1, на що остання погодилась та у невстановлений слідством час, в невстановленому місці, при невстановлених слідством обставинах надала невстановленій слідством особі, з метою отримання в подальшому підроблених документів, свої анкетні дані та номер облікової картки фізичної особи-платника податків, для виготовлення двох ідентичних за змістом довідок про середню заробітну плату та внесення до них неправдивих відомостей про те, що ОСОБА_1 працює на посаді комерційного директора ТОВ «Укр АЗС сервіс» та в період часу з січня 2013 року по червень 2013 року отримує загальний дохід в сумі 69553 грн 38 коп.

16.07.2013 у невстановленому місці, при невстановлених слідством обставинах ОСОБА_1 отримала від невстановленої слідством особи дві ідентичні за змістом довідки про середню заробітну плату № 39 від 15.07.2013, на яких наявний відтиск круглої мастичної печатки ТОВ «Укр АЗС сервіс», ЄРДПОУ 30433886, за підписом директора та головного бухгалтера, згідно з якими ОСОБА_1 працює на посаді комерційного директора ТОВ «Укр АЗС сервіс» та в період часу з січня 2013 року по червень 2013 року отримувала загальний дохід в сумі 69553 грн 38 коп., з метою використання підроблених офіційних документів у банківській установі з метою отримання кредиту.

Крім того, у невстановлений слідством час, місці та при невстановлених обставинах у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на використання завідомо підробленого документу - довідки про доходи при наступних обставинах.

16.07.2013 ОСОБА_1, діючи умисно, протиправно, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на використання завідомо підробленого офіційного документа, що видається компетентним органом, з метою отримання кредиту, перебуваючи у приміщенні відділення ПАТ «ВТБ Банк», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Маршала Малиновського, 11, достовірно знаючи, що документ являється підробленим, з метою одержання кредиту, тобто для укладення договору із банком та отримання грошових коштів, надала працівнику ПАТ «ВТБ Банк» завідомо підроблений офіційний документ, який містить інформацію, яка підтверджує факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру, який посвідчується компетентними органами юридичної особи, а саме довідку про доходи, на якій наявний відтиск круглої мастичної печатки ТОВ «Укр АЗС сервіс», ЄРДПОУ 30433886, за підписом директора та головного бухгалтера, згідно з яким ОСОБА_1 працює на посаді комерційного директора ТОВ «Укр АЗС сервіс» та в період часу з січня 2013 року по червень 2013 року отримувала загальний дохід в сумі 69553 грн 38 коп.

Крім того, у невстановлений слідством час, місці та при невстановлених обставинах у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на використання завідомо підробленого документу - довідки про доходи при наступних обставинах.

17.07.2013 ОСОБА_1, діючи умисно, протиправно, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на використання завідомо підробленого офіційного документа, що видається компетентним органом, з метою отримання кредиту, перебуваючи у приміщенні відділення ПАТ «Альфа Банк», розташованого за адресою: м. Київ, пр-т Перемоги, 20, достовірно знаючи, що документ являється підробленим, з метою одержання кредиту, тобто для укладення договору із банком та отримання грошових коштів, надала працівнику ПАТ «Альфа Банк» завідомо підроблений офіційний документ, який містить інформацію, яка підтверджує факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру, який посвідчується компетентними органами юридичної особи, а саме довідку про доходи, на якій наявний відтиск круглої мастичної печатки ТОВ «Укр АЗС сервіс», ЄРДПОУ 30433886, за підписом директора та головного бухгалтера, згідно з яким ОСОБА_1 працює на посаді комерційного директора ТОВ «Укр АЗС сервіс» та в період часу з січня 2013 року по червень 2013 року отримувала загальний дохід в сумі 69553 грн 38 коп.

Крім цього, 16.07.2013 ОСОБА_1, діючи умисно, протиправно, достовірно знаючи, що документ не відповідає дійсності, з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на вчинення шахрайства із фінансовими ресурсами, перебуваючи у приміщенні відділення ПАТ «ВТБ Банк», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Маршала Малиновського, 11, надала працівнику ПАТ «ВТБ Банк» довідку про середню заробітну плату № 39 від 15.07.2013, на якій наявний відтиск круглої мастичної печатки ТОВ «Укр АЗС сервіс», ЄРДПОУ 30433886, за підписом директора та головного бухгалтера, згідно з якою ОСОБА_1 працює на посаді комерційного директора ТОВ «Укр АЗС сервіс» та в період часу з січня 2013 року по червень 2013 року отримувала загальний дохід в сумі 69553 грн 38 коп., що могло стати підставою для прийняття рішення про надання кредиту.

При цьому, ОСОБА_1, поставила підпис у кредитному договорі № R53400444365В відповідно до раніше наданих нею даних, що могло вплинути на волю кредитора та враховувалося в процесі прийняття рішення про надання кредиту, його умов чи відмови у наданні, тобто вчинила обман ймовірного кредитора, який набув письмової форми. В подальшому, після отримання грошових коштів в сумі 90000 грн 00 коп. за вищевказаним кредитним договором ОСОБА_1 використала їх на власний розсуд.

Так, ОСОБА_1 усвідомлювала, що надана нею довідка про доходи не відповідає дійсності, та мала на меті отримання кредиту з подальшим його поверненням, що свідчить про відсутність ознак злочину проти власності.

Крім цього, 17.07.2013 ОСОБА_1, діючи умисно, протиправно, повторно, достовірно знаючи, що документ не відповідає дійсності, з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на повторне вчинення шахрайства із фінансовими ресурсами, перебуваючи у приміщенні відділення ПАТ «Альфа Банк», розташованого за адресою: м. Київ, пр-т Перемоги, 20, надала працівнику ПАТ «Альфа Банк» довідку про середню заробітну плату № 39 від 15.07.2013, на якій наявний відтиск круглої мастичної печатки ТОВ «Укр АЗС сервіс», ЄРДПОУ30433886, за підписом директора та головного бухгалтера, згідно з якою ОСОБА_1 працює на посаді комерційного директора ТОВ «Укр АЗС сервіс» та в період часу з січня 2013 року по червень 2013 року отримувала загальний дохід в сумі 69553 грн 38 коп., що могло стати підставою для прийняття рішення про надання кредиту.

При цьому, ОСОБА_1, поставила підпис у кредитному договорі № 500392813 від 17.07.2013 відповідно до раніше наданих нею даних, що могло вплинути на волю кредитора та враховувалося в процесі прийняття рішення про надання кредиту, його умов чи відмови у наданні, тобто вчинила обман ймовірного кредитора, який набув письмової форми. В подальшому, після отримання грошових коштів в сумі 99715 грн 00 коп. за вищевказаним кредитним договором ОСОБА_1 використала їх на власний розсуд.

ОСОБА_1 усвідомлювала, що надана нею довідка про доходи не відповідає дійсності, та повторно мала на меті отримання кредиту з подальшим його поверненням, що свідчить про відсутність ознак злочину проти власності.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину в інкримінованих їй складах кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358; ч. 4 ст. 358; ч. 1 ст. 222; ч. 2 ст. 222 КК України, визнала повністю, щиро розкаялася та підтвердила обставини вчинення нею кримінальних правопорушень, вказавши на час, місце, спосіб і мету його вчинення та показала, що у 2013 році вона працювала на посаді бухгалтера у ОСОБА_4 Спочатку справи у неї йшли добре, а потім почалися проблеми. Влітку 2013 року ОСОБА_4 попросила її взяти кредити у банках для розвитку бізнесу. Оскільки ОСОБА_4 за віком банк відмовив би у наданні кредиту, то вона погодилася. Після цього, ОСОБА_4 підробила дві довідки про середню заробітну плату, а саме про те, що вона працювала на посаді бухгалтера у ТОВ «Укр АЗС сервіс» та отримувала в період часу з січня 2013 року по червень 2013 року загальний дохід в сумі 69553 грн 38 коп. Вона надала ОСОБА_4 документи для підроблення довідки, а саме паспорт та номер картки - фізичної-особи платника податків. В подальшому, достовірно знаючи, що довідки є підробленими, вона з метою отримання кредиту 16.07.2013 надала їх працівнику ПАТ «ВТБ Банк», а 17.07.2013 працівнику ПАТ «Альфа Банк». Після отримання грошових коштів у сумі 90000 грн 00 коп. та 99715 грн 00 коп., вказані кошти та кредитні договори вона одразу передавала ОСОБА_4 Також показала, що вона була впевнена, що ОСОБА_4 погасить вказані кредити. Також показала, що ОСОБА_4 спочатку сплачувала обов'язкові платежі, а потім перестала, продала все своє майно та поїхала з України. Вона спочатку сплачувала обов'язкові платежі по кредитах, а потім у зв'язку з відсутністю коштів перестала їх сплачувати.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_1 та інші учасники судового провадження - прокурор, не оспорюють всі обставини даного кримінального провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченої, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують її особу, визначивши відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, допитавши обвинувачену ОСОБА_1, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, суд вважає доведеним у судовому засіданні те, що ОСОБА_1 вчинила пособництво у підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою, а тому її дії кваліфікує за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України.

Крім того, суд вважає доведеним у судовому засіданні те, що ОСОБА_1 вчинила використання завідомо підробленого документа, а тому її дії кваліфікує за ч. 4 ст. 358 КК України.

Разом з тим, органи досудового розслідування, правильно встановивши фактичні обставини кримінльного провадження, помилково двічі кваліфікували дії обвинуваченої ОСОБА_1, яка вчинила використання завідомо підробленого документа, за ч. 4 ст. 358 КК України, із застосуванням правил про сукупність злочинів. Оскільки відповідно до ч. 1 ст. 33 КК України сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини цього Кодексу, за жоден з яких її не було засуджено, вказані дії обвинуваченої ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 358 КК України за двома фактами використання завідомо підробленого документа.

Аналогічну правову позицію у своїх рішеннях сформулювали Верховний Суд України та Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ (джерела: Вісник Верховного Суду України № 5-2011 та Кримінальне судочинство № 1-2013 а.с. 13-15).

Враховуючи викладене, суд виключає з обвинувачення ОСОБА_1 вказівку на повторну кваліфікацію її дій за ч. 4 ст. 358 КК України, як зайве постановлену їй у провину.

Крім того, суд вважає доведеним у судовому засіданні те, що ОСОБА_1 надала завідомо неправдиву інформацію банкам з метою одержання кредитів у разі відсутності ознак злочину проти власності, а тому її дії кваліфікує за ч. 1 ст. 222 КК України.

Також суд вважає доведеним у судовому засіданні те, що ОСОБА_1 повторно надала завідомо неправдиву інформацію банкам з метою одержання кредитів у разі відсутності ознак злочину проти власності, а тому її дії кваліфікує за ч. 2 ст. 222 КК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченої, є щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_1 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно зі ст. 12 КК України є невеликої та середньої тяжкості; обставину, яка пом'якшує її покарання, та відсутність обставин, які обтяжують її покарання; дані про особу обвинуваченої, а саме те, що вона заміжня, має на утриманні двох малолітніх дітей, працює, за місцем роботи характеризується позитивно, за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, також не перебуває на обліку у лікаря-психіатра, раніше не судима.

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_1 покарання за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358; ч. 4 ст. 358; ч. 1 ст. 222; ч. 2 ст. 222 України в межах санкцій вказаних частин даних статей КК України, із застосуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України, а саме у виді штрафу з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій.

Таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Разом з тим, обвинувачена ОСОБА_1 під час судового засідання надала письмову згоду на застосування стосовно неї п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», оскільки вона має на утриманні двох малолітніх дітей, стосовно яких батьківських прав не позбавлялася (а.с. 126).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 86 КК України та ч. 1 ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в України» в редакції від 06.05.2014 особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання законом про амністію.

Згідно із положеннями п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» в редакції від 06.05.2014 (далі - Закон), звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та які не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

Положеннями ст. 14 Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього Закону, можуть бути звільнені від відбування як основного, так і додаткового покарання, призначеного судом.

Відповідно до положень ст. 9 Закону виконання цього Закону покладається на суди. Застосування амністії не допускається, якщо обвинувачений (підсудний) або засуджений заперечує проти цього.

Згідно із ст. 12 Закону дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.

Особи, засуджені за вчинення злочину, які відповідно до цього Закону підлягають звільненню від відбування (подальшого відбування) покарання, звільняються не пізніше ніж протягом трьох місяців після опублікування цього Закону.

Разом з тим, відповідно до положень ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, поліпшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1, відповідно до ст. 12 КК України відносяться до невеликої та середньої тяжкості, та вчинені до дня набрання чинності Закону України «Про амністію у 2014 році».

Як вбачається з свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 від 08.05.2002 та серії НОМЕР_3 від 11.03.2006 ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5, а ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_6, та їх матір'ю є ОСОБА_1.

Відповідно до листа Служби у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації № 40-2631 від 05.10.2015 та витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 СК України №№ 00015881405 та 00015881507 від 08.10.2015 у графі «відомості про матір» ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначено «ОСОБА_1».

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 просила застосувати до неї п. «в» ст. 1 Закон України «Про амністію у 2014 році».

Прокурор також не заперечував щодо застосування до обвинуваченої ОСОБА_1 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Таким чином, вище наведене свідчить про наявність підстав для застосування до обвинуваченої ОСОБА_1 положень Закону України «Про амністію у 2014 році».

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України (а.с. 38-41).

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 5, 86 КК України, п. «в» ст. 1, ст. 14 Закону України «Про амністію у 2014 році» в редакції від 06.05.2014, Законом України «Про застосування амністії в Україні» в редакції від 06.05.2014, ч. 9 ст. 100, ч. 3 ст. 349, ст.ст. 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358; ч. 4 ст. 358; ч. 1 ст. 222; ч. 2 ст. 222 КК України, і призначити їй покарання за:

- ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 - у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн 00 коп.;

- ч. 4 ст. 358 КК України - у виді штрафу в розмірі 40 (сорока) неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) грн 00 коп.;

- ч. 1 ст. 222 КК України - у виді штрафу в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одну тисячу) грн 00 коп. з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на строк 1 (один) рік;

- ч. 2 ст. 222 КК України - у виді штрафу в розмірі 6000 (шести тисяч) неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 102000 (сто дві тисячі) грн 00 коп. з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на строк 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 6000 (шести тисяч) неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 102000 (сто дві тисячі) грн 00 коп. з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 5, ч. 2 ст. 86 КК України, п. «в» ст. 1, ст. 14 Закону України «Про амністію у 2014 році» в редакції від 06.05.2014 звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного та додаткового покарання.

Речові докази (документи), які приєднані до матеріалів кримінального провадження, - залишити на зберіганні у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти діб з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: В.О. Жмудь