Рішення № 5330436, 05.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/31905.08.09

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромсервис»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр»про стягнення 23 876,30 грн. за участю представника позивача Зими Г.Д., директор, відповідача Щедрова І.Д., довіреність № 632/1 від 31.07.2009 р.,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2009 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення грошових коштів в розмірі 23876,30 грн., сплачених за товар, у звязку з неналежним виконанням останнім зобовязань з передачі товару та 300 грн. витрат на надання юридичних послуг.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.06.2009 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 19.06.2009 року.

У судовому засіданні 19.06.2009 року оголошувалася перерва на 30.06.2009 року.

У судовому засіданні 30.06.2009 року оголошувалася перерва на 05.08.2009 року.

У судовому засіданні 05.08.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги.

У судовому засіданні 05.08.2009 року представник відповідача не заперечив проти отримання коштів від позивача.

Враховуючи те, що ненадання представником відповідача відзиву на позовну заяву не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно виставленого відповідачем рахунку-фактури № СЛ-00010138 від 04.05.2006р. на суму 23 876,30 грн. позивач платіжним дорученням № 44 від 05.05.2006 р. перерахував в якості оплати за товар (метало черепицю та профнастил стіновий ПС-20) грошові кошти на загальну суму 23 876,30 грн., що підтверджується банківською випискою з особового рахунку позивача від 06.05.2006 р.

Проте, зобовязання з поставки оплаченого товару на момент звернення позивача з позовом до господарського суду відповідач не виконав.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

16.04.2008р. позивач направив відповідачу лист-вимогу за № 14 з вимогою поставити товар або повернути сплачені грошові кошти в розмірі 23 876,30 грн. в термін до 20.04.2008 р.

02.03.2009 р. позивач повторно направив відповідачу лист-вимогу за № №1 з вимогою поставити товар або повернути сплачені грошові кошти в розмірі 23 876,30 грн. в термін до 15.03.2009 р.

Відповідач залишив вказані листи-вимоги без відповіді та задоволення.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобовязання з оплати товару, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання з передачі позивачу товару вартістю 23 876,30 грн.

Доказів передачі товару чи повернення сплаченої позивачем передоплати за товар відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу в розмірі 23 876,30 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Вимога позивача про стягнення витрат по наданню юридичної допомоги задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторонам відшкодовуються тільки понесені ними витрати на послуги адвоката.

Витрати на юридичні послуги юридичної консультації м. Словянська, не відносяться до складу судових витрат, оскільки ст. 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за послуги лише адвоката, а не будь-якого представника сторони.

Отже, правові підстави для стягнення з відповідача витрат по наданню юридичної допомоги в розмірі 300,00 грн. відсутні, тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Доводи відповідача спростовуються матеріалами справи та зібраними у ній доказами.

Державне мито у сумі 239,00 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр»(03067, м. Київ, провулок Чугуївський, б. 21, код 31202310) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромсервис»(84122, Донецька область, м. Словянськ, вул. Шевченка, б. 16, кв. 2, код 32233439) 23 876 (двадцять три тисячі вісімсот сімдесят шість) грн. 30 коп. основного боргу, 239 (двісті тридцять девять) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

В іншій частині в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Чебикіна