Рішення № 53303792, 10.11.2015, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/9031/15-ц

№ производства 2/646/1690/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.11.2015 року м. Харків

10.11.2015 року Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі :

головуючого судді Корекян Н.Р.,

при секретарі Біляєві М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» про повернення банківського вкладу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», в якому просила стягнути на її користь невиплачену суму банківського вкладу по договору № 350697/30034\7-14 від 18.06.2014 року у розмірі 61488 грн., інфляційні втрати 27915 грн., 3% річних 1076 грн., втрачену вигоду 9162 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги уточнив, посилаючись на те, що 04.11.2015 року сума 61488 грн. була сплачена Фондом гарантування вкладів, в решті позовні вимоги підтримав та вважає, що позовні вимоги збільшилися з урахуванням строку розгляду справи, а саме інфляційні втрати 24288 грн., 3% річних 1537 грн., втрачена вигода від ненарахованих процентів 14347 грн.

Відповідач в судове засідання не направив свого представника, про час і місце розгляду справи був повідомлений.

Вислухавши представника позивача, вивчивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Стаття 1060 ч 2 ЦК України передбачає, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобовязаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

Відповідно до ст. 526 ЦК України , зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та і вимог ЦК України, інших актів цивільного судочинства.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 18.06.2014 р. між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір банківського вкладу № 350697/30034\7-14 (а.с.3), відповідно якого позивач вніс вклад в розмірі 10000 грн. строком до 18.01.2015р., за користуванням якого банк зобовязався виплатити проценти - 25,50 % річних.

Згідно довідки про рух коштів по вкладу, станом на 19.01.2015 року банком було зараховано на особовий рахунок ОСОБА_1 для повернення вкладнику 106000 грн. та 988,39грн., однак зазначена сума була повернута частково платежами : 30000грн.-19.01.2015 р.; 5000 грн. - 22.01.2015р.; 3000грн. - 02.02.2015р.; 3000грн. - 03.02.2015р.; 2000грн.-04.02.2015 р.; 2000грн.-05.02.2015р.; 500грн. - 24.02.2015 р., а всього 45500грн..

Згідно квитанції від 04.11.2015 р. представник позивача отримав від АБ «Південний» 61488,61грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з розрахунку сума інфляційних втрат становить: (61488х1,053:100)+ (61488х1,108:100)+ (61488х1,14:100) + (61488х1,022:100)+ (61488х1,004:100)+ (61488х0,99:100)+ (61488х0.992:100) + (61488х1,023:100)+ (61488х0,987:100)=5730,05грн.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З відповідача підлягає стягненню 3% річних за прострочення повернення вкладу за період з 18.01.2015 року по день розгляду справи, виходячі з розрахунку 61488:365:100%Х3Х296=1495,93грн.

Вимоги позивача про стягнення витрат для отримання упущеної вигоди 14347грн. не підлягають задоволенню, оскільки його посилання на такі втрати є хибними та такими, що не передбачені ані чинним законодавством, ані договором банківського вкладу.

Керуючись ст.ст.10,11,60, 212-215 ЦПК України, ст.ст.526, 625, 1060 ЦК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» про повернення банківського вкладу - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит», ЄДРПОУ 09807856, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Артема, буд. 60, на користь ОСОБА_1 1495 грн. 93 коп. 3% річних, 5730 грн. 05 коп. - втрати від інфляції, а всього 7225грн.98коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» на користь держави судовий збір у сумі 1218 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Н.Р. Корекян