Вирок № 53296758, 09.11.2015, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження 1/359/10/2015

Справа 359/11752/14-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2015 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Левченка А.В.,

при секретарі - Макаренко Я.В., Тоцькій К.О.

за участю прокурора - Баклана В.М., Мойсієнко О.В.

потерпілого - ОСОБА_1,

адвоката - Сала матової А.Г.,

підсудного - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ревне Бориспільського району Київської області, громадянина України, українця, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, з вищою освітою, працюючого приватним підприємцем, раніше не судимого, проживаючого в АДРЕСА_1 -

у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

встановив:

29 листопада 2009 року близько 21-00 год. ОСОБА_3, керуючи власним технічно справним автомобілем НОМЕР_1, який йому належить на праві приватної власності та, рухаючись зі швидкістю більше 100 км/год. по автошляху Бортничі - Рогозів Бориспільського району Київської області в напрямку з с. Ревне до с. Мартусівка , на заокругленні дороги ліворуч, грубо порушуючи п.1.5 Правил дорожнього руху України(далі ПДР), згідно якого дії або бездіяльність учасників дорожнього руху не повинні створювати небезпеки чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян; п.2.3 «б» ПДР, згідно якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміни і не відволікатись від керування транспортним засобом у дорозі; п.2.9 «а» ПДР, згідно якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп"ягніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин; п. 12.1 ПДР, згідно якого, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; не вибравши безпечної швидкості руху, не впоравшись з керуванням автомобіля, виїхав за межі проїзної частини дороги на праве узбіччя, де допустив з'їзд вказаного автомобіля в кювет від чого відбулось його перекидання, внаслідок чого пасажир автомобіля - потерпілий ОСОБА_4, який знаходився на задньому сидінні отримав тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин обличчя, саден обличчя, струсу головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, у вигляді закритого перелому правої стегнової кістки на межі середньої та нижньої третини та перелому лівої плечової кістки в середній третині, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, а також у вигляді закритої травми грудної клітини із забоєм обох легень та серця, що супроводжувались явищами, загрозливими для життя, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, а пасажир автомобіля потерпілий ОСОБА_5, який знаходився на передньому пасажирському сидінні отримав легкі тілесні ушкодження у вигляді саден голови та обличчя зліва, саден передніх поверхонь обох колінних суглобів та тяжкі тілесні ушкодження у вигляді синців передньої поверхні грудної клітки, множинних двобічних переломів ребер, перелому груднини, травматичного розриву серця, крововиливів в прикореневих та міждолевих відділеннях легень з розривом плеври, розриву тканин нижньої долі правої легені, крововиливів у зв'язках печінки та розтрощення правої долі печінки, від яких настала смерть останнього.

Порушення вимог вищевказаних пунктів Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2002 року та введених в дію з 01.01.2002 року , водієм ОСОБА_2 знаходяться в прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали - заподіяння пасажиру ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, від яких він помер на місці пригоди та пасажиру ОСОБА_4 заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину визнав частково і пояснив , що в той день в неділю 23 числа він був з колективом на полюванні, всього їх було чоловік 7-8. Полювали близько до 16год. - 16-30 год., потім повернулися в село ОСОБА_6. В селі старші пропонували повечеряти і він запропонував зайти до недобудованого магазину. Близько 17-40 год. повечеряли. Під час вечері він випив приблизно пів пляшки пива. Після цього він залишився в магазині і почав розбирати зайця, якого вполював. Через 10-15 хвилин в магазин повернувся ОСОБА_1 та ОСОБА_4, принесли ще горілки та інше. Він заходив до них кілька разів, після чого як вони випили горілку, запропонували їхати в бар с. Мартусівка. З ним сів ОСОБА_5, позаду ОСОБА_4, а ОСОБА_7 і ОСОБА_19 залишилися. На під'їзді до села Мартусівка трапилось ДТП. Автобус «Мерседес» виїхав на зустрічну смугу і він при цьому змушений був взяти правіше та наїхав колесом на обочину, від чого авто стягло в кювет та вдарило і в дерево. Після чого пам'ятає, як над ним стоїть його кум ОСОБА_8 та багато людей. Потім зрозумів, що його хотіли везти в лікарню, але він сказав, щоб заїхали спочатку додому за грошима. На місці ДТП швидкої медичної допомоги не було. Потім, прийшовши до тями, зрозумів, що його брат везе в лікарню. Більше нічого не пам'ятає. Наступного дня, зранку о 8-00 год. в лікарню приїздили працівники міліції. Винним себе визнає в скоєнні ДТП, але в стані алкогольного сп»яніння не перебував, бо вечором вжив пів пляшки безалкогольного пива. В Київську лікарню №7 його відвіз брат, чому саме туди він не знає, бо брат працює в СБУ, він же там і сказав що його побили .

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 показав, що коли після 22-00 год. він приїхав на місце ДТП, то потерпілого ОСОБА_4 та підсудного вже не було. Бачив збитий бетонний стовпчик. Його сина хотіли витягнути з автомобіля, але не могли. Збитки йому не відшкодували. На місці ДТП була карета швидкої медичної допомоги, яка забрала ОСОБА_4 до лікарні, а ОСОБА_3 відмовився їхати з ними та зателефонував своєму куму , щоб той його забрав з місця ДТП. Тоді син був випивший і зі слів всіх хто тоді вечеряв після полювання встановлено, що ОСОБА_3 також вживав спиртне.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 показав, що в той день ввечері вони розпивали разом з іншими особами, також з потерпілим ОСОБА_5 та підсудним, який один пив коньяк. Після того вирішили поїхати в с. Мартусівка. Підсудний був за кермом в стані алкогольного сп'яніння. На заокруглені дороги зустрічного транспорту не було. Автомобіль рухався на великій швидкості, більше 100 км за год, на повороті швидкість не зменшував. Він побачив, що підсудний не справляється з керуванням останнього і автомобіль не може ввійти в поворот. При цьому підсудного за руку ніхто не тримав. Потім відчув, що автомобіль рухається по обочині і прийшов в себе вже коли автомобіль був перевернутий на дах. Далі його відвезла карета швидкої допомоги в лікарню. Ще в магазині перед вечерею він чув від ОСОБА_5 , що вони всі були на охоті, тоді йому ОСОБА_3 здався на підпитку, а під час вечері ОСОБА_3 пив тільки коньяк, вжив не всю пляшку. Тому приходила його мати і намагалась забрати в ОСОБА_2 ключі від авто, щоб він нікуди не поїхав напідпитку, але останній не віддав їх.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав, що 29 листопада 2009 року разом з підсудним та іншими особами перебував на полюванні. Після полювання, в недобудованому магазині, який належить підсудному, всі разом вживали спиртні напої. При цьому, підсудний сам купив собі та вжив пляшку коньяку, ємкістю 0,5. Під час полювання приблизно о 11 год ві особисто бачив, як ОСОБА_3 також випив пляшку коньяку , ємкістю 0,3 разом з потерпілим ОСОБА_5 Про ДТП він дізнався о 01 год.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 надав показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_10, додавши, що в ході полювання особисто бачив, що підсудний з потерпілим ОСОБА_5 пив з пластикових стаканчиків коньяк, а в магазині всі також крім того пили горілку, ОСОБА_3 пив коньяк. Тоді випили все спиртне. На місці ДТП ОСОБА_4 забрала швидка меддопомога, а ОСОБА_3 був десь поодаль в полі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 надав показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_11 Окрім того, вказував, що під час полювання у ОСОБА_2 була маленька пляшка коньяку «чекушка», яка була запакована, тобто, заводська, марки не пам'ятає. Пив ОСОБА_3 та покійний ОСОБА_5.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показав, що 29 листопада 2009 року йому зателефонував свідок ОСОБА_14 та повідомив про ДТП. Він туди виїхав і побачив, що автомобіль підсудного був перевернутий на дах. Всередині знаходились потерпілі, а поряд з автомобілем лежав підсудний. Потерпілий ОСОБА_5 знаходився ногами на передньому пасажирському сидінні. В подальшому швидка допомога відвезла потерпілого ОСОБА_4 до лікарні, а ОСОБА_3 сказав,що «з ним все нормально», хоча він кульгав.Точніше з ним був його кум ОСОБА_8, який і відмовив лікарям везти підсудного до лікарні і його сам забрав з місця ДТП. На місці ДТП ОСОБА_3 був в стані сп»яніння. Зі слів ОСОБА_11 знає, що ОСОБА_3 випивав на охоті коньяк а також під час вечері.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показав, що приїхав на місце ДТП разом зі свідком ОСОБА_8. Деталей він не пам»ятає, бо після тих подій в нього самого був струс мозку.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що в той вечір на дорозі Гора-Проців він їхав з Києва разом з ОСОБА_14 і по дорозі побачив ДТП та зупинився. Бачив перевернутий на дах автомобіль, поряд підсудного та потерпілих всередині. Він побачив, що ОСОБА_14 вже не живий. На місці водія нікого не було. Власник машини був поруч, він тягав ногу, яка була розтрощена та опухла. Голова була у крові. ОСОБА_3 попросив відвезти його в лікарню на що він погодився. З вигляду у ОСОБА_2 був сильний психологічний і больовий шок. На прохання підсудного він повіз останнього додому. Там підсудний попросив його повернутись на місце ДТП та рятувати хлопців, повідомивши, що сам він з батьками поїде в лікарню.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що в той вечір він заходив до підсудного в недобудований магазин та бачив, що останній розділював зайця. Потерпілі принесли горілки та сиділи випивали, до цього з виду вони були тверезі.При ньому спиртне вживали тільки потерпілі. Чи вживав підсудний спиртні напої він не бачив. Потім підсудний з потерпілими поїхали в с. Мартусівка, а він згодом також поїхав за ними. По дорозі побачив автомобіль підсудного в перевернутому стані. Підсудний лежав біля автомобіля. А потерпілі всередині. Потім приїхав свідок ОСОБА_8 та забрав підсудного.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15, який працює лікарем ортопед-травматологом, в клінічній лікарні №7 повідомив, що ОСОБА_2 обстежили спочатку на травпункті і направили до травмвідділення. Якби були ознаки алкогольного сп»яніння, то це було б зафіксовано у медичній картці хворого, але в таких записів нема. Самостійно на стан сп'яніння кров не перевіряли, оскільки для цього потрібно направлення від працівників міліції. Чи приїздили працівники міліції не пам»ятає, але їх зазвичай повідомляють на травпункті чи прийомному покої. Зразки крові в ОСОБА_2 не брались, бо не було такої вказівки. ОСОБА_3 знаходився 14 днів на стаціонарному лікуванню.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16, який працює лікарем в клінічній лікарні №7 повідомив, що не знає як ОСОБА_2 доставили у лікарню. Він бачив підсудного вже у травматологічному відділенні близько 1 години ночі. Деталей він не пам»ятає. О 16-00 годині того ж дня ознак сп'яніння не було. Коли є такі ознаки то вони вказують на це і відбирають кров на аналіз, але це якщо відразу після ДТП. Теоретично в лікарні мали брати аналіз крові на алкоголь, але в їх лікарні такого не робиться, оскільки відсутні матеріали, кур»єри, а лабораторія не взмозі зробити розгорнутий аналіз на всі психотропні речовини. Раз це не організовано, то і не практикується відбір таких аналізів . Запис про алкогольне сп'яніння в медичній картці відсутній. В палаті ОСОБА_3 був один.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6, працюючий лікарем ортопедом в клінічній лікарні №7 суду показав, що про обставини точно не пам'ятає. В той день він чергував в травмпункті і направив ОСОБА_2 в стаціонар. Стану сп'яніння він не помітив. Хто привіз ОСОБА_2 до лікарні він не пам»ятає, в лікарні експертизу на алкоголь не проводять, оскільки це не їх компетенція.Запису про алкоголь в мед карті нема, як і відсутній запис про повідомлення органів міліції. Про походження травм в карті є запис, але не розбірливий.

Крім допитаних в судовому засіданні осіб, вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, підтверджується оголошеними та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, зокрема:

- даними протоколів огляду місця події зі схемою та фотоілюстраціями, за якими оглянута вищевказана ділянка дороги, де виявлено ознаки ДТП, сліди виїзду автомобіля за межі смуг руху та потерпілий ОСОБА_5 (а. с. 11-34);

- даними протоколів огляду вищевказаного автомобіля за якими оглянутий даний автомобіль та вилучена подушка безпеки(а.с. 35-42);

- даними постанови про приєднання автомобіля та подушки безпеки до справи в якості речових доказів(а.с. 46);

- даними довідок Бориспільської лікарні та Київської клінічної лікарні №1 від 29 листопада 2009 року та від 16 грудня 2009 року про наявність у потерпілого ОСОБА_4 вказаних вище тілесних ушкоджень(а.с. 51,52);

- даними копії лікарського свідоцтва про смерть та свідоцтва про смерть ОСОБА_5 в яких зазначено причину смерті(а.с. 55,56);

- даними висновків судово-медичних експертиз №8 д від 28 січня 2010 року та 334/263 від 22 грудня 2009 року, за якими відповідно у потерпілих ОСОБА_4 і ОСОБА_5 виявлено вищевказані тілесні ушкодження, які могли утворитись при вказаних обставинах та від яких настала смерть останнього(а.с. 150-158);

- даними відповідного акту судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_5 № 263 від 22 грудня 2009 року про виявлені тілесні ушкодження (а.с.159-162);

- даними висновку авто технічної експертизи №84 А від 11 лютого 2010 року, яким встановлено, що автомобіль та його агрегати перед ДТП знаходились в справному стані (а.с. 168-170);

- даними витягу з бази даних ДАІ Київської області про реєстрацію вищевказаного автомобіля, власником якого є підсудний(а.с.43);

- даними висновку комплексної судово-медичної та авто-технічної експертизи №17 к від 17 лютого 2010 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_5 під час ДТП найбільш вірогідно перебував на передньому пасажирському сидінні автомобіля. Також з висновку експертизи вбачається, що даних про те, що потерпілий ОСОБА_5 в цей же час руками тримав руку особи, яка тримала кермо автомобіля немає (а.с. 187-189). Тобто вказаним експертним висновком спростовуються покази підсудного дані ним на досудовому слідстві, про те, що в момент перед ДТП його відволікали;

- даними протоколу очної ставки між підсудним та потерпілим ОСОБА_4, відповідно до якого (а.с. 126-130) ОСОБА_3 вказав, що випив в той день майже пляшку пива, однак потерпілий ОСОБА_4 вказав, що ОСОБА_3 випив 100 гр. горілки, тобто потерпілий підтвердив свої показання та наполягав на них.

Покази підсудного про те, що він в той день спиртні напої не вживав та в стані алкогольного сп'яніння не був, а з'їзд на обочину він здійснив через виїзд на його смугу руху автобусу «Спринтер», суд оцінює критично, як неправдиві, направленні на зниження ступеня своєї відповідальності, оскільки дані покази не підтверджені жодним з доказів по справі та спростовуються іншими вищенаведеними доказами по справі, в т.ч. даними показань потерпілого ОСОБА_4, який був безпосереднім очевидцем подій, є не зацікавленою, відносно підсудного, особою, його покази співпадають з іншими доказами по справі, а тому, враховуючи вищенаведені обставини, в суду немає підстав сумніватись в їх правдивості.

Стан перебування ОСОБА_2 в алкогольному сп'янінні під час ДТП також повністю доводиться показаннями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, котрі засвідчили про те, що підсудний ОСОБА_3 вживав алкогольні напої, а саме коньяк, під час та після полювання , що вони бачили особисто. Також дане підтвердив і свідок ОСОБА_13 Показання даних свідків суд визнає об»активними, неупередженими, як допустимі та належні докази при розгляді справи і як такі, що не знаходять свого спростування.

Окрім того, свідок ОСОБА_7 показав, що бачив, як після полювання алкоголь вживали потерпілі. Відносно ОСОБА_2 свідок повідомив, що особисто не бачив, як той вживав алкогольні напої після полювання.

Суд критично відноситься до показань свідка ОСОБА_8, оскільки даний свідок не є очевидцем подій , знаходиться в родинних стосунках з підсудним ( є хрещеним батьком сина підсудного), тому не в повній мірі може викласти обставини по справі.

Суд не може брати до уваги , як допустимі та належні докази по справі , показання свідків, які являються медичними працівниками, котрі контактували з ОСОБА_2 через кілька годин після ДТП, а саме: ОСОБА_16, ОСОБА_15 та ОСОБА_6 , які повідомили, що на вигляд стану сп'яніння у підсудного виявлено не було, тому не вносились такі відомості до медичної картки хворого. Свідки також вказали, що будь-яких аналізів крові ОСОБА_2, на стан сп'яніння не проводили, оскільки не було відповідного направлення від працівників міліції. Також з їх показань було встановлено, що із-за відсутності організації умов проведення подібних експертиз та досліджень , в Київській лікарні №7 аналізи крові на наявність в ній алкоголю не відбираються та не проводяться взагалі, що і пояснює відсутність подібного запису в катці хворого. Можливість невідчуття даними медиками запаху алкоголю від ОСОБА_2 не підтверджує і не спростовує показань ні підсудного, ні вищенаведених свідків по справі. Тим більше, що з моменту вживання алкоголю підсудним до його обстеження лікарями пройшов значний час після вечері.

Таким чином, оцінюючи в сукупності установлені і перевірені в судовому засіданні докази по справі, суд вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена повністю. На думку суду по справі зібрана достатня кількість допустимих та належних доказів на підтвердження такої вини.

Своїми діями , які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть ОСОБА_5, а також спричинило ОСОБА_4 тяжкі тілесні ушкодження, ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України. Дані порушення правил дорожнього руху , а саме вимог п.п. 1.3; 1.5; 2.3; 2.9»а»; 12.1 ПДР України, затверджених постановою КМ України №1306 від 10.10.2001 р. та введених в дію 01.01.2002 р. перебувають в прямому причинному зв»язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілому ОСОБА_5 та спричинення потерпілому ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень.

При визначенні ОСОБА_2 покарання суд виходить з того, що він вчинив тяжкий злочин. Підсудний виявив каяття стосовно його провини у загибелі потерпілого, однак не визнав факту перебування в стані алкогольного сп'яніння та не відшкодував потерпілому заподіяні збитки. Також судом враховується думка потерпілого ОСОБА_1, який вважав, що виправлення підсудного без ізоляції від суспільства не можливе. Тому обставини, які могли б пом'якшити його покарання, суд вважає відсутніми.

Обставиною, що обтяжує його покарання, згідно вимог ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння.

Аналіз даних про особу ОСОБА_2 вказує на те, що він раніше не судимий, має позитивну характеристику, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, працює та має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_5..

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Призначене покарання за своїм видом та розміром повинно бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують та обтяжують.

З огляду на ці обставини суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного не можливе без ізоляції від суспільства. Враховуючи при цьому, що ОСОБА_3 не усвідомив ступень та характер вчиненого, слід позбавити підсудного права керування транспортними засобами.

Речові докази по справі, на підставі ст.81 КПК України(в ред. 1960 року), а саме автомобіль «Мерседес 200 С» та подушку безпеки слід повернути ОСОБА_2

Крім того, враховуючи, що на момент вчинення злочину ОСОБА_3 керував транспортним засобом, перебуваючи у стані алкогольного сп"ягніння, відповідно до п. "з" ч.1 ст.7 ЗУ "Про амністію" від 08.07.2011 року а також ЗУ «Про амністію в 2014 році» , він не може бути звільненим від кримінальної відповідальності та покарання на підставі цих Законів.

По справі потерпілим ОСОБА_4 заявлено цивільний позов, вирішуючи який суд виходить з того, що для його розгляду необхідно залучення сторін та третіх осіб, які приймали участь в даних правовідносинах ( ТОВ»БОРИС», Київську міську клінічну лікарню №17, ВАТ Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», тощо), що потребує окремих досліджень по справі та які не є учасниками кримінального розгляду в рамках даної справи. На підставі цього та , враховуючи, що потерпілий ОСОБА_4 не наполягав в розв»язанні даного позову в рамках розгляду даної справи, не уточнив позов, не надав необхідних доказів на його підтвердження, з метою повного та об»єктивного дослідження матеріалів та обставин відшкодування заподіяної шкоди, суд має даний позов залишити без розгляду одночасно роз'яснивши потерпілому, що для відновлення порушеного права йому належить звернутись до суду з позовом в порядку цивільного судочинства.

При цьому суд враховує положення ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» про те, що у разі, якщо цивільно-правова відповідальність винної особи застрахована, то шкода, заподіяна нею майну третьої особи, в межах ліміту відповідальності відшкодовується страховиком. Тим більше, що з полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/1120583 від 26 травня 2009 року (а.с.44) вбачається, що підсудний застрахував власну цивільно-правову відповідальність, пов'язану із експлуатацією вищевказаного автомобіля. У зв'язку з цим, ВАТ Українська Страхова компанія «Дженералі Гарант» зобов'язалось відповідати перед третіми особами за шкоду, заподіяну підсудним їх життю, здоров'ю та майну. Відповідно до Пленуму Верховного Суду України в абз.2 ч.5 постанови №3 від 31 березня 1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», не підлягають розгляду в кримінальній справі також позови за вимогами про відшкодування матеріальної шкоди, що не випливають з пред'явленого обвинувачення.

На підставі ст.91, 331 КПК(в ред. 1960 року), судові витрати по справі у вигляді оплати проведення судової авто-технічної експертизи в сумі 750 гривень 72 копійки слід стягнути з підсудного на користь експертної установи.

Керуючись ст.ст. 327, 330, 331-335, 341, 343-344, 375 КПК України (в ред.1960 року) ч.2 ст. 286 КК України, суд,-

ПРИСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки шість місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_2 - залишити підписку про невиїзд, а після вступу вироку в законну силу - змінити на утримання під вартою.

Речові докази по справ - автомобіль «Мерседес 200 С» та подушку безпеки повернути ОСОБА_2

Стягнути з ОСОБА_2 ( ід.н. НОМЕР_2) на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Київській області ( р\р 31250272210700 в ГУДКУ в Київській області МФО 821018 код ЄДРПОУ 25574713 з приміткою «за проведення експертних досліджень») судові витрати по справі, що становлять 750 гривень 72 копійки.

Цивільний позов ОСОБА_4 залишити без розгляду.

Вирок на протязі 15 діб може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд.

Суддя А.В.Левченко