Рішення № 53291599, 04.11.2015, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/19715/14-ц

Провадження № 2/161/177/15

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2015 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Пушкарчук В.П.,

при секретарі Акайомовій Т.В.,

з участю: позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в місті Луцьку справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та знесення самочинної забудови, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та знесення самочинної забудови шляхом знесення господарської споруди по АДРЕСА_1 та приведення належної позивачу земельної ділянки у первинний стан, вказавши на ті обставини, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 24.09.2008 року їй на праві приватної власності належить земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0803 га.

Суміжним землекористувачем є відповідач ОСОБА_3, якій згідно Державного акту на право власності на землю серії НОМЕР_2 від 22.01.2007 року належить земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,20 га. у с. Підгайці Луцького району.

ОСОБА_4 побудував господарську будівлю, частина якої знаходиться на земельній ділянці, що належить на праві приватної власності позивачу, чим створює їй перешкоди у користуванні своєю власністю.

Покликаючись на наведене та ті обставини, що багаточисленні звернення до органів місцевого самоврядування бажаних результатів крім констатації факту порушення відповідачами права позивачки на належне користування своєю земельною ділянкою, не дали, просила зобов'язати відповідачів знести за власний рахунок самочинно збудовану господарську споруду, розташовану на земельній ділянці по АДРЕСА_1, та привести належну позивачу земельну ділянку у первинний стан.

В судовому засіданні позивач підтримала вимоги з підстав, вкладених у позовній заяві. Додатково пояснила, що відповідачі крім того, що побудували на її частині земельної ділянки спірну господарську споруду, то ще й утримують в ній свиней, чим створюють вкрай антисанітарні умови.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні , не визнавши позову, пояснив, що спірна будівля не є самочинною, оскільки у ОСОБА_3 є всі дозвільні документи на її будівництво: будівельний паспорт на забудову земельної ділянки, а саме: реконструкцію гаража. Просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши документи справи, суд прийшов до висновку про підставність заявленого позову.

Відповідно до ст. 12 ЗК України передача земельних ділянок у власність і надання їх у користування є компетенцією сільських, селищних, міських рад.

Згідно ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Статтею 376 ч. 4 ЦК України передбачено, що якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює ) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Судом встановлено, що сторонам належать земельні ділянки відповідно до Державних актів на право власності на землю: ОСОБА_1 відповідно серії НОМЕР_1 від 24.09.2008 року земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0803 га. у АДРЕСА_1.

Суміжним землекористувачем є відповідач ОСОБА_3, якій згідно Державного акту на право власності на землю серії НОМЕР_2 від 22.01.2007 року належить земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку будівель і споруд площею 0, 20 га. у с. Підгайці Луцького району.

Висновком № 7378-7379 судової будівельно-технічної експертизи від 12.08.2015 року (а.с. 73-78) підтверджено, що споруда, збудована відповідачами як гараж, відповідає проектній документації на його будівництво, проте не відповідає вимогам нормативно-правових актів в галузі будівництва. Наявне порушення в розміщенні досліджуваного гаража на земельній ділянці ОСОБА_3, а саме, приміщення гаража запроектовано по межі земельної ділянки, що є порушенням вимог п.3.25 ДБН 360-92* «Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень».

Досліджувана споруда ( гараж), який належить ОСОБА_3 частково, а саме: 16 кв.м. знаходиться на земельній ділянці ОСОБА_1 (а.с. 76).

Суд приймає до уваги, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Самочинним також вважається будівництво хоча і на підставі проекту, але за наявності істотних порушень зазначених норм та правил як у самому проекті, так і при будівництві, за наявності рішень спеціально уповноважених органів про усунення порушень.

Клопотання представника відповідача про залучення як третіх осіб інспекції ДАБК було відхилено, оскільки їх участь є обов'язковою при вирішенні справ про визнання права власності на самочинне будівництво, а не про знесення самочинного будівництва.

В матеріалах справи є достатньо доказів про те, що даний спір був предметом розгляду компетентних державних органів, рішення яких підтверджують порушення відповідачем ОСОБА_3 права позивача, що стверджено і у відповідях уповноважених органів про усунення порушення (а.с. 9-13).

Інспекцією Держархбудконтролю у Волинській області громадянку ОСОБА_3 притягнуто до адмінвідповідальності та зобов'язано привести будівельні роботи по реконструкції гаража у відповідність із чинним законодавством (а.с. 10-12).

Статтею 376 ч. 4 ЦК України передбачено, що якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Вищенаведене свідчить про тривале порушення зі сторони відповідача ОСОБА_3, як власника домоволодіння і земельної ділянки по АДРЕСА_2, права позивача на належне користування належною їй земельною ділянкою по АДРЕСА_1, як суміжного землекористувача.

Суд враховує, що знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотним порушенням будівельних норм і правил, можливе лише за умови, що неможлива перебудова нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила будівництво, відмовляється від такої перебудови.

Із пояснень позивача, представника відповідача слідує, що ОСОБА_3 категорично відмовляється від такої перебудови. Достовірність наведеного стверджено і рішенням Підгайцівської сільської ради № 38/13 від 17.06. 2014 року (а.с. 13).

За таких обставин суд прийшов до висновку, що ОСОБА_3 збудувала (реконструювала) гараж, частина якого знаходиться на земельній ділянці ОСОБА_1, без погодження з ОСОБА_1, як сусіднім землекористувачем, приміщення гаража спроектовано по межі земельної ділянки, що є порушенням вимог п. 3.25 ДБН 360-92*, відповідач відмовляється привести у відповідність свою нерухомість відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, а тому слід зобов'язати ОСОБА_3 як власника домоволодіння і земельної ділянки по АДРЕСА_2, знести за власний рахунок самочинно збудовану господарську споруду відповідно до Висновку № 7378-7379 судової будівельно-технічної експертизи від 12.08.2015 року (а.с. 73-78), що розташована по АДРЕСА_1, та привести належну ОСОБА_1 земельну ділянку у первинний стан згідно Державного акту на право власності на землю серії НОМЕР_1 від 24.09. 2008 року.

Судом не встановлено жодних доказів, що ОСОБА_4 є власником будинковолодіння по АДРЕСА_2, що він порушував права позивача, а тому в позові до нього слід відмовити.

Слід також стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 3195,60 грн. судових витрат (243,60 грн. судового збору та 2952 грн. за проведення експертизи).

Керуючись ст.ст. 6, 10, 11, 45, 58, 60, 130, 213, 215, 228 ЦПК України, ст. ст. 16, 316, 317, 321, 376, 391 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Ззобов'язати ОСОБА_3 знести за власний рахунок самочинно збудовану господарську споруду (гараж), що розташована по АДРЕСА_1, відповідно до Висновку № 7378-7379 судової будівельно-технічної експертизи від 12.08.2015 року (а.с. 73-78), та привести належну ОСОБА_1 земельну ділянку у первинний стан згідно Державного акту на право власності на землю серії НОМЕР_1 від 24.09.2008 року.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 3195,60 (три тисячі сто дев'яносто п'ять гривень шістдесят копійок) грн. судових витрат.

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_4 відмовити із-за безпідставності.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду В.П. Пушкарчук