Постанова № 53288810, 05.11.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/15545/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 листопада 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П.,Твердохліб В.А.;

за участю секретаря: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві про визнання бездіяльності протиправною, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,-

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2013 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві , у якому просило визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку про відшкодування податку на додану вартість у розмірі 3 175 159,00 грн.; стягнути на користь позивача з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 3 175 159,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем вказується на бездіяльність працівників податкового органу щодо не подання висновку до органу, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, внаслідок чого позивачу не відшкодовано 3 175 159,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду від 28.11.2013 року у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2014 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду від 28.11.2013 року та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» заборгованість з бюджету з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 3 175 159,00 грн.

В решті позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 жовтня 2015 року прийнято відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» від позову в частині вимог про стягнення на користь позивача з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1 159 017,00 грн.

Касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві та Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2014 року в частині позовних вимог про стягнення на користь позивача з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1 159 017,00 грн. скасувано та провадження у справі в цій частині закрито.

В іншій частині - постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2014 року скасувано та справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, 01.07.2013 позивачем подано до ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок у податковій декларації з ПДВ за травень 2013 року, в рядку 23.1 цього розрахунку підприємством заявлено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 3 175 159,00 грн.

Працівниками ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правомірності бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку в сумі 3 175 159,00 грн. за травень 2013, за результатами якої складено довідку № 1112/15-01/30579869 від 05.09.2013.

Проведеною перевіркою не вставлено порушень при відображенні позивачем в уточнюючому розрахунку за травень 2013 року бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 3 175 159,00 грн.

В період з 16.09.2013 по 20.09.2013 податковим органом проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Аскоп- Україна» по взаємовідносинах з ТОВ «Інтелпромсервіс» за січень, березень 2012, з ТОВ «Б.І.К. Будівельно-індустріальна компанія» за січень 2012, з ТОВ «Вторметекспорт» за травень, червень 2013, з ТОВ «Ферко» за лютий, березень, квітень, травень 2013, та з питання правомірності формування від'ємного значення з податку на додану вартість з 01.11.2011 по 31.07.2013.

За результатами якої складено акт № 816/26-53-22-03-21/30579869 від 27.09.2013.

Названим актом перевірки, зокрема, встановлено порушення позивачем: пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.7 ст. 138, п. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 1 223 448,00 грн.; п.п. 201.1, 201.2, 201.4, 201.6 ст. 201, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за рахунок платника у банку на загальну суму 3 902 623,00 грн., а саме: за травень 2013р. на суму 1 682 950,00 грн., за червень 2013р. на суму 2 219 673,00 грн., також встановлено заниження суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за липень 2013р. на суму 3 165 055 грн., та встановлено завищення залишку від'ємного значення (ряд. 24 декларації з ПДВ) за липень 2013р. на суму 7 756 872,00 грн.

На підставі даного Акту перевірки Відповідачем були прийняті: податкове повідомлення-рішення (Форма «Р») № 0002702203 від 17.10.2013 р. про сплату грошового зобов'язання з податку на прибуток іідприємств за основним платежем в розмірі 1 223 448,00 грн. та штрафних їзінансових) санкцій в розмірі 305 862,00 грн.; податкове повідомлення-рішення (Форма «В1») № 0002712203 від 17.10.2013 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в загальному розмірі 3 902 623,00 грн. (а саме: на суму 1 682 950,00 грн. - заявленої до бюджетного відшкодування згідно поданого в липні 2013р. уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за травень і 2113 року та 2 219 673,00 грн. - заявленої до бюджетного відшкодування згідно поданого в серпні 2013 р. уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за червень 2013 року), а також нарахування штрафних (фінансових) санкцій в загальному розмірі 1 951 312,00 грн.;податкове повідомлення-рішення (Форма «В4») № 0002732203 від 17.10.2013 р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 7 756 872,00 грн., зазначеній в Податкової декларації з ПДВ за липень 2013 року (строчка 24); податкове повідомлення-рішення (Форма «В2») № 0002722203 від 17.10.2013 р. про збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 3 165 055,00 грн., в зв'язку з чим податковий орган зробив висновок, що позивач добровільно відмовляється від отримання такої суми і вона підлягає врахуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів (строчка 23.2. Податкової декларації з ПДВ за липень 2013 року).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2014р. у справі № 826/16932/13-а скасовано постанову Окружного адмістративного суду міста Києва від 13.12.2013 р. у справі № 826/16932/13-а та задоволено позовні вимоги ТОВ «Аскоп-Україна».

Визнано протиправними та скасовано вищевказані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекцій у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 17.10.2013 року № 0002702203, № 0002712203, № 0002732203, № 0002722203.

Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві бюджетну заборгованість з вішкодування податку на додану вартість в розмірі 2 219 673, 00 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 13.05.2015 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2014 у справі № 826/16932/13-а залишити без змін.

Таким чином, станом на сьогоднішній день в зв'язку із скасуванням Київським апеляційним адміністративним судом та залишенням без змін ухвалою Вищого адміністративного суду рішення апеляційної інстанції, податкових повідомлень-рішень винесених на підставі акту документальної позапланової перевірки ТОВ «Аскоп - Україна» 826/26-53-22-03-21/30579869 від 27.09.2013 р., відпали обставини, що слугували підствою для відмови в позові Окружним адміністративним судом м. Києва у даній справі.

Вище зазначене судами першої та апеляційної інстанці при вирішення справи по суті не було з'ясовано, не перевірено та належним чином не досліджено.

Також, не з'ясовано питання щодо визнання протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 3 175 159, 00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна».

Судом апеляційної інстанці при вирішенні справи по суті, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2014 року, зазначено, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 3 175 159, 00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь товариства, оскільки достатніми способом захисту порушеного права позивача є вимога про стягнення відповідних коштів, а задоволення першої вимоги позивача не призведе до захисту його порушеного права.

У зв'язку з неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права та правової оцінки обставин справи Вищим адміністративним судом України справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З даним твердженням судів першої та апеляційної інтанції, колегія суддів не може погодитись, звертає увагу на те, що перевірка достовірності декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість була закінчена 05.09.2013 року., у зв'язку з чим податкови орган повинен був подати до органу Державної казначейської служби України до 10.09.2013 року висновок із зазначенням суми ПДВ в розмірі 3 175 159, 00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету, а орган Державної казначейської служби України - перерахувати такі кошти ТОВ «Аскоп - Україна» до 17.09.2013 року, та вважає, що підлягає зазначена вище позовна вимога задоволенню на підставі пунктів 200.12 та 200.13 ст.200 Податкового кодексу України.

Надаючи правову оцінку обставинам справи слід зазначити наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно пунктів 200.7 та 200.10 ст.200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до п.200.11 ст.200 названого Кодексу за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно пунктів 200.12 та 200.13 ст.200 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Згідно п.200.14 ст.200 названого Кодексу, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету (абз.2 п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України).

Підпунктом 200.23 ст.200 названого Кодексу встановлено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Також слід зазначити, що на адресу Вищого адміністративного суду України надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» № 870/10 від 09.10.2015 року про часткову відмову від позову, з посиланням на факт вирішення спору в частині стягнення коштів у позасудовому порядку шляхом перерахування органом державної казначейської служби частини суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1 159 017,00 грн. (спір з приводу якого є предметом судового розгляду у цій справі).

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» про можливість прийняття відмови позивача від позову в частині вимог про стягнення на користь позивача з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1 159 017,00 грн. - задоволено.

Отже, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, поряд з тим, що на суб'єкта владних повноважень, у випадку, якщо він є відповідачем в адміністративній справі, покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, Кодексом адміністративного судочинства України на кожну сторону, в не залежності від того чи є вона суб'єктом владних повноважень, покладено обов'язок щодо доведення обставин на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 6 ст. 94 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

При цьому приписи ч. 1 ст. 94 КАС України визначають, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З матеріалів справи вбачається, що Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україга» згідно платіжного доручення № 813 від 27.09.2013 року було сплачено судовий збір за подання позову до Окружного адміністративного суду м.Києва в розмірі 2 328, 41 грн. (а.с. 2, том І).

Крім того, за подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду позивачем було сплачено, згідно платіжного доручення № 81 від 04.02.2014 судовий збір в розмірі 2 472, 54 грн. (а.с. 194, том ІІ).

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, про необхідність стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп - Україна» - 4 800, 95 грн. (2 328, 41 грн. + 2 472, 54 грн.) витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Таким чином, оскільки суд першої інстанції не повно встановив обставини у справі, його висновки не відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, тому постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 серпня 2015 року підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» - задоволити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 листопада 2015 року - скасувати.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 3 175 159, 00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна».

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» заборгованість з бюджету з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 2 016 142, 00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 4 800, 95 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї постанови у повному обсязі, тобто з 10 листопада 2015 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено - 05 листопада 2015 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Твердохліб В.А.

Бужак Н.П.