Ухвала суду № 53286991, 03.11.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 458/772/15-к Головуючий у 1 інстанції: Федитник І.Д.

Провадження № 11-кп/783/874/15 Доповідач: Романюк М. Ф.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2015 року м. Львів.

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді Романюка М.Ф.

суддів: Галина В.П., Галапаца І.І.

секретаря судового засідання Мельниченко І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні №12015140340000160 внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань від 06.04.2015 року щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Майдан Дрогобицького району Львівської області та зареєстрованого на проживання АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України

з участю прокурора Телепка В.В.

захисника ОСОБА_2

за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні Тимоцка А.В. на ухвалу Турківського районного суду Львівської області від 27.08.2015 року про застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом відносно ОСОБА_1,-

встановила:

цією ухвалою застосовано щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом. ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності по ч.3 ст. 185 КК України, а справу встановлено провадженням закрити.

Обрано ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді поміщення до психіатричного закладу до вступу ухвали у законну силу.

Згідно з ухвалою суду, 29 березня 2015 року близько 14 год. 00 хв. в АДРЕСА_2 ОСОБА_1, з метою викрадення чужого майна, відчинив вхідні двері житлового будинку, де проник у приміщення будинку та переконавшись, що в будинку нікого немає, викрав з сумки потерпілої ОСОБА_4, яка знаходилась у кімнаті біля дверей, манікюрний набор вартістю 800 грн. та привласнив.

Не погоджуючись з даною ухвалою прокурор у кримінальному провадженні Тимоцко А.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить внести зміни в ухвалу Турківського районного суду Львівської області від 27.08.2015 року та виключити другий абзац з резолютивної частини оскаржуваної ухвали, яким ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності по частині 3 статті 185 КК України, а справу провадженням закрито. В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що керуючись положеннями ст. 44 КК України законодавцем не передбачено випадку звільнення від кримінальної відповідальності із підстав застосування примусових заходів медичного характеру.

Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, думку захисника ОСОБА_2, покладається у вирішенні питань викладених в апеляційній скарзі на розсуд суду, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.

Звільнення від кримінальної відповідальності застосовується виключно у випадках передбачених в ст.ст.44-49 КК України. Серед переліку підстав для звільнення від кримінальної відповідальності немає такої підстави, як перебування особи в стані неосудності.

Таким чином, суд першої інстанції, ухваливши рішення про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, а саме застосував закон, який не підлягає застосуванню. Судом не враховано положення ч.1 ст. 44 КК України та не взято до уваги роз'яснення, викладені у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №12 « Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» відповідно до яких суди мають розмежовувати передбачені КК України випадки звільнення від кримінальної відповідальності і випадки, коли вона взагалі не можлива, зокрема у разі вчинення діяння у стані неосудності (ч. 2 ст. 19 КК України).

Згідно з ч.2 ст. 512 КПК України, судовий розгляд завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосуванні.

Відповідно до ч.2, 5 ст. 513 КПК України, визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру може бути закрито судом, якщо неосудність особи на момент вчинення суспільно небезпечного діяння не була встановлена, а так само в разі видужання особи, яка після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу. У такому разі після закриття судом кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру прокурор повинен розпочати кримінальне провадження в загальному порядку.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, на що також покликається суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, висновком судово-психіатричної експертизи №139 від 23.07.2015 року встановлено, що ОСОБА_1 страждає хронічним психічним захворюванням у виді розумової відсталості в степені вираженої дебільності з емоційно-вольовими розладами, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період інкримінованих йому дій він також перебував у хворобливому стані і не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними та потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

За таких обставин, керуючись положеннями ч.2 ст. 513 КПК України, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності по ч.3 ст. 185 КК України та закриття провадження по справі.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419, 512, 513 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Тимоцка А.В. задоволити частково.

Ухвалу Турківського районного суду Львівської області від 27.08.2015 року скасувати в частині звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності по ч.3 ст. 185 КК України та закриття провадження по справі.

В решті ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Судді :

Романюк М.Ф. Галин В.П. Галапац І.І.