Справа № 462/5197/15-а
УХВАЛА
09 листопада 2015 року суддя Залізничного районного суду м.Львова Палюх Н.М., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Управління праці і соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання незаконними дій та зобовязання вчинити дії з призначення та виплати допомоги переміщеним особам,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 24.07.2015 року звернуся до суду з позовом, в якому просить визнати незаконними дії Управління праці і соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації зі зменшення та припинення йому щомісячної адресної допомоги та відмови від виплати такої допомоги його неповнолітньому сину ОСОБА_2, що були переміщені з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі і на оплату житлово-комунальних послуг, зобовязати відповідача призначити йому щомісячну адресну допомогу відповідно до п.3 Постанови КМУ №505 від 01.10.2014р., як працюючій особі за період з 19.11.2014р. по 18.05.2015р. та виплатити таку, а також зобовязати відповідача призначити його неповнолітньому сину ОСОБА_2 щомісячну адресну допомогу відповідно до п.3 Постанови КМУ №505 від 01.10.2014р., як непрацездатній особі за період з 19.11.2014р. по 18.05.2015р. та виплатити таку. Свої позовні вимоги мотивує тим, що він є удівець і має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_2, 14.10.2005р. Указом Президента України №620/2013 від 07.11.2013р. його призначено на посаду судді Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області і на тій ж посаді він залишається і по даний час, а тому зайняття іншою діяльністю виключається, про що він також повідомляв відповідача. 19.11.2015р. він та його син зареєструвалися по вул.Дніпровська Набережна, 3/13 у м.Києві. ОСОБА_1 неодноразово звертався до відповідача з заявами щодо виплати йому та його сину щомісячної адресної допомоги, як особам, що були переміщені з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі і на оплату житлово-комунальних послуг, однак отримував відмови, оскільки у володінні його сімї є два або більше транспортні засоби, що не відповідає дійсності, а також те, що він подав неправдиву інформацію щодо переміщення сина, який проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1. 18.05.2015р. він як переселенець разом з сином зареєструвався по вул.Мисливській, 27/46 у м.Львові і 19.05.2015р. звернувся в УСЗН Залізничного району м.Львова з заявою про виплату йому і його сину щомісячної адресної допомогу, однак зі слів співробітника управління стало відомо, що виплату допомоги йому було припинено на підставі п.7 Постанови КМУ №505 від 01.10.2014р., чому він просить позов задовольнити.
Перевіривши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що адміністративну справу слід направити для розгляду до Шевченківського районного суду м.Льова з наступних підстав.
Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 просить визнати незаконними дії Управління праці і соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації зобовязати відповідача призначити йому щомісячну адресну допомогу відповідно до п.3 Постанови КМУ №505 від 01.10.2014р., як працюючій особі за період з 19.11.2014р. по 18.05.2015р. та виплатити таку, а також зобовязати відповідача призначити його неповнолітньому сину ОСОБА_2 щомісячну адресну допомогу відповідно до п.3 Постанови КМУ №505 від 01.10.2014р., як непрацездатній особі за період з 19.11.2014р. по 18.05.2015р. та виплатити таку.
Згідно наказу Залізничного районного суду м.Львова №129/к від 27.10.2015 року «Про приступлення до виконання обовязків на посаді судді Залізничного районного суду м.Львова Кирилюка А.І.» вважати ОСОБА_1 таким, що переведений на роботу на посаду судді Залізничного районного суду м.Львова, приступив до виконання обовязків судді з 27.10.2015 року та зарахований до облікового складу суду. Згідно вказаного наказу такий винесено у відповідності до ст.82, п.5 ст. 133, ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 року №192-VIII, Указу Президента України «Про переведення суддів» від 26.09.2015 року №564/2015.
Згідно з положеннями ст. 6 КАС України - кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно п.6 ч.1 ст. 22 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо однією із сторін у справі є суд, в якому розглядається справа, або суддя цього суду.
Частиною 2 ст. 22 КАС України передбачено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншому адміністративному суду, що найбільш територіально наближений до цього суду, у випадку, передбаченому пунктами 4 і 6 частини першої цієї статті.
Варто також зазначити, що згідно п. 6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», судам необхідно розрізняти правові наслідки недотримання правил предметної і територіальної підсудності. Так, у разі відкриття провадження в адміністративній справі без дотримання правил предметної підсудності суд повинен передати справу на розгляд адміністративного суду, якому вона підсудна, незалежно від того, на якій стадії розгляду справи виявлено порушення правил цієї підсудності, оскільки суд, який відкрив провадження у справі з таким порушенням, не є компетентним у її розгляді (пункт 2 частини першої статті 22 КАС України). Порушення правил предметної підсудності є підставою для скасування рішень судів нижчих інстанцій з направленням справи на новий розгляд до належного суду.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає за необхідне передати дану справу на розгляд в Шевченківський районний суд м.Львова, що є найбільш територіально наближений до Залізничного районного суду м.Львова.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 11, 22 КАС України, -
у х в а л и в :
Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Управління праці і соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання незаконними дій та зобовязання вчинити дії з призначення та виплати допомоги переміщеним особам передати на розгляд в Шевченківський районний суд м.Львова.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя:/підпис/
З оригіналом згідно.
Суддя: Палюх Н.М.
Судове рішення № 53286478, Залізничний районний суд м. Львова було прийнято 09.11.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 462/5197/15-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: