Рішення № 53284854, 03.11.2015, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/1147/15-ц

Провадження по справі 2/305/682/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.11.2015 року . Рахівський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючого - судді Тулик І.І.

з участю: секретаря - Шемота М.І.

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Землемір" в особі філії ТОВ "Землемір" ОСОБА_4, управління Держземагенства в Рахівському районі Закарпатської області про зобов"язання вчинити певні дії, скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та стягнення моральної шкоди

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Землемір" в особі філії ТОВ "Землемір" ОСОБА_4, управління Держземагенства в Рахівському районі, Закарпатської області про зобов"язання вчинити певні дії, скасування Державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що на початку 2012 року між нею, ОСОБА_2, з однієї сторони, та філією Товариства з обмеженою відповідальністю «Землемір» в особі ОСОБА_4, з другої сторони, було укладено угоду на виконання робіт (надання послуг) з проведення топографо-геодезичних робіт та виготовлення технічної документації із землеустрою (кадастрової справи) на земельну ділянку площею 0,0563 га, належну їй на праві користування, що розташовується за адресою: АДРЕСА_1. Згідно умов укладеного Договору виконавцем було виготовлено топографічну зйомку земельної ділянки і на початку 2013 року мені було надано проектні матеріали для погодження зовнішніх меж земельної ділянки із суміжними землекористувачами та погодження відповідного акту органом місцевого самоврядування, на території якого дана земельна ділянка розташовується. При отриманні даних матеріалів її довірителем було проаналізовано відповідність даних, зазначених у планах-схемах земельної ділянки, її фактичним розмірам та площі та виявлено певні розбіжності, зокрема, розміри земельної ділянки № 3 зменшені по ширині на 3,13 метрів погонних та по довжині на 5,45 метрів погонних, внаслідок чого земельна ділянка зменшилася у площі до 0,0380 га, тобто, на 0,0183 га стала меншою, ніж та, яка перебуває у моєму користуванні в натурі. На законну вимогу її довірителя зробити відповідні зміни у зазначеній документації, виконавець робіт погодився, але з відповідним відтермінуванням виконання таких робіт, однак, як вияснилося пізніше, за цей час виконавцем робіт дана технічна документація не була змінена, а в первинному варіанті подана до Державного кадастрового реєстратора на реєстрацію. При цьому, одного примірника технічної документації мені, як замовнику, виконавцем надано не було. 15 липня 2013 року її довіритель звернувся до державного реєстратора, Водош Г.Д., із вимогою отримання витягів із Державного земельного кадастру про земельну ділянку, в якому після його отримання виявив невідповідність розмірів земельної ділянки, на яку виготовлені технічні документи, розмірам земельної ділянки в натурі на місцевості, внаслідок чого площа земельної ділянки зменшена на 0,0134 га. Відповідачем підроблено технічну документацію фактично в користь сусіднього землекористувача - ОСОБА_7, оскільки, після реєстрації Технічної документації в Державному земельному кадастрі, суміжний землекористувач намагався змінити межі суміжних земельних ділянок, претендуючи на частину земельної ділянки, яка не була внесена до мого кадастрового плану. Доказом того, що Виконавець робіт мала певну зацікавленість в підробці документації та вчинення незаконних дій в корись третьої особи свідчить і те, що нею ці документи до Державного земельного кадастру для їх відповідної реєстрації подані особисто, хоча таких повноважень на вчинення зазначених дій, нею останній не надавалося. Враховуючи дані обставини, після отримання витягів із Державного земельного кадастру вона в порядку представництва звернулася до відповідача із вимогою внесення виправлень в технічну документацію відносно меж та площі земельної ділянки, однак, виконавець робіт, яка діяла від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Землемір», вчинити дані дії відмовилася. Наслідком незаконних дій відповідача - внесення завідомо неправдивих даних до офіційного документу, являється позбавлення її права володіння частиною земельної ділянки, можливості виготовлення правовстановлюючого документу на земельну ділянку в цілому, чим фактично допущено порушення її конституційного права на приватну власність, яке гарантовано Державою. Крім того, вважає, що неправомірними діями посадових осіб відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Землемір» порушується її приватне право, яке у відповідності до статті 3 Цивільного процесуального кодексу України, статті 8 Конституції України є гарантованим та підлягає судовому захисту. Також вважає, що незаконними діями відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Землемір» в особі виконавця робіт, ОСОБА_4, їй, як замовнику робіт, завдано моральної шкоди, яка у відповідності до чинного законодавства підлягає відшкодуванню. Така моральна (немайнова) шкода полягає в неможливості тривалий час отримати нею відповідні правовстановлюючі документи на земельну ділянку, виходячи із тих технічних даних та парламентів, які були надані виконавцю, як вихідні дані. Без таких правовстановлюючих документів унеможливлюється повне та безперешкодне користування нею своїм нерухомим майном. Дані обставини, які мають місце тривалий час, призвели до втрати нею свого вільного часу при підготовці документів, збиранні доказів, готуванні позовних документів, необхідності витратити певний час на участь в судових засіданнях, що в загальному призвело до зміни умов її проживання протягом певного періоду. Розмір моральної (немайнової) шкоди визначає у сумі 5.000 (п'яти тисяч) гривень. На підставі наведеного просила зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Землемір» протягом одного місяця з дня набрання рішенням суду законної сили виготовити за власні кошти та видати їй, ОСОБА_2, мешканці АДРЕСА_2, технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка розташовується в селі Лазещина, Рахівського району, Закарпатської області, якій було присвоєно кадастровий номер - НОМЕР_1, що належить до земель сільськогосподарського призначення, з видом використання - для ведення особистого селянського господарства, із зазначенням ширини земельної ділянки - 15,00 м, довжини - 37,48 м та 37, 59 м, площі земельної ділянки - 0,0563 га; зобов'язати Управління Держземагенства в Рахівському районі, Закарпатської області в особі Державного кадастрового реєстратора скасувати Державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером - НОМЕР_1, місце розташування якої - село Лазещина, Рахівського району, Закарпатської області, цільове призначення - 01.03, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, площа земельної ділянки - 0,0450 га, проведену Державним кадастровим реєстратором Управління Держземагенства в Рахівському районі 15 липня 2013 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка виготовлена Товариством з обмеженою відповідальністю «Землемір»; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Землемір» на її, ОСОБА_2, мешканки АДРЕСА_2, користь 5000 гривень моральної шкоди; вирішити питання розподілу судових витрат.

В судовому засіданні інтереси позивача представляв ОСОБА_1, який позовні вимоги підтримав з підстав наведених в позові, та просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі - представник ТзОВ "Землемір", ОСОБА_4., будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в судове засідання не з"явилися.

Представник відповідача - управління Держземагенства у Рахівському районі Закарпатської області в судове засідання не з"явився. Згідно поданого заперечення останні позовні вимоги не визнають та просять справу розглянути у відсутності представника управління і в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши представника позивача, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що між позивачкою ОСОБА_2, з однієї сторони, та філією Товариства з обмеженою відповідальністю «Землемір» в особі ОСОБА_4, з другої сторони, було укладено угоду на виконання робіт (надання послуг) з проведення топографо-геодезичних робіт та виготовлення технічної документації із землеустрою (кадастрової справи) на земельну ділянку площею 0,0563 га, належну їй на праві користування, що розташовується за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно умов укладеного Договору Виконавцем було виготовлено топографічну зйомку земельної ділянки і на початку 2013 року позивачці було надано проектні матеріали для погодження зовнішніх меж земельної ділянки із суміжними землекористувачами та погодження відповідного акту органом місцевого самоврядування, на території якого дана земельна ділянка розташовується.

Спір між сторонами виник щодо невідповідності розмірів земельної ділянки, на яку виготовлені технічні документи, розмірам земельної ділянки в натурі на місцевостиі, внаслідок чого площа земельної ділянки зменшена на 0,014 га. Зокрема, Виконавець робіт, маючи в своєму розпорядженні топографічний знімок та план земельної ділянки, внесла до технічної документації відомості, які не відповідають дійсності, при цьому, на виготовленому нею кадастровому плані з метою обману, зазначила наявний межовий природній знак - дерево на визначеній нею неіснуючій межі. Тобто, Виконавець робіт, маючи у своєму розпорядженні топографічний знімок і план земельної ділянки, відносно якої розроблялася технічна документація, внесла в останню неправдиві відомості в частині зменшення земельної ділянки.

Суд проаналізувавши відповіднісь даних, зазначених у планах-схемах земельної ділянки, її фактичним розмірам та площі встановив певні розбіжності, зокрема, розміри земельної ділянки № 3 зменшені по ширині на 3,13 метрів погонних та по довжині на 5,45 метрів погонних, внаслідок чого земельна ділянка зменшилася у площі до 0,0380 га, тобто, на 0,0183 га стала меншою, ніж та, яка перебуває у користуванні позивачки в натурі.

Таким чином, схема земельної ділянки, виготовлена Виконавцем робіт, та зазначена у кадастровому плану, не відповідає вказаному на документі масштабу та розмірам земельної ділянки на місцевості (в натурі).

Крім того встановлено, що Виконавець робіт, маючи у своєму розпорядженні топографічний знімок і план земельної ділянки, відносно якої розроблялася технічна документація, внесла в останню неправдиві відомості в частині зменшення земельної ділянки, а відтак нею ці документи до Державного земельного кадастру для їх відповідної реєстрації подані особисто, хоча таких повноважень на вчинення зазначених дій, ОСОБА_2 останній не надавалося.

У відповідності до положень пункту 69 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051,

Внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється за заявою згідно з додатком 12 замовника документації із землеустрою та оцінки земель або її розробника від імені замовника, якщо це передбачено договором на виконання відповідних робіт.

Заява разом з документацією із землеустрою або оцінки земель, електронним документом та іншими документами, зазначеними у пунктах 91-137 цього Порядку, подається заявником Державному кадастровому реєстраторові особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Отже, наслідком незаконних дій відповідача ТзОв "Землемір" в особі ОСОБА_4 - внесення завідомо неправдивих даних до офіційного документу, являється позбавлення позивачки права володіння частиною земельної ділянки, можливості виготовлення правовстановлюючого документу на земельну ділянку в цілому, чим фактично допущено порушення її конституційного права на приватну власність, яке гарантовано Державою.

Відповідно до чинного законодавства, захист прав споживачів здійснюється, в тому числі, судами (частина 3 статті 5 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Відповідно до абзацу пункту 2 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 12 квітня 1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» , роз'яснено судам, що, оскільки Закон «Про захист прав споживачів» не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають із договорів купівлі-продажу, майнового найму (в тому числі найму (оренди) жилого приміщення - в частині відносин між наймачем (орендарем) і наймодавцем (орендодавцем), який одночасно є виконавцем комунальних послуг і послуг по ремонту житлового фонду та інженерного обладнання), побутового прокату, безоплатного користування майном, підряду (в тому числі побутового замовлення чи абонементного обслуговування), доручення, перевезення громадян та їх вантажу, комісії, схову, страхування, із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг).

Відносини, щодо захисту прав споживачів можуть виникати також з актів законодавства або з інших угод, які не суперечать Закону.

Згідно пункту 7 цієї ж Постанови, суди, вирішуючи справи про захист прав споживачів, мають виходити з того, що відповідно до статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» держава: забезпечує громадянам захист їх інтересів як споживачів; надає можливість вільного вибору товарів (робіт, послуг) та набуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час вибору й використання товарів (робіт, послуг) відповідно до їх потреб; гарантує придбання або одержання іншими законними способами товарів (робіт, послуг) в обсягах, що забезпечують рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я та життєдіяльності.

Встановлений Законом перелік прав, якими користуються споживачі, не є вичерпним. Законодавчими актами і договорами, які не суперечать Закону, можуть бути передбачені й інші права споживачів та зобов'язання продавців, виготівників, виконавців.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач, у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) має право на свій вибір вимагати відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи.

У відповідності до положень статті 152 Земельного кодексу України, Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно із положеннями пункту є) частини 1 статті 211 Земельного кодексу України,

громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення: є) приховування від обліку і реєстрації та перекручення даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок.

Згідно із статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Положеннями частини 1 статті цього ж Кодексу, законодавець визначив загальні умови виконання зобов'язання, за якими, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За загальними цивільно-правовими нормами кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, в тому числі, шляхом примусового виконання обов'язку в натурі та іншим способом, який встановлений Договором, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Так, захист цивільних прав та інтересів передбачений положеннями статті 16 Цивільного кодексу України (частини 1-2), згідно вимог якої:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно із частиною 1 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», такий захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

Крім того, згідно із положеннями частин 1-2 статті 6 Закону України «Про Державний земельний кадастр», ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Держателем Державного земельного кадастру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до статей 16-17 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» центральні органи виконавчої влади утворюються для виконання окремих функцій з реалізації державної політики як служби, агентства, інспекції. Діяльність центральних органів виконавчої влади спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через відповідних міністрів згідно із законодавством.

Основними завданнями центральних органів виконавчої влади є:

1) надання адміністративних послуг; 2) здійснення державного нагляду (контролю); 3) управління об'єктами державної власності; 4)внесення пропозицій щодо забезпечення формування державної політики на розгляд міністрів, які спрямовують та координують їх діяльність; 5) здійснення інших завдань, визначених законами України та покладених на них Президентом України.

Відповідно до Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року № 445, Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України , входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, а основними завданнями Держземагенства України є реалізація державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

У зв"язку з наведеним, позовні вимоги в частині зобов'язаня Товариства з обмеженою відповідальністю «Землемір» протягом одного місяця з дня набрання рішенням суду законної сили виготовити за власні кошти та видати ОСОБА_2, мешканці АДРЕСА_2, технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка розташовується в селі Лазещина, Рахівського району, Закарпатської області, якій було присвоєно кадастровий номер - НОМЕР_1, що належить до земель сільськогосподарського призначення, з видом використання - для ведення особистого селянського господарства, із зазначенням ширини земельної ділянки - 15,00 м, довжини - 37,48 м та 37, 59 м, площі земельної ділянки - 0,0563 га та зобов"язання Управління Держземагенства в Рахівському районі, Закарпатської області в особі Державного кадастрового реєстратора скасувати Державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером - НОМЕР_1, місце розташування якої - село Лазещина, Рахівського району, Закарпатської області, цільове призначення - 01.03, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, площа земельної ділянки - 0,0450 га, проведену Державним кадастровим реєстратором Управління Держземагенства в Рахівському районі 15 липня 2013 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка виготовлена Товариством з обмеженою відповідальністю «Землемір».

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, то суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно п. 2 ч. 2 цієї статті Закону, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Тобто, Закон пов'язує виникнення права на компенсацію моральної шкоди з випадками порушення прав особи, коли таке право безпосередньо передбачене Конституцією України, нормами Цивільного кодексу та іншими нормами законодавства, які встановлюють відповідальність за заподіяння моральної шкоди.

При цьому, порушення права повинно бути встановлене належним чином наданими позивачем доказами.

Відповідно до роз'яснень п.п.5,9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", суд, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Як на підставу для відшкодування моральної шкоди, оціненої в сумі 5000 гривень, позивачка посилається на те, що незаконними діями відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Землемір» в особі Виконавця робіт, ОСОБА_4,їй, як замовнику робіт, завдано моральної шкоди, яка полягає в неможливості тривалий час отримати нею відповідні правовстановлюючі документи на земельну ділянку, виходячи із тих технічних даних та парламентів, які були надані виконавцю, як вихідні дані, та призвело до втрати нею свого вільного часу при підготовці документів, збиранні доказів, готуванні позовних документів, необхідності витратити певний час на участь в судових засіданнях, що в загальному призвело до зміни умов її проживання протягом певного періоду. Однак, відповідно, немає передбачених нормами ЦК України необхідних складових для позитивного вирішення питання щодо вимог про відшкодування моральної шкоди.

На підставі ст. 88 ЦПК України та враховуючи ч.3 ст. 33 Закону України "Про захист прав споживачів", п.7 ч.1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір", за якими позивачку було звільнено від сплати судового збору в частині двох позовних вимог, що пов"язані із порушенням її прав як споживача, судовий збір в сумі 487,20 гривень слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 3, 5, 6, 10, 11, 58, 60, 88, 131, 209, 212- 215, 223, 294 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Зобов"язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Землемір" юридична адреса м. Іршава, вул. Набережна № 3/3 Закарпатської області поштовий індекс 90100 протягом одного місяця з дня набрання рішенням суду законної сили виготовити за власні кошти та видати ОСОБА_2 мешканці АДРЕСА_2 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка розташовується в с. Лазещина, Рахівського району, Закарпатської області, якій було присвоєно кадастровий номер - НОМЕР_1, що належить до земель сільськогосподарського призначення, з видом використання- для ведення особистого селянського господарства, із зазначенням ширини демельної ділянки - 15,00 м, довжини - 37,48 мта 37,59 м, площі земельної ділянки - 0,0563 га.

Зобов"язати управління Держземагенства в Рахівському районі, Закарпатської області в особі Державного кадастрового реєстратора юридична адреса м. Рахів, вул. Миру № 52, Закарпатської області скасувати Державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером - НОМЕР_1, місце розташування якої с. Лазещина, Рахівського району, Закарпатської області, цільове призначення - 01.03, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, площа земельної ділянки - 0,0450 га, проведену Державним кадастровим реєстротором Управління Держземагенства в Рахівському районі 15 липня 2013 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка виготовлена Товариством з обмеженою відповідальністю "Землемір".

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати в сумі 487,20 гривень віднести за рахунок Держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до цивільної палати апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Тулик І.І.

З оригіналом вірно,

Суддя Рахівського районного суду: Тулик І.І.