Рішення № 53284298, 19.10.2015, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/5402/13-ц

Провадженя№ 2/266/28/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2015 року м. Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі головуючого судді Пантелєєва Д.Г. при секретарі Циганковій М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення суми заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 25.04.2007 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір без номера, згідно умов якого ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 7000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22.8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та кінцевим терміном повернення, який відповідає строку дії картки. У звязку із не належним виконанням відповідачем зобовязань за кредитним договором утворилась заборгованість в сумі 24810, 91 грн. Прохав суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором в сумі 24810,91 грн. та сплачений судовий збір.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що кредитна карта діяла рік з моменту її випуску, до 25.04.2008 року, потім її дія була продовжена, згідно умов договору, на один рік. Після активації карти ОСОБА_1 на ній були грошові кошти в сумі 7000 грн., якими вона користувалась. 31.03.2011 року на тіло кредиту в наслідок не належного виконання зобовязань відповідачем своїх зобовязань стала нараховуватись пеня та штрафи, як на прострочену заборгованість. Посилання відповідача на те, що вона не була ознайомлена належним чином з умовами не є дійсним, адже при отриманні картки в анкеті було розяснено умови користування карткою та тарифи, заява на її видачу є договором між банком та клієнтом. Строк позовної давності вважає не пропущеним, оскільки 12.08.2009 року та 12.08.2010 року на картковий рахунок було здійснено платежі, ОСОБА_1 не зверталась до банку з заявою про закриття картки, дію якої було продовжено, тобто відповідач нею користувався на власний розсуд. Вона була інформована банком про наявність в неї боргу, однак дій щодо його погашення не вчиняла. 30% відсотків річних, з яких зроблено розрахунок-передбачено Умовами користування при наявності порушень своєчасності платежів. Прохав суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважаючи, що банком при укладенні договору порушені його права, тому як ним не отримано сам договір та не підписано умови користування карткою. Прохала суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача, ОСОБА_2, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі, пояснивши суду, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду за захистом своїх прав, оскільки останній платіж по картці був в серпні 2009 року. Кредитний договір вважає нікчемним, тому як не має доказів його укладення між сторонами по справі, порушено вимоги до договорів згідно ст.. 207 ЦК України, строк дії картки вказаний в правилах користуванні, які не підписані клієнтом. Тому прохає суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши письмові матеріали справи, приходить до наступного:

Згідно з ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а за правилами частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Ст. 611 Цивільного Кодексу України передбачено сплату неустойки, як правовий наслідок порушення зобов'язань, встановлених договором.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до ПАТ КБ «Приват Банк» із заявою, згідно якої 25.04.2007 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір без номера, згідно умов якого ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 7000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22.8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та кінцевим терміном повернення, який відповідає строку дії картки (а. с. 10, 11-14).

Відповідно до п. 9.12 Правил надання банком послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання, якщо протягом цього строку жодна зі сторін не заявить про припинення його дії, договір вважається пролонгованим на такий самий строк.

Судом встановлено, що строк дії кредитної картки ОСОБА_1 закінчився 25.04.2008 року, та був автоматично продовжений в 2008-2013 роках, остання операція, проведена по картковому рахунку стягнення штрафу за прострочення по кредиту (а. с. 41).

Відповідач ОСОБА_1 в своїх запереченнях, що містяться в матеріалах справи, посилається на сплив позовної давності та порушення при укладенні договору (а. с. 70 73)

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України). Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Судом встановлено, що картка, відповідно до пункту 2.1.1.2.11 Умов картка дійсна до останнього календарного дня місяця указано на ній.

Строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця вказаного на картці.

За змістом пункт 2.1.1.2.1 Умов для надання послуг банк видає клієнту картку, її вид визначений у пам'ятці клієнта/довідці про умови кредитування і заяві, підписанням якого клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг.

Після настання зазначеного на картці терміну її дії банком випускається картка на новий термін, згідно діючих тарифів (п. 2.1.1.2.12 Умов).

Пунктом 2.1.1.2.3 Умов встановлено, що після отримання банком від клієнта необхідних документів, а також заяви, банк проводить перевірку наданих документів і приймає рішення про можливість встановлення кредитного ліміту на кредитну карту.

Крім того, пунктом 2.9 Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням затвердженим постановою Національного банку України від 19 квітня 2005 року № 137 визначено, що кредитна лінія під операції з платіжними картками відкривається банком на визначений термін та в межах установленого договором ліміту (заборгованості або граничної суми) кредитування.

Тобто, не установлено граничний строк дії картки, ураховуючи, що у матеріалах справи відсутні пам'ятка клієнта, яка є складовою укладеного договору про надання банківських послуг, довідка про умови кредитування та рішення банку, яким встановлено кредитний ліміт на кредитну картку, якщо таке рішення приймалось банком.

Позивач звернувся до суду із позовом 09.12.2013 року (а. с. 2), що судом визначається як дата, з якої позивач дізнався про істотне порушення своїх прав та інтересів з боку відповідача, однак, з урахуванням того, що сплата кредитних коштів, нарахування штрафів те пені є щомісячною та систематичною, що підтверджується наданим витягом по особистому рахунку ОСОБА_1М (а. с. 41-56), з якого вбачається, що ОСОБА_1 12.08.2099 року вносились кошти на погашення заборгованості, що перериває сплив строк позовної давнини тому суд не обмежує позовну давність щодо вимог позивача.

Тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме:

Позивачем, згідно наданого розрахунку, до стягнення предявлено суму заборгованості станом на 17.11.2013 року в розмірі 24810,91 грн., що складається з заборгованості по кредиту в сумі 8492, 38 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 9039,61 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом у сумі 5621,26 грн., а також штрафу в сумі 500 грн. та процентної складової штрафу в сумі 1157,66 грн. (а. с. 6-9).

На підставі вище викладеного, та керуючись ст.ст. 88, 213, 214, 215, 224 ЦПК України, ст. ст. 256, 257, 261, 526, 530, 610, 611, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (інн. НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк заборгованість за кредитним договором в сумі 24810 (двадцять чотири тисячі вісімсот десять) грн. 91 коп. на розрахунковий рахунок № 29092829003111 та сплачений судовий збір в сумі 248,11 грн. на розрахунковий рахунок № 64993919400001, ЕДРПОУ 14360570, МФО 305299.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через Приморський районний суд м. Маріуполя шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: Пантелєєв Д. Г.