Рішення № 53284119, 04.11.2015, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/4636/15-ц

Провадження № 2/234/2605/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2015 року місто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

у складі: головуючого судді Карпенко О.М.

при секретарі Аксеніной В.М.

за участю

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_6 про встановлення факту батьківства, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, визнання права на обов'язкову частку у спадщині, визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

07.04.2015 року до суду звернулася ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_6 про встановлення факту батьківства, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, визнання права на обов'язкову частку у спадщині.

09.06.2015 року позивачка уточнила позовні вимоги.

Із позову вбачається, що з січня 1999 року ОСОБА_1 проживала без реєстрації шлюбу з ОСОБА_7. На початку березня 1999 року вона завагітніла від нього і ІНФОРМАЦІЯ_4 року народила сина - ОСОБА_5. З січня 1999 року по кінець грудня 2000 року позивачка і ОСОБА_7 проживали разом і вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_6. ОСОБА_7 визнав себе батьком народженої нею дитини, однак у зв'язку з труднощами, пов'язаними з його вихованням, припинив з нею сімейні стосунки і вона разом з дитиною переїхала до іншого місця проживання. Через відмову ОСОБА_7 подати разом з нею заяву до органів реєстрації громадянського стану, запис про батька дитини у Книзі записів актів громадянського стану про народження був проведений 20 грудня 2000 року відділом реєстрації актів громадянською стану м. Краматорська Донецької області за прізвищем матері - «ОСОБА_1», а ім'я і по батькові дитини були записані у відповідності з ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України за її вказівкою - «ОСОБА_5». За життя ОСОБА_7 визнавав себе батьком її дитини ОСОБА_5, щомісяця відвідував його, спільно з ним проводив відпочинок, приймав участь у його вихованні, представив сина своїм родичам - рідній тітці ОСОБА_8, двоюрідному брату ОСОБА_9, старшому сину від першого шлюбу - ОСОБА_6, брав сина на відпочинок на море, де вони відпочивали разом з іншими родичами. рім того, ОСОБА_7 дарував сину подарунки, останнім з яких був дорого вартісний комп'ютер. ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_7 помер. 03.09.2014 року ОСОБА_1, як законний представник малолітньої дитини звернулася з заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Басенко Катерини Миколаївни, яка прийняла її заяву і повідомила її про необхідність звернутися до суду з заявою про встановлення факту батьківства.

Під час розгляду справи у порядку окремого провадження було з'ясовано, що ОСОБА_7 був складений заповіт, посвідчений Першою Краматорською нотаріальною конторою 11.08.2011 р. за № 1-5736, що також підтверджується листом приватного нотаріуса Басенко К.М. № 334/02-14 від 18.12.2014 р., згідно з вищезазначеним заповітом квартира АДРЕСА_1 була заповідана ОСОБА_3.

Крім ОСОБА_1, після смерті ОСОБА_7 до приватного нотаріуса Басенко К.М. в строк, передбачений ст. 1270 ЦК України, звернулися з заявами про прийняття спадщини син померлого ОСОБА_6, та ОСОБА_3 - особа, на користь якої, був складений заповіт, що підтверджується довідкою приватного нотаріуса Басенко К.М. №316,02-14 від 28.11,2014 р. 10 березня 2015 року на підставі заповіту посвідченого Першою Краматорською державною нотаріальною конторою 11.08.2011 р. за № 1-5736 приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Донецької області Басенко К.М., ОСОБА_3 було видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстровано в реєстрі за № 397.

Спадщина, на яку видане вищезгадане свідоцтво складається з двокімнатної квартири АДРЕСА_2, загальною площею 44,0 кв. м., в тому числі житловою 30,0 кв. м., що належала спадкодавцеві ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 17.01.2011 року виконкомом Краматорської міської ради, зареєстрованого в БТІ м. Краматорськ 21.01.2011 р. за № 32178570, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстроване в реєстрі за № 397.10.03.2015 року ОСОБА_3 зареєструвала право власності на вищезгадану квартиру в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру, індексний номер витягу 34682161. На день смерті ОСОБА_7 був малолітньою особою, оскільки йому не виповнилося 14 років, а тому має право на обов'язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту. У разі, якби спадкування відбувалося за законом, спадкоємцем І черги за законом відповідно до ст. 1261 ЦК України також був би син померлого -ОСОБА_6. Згідно зі ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.Таким чином, при спадкуванні за законом кожному з них належала б 1/2 частина двокімнатної квартири, розташованій за адресою: АДРЕСА_7 враховуючи наявність у ОСОБА_7 двох спадкоємців за законом. ОСОБА_5 як неповнолітня дитина померлого має право на обов'язкову частку - 1/2 від 1/2 частини квартири:, яка розташована за адресою: АДРЕСА_6, тобто на 1/4 частини вищезазначеної квартири. Згідно зі ст. 1301 Цивільного кодексу України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом. Встановлення факту батьківства необхідно для одержання спадщини після смерті ОСОБА_7

Просить встановити факт батьківства ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6 року народження, уродженця м.Макарова острова Сахалін, відносно сина позивачки ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року в місті Краматорськ Донецької області. Визнати за ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, право на обов'язкову частку у спадщини у розмірі ? частини двокімнатної квартири АДРЕСА_3, загальною площею 44,0 кв. м., в тому числі житловою 30,0 кв. м., після смерті його батька ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року.

Визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 10 березня 2015 року приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Донецької області Басенко К.М., зареєстровано в реєстрі за № 397 в частині ? частки двокімнатної квартири АДРЕСА_1 Донецької області. Визнати за ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на ? частини двокімнатної квартири АДРЕСА_4, загальною площею 44,0 кв. м., в тому числі житловою 30,0 кв. в порядку спадкування за законом після смерті його батька ОСОБА_7,

Позивачка та її представник у судовому засіданні позов підтримали у повному обсязі та просили його задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечувала, пояснюючи, що померлий ОСОБА_7 її батько, а ОСОБА_6 її брат, але матері у них різні. При житті батько склав заповіт, посвідчений Першою Краматорською нотаріальною конторою 11.08.2011 р. за № 1-5736, згідно з яким заповідав їй квартиру АДРЕСА_1. 10 березня 2015 року на підставі заповіту посвідченого Першою Краматорською державною нотаріальною конторою 11.08.2011 р. за № 1-5736 приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Донецької області Басенко К.М., їй було видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстровано в реєстрі за № 397. Позивачку вона бачила декілька разів, коли приходила до батька у лікарню. ОСОБА_5 вона ніколи не бачила і про його існування їй не відомо. Просить в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_4 пояснив, що єдиними законним сином ОСОБА_7 був ОСОБА_6, який знав, що ОСОБА_3 дочка його батька і що він заповідав їй квартиру, ніяких претензій до вказаної квартири немає.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12 пояснили, що ОСОБА_7 їх друг, вони товаришували з 1995 року. Знають, що у нього є донька ОСОБА_3, а також він особисто їм розповідав, що у нього є ще маленький син ОСОБА_13, які проживає з мамою.

Свідок ОСОБА_14 пояснила, що знає позивачку з 1995 року, проживали разом в одному будинку. На її очах відбувалися стосунки між позивачкою та померлим ОСОБА_7 Потім ОСОБА_4 переїхала до ОСОБА_7, а пізніше повідомила, що вагітна. Коли дитині був 1 місяць, позивачка повернулася додому, як вона пояснила із за того, що у них постійно відбуваються сварки на підставі того, що чоловік зустрічається з іншими жінками. Після цього ОСОБА_7 неодноразово приходив до ОСОБА_4 та дитини, дарував подарунки.

Свідок ОСОБА_18 пояснила, що вона є рідними тіткою померлого ОСОБА_7 Позивачку знає, як його останню цивільну дружину. У них є спільний син ОСОБА_13, якого перший раз вона побачила, ще в колясці. Він постійно відвідував його, спільно з ним проводив відпочинок, приймав участь у його вихованні, представив сина їй та двоюрідному брату ОСОБА_9, старшому сину від першого шлюбу - ОСОБА_6, брав на відпочинок на море, де вони відпочивали разом з іншими родичами.

Свідок ОСОБА_9 дав аналогічні пояснення.

Свідок ОСОБА_15 пояснила, що вона є соціальний працівник, вона доглядала ОСОБА_7, коли він не вставав. Проживав він один, доглядала його тільки донька ОСОБА_3, носила одяг,їжу. Він казав, що в нього є ще старший син, але вона його не бачила.

Вислухавши пояснення сторін, свідків, проаналізувавши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно копіі свідоцтва про народження, у ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року записано матір - ОСОБА_1, батько ОСОБА_16.

Із фотокарток вбачається, що ОСОБА_7 проводив час з ОСОБА_5, також познайомив та проводив час разом із старшим сином ОСОБА_6, із сканкопії картини, подарованій сину, на зворотньому боці якої стоїть підпис померлого і напис «ОСОБА_5 от отца».

Із чека № СЗПД - 005081 від 20.03.2012 р. та гарантійного талону № СПД- 001504 від 20.03.2012 р., вбачається, що ОСОБА_7 подарував ОСОБА_5 комп'ютер.

Згідно ч. 4 ст. 128 Сімейного кодексу України позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої ст. 135 Сімейного кодексу України.

Згідно із ст. 130 СКУ у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій ст. 128 СКУ.

Згідно ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України при народженні дитини, у матері яка не перебуває у шлюбі, у випадках коли не має спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім'я та по батькові батька дитини записується за її вказівкою.

Таким чином суд приходить до висновку, що в судовому засіданні позивачка довела, що батьком її неповнолітнього сина є ОСОБА_7, що підтверджується поясненнями свідків, фотокартками, а також бажанням доказати цей факт, що виявилося в тому, що особисто позивачкою заявлено клопотання про проведення дорого вартісної генетичної експертизи.

Згідно свідоцтва про смерть, ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року.

Як вбачається з листа приватного нотаріуса Басенко К.М. № 334/02-14 від 18.12.2014 р. ОСОБА_7 заповів квартиру АДРЕСА_5 ОСОБА_17, яка отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом, ОСОБА_3 отримала 10.08.2015 року свідоцтво про право на спадщину за заповітом, на квартиру АДРЕСА_1.

Згідно ч.2 от. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно ч.5 ст.1268 незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч.2 от. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідне ч.5 ст.1268 незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно зі ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Відповідно до ст.1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна (вдова вдівець.) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Відповідно до ч. 4 ст. 1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 згідно закону, як дитина померлого входить в першу чергу спадкоємців, якщо б не було заповіту. Але виходячи з вимог закону малолітня дитина спадкує незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Таким чином, при спадкуванні за законом кожному з дітей, а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_5 належала б 1/2 частина двокімнатної квартири, розташованій за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_5 як неповнолітня дитина померлого має право на обов'язкову частку - 1/2 від 1/2 частини квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_6, тобто на 1/4 частини вищезазначеної квартири.

Згідно зі ст. 1301 Цивільного кодексу України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Абзацом 3 п. 27 Постанови Пленуму Верховного суду "Україна: № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» передбачене, що відповідно до ст.1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших, підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

Пункт 3 листа Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10-13 87/0/4-12 від 27.09.2012 року «Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм законодавства про власність та спадкування» передбачає, що відповідно до статті 1301 ЦК України, якщо свідоцтво про право на спадщину на частку неповнолітнього спадкоємця було видано іншим особам (іншим спадкоємцям), то судовий захист їх прав може здійснюватися шляхом визнання таких свідоцтв про право на спадщину частково (або повністю) недійсними та визнання за ними права на відповідну частину спадкового майна.

На підставі вищезазначеного суд приходить до висновку, що слід визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 10 березня 2015 року приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Донецької області Басенко К.М., зареєстровано в реєстрі за № 397 в частині ? частки двокімнатної квартири АДРЕСА_1 в м.Краматорську Донецької області та визнати за ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на ? частини двокімнатної квартири АДРЕСА_4, загальною площею 44,0 кв. м., в тому числі житловою 30,0 кв. в порядку спадкування за законом після смерті його батька ОСОБА_7

На підставі ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути солідарно з відповідачів на користь позивачки понесені нею судові витрати у розмірі 487,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 10, 60, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. 128, 130135 Сімейного Кодексу України, ст..ст.1220, 1241, 1261, 1267, 1268,1301 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_6 про встановлення факту батьківства, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, визнання права на обов'язкову частку у спадщині - задовольнити.

Встановити факт батьківства ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6 року народження, уродженця м.Макарова острова Сахалін, відносно сина ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року в місті Краматорськ Донецької області.

Визнати за ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, право на обов'язкову частку у спадщини у розмірі ? частини двокімнатної квартири АДРЕСА_3, загальною площею 44,0 кв. м., в тому числі житловою 30,0 кв. м., після смерті його батька ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року.

Визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 10 березня 2015 року приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Донецької області Басенко К.М., зареєстровано в реєстрі за № 397 в частині ? частки двокімнатної квартири АДРЕСА_1 Донецької області.

Визнати за ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на ? частини двокімнатної квартири АДРЕСА_4, загальною площею 44,0 кв. м., в тому числі житловою 30,0 кв. в порядку спадкування за законом після смерті його батька ОСОБА_7.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 судовий збір у розмірі 487,20 грн, а саме по 243,60 грн з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Краматорський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення . Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

Рішення постановлено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчій кімнаті.

Суддя