Ухвала суду № 53282456, 05.11.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2015 рокусправа № 804/7585/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередниченко В.Є.,

суддів: Коршуна А.О., Панченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-Корт» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2015 року у справі №804/7585/15 за поданням Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-Корт» про стягнення заборгованості за податковим боргом,-

ВСТАНОВИВ:

Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області 15 червня 2015 року звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-Корт» (далі - ТОВ «Метал-Корт»), згідно з яким, просить стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача на користь місцевого бюджету 364993,32 грн. з орендної плати за землю.

В обґрунтування своїх вимог податковий орган зазначає, що відповідач має податкового борг несплачений у встановлений строк у розмірі 364993,32 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2015 року подання задоволено.

Постанова суду мотивована тим, що з урахуванням відсутності заперечень та факту сплати боргу, з огляду на наявність узгодженого грошового зобов'язання з земельного податку подання підлягає задоволенню.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову якою в задоволенні позову відмовити.

В апеляційній скарзі зазначає, що судом було порушено ч.3 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України щодо строку вручення судової повістки

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що ТОВ «Метал-Корт» зареєстроване в установленому законодавством порядку та як платник податків перебуває на податковому обліку (а.с.17-19).

ТОВ «Метал-Корт» подано до податкового органу звітну податкову декларацію з земельного податку за 2015 рік №9008943136 від 04 лютого 2015 року, згідно з якою сума земельного податку на 2015 рік становить 1096362,28 грн. з розбивкою щомісячної сплати по 91363,52 грн.

У зв'язку з наявною на рахунку відповідача переплатою у розмірі 460,76 грн. заборгованість за січень 2015 року зменшена до 90902,76 грн., зазначену сума грошового зобов'язання з орендної плати за землю у встановлені строки самостійно відповідачем не сплачено.

У зв'язку із несплатою грошового зобов'язання податковим органом у відношенні ТОВ «Метал-Корт» було складено податкову вимогу форми «Ю» від 25 вересня 2015 року №149-23 у сумі 90902,76 грн., яка отримана відповідачем 12 травня 2015 року (а.с.10-11).

Станом на 31 травня 2015 року ТОВ «Метал-Корт» має податковий борг за узгодженими податковими зобов'язаннями по земельному податку з юридичних осіб у сумі 364993,32 грн. (а.с.8-9).

Стягнення податкового боргу відповідача з розрахункових рахунків підприємства відкритих у банківських установах на суму 364993,32 грн. є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи подання, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вимога податкової інспекції є законною та такою, що не суперечить вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкове зобов'язання визначене самостійно платником в податковій декларації в силу положень п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку і вважається узгодженим.

Відповідно до п.57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має податковий борг по платежам до бюджету в сумі 364993,32 грн.

Пунктом 59.1 ст.59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив відповідачу податкову вимогу форми «Ю» №149-23 від 25 березня 2015 року.

Доказів оскарження вказаної вимоги в адміністративному чи судовому порядку відповідач суду не надав.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Тобто, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Отже, враховуючи те, що відповідач має податковий борг по платежам до бюджету в сумі 364993,32 грн., який є узгодженим, а також те, що позивачу надано право на звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо правомірності заявленої відповідачем вимоги.

Щодо доводів відповідача про те, що судом першої інстанції порушено вимоги встановлені ч.3 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме лише 16.06.2015 року повідомлено про розгляд справи 17.06.2015 року, тому оскаржене рішення підлягає скасуванню, суд апеляційної інстанції зазначає, що наявність вказаних обставин не є підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки вказане порушення норм процесуального права не призвело до неправильного вирішення справи.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-Корт» - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2015 року у справі № 804/7585/15 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 06 листопада 2015 року.

Головуючий В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко