Постанова № 53282006, 13.10.2015, Сумський окружний адміністративний суд

КОПІЯ

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2015 р. Справа №818/2829/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.,

за участю секретаря судового засідання - Шевченко В.М.,,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська компанія насосного обладнання" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області Управління державної казначейської служби України у м. Сумах Сумської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумська компанія насосного обладнання» (позивач, ТОВ «СКНО»), звернулось до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень змісту позовних вимог (а.с.49-50,60-62,67), просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області (1-й відповідач, ДПІ у м. Сумах) від 12.05.2015 №0000511502/18342, в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 702,00 грн.;

- стягнути з Державного бюджету України (Управління Державної казначейської служби України у м. Сумах Сумської області (2-й відповідач, УДКС України у м. Сумах) на користь ТОВ «СКНО» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 98619,00грн.

- стягнути з Державного бюджету України (УДКС України у м. Сумах) на користь ТОВ «СКНО» пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за лютий 2015р. станом на 28.09.2015 у розмірі 13306грн. 27коп.

Свої вимоги в частині застосування оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням фінансових санкцій позивач мотивує тим, що застосування штрафних санкцій у розмірі 50%, як за повторне порушення, є таким що вчинено в порушення п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України.

Щодо стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та пені, відмітив, що в порушення п. 200.7, п. 200.8, п. 200.12, п. 200.13, п. 200.14 ст.200 Податкового кодексу України, підприємством позивача не отримано бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника в установі банку на загальну суму 98619грн., у зв’язку з чим просить стягнути її в судовому порядку та стягнути пеню нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за лютий 2015р. станом на 28.09.2015 у розмірі 13306грн. 27коп.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник 1-го відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с.52-53), та зазначив, що відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції, а саме постанова Сумського окружного адміністративного суду від 24.03.2015 по справі №818/719/15, під час винесення відповідачем 12.05.2015 оскаржуваного податкового повідомлення - рішення №0000511502/18342 не набрала чинності, і податкові повідомлення - рішення від 17.02.2015 №0000041502/1103 та №0000031502/1099 на той час були не скасованими, а отже ДПІ у м. Сумах правомірно визначило ТОВ «СКНО» суму штрафної (фінансової) санкцій в сумі 1404грн. саме за повторне зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, встановлене відповідачем.

Представник другого відповідача УДКС України у м. Сумах, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, надав суду відзив (а.с.66), в якому зазначив, що до УДКС України у м. Сумах не надходило ні висновків відповідного контролюючого органу, ні виконавчих документів щодо виконання рішення суду, а тому відсутні правові підстави для відшкодування на користь позивача податку на додану вартість.

Суд, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

У судовому засіданні встановлено, що ТОВ «СКНО» зареєстроване юридичною особою та включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується копією витягу (а.с.14-16).

Відповідно до підпунктів 200.7, 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

20 березня 2015р. ТОВ «СКНО» подало до ДПІ у м. Сумах податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2015р. разом з розрахунком суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с.36-42). У рядку 23.2 декларації за лютий 2015р. зазначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 49308,00грн. та у рядку 30 зазначено суму залишку від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 100165грн. ( а.с.38).

Підпунктом 200.10. ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

15.04.2015 службовими особами ДПІ у м. Сумах було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «СКНО» щодо від’ємного значення різниці між сумою податкових зобов’язань та сумою податкового кредиту щодо суми бюджетного відшкодування за лютий 2015р.

За підсумками перевірки, результати якої зафіксовані в акті від 15.04.2015 за №865/18-19-15-02/37524115 (а.с.21-24), було зроблено висновок, яким не було встановлено порушень при відображенні ТОВ «СКНО» у декларації за лютий 2015р. від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму 46499грн., суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на суму 46499грн. та залишку від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на суму 100165грн.

Разом з тим, в ході перевірки були встановлені порушення вимог Податкового кодексу України, в результаті чого зменшено від’ємне значення різниці між сумою податкових зобов’язань та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму 2809грн. та зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування за лютий 2015р. на суму 2809грн., про що винесено податкове повідомлення-рішення №0000511502/18342 від 12.05.2015 (а.с.19). Даним рішенням також було застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1404грн.

Позивач не заперечує проти правомірності прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення в частині зменшення суми бюджетного відшкодування в розмірі 2809грн. за лютий 2015р. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 702грн.

Згідно ч.3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вказані обставини не підлягають доказуванню.

Разом з тим, надаючи правову оцінку прийнятому рішенню в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій, суд виходить з наступного.

Як встановлено судом оскаржуваним в частині рішенням, були застосовані санкції в розмірі 50% завищеної суми бюджетного відшкодування тобто 1404грн. від 2809грн.

В той же час відповідно до п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 4.4. Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 №1236, у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за умови надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків не пізніше настання граничного строку сплати, зазначеного в податковому повідомленні-рішенні, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення-рішення, у день отримання ухвали вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень-рішень.

При цьому сума грошового зобов'язання в той самий день виводиться з реєстру податкових повідомлень-рішень та обліковується в окремому реєстрі до дня набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до п. 56.18. ст. 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Судом встановлено, що за результатами попередньої перевірки позивача, ДПІ у м. Сумах було прийнято в тому числі податкове повідомлення-рішення №0000031502/1099 від 17.02.2015, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 691827грн. та застосовано штрафні фінансові санкцій в розмірі 25% завищеної суми бюджетного відшкодування на суму 172957грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення було скасовано в судовому порядку постановою Сумського окружного адміністративного суду від 24 березня 2015р. по справі №818/719/15 (а.26-31), яке залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2015 (а.с.33-35).

Відповідно до ч.3 та ч.5 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду, набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Таким чином, приймаючи до уваги вказані вище норми права та враховуючи оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 12.05.2015 №0000511502/18342 та його подальше скасування в судовому порядку, суд визнає, що під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 12.05.2015 №0000511502/18342 застосування штрафних (фінансових) санкцій, як за повторне правопорушення не відповідає вимогам чинного законодавства та є таким, що вчинено в порушення п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України.

Враховуючи встановлені в судовому засідання обставини у справі, суд приходить до висновку що податкове повідомлення-рішення від 12.05.2015 №0000511502/18342 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 702,00 грн. не відповідає вимогам чинного законодавства, ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Що стосуються позовних вимог про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість суд виходить з наступного.

Як вже було зазначено вище, за підсумками перевірки, результати якої зафіксовані в акті від 15.04.2015 за №865/18-19-15-02/37524115 (а.с.21-24), було зроблено висновок, яким не було встановлено порушень при відображенні ТОВ «СКНО» у декларації за лютий 2015р. від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму 46499грн., суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на суму 46499грн. та залишку від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на суму 100165грн.

Тобто, перевіркою в повному обсязі підтверджено суму до бюджетного відшкодування у розмірі 146664грн. (100165грн.+46499грн.), з них платіжними дорученнями підприємством позивача отримано на розрахунковий рахунок суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість лише 48045грн. (а.с.43,44). Таким чином, на момент розгляду справи не відшкодованим залишилась заявлена до відшкодування на рахунок у банку та в повному обсязі підтверджена перевіркою сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2015 року у розмірі 98619 грн. (146664грн. – 48045грн.)

Надаючи оцінку діям відповідачів при виконанні повноважень щодо забезпечення відшкодування сум податку на додану вартість ТОВ «СКНО», суд зазначає наступне.

Згідно пп.14.1.18 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування – це зокрема, відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Відповідно до пп.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у зв’язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктами 200.1, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При цьому варто звернути увагу на те, що ДПІ у м. Сумах, як під час проведення перевірки, так і в судовому засіданні, реальність здійснення операцій позивачем з його контрагентами за наслідками яких суми включені до складу податкового кредиту, під сумнів не ставилась, відповідачем не заперечувалась та обставина, що операції по придбанню товару (послуг) носили реальний характер, та були виконані позивачем належним чином. Із вказаного випливає, що суму податкового кредиту та, відповідно, суму бюджетного відшкодування позивач сформував правомірно, оскільки податок на додану вартість входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві в ціні товару.

Станом на момент розгляду справи наявність у позивача права на бюджетне відшкодування зазначених ним сум податку на додану вартість у податковій декларації з податку на додану вартість, а також у розрахунку сум бюджетного відшкодування та заяві про повернення суми бюджетного відшкодування за лютий 2015р. в розмірі 98619грн. відповідачем не заперечується.

При цьому суд відмічає, що відповідно до пп.200.12 ст. 200 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно пп. 200.14. ст. 200 Податкового кодексу України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган, зокрема, б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Відповідно до пп.200.15 ст.200 Податкового кодексу України після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п’яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов’язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

При цьому ні в судовому засіданні, ні за результатами проведених перевірок не було встановлено перевищення заявленої ТОВ «СКНО» суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби, зокрема, в загальному розмірі 98619,00грн., (за виключенням сум зменшених податковим повідомленням-рішенням та відшкодованих сум) та не було встановлено в судовому засіданні факту відсутності права позивача на таке відшкодування.

Згідно з порядком бюджетного відшкодування, встановленим пп.200.13-200.17 ст. 200 Податкового кодексу України та п.9 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 за №39, орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів видає платнику податку суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п’яти операційних днів після отримання відповідного висновку контролюючого органу на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування. Джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок (п.200.17 ст. 200 Податкового кодексу України).

Однак, як встановлено в судовому засіданні ДПІ у м. Сумах після проведеної перевірки протягом тривалого часу, всупереч встановленого п.200.12 та п. 200.15 ст.200 Податкового кодексу України, строку, не надає висновок з узагальненою інформацією про обсяги сум бюджетного відшкодування до УДКС України у м. Сумах на повні суми податку на додану вартість, підтверджені перевіркою, а УДКС України у м. Сумах не надає платнику податку суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

Таким чином, з огляду на встановлені в судовому засіданні обставини справи та досліджені докази, суд приходить до висновку, що ненадання відповідного висновку ДПІ у м. Сумах за результатами проведеної перевірки на повну суму підтвердженого перевіркою податку на додану вартість (а.с.24), та не відшкодування сум бюджетного відшкодування є необґрунтованим, дана бездіяльність не відповідає приписам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, та враховуючи, що сума податку на додану вартість згідно поданої податкової декларації за лютий 2015р., у загальному розмірі 98619,00грн. ТОВ «СКНО» залишається не відшкодованою з Державного бюджету України, порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення з Державного бюджету України на його користь суми бюджетного відшкодування в сумі 98619,00грн.

Що стосується позовних вимог про стягнення суми пені, нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 13306грн. 27коп. суд зазначає наступне.

У судовому засіданні було встановлено, що ДПІ у м. Сумах за результатами перевірки визнала право позивача на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 146664грн. і підтвердила достовірність розрахунку заявленої до відшкодування суми, проте не подала у визначений законодавством строк до органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету у розмірі 98619,00грн., (за виключенням відшкодованих сум).

Згідно з пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

На підставі аналізу вказаної та зазначених вище норм, у разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 Податкового кодексу України вимог, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування контролюючим органом за результатами проведення камеральної чи документальної позапланової виїзної перевірки, цей орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Протягом п'яти операційних днів після отримання зазначеного висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, повинен видати платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

На суми податку, не відшкодовані протягом визначених статтею 200 Податкового кодексу України строків, які вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість, нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Неподання контролюючим органом після закінчення перевірки до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з податку на додану вартість, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Вказаний висновок, щодо застосування норм права, узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеної у постанові від 03.06.2014, та який згідно ст.244-2 Кодексу адміністративного судочинства України має враховуватись при застосуванні таких норм.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми пені за прострочення відшкодування податку на додану вартість в розмірі 13306грн. 27коп. є також обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

При поданні позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір в сумі 1416,64грн., що підтверджується платіжним дорученням №1111 від 28.09.2015 (а.с.63), №897 від 12.08.2015 (а.с.3) та №922 від 14.08.2015 (а.с.4).

Отже, позивачу за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у м. Сумах підлягає відшкодуванню сума судового збору в розмірі 1416,64грн.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська компанія насосного обладнання" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області, Управління державної казначейської служби України у м. Сумах Сумської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість – задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області №0000511502/18342 від 12 травня 2015 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2015 року в частині застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська компанія насосного обладнання" штрафних санкцій в розмірі 702 ( сімсот дві) грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська компанія насосного обладнання" заборгованість з бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 98619 ( дев"яносто вісім тисяч шістсот дев"ятнадцять) грн. 00 коп. та пеню за період з 28.08.2015 року по 29.09.2015 року в розмірі 13306 ( тринадцять тисяч триста шість) грн. 27 коп.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська компанія насосного обладнання" за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області 1416,64 грн. в рахунок відшкодування судових витрат.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) Л.М. Опімах

Повний текст постанови складений 19 жовтня 2015 року.

З оригіналом згідно

Суддя Л.М.Опімах