Постанова № 53281724, 06.11.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 листопада 2015 року Справа № 810/4662/15

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий - суддя Волков А.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області та відділу Державної виконавчої служби Кролевецького районного управління юстиції Сумської області, третя особа - ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області та відділу Державної виконавчої служби Кролевецького районного управління юстиції Сумської області, третя особа - ОСОБА_1, про визнання позивача неналежним боржником за виконавчим документом постановою ВДАІ Оболонського РУ ГУ МВС у місті Києві від 13.06.2013 № АА2/711560 про накладання штрафу у сумі 510,00 грн. та визнання неправомірними дій ВДВС Києво-Святошинського РУЮ, що виявились у залученні позивача в якості боржника у виконавчому провадженні ВП № 48524353 (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 06.10.2015).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є неналежним боржником за постановою, винесеною посадовою особою правоохоронного органу щодо ОСОБА_1 про стягнення штрафу, оскільки дана постанова складена на іншу особу повну тезку позивача, іншого року народження, з іншими паспортними даними, яка проживає за іншою, ніж позивач, адресою.

Протокольною ухвалою від 06.10.2015 суд виключив відділ Державної виконавчої служби Кролевецького районного управління юстиції Сумської області з кола відповідачів, оскільки позивач змінив позовні вимоги, внаслідок чого вимоги до цього відповідача не пред'явлено.

Про дату, час і місце судового розгляду сторони повідомлені належним чином.

У призначений для розгляду справи день і час сторони до суду не зявились: позивач подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника; відповідач та третя особа до суду не зявились, про причини неявки суд не повідомили.

За таких обставин суд, на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з ухвалою від 19.10.2015 постановив про розгляд справи за відсутності представників сторін у порядку письмового провадження.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. Таким чином, справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що з січня 2014 року на виконанні у відділі ДВС Кролевецького РУЮ Сумської області перебувала постанова ВДАІ Оболонського РУ ГУ МВС у місті Києві від 13.06.2013 № АА2/711560 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу за порушення правил дорожнього руху у сумі 510,00 грн. (постанова про відкриття виконавчого провадження від 01.01.2014 ВП № 38844491).

З постанови ВДАІ Оболонського РУ ГУ МВС у місті Києві від 13.06.2013 № АА2/711560 вбачається, що штраф у розмірі 510,00 грн. накладено на особу, яка порушила Правила дорожнього руху ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, паспорт серії МВ № 208187, виданий Шосткінським МВ ГУ МВС України у Сумській області 15.01.2004, який є водієм автомобіля INFINITY, державний номер НОМЕР_1.

Під час здійснення виконавчий дій державний виконавець відділу ДВС Кролевецького РУЮ Сумської області встановив, що боржник - ОСОБА_1 за адресою реєстрації місця проживання у Сумській області не проживає, а мешкає у місті Вишневому Київської області, про що склав акт від 27.07.2015.

З надісланих до суду письмових пояснень відділу ДВС Кролевецького РУЮ Сумської області убачається, що висновки про місце проживання боржника у Київській області були зроблені на підставі даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що є відкритими у мережі Інтернет, в якому відсутні відомості про дату і місце народження особи, її паспортні дані.

У подальшому, постановою від 27.07.2015 державний виконавець відділу ДВС Кролевецького РУЮ Сумської області закінчив виконавче провадження та направив його разом із виконавчим документом постановою ВДАІ Оболонського РУ ГУ МВС у місті Києві від 13.06.2013 № АА2/711560 на виконання за місцем проживання боржника до відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області.

Постановою від 21.08.2015 державний виконавець ВДВС Києво-Святошинського РУЮ Київської області відкрив виконавче провадження ВП № 48524353 на підставі постанови ВДАІ Оболонського РУ ГУ МВС в місті Києві від 13.06.2013 № АА2/711560 про стягнення штрафу у розмірі 510,00 грн. та надав позивачу, якого визнав боржником за цим виконавчим документом, семиденний строк для самостійного виконання постанови. Позивач одержав копію вказаної постанови 02.09.2015.

4 вересня 2015 року позивач особисто прибув до відділу ДВС Києво-Святошинського РУЮ Київської області, де надав письмові пояснення, що він є ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 01.02.2002 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, у власності ніколи не мав автомобіля марки INFINITY, державний номерний знак НОМЕР_1, та ніколи не користувався цим транспортним засобом; має паспорт громадянина України серії СК666255, виданий Вишнівським МВМ ГУ МВС України у Київській області 20.11.1997. Позивач також зазначив, що його персональні та дані особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, окрім імені, прізвища та по батькові, не збігаються, підпис на постанові вчинений не ним, а іншою особою. На підтвердження даного факту позивач подав державному виконавцю копії сторінок свого паспорту громадянина України.

Однак, державний виконавець відділу ДВС Києво-Святошинського РУЮ Київської області не прийняв повідомлені позивачем обставини до уваги. Як пояснив суду представник позивача, державний виконавець Шкрід С.О. та начальник відділу ДВС Києво-Святошинського РУЮ Київської області надали позивачу усні відповіді, що він має сплатити борг або оскаржувати постанову у судовому порядку. В іншому випадку борг буде стягнуто у примусовому порядку разом з іншими витратами виконавчого провадження, а на майно позивача буде накладено арешт.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (далі - державні виконавці).

В силу статті 8 Закону України "Про виконавче провадження " сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник, при цьому боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

У справі, що розглядалась, виконавчий документ постанова ВДАІ Оболонського РУ ГУ МВС у місті Києві від 13.06.2013 № АА2/711560 містить достатньо відомостей, які ідентифікують особу боржника (дата народження, паспортні дані, дані про реєстрацію місця проживання), а також відомості про належне боржникові майно (автомобіль INFINITY, державний номер НОМЕР_1).

Статтею 11 вказаного Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. При цьому, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом, а також має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну, вертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи.

Відповідно до статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" в разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи за виконавчим документом державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання органами внутрішніх справ. Розшук боржника - фізичної особи, розшук транспортних засобів боржника здійснюють органи внутрішніх справ. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходженням боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача.

Згідно з положеннями статті Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо тощо.

У справі, що розглядалась, суд встановив, що державний виконавець відділу ДВС Києво-Святошинського РУЮ Київської області не вжив належних заходів для встановлення особи боржника за виконавчим документом постановою ВДАІ Оболонського РУ ГУ МВС у місті Києві від 13.06.2013 № АА2/711560, а після надходження від позивача заяви і документів, що вказують на те, що позивач є неналежним боржником за виконавчим документом, продовжив здійснювати виконавчі дії щодо неналежного боржника, тим самим, вчинив бездіяльність щодо здійснення належного виконання рішення органу, який видав виконавчий документ, та протиправні дії, які порушують права позивача.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач за подання позовної заяви сплатив судовий збір у сумі 974,40 грн.

Крім того, позивач заявив клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу у сумі 2750,00 грн.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

На підтвердження факту понесення витрат на правову допомогу позивач представив суду копію договору про надання правової допомоги від 07.09.2015 № 07-09/15, укладеного між позивачем (замовник) та ОСОБА_2 (виконавець), згідно з яким виконавець прийняв на себе зобов'язання здійснювати захист прав та законних інтересів замовника та надавати йому необхідну правову допомогу при вирішенні даного спору, а замовник зобов'язувався оплатити послуги.

Належність ОСОБА_2 до кола фахівців в галузі права підтверджується копією диплома спеціаліста, виданого ОСОБА_2І Донецьким інститутом внутрішніх справи при Донецькому національному університеті з присвоєнням кваліфікації спеціаліста-юриста, а також витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно з яким ОСОБА_2 є фізичною особою підприємцем, який займається підприємницькою діяльністю у галузі права.

Відповідно до акта наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 21.09.2015 № 1 вартість наданих позивачу послуг становить 2750,00 грн., факт оплати послуг підтверджується банківською квитанцією від 23.09.2015 № 12548764-1 на суму 2750,00 грн.

Положеннями статті 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" визначено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу в адміністративних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Згідно з положеннями Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" з 1 вересня 2015 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі встановлена у сумі 1378 гривень. Відповідно, розмір компенсації витрат на правову допомогу не повинен перевищувати 551,20 грн. за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

Умовами договору про надання правової допомоги від 07.09.2015 № 07-09/15, укладеного між позивачем і ОСОБА_3, вартість однієї години роботи фахівця у галузі права встановлена у сумі 550,00 грн.

З наданого позивачем акта наданих послуг убачається загальна кількість годин з надання правової допомоги позивачу (у вигляді підготовки позовної заяви) становить 5 годин вартістю 550,00 грн. за годину, загальна сума витрат 2750,00 грн.

Таким чином, суд встановив, що в даній справі вартість однієї години участі фахівця у галузі права під час складання позовної заяви не перевищує 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, факт здійснення позивачем витрат на правову допомогу підтверджується документально, відповідні докази наявні у матеріалах справи.

Таким чином, суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача про відшкодування витрат на правову допомогу та присудити на його користь витрати на правову допомогу у розмірі 2750,00 грн.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов, - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, номер картки платника податків НОМЕР_2, неналежним боржником за виконавчим документом постановою постанова ВДАІ Оболонського РУ ГУ МВС у місті Києві від 13.06.2013 № АА2/711560 від 13.06.2013 № АА2/711560.

Визнати неправомірними дії Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області, що виявились у залученні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, в якості боржника у виконавчому провадженні ВП № 48524353.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області на користь ОСОБА_1 (номер картки платника податків НОМЕР_2) судові витрати у сумі 3724 (три тисячі сімсот двадцять чотири) гривень 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.