Постанова № 53281555, 19.10.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2015 року справа №810/3261/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомуправління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області дотовариства з обмеженою відповідальністю «Київське будівельне підприємство № 3» простягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, в с т а н о в и в:

до суду звернулось УПФУ у Вишгородському районі Київської області з позовом до ТОВ «Київське будівельне підприємство № 3» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 13857, 13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за особовим рахунком відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за квітень, травень, червень 2015 року. Посилаючись на частину другу Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», позивач просить суд стягнути суму вказаної заборгованості з відповідача в примусовому порядку.

Територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю сплати страхувальниками внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, а також стягнення заборгованості за страховими внесками, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача сум вказаної заборгованості.

В призначений для розгляду справи час у судове засідання з'явився представник позивача, представник відповідача не прибули з невідомих для суду причин, належним чином повідомлений про розгляд справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАСУ, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Від відповідача заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань не надійшло.

Дослідивши матеріали справи, із наданням їм відповідної правової оцінки, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке:

судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Київське будівельне підприємство № 3» (ідентифікаційний код 32156847, місцезнаходження: 07710, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Новопромислова, 7/8) зареєстроване в якості юридичної особи 23.01.2004 (копія витягу з ЄДР (а.с. 31-33).

Матеріали справи свідчать, що позивачем були складені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно з якими відповідачеві визначено суму витрат за пенсіонерами: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в загальному розмірі, що підлягає сплаті за даним позовом 13857, 13 грн.

Вказані розрахунки були направлені на юридичну адресу відповідача та отримані останнім, що підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

У відповідача утворилася заборгованість перед Пенсійним фондом з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 за квітень, травень, червень 2015 року на загальну суму 13857, 13 грн.

Враховуючи несплату відповідачем заборгованості у розмірі 13857, 13 грн. в добровільному порядку, позивач звернувся до суду з вимогою про примусове стягнення боргу.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 26.06.1997 № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 400/97-ВР), об'єктом оподаткування для відповідача є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР, для підприємств, установ, організацій, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, обєктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме: з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок.

Для платників єдиного податку виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, чинним законодавством не передбачено.

За змістом п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Статтею 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.

Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених згідно з пунктами «а», «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме грошова сума, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам за списками №№ 1, 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.

Розрахунок суми відшкодування здійснюється відповідно до п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1.

Пунктом 6.4 зазначеної Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п. 6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Виходячи з викладеного, відповідач зобовязаний щомісячно до 25-го числа здійснювати покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах.

Однак, в порушення п. 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відповідач не перерахував в належні строки кошти на відшкодування фактичних витрат позивача по виплаті та доставці пільгових пенсій за квітень, травень, червень 2015 року, що призвело до утворення заборгованості в сумі 13857, 13 грн.

Відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості з відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій за квітень, травень, червень 2015 року в сумі 13857, 13 грн., у той час як відповідно до ст. 71 КАСУ, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки відповідають чинному законодавству та підтверджуються матеріалами справи.

Статтею 11 КАСУ встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 КАСУ, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для зясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАСУ, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 53, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Київське будівельне підприємство № 3» на користь управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій по списку № 2 в сумі 13857 (тринадцять тисяч вісімсот пятдесят сім) грн. 13 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.