Постанова № 53281387, 20.10.2015, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 жовтня 2015 рокум. Ужгород№ 807/1481/15

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання Штефанюк Н.І.

за участі сторін:

позивача не зявився;

представника позивача ОСОБА_1;

представника відповідача 1: Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області ОСОБА_2;

представника відповідача 2: Закарпатської митниці Державної фіскальної служби ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області та Закарпатської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування висновку, наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку плати за час вимушеного прогулу, скасування запису у трудовій книжці,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 20 жовтня 2015 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову у повному обсязі було складено 23 жовтня 2015 року.

ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області та Закарпатської митниці Державної фіскальної служби, якою, з урахуванням змін та доповнень, просить суд: 1. Визнати протиправним та скасувати Висновок Державної податкової інспекції у м. Ужгороді ГУ ДФС у Закарпатський області про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини пятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" стосовно громадянки ОСОБА_4. 2. Визнати протиправним та скасувати Наказ Закарпатської митниці ДФС від 19 червня 2015 року за № 605-о. "Про звільнення громадянки ОСОБА_4". 3. Поновити громадянку ОСОБА_4 на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного посту "Тиса" Закарпатської митниці ДФС. 4. Стягнути з Закарпатської митниці ДФС на користь громадянки ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу. 5. Визнати недійсним запис в трудовій книжці про звільнення громадянки ОСОБА_4 з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного посту "Тиса" Закарпатської митниці ДФС.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовну заяву повністю з мотивів, що наведені у ній та заяві про зміну підстав позову (а.с.а.с. 126-128). Просив задовольнити позовні вимоги повністю. Представник зазначив, що позивач працювала головним державним інспектором відділу митного оформлення № 4 митного посту "Тиса" Закарпатської митниці ДФС, таким чином, підпадала під перевірку, передбачену статтею 5 частиною 5 пунктом 2 Закону України "Про очищення влади" № 1682-VII (далі по тексту Закон України № 1682-VII). Відтак, за результатами проведеної перевірки було складено Висновок Державною податковою інспекцією у м. Ужгород ДФС у Закарпатській області (далі по тексту Висновок) від 07 квітня 2015 року № 347/7/07-01-17-02 "Про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади"". Зокрема, Висновком встановлено , що Позивачем у декларації про майно, доходи, і зобовязання фінансового характеру за 2014 рік не вказано наявність будинку, розташованого у с. Руський Мочар Великоберезнянського району у звязку з його непридатністю для проживання. Однак, позивач наголошував, що дії відповідача щодо зазначення вищевказаних невідповідностей у Висновку є безпідставними та неправомірними, з огляду на наступне. Позивач зазначала, що вона в строки визначені Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" подала декларацію про майно доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2014 рік (далі по тексту Декларація). У розділі ( відомості про нерухоме майно) позивач зазначила: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., Великоберезнянський район, с. Мочар, 64. На момент придбання вказаної земельної ділянки у 2005 році на ній знаходився будинок. У звязку з тим, що в зазначеному будинку ніхто не проживав та відповідно не доглядав за ним, він повністю зруйнувався. Відтак, позивач вважала, що якщо будинку фактично не має, то він не має матеріальної цінності, а відтак не має необхідності зазначати його у Декларації. З цього приводу позивачем подавалися письмові пояснення до Державної податкової інспекції у м. Ужгород ДФС у Закарпатській області, в яких позивач зазначила, що будинок повністю зруйнований, що підтверджується довідкою з сільської ради, у звязку із чим позивач вважала, що не має необхідності вносити відомості про будинок, якого фактично не існує. Проте, 02 липня 2015 року позивач отримала рекомендованого листа від Закарпатської митниці ДФС в якому містився наказ "Про звільнення ОСОБА_4М.". Позивач просила задовольнити позовну заяву повністю.

В судовому засіданні представник Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі по тексту відповідач 1) заперечив щодо задоволення позовної заяви в повному обсязі.

В судовому засіданні представник Закарпатської митниці Державної фіскальної служби (далі по тексту відповідач 2) заперечив щодо задоволення позовної заяви у в повному обсязі, з підстав викладених в наданих письмовому запереченні, та просив відмовити в задоволенні позовних вимог, мотивуючи наступним. Представником вказано, що 19 червня 2015 року Закарпатською митницею отримано лист, в якому вказано, що позивачем не було задекларовано відомості по житловий будинок в с. Руський Мочар Великоберезнянського району Закарпатської області. Вказаний лист був надісланий листом ДПІ в м. Ужгороді ДФС у Закарпатській області від 15 червня 2015 року № 802/7/07-01-17-02. Відповідно до статті 5 частини 14 Закону № 1682-VII, керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті (тобто органу, до повноважень якого належить звільнення з посади стосовно якої здійснюється перевірка), на підставі висновку про результати перевірки, яким встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини пятої цієї статті, не пізніше ніж на третій день з дня отримання такого висновку, керуючись положеннями частини третьої або четвертої статті 1 цього Закону, звільняє таку особу із займаної посади. Таким чином, на підставі отриманого висновку Закарпатською митницею 19 червня 2015 року було видано оскаржуваний наказ № 605-о "Про звільнення ОСОБА_4М.", тобто відповідно до Закону України № 1682-VII митниця була позбавлена можливості вчинити інші дії, ніж як видати наказ про звільнення відповідно до статті 36 частини 1 пункту 72 КЗпП України. Виходячи з вище викладеного, відповідач 2 просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно та повно зясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач працювала головним державним інспектором відділу митного оформлення № 4 митного посту "Тиса" Закарпатської митниці ДФС. Позивачем у відповідності до Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" № 3206-VІ (далі по тексту Закон України № 3206-VІ) було подано декларацію про майно, доходи і зобовязання фінансового характеру за 2014 рік. Також, відповідно до Закону України № 1682-VII, позивач власноруч подала заяву, якою надала згоду на проходження перевірки, та надала необхідні документи (Т. 2, а.с.а.с. 11-19).

У звязку з надходженням від позивача вказаної заяви, Закарпатською митницею ДФС на адресу ДПІ у м. Ужгород Головного управління ДФС у Закарпатській області направлено запит про проведення перевірки, передбаченої Законом України № 1682-VII, до якого долучено заяву позивача, паспорт громадянина України та копію декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2014 рік.

04 березня 2015 року позивачу від ДПІ у м. Ужгороді ГУ ДФС у Закарпатській області надійшов лист, у якому зазначено, що в ході перевірки виникла необхідність щодо уточнення деклараційних відомостей (Т. 1 а.с. 242), вказаний лист отримано позивачем 10 березня 2015 року.

Відповідно до статті 5 частини 10 Закону України №1682-VII, у разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини пятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на пятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обовязковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку.

Зокрема, правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні визначаються Законом України № 1682-VII.

Відповідно до статті 1 частини 1 Закону України № 1682-VII, очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

У відповідності до статті 1 частини 2 Закону України № 1682-VII, очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_6, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.

У відповідності до статті 5 частини 5 пункту 2 Закону України №1682-VII перевірці підлягають достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Процедура проведення органами Державної фіскальної служби України (далі - контролюючий орган) перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України № 1682-VII, зазначених особами у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру визначається Порядком проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини пятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", що затверджений Наказом Міністерства фінансів України № 1100 від 03 листопада 2014 року та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04 листопада 2014 року за № 1385/26162 (далі по тексту Порядок № 1100).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1100, загальний алгоритм проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки включає такі складові: 1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого частиною четвертою статті 5 Закону, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи; 2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтвердних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації, у тому числі копії трудової книжки особи, стосовно якої проводиться перевірка; 3) проведення перевірки, що фактично полягає в: аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою зясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації; порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою зясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності; порівняльному аналізі наявної інформації з метою зясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел; 4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей; 5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обовязкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку; 6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини пятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", за встановленою формою (далі - висновок про результати перевірки) та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.

У відповідності до пункту 4 Порядку № 1100, при проведенні перевірки використовується наявна в інформаційних ресурсах контролюючих органів податкова інформація, інформація, що міститься в податкових деклараціях платників податків (у разі їх подання відповідно до законодавства), інша інформація, що надійшла до контролюючих органів. При перевірці контролюючим органом використовується інформація, надана особою, стосовно якої проводиться перевірка, з власної ініціативи чи за запитом контролюючого органу, а також інформація, що надходить від суб'єктів інформаційних відносин та платників податків (фізичних та юридичних осіб) в установленому законом порядку.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1100, для перевірки використовуються дані, що зазначені у відповідних розділах декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також дані про фізичних осіб, які включаються до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інформаційної системи "Податковий блок", зокрема про: джерела отримання доходів; обєкти оподаткування; суму нарахованих та/або виплачених доходів. Отримана та узагальнена податкова інформація порівнюється на предмет її достовірності з даними, вказаними в декларації. За результатами такого порівняння встановлюється відсутність/наявність недостовірностей та/або невідповідностей між податковою інформацією та вказаними в декларації відомостями, а також відсутність/наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел. Недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо особою, стосовно якої проводиться перевірка, не вказано або вказано неповну інформацію про таке майно (майнові права) у декларації.

Разом з тим, згідно з пунктом 12 Порядку № 1100 у разі встановлення за результатами перевірки недостовірностей та/або невідповідностей у будь-якому з розділів декларації контролюючий орган, крім одержання в межах своїх повноважень від державних органів, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації та копій необхідних документів щодо зазначених відомостей, протягом трьох робочих днів з дня виявлення таких недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, повідомляє про них таку особу з метою отримання пояснень причин виникнення недостовірностей та/або невідповідностей та копій документів, які підтверджують зазначені у декларації відомості. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на пятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтвердні документи, які є обовязковими для розгляду та врахування відповідним контролюючим органом при підготовці висновку про результати перевірки.

Таким чином, обовязковою умовою проведення перевірки є відібрання пояснень у особи, що перевіряється, для обовязкового врахування їх при складанні висновку.

Таким чином, у висновку, який складається за результатами проведеної перевірки, відповідач зобовязаний зазначити чи була встановлена недостовірність або невідповідність по кожному із перелічених критеріїв, зокрема вказати чи все майно (майнові права), яке підлягає декларуванню, вказане особою у декларації та чи відповідає вартість цього майна отриманим із законних джерел доходам. При цьому, висновок про недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) або невідповідність вартості майна (майнових прав) отриманим доходам, з урахуванням пояснень особи стосовно якої здійснюється перевірка, повинен бути обґрунтованим та зробленим на підставі документів, які достовірно підтверджують такі недостовірність та/або невідповідність.

У відповідь на питання ОСОБА_7 від 04 березня 2015 року, позивач надала письмові пояснення та додала підтверджуючі документи (Т. 1 а.с.а.с. 249, 250, Т. 2 а.с.а.с. 1-5).

07 квітня 2015 року ДПІ у м. Ужгороді ГУ ДФС у Закарпатській області складено Висновок про результати перевірки достовірності відомостей щодо ОСОБА_4 № 347/7/07-01-17-02, де зазначено, що Позивачем у декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2014 рік не вказано наявність будинку, розташованого у с. Руський Мочар Великоберезнянського району Закарпатської області. Також, згідно цього висновку вбачається, що за результатами проведеної перевірки позивача та підтверджуючих документів відповідачем встановлено, що вартість майна, вказаного у декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2014 рік, набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини 1 статті 2 Закону України № 1682-VII, відповідає наявній податковій інформації про доходи отримані позивачем із законних джерел (Т.1 а.с.а.с. 75, 76, Т. 2 а.с. 9).

У звязку із тим, що форма та зміст Висновку не відповідали Порядку № 1100, в частині затвердженої форми про результати перевірки, Закарпатська митниця ДФС 29 травня 2015 року звернулась до ДПІ в м. Ужгород, із клопотанням щодо надання Висновку про результати перевірки, з урахуванням вимог законодавства (Т.1 а.с. 77).

Позивачем у свою чергу були надані Додаткові пояснення, у яких така зазначила, зокрема, що будинок повністю зруйнований і фактичного його не має (Т.2 а.с. 5). Крім того, позивачем було надано підтверджуючі Довідки з Ростоцько-Пастільської сільської ради (Т.2 а.с.а.с. 6-8).

15 червня 2015 року ДПІ у м. Ужгороді ГУ ДФС у Закарпатській області направлено листа Начальнику Закарпатської митниці ДФС, відповідно до якого Відповідач 1 не вбачає підстав для внесення змін до Висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України №1682-VII стосовно ОСОБА_4 (Т. 1 а.с.а.с. 78, 79).

19 червня 2015 року Начальником Закарпатської митниці ДФС було складено Довідку про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади» (Т. 1 а.с.а.с. 80-83).

Відповідно до статті 5 частини 14 Закону України №1682-VII, керівник органу, у випадку передбаченому частиною четвертою цієї статті, на підставі висновку про результати перевірки, яким встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини пятої цієї статті, не пізніше ніж на третій день з дня отримання такого висновку, керуючись положеннями частини третьої або четвертої статті 1 цього Закону, звільняє таку особу із займаної посади або не пізніше ніж на третій день з дня його отримання надсилає такий висновок керівнику органу (органу), до повноважень якого належить звільнення та ініціювання звільнення з посади особи, стосовно якої було здійснено перевірку, для її звільнення з посади у встановленому законом порядку не пізніше ніж на десятий день з дня отримання висновку.

19 червня 2015 року Відповідачем 2 винесено Наказ № 605-о "Про звільнення ОСОБА_4М." (Т. 1 а.с.а.с. 20, 21).

Як було встановлено судом під час розгляду даної справи, у відповідності до пояснень позивача, земельну ділянку разом з будинком за адресою в с. Руський Мочар Великоберезнянського району № 64 їй було подаровано згідно Договору дарування 21 вересня 2005 року ОСОБА_7 яка була давньою подругою мами. Згідно довідки Ростоцько-Пастільської сільської ради № 185 від 21 травня 2015 року номер житлового будинку 64 в селі Руський Мочар Великоберезнянського району Закарпатської області було перенумеровано на номер 62 у звязку з впорядкуванням нумерації будинків у с. Руський Мочар (Т. 1 а.с. 250, Т. 2 а.с.а.с. 5-8, 21, 22). Позивач пояснила, що на момент придбання вказаної земельної ділянки на ній знаходився будинок. У звязку з тим, що в зазначеному будинку ніхто не проживав та відповідно не доглядав за житлом, воно повністю зруйноване, що підтверджується довідкою, що видана Комунальним підприємством "Великоберезнянське районне бюро технічної інвентаризації за № 28 від 23 червня 2015 року (Т. 1 а.с. 25). Позивач зазначила, що вона не вказала про наявність будинку в Декларації помилково, адже не є юридично освідченою в даних питаннях та вважала, що якщо будинку фактично не існує, не має матеріальної цінності, то не має необхідності зазначати в Декларації.

Разом з тим, з системного аналізу правових норм Закону України №1682-VII та Порядку № 1100, з урахуванням визначених основних засад люстрації та цілей на досягнення яких запроваджений процес люстрації в Україні, а також беручи до уваги необхідність дотримання балансу між вчиненим порушенням та відповідальністю за це порушення, суд приходить до висновку, що недостовірність відомостей, яка може бути підставою для звільнення особи та застосування до неї відповідних заборон, повинна встановлюватись в сукупності з невідповідністю вартості майна, яке належить на праві власності особі. Тобто, саме по собі неповне декларування наявного у особи майна, не може бути підставою для застосування Закону України №1682-VII в частині звільнення особи з посади в разі, якщо це майно було набуте особою на законних підставах та за рахунок коштів, отриманих із законних джерел.

Відповідно до статті 1 частини 3 Закону України № 1682-VII, протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.

Разом з тим, у відповідності, до статті 3 частини 8 Закону України № 1682-VII, заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Отже, з аналізу статті 3 частини 8 Закону України №1682-VII, а саме: наявності єднального та розділового сполучника "та/або" дозволяє дійти висновку, що недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у декларації, не є самостійним критерієм для заборони, передбаченої статтею 1 частиною 3 Закону України № 1682-VII. Ця обставина обовязково повинна бути поєднана із висновком про невідповідність вартості майна (майнових прав) доходам, отриманим із законних джерел. Таким чином, необхідною умовою є встановлення недостовірності відомостей та невідповідність вартості майна (майнових прав), зазначених у декларації, доходам, отриманим із законних джерел. Саме ці відомості в сукупності підлягають встановленню відповідачем під час перевірки.

Відтак, сама інформація про недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаних у декларації, або виявлених органами Державної фіскальної служби у процесі проведення перевірки, не може бути підставою для застосування заборони без врахування обовязкових умов, що таке майно (майнові права) було набуте за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 Закону України № 1682-VII, і його вартість не відповідає доходам, отриманим із законних джерел.

Разом з тим, висновок про результати перевірки згідно з частиною 11 статті 5 Закону України №1682-VII є самостійним предметом оскарження, а тому цей акт повинен оцінюватися за усіма критеріями, передбаченими процесуальним законодавством.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржуваний висновок ДПІ у м. Ужгород в частині недостовірності відомостей щодо наявності майна, набутого ОСОБА_4 за час перебування на посадах, визначених у п.1-10 частини першої статті 2 Закону України №1682-VII прийнято відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, в порушення вимог Закону України № 1682-VII та Порядку № 1100, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки відповідачем 2 наказ від 19 червня 2015 року "Про звільнення ОСОБА_4М." був прийнятий на підставі висновку ДПІ у м. Ужгороді ГУ ДФС у Закарпатській області "про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини пятої статті 5 ЗУ "Про очищення влади"" від 07 квітня 2015 року № 347/7/07-01-17-02, який визнано судом протиправним та скасовано, то у звязку з цим необхідно визнати протиправним та скасувати Наказ Закарпатської митниці ДФС від 19 червня 2015 року за № 605-о "Про звільнення ОСОБА_4М.".

Щодо дати з якої необхідно поновити позивача, то суд вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідно до оскарженого наказу відповідача 2 позивача було звільнено з роботи 22 червня 2015 року, тобто дата звільнення 22 червня 2015 року вважається останнім робочим днем позивача. А відтак з 23 червня 2015 року у позивача почався вимушений прогул. Таким чином суд вважає, що необхідно поновити позивача саме з 23 червня 2015 року, оскільки позивач вважається таким, що 22 червня 2015 року був на роботі.

Відповідно до статті 235 частини 2 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 09 вересня 2014 року за № 10196/0/14-14/13 та листа Міністерства соціальної політики України від 18 вересня 2015 року за № 560/13/133-15 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2015 рік" норма тривалості робочого часу при 40-годинному робочому тижні: за червень 2015 року складає 160 години; за липень 2015 року складає 184 годин; за серпень 2015 року складає 160 годин; за вересень 2015 року складає 176 годин та за жовтень 2015 року складає 167 годин.

Відповідно до довідки про середню заробітну плату від 20 липня 23015 року за № 07-70-05/35-363 (а.с. 26), середньомісячна заробітна плата позивача становить 3536,17 грн..

Середній заробіток за час вимушеного прогулу становить: за червень 2015 року 1060,85 (3536,17/160х48 (6 робочих днів)), за липень 2015 року 3536,17 (3536,17/184х184), за серпень 2015 року 3536,17 (3536,17/160х160), за вересень 2015 року 3536,17(3536,17/176х176) та за жовтень 2015 року 2202,16 (3536,17/167х104(13 робочих днів)).

Судом встановлено, що позивач протягом періоду вимушеного прогулу в іншому місці не працював, заробітну плату та соціальну допомогу по безробіттю не отримував.

Таким чином середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу становить 13871,52 (1060,85+3536,17+3536,+3536,17+2202,16) грн..

Відповідно до статті 256 частини 1 пунктів 2 та 3 КАС України негайно виконуються постанови суду, зокрема про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць, а також поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Щодо визнання недійсним запису в трудовій книжці про звільнення ОСОБА_4 з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного посту "Тиса" Закарпатської митниці ДФС, суд вважає, що у задоволенні позовної заяви в цій частині необхідно відмовити, оскільки з аналізу Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, на підставі рішення суду щодо скасування, у даному випадку оскаржуваного наказу, відповідні записи до трудової книжки вносить роботодавець.

На підставі наведеного та керуючись статтями 160-163, 256 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_4 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Висновок Державної податкової інспекції у м. Ужгороді ГУ ДФС у Закарпатській області про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини пятої статті 5 ЗУ "Про очищення влади" від 07 квітня 2015 року № 347/7/07-01-17-02.

Визнати протиправним та скасувати Наказ Закарпатської митниці ДФС від 19 червня 2015 року за № 605-о "Про звільнення ОСОБА_4М.".

Поновити ОСОБА_4 на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного посту "Тиса" Закарпатської митниці ДФС з 23 червня 2015 року.

Стягнути з Закарпатської митниці ДФС на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23 червня 2015 року по 20 жовтня 2015 у розмірі 13791 (тринадцяти тисяч семисот девяносто однієї) грн..

Допустити негайне виконання постанови в частині поновлення ОСОБА_4 на раніше займаній посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного посту "Тиса" Закарпатської митниці ДФС та в частині стягнення із Закарпатської митниці ДФС на користь ОСОБА_4 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 3536,17 грн..

У задоволенні позовної заяви в частині решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СуддяОСОБА_8