Постанова № 53281222, 03.08.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/4752/11 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 Василієвни при секретаріОСОБА_2 за участю: представника позивача представника відповідача третьої особи ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Д» в особі ліквідатора ОСОБА_6 до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську, третя особа державний податковий ревізор-інспектор Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську ОСОБА_5 про про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Д» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську, третя особа державний податковий ревізор-інспектор Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську ОСОБА_5, в якому, з урахуванням уточнень, просить зобовязати Державну податкову інспекцію у м. Дніпродзержинську вручити ліквідатору ТОВ «Стандарт-Д» належним чином оформлений акт № 2097/84/23-206/37103412 від 06.04.2011 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки субєкта господарювання ТОВ «Стандарт-Д», згідно до положень Податкового кодексу України, визнати дії Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинськ, щодо встановлення правопорушення з боку ТОВ «Стандарт-Д», викладені в акті перевірки від 06.04.2011 року, та дій, щодо складення акту перевірки ТОВ «Стандарт-Д» від 06.04.2011 року за № 2097/84/23-206/37103412 протиправними, зобовязати Державну податкову інспекцію у м. Дніпродзержинську утриматися від використання у своїй діяльності, а також передачу іншим особам, акту перевірки ТОВ «Стандарт-Д» від 06.04.2011 року № 2097/84/23-206/37103412.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що перевірку відповідачем проведено не відповідно до вимог Податкового кодексу України. Позивач не був повідомлений про проведення такої перевірки. Вимога про надання документів, яка передує перевірці, належним чином не була оформлена. Відповідач, в супереч законодавству, визнав правочини нікчемними.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала, надала до суду письмові заперечення на адміністративний позов, в якому зазначено, що Державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську було підготовлено лист від 22.03.2011 року за № 9999/10/23-4 про надання первинних бухгалтерських документів для проведення позапланової перевірки по взаємовідносинам з ТОВ «ОСОБА_7 плюс», ТОВ «Укртехнопром-Восток», ТОВ «Агро-СВ» за січень 2011 року. Даний лист відправлений за фактичною адресою: АДРЕСА_1, яка виписана з АРМу АІС «РПП», з поштового відділення лист повернувся 25.03.2011 року з позначкою «за відмовою адресата». Після чого ДПІ у м.Дніпродзержинську 05.04.2011 року проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «Стандарт-Д» за результатами якої був складений Акт № 2097/84/23-206/37103412 від 06.04.2011 року, в якому висновки зроблені відповідно до вимог чинного законодавства. Термів перевірки з 05.01.2011 року по 06.01.2011 року, який наведений в акті перевірки, відображено помилково, у звязку із збоями в автоматизованій системі. Акт перевірки від 06.04.2011 року був направлений за юридичною адресою ТОВ «Стандарт-Д». Викладені в акті факти є правомірними, у звязку з чим просить у задоволенні позову відмовити.

Третя особа у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 21.06.2010 року №12231020000004364. Взято на податковий облік в ДПІ у м. Дніпродзержинську 22.06.2010 року № 53482.

Державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка субєкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Д» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за грудень 2010 року та січень 2011 року.

За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Стандарт-Д» складено Акт № 2097/84/23-206/37103412 від 06.04.2011 року. Як вбачається з Акту № 2097/84/23-206/37103412 дана перевірка була здійснена на підставі наказу ДПІ у м.Дніпродзержинську №793 від 05.04.2011 року «Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Стандарт-Д», відповідно до пп. 78.1.1, п.78.1, ст.78 та п.79.1, п.79.2, ст. 79 Податкового кодексу України.

Згідно п.79.1, ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (надалі Податковий кодекс України) документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Пунктом 77.4, ст. 77 Податкового кодексу України встановлено, що про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Стаття 78 Податкового кодексу України, на яку відповідач посилається в Акті, як на підставу для проведення перевірки, визначає обставини для проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Пп. 78.1.1, п.78.1, ст. 78 Податкового кодексу встановлено, що за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 78.4, ст.78 Податкового кодексу України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

У відповідності до вимог пункту 79.2, ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виходячи із системного аналізу вищезазначених норм, суд приходить до висновку, що перевірка платника податків проводиться виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, а право на проведення такої перевірки надається лише за умови повідомлення платника податку про таку перевірку та вручення копії наказу.

Як вбачається з матеріалів справи ДПІ у м. Дніпродзержинську направило 23.03.2011 року письмовий запит № 9999/10/23-4 від 22.03.2011 року директору ТОВ «Стандарт-Д» на адресу, яка виписана з АРМу АІС «РПП», а саме: АДРЕСА_2 (а. с. 44-46).

25.03.2011 року зазначений лист повернувся до ДПІ у м. Дніпродзержинську, як зазначає відповідач «за відмовою адресата».

Однак, відповідно до ст. 42 Податкового кодексу України податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та завірені печаткою відповідних органів.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Статтею 45 Податкового кодексу України встановлено, що податковою адресою юридичної особи є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Адреса позивача, яка міститься в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України є місто Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 202 (а.с.68-69).

Тобто, відповідачем не було направлено письмовий запит на належну адресу позивача.

05.04.2011 року було прийнято рішення керівника органу державної податкової служби «Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Стандарт-Д», оформлене наказом № 793 від 05.04.2011 року.

05.04.2011 року за № 12715 було сформоване повідомлення про проведення невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Стандарт-Д» та повідомлення № 12810 від 05.04.2011 року про запрошення директора та головного бухгалтера для підписання акта невиїзної документальної перевірки 06.04.2011 року. Наказ про проведення перевірки, повідомлення про проведення перевірки та запрошення для підписання акту перевірки, направлені відповідачем 05.04.2011 року на належну адресу позивача. Конверт із зазначеними документами повернувся до органів ДПІ з відміткою «за закінченням терміну зберігання», 13.05.2011 року (а.с. 47-50).

Таким чином, всупереч вимогам чинного законодавства України відповідач позбавив можливості позивача надати пояснення та їх документальне підтвердження, протягом строку встановленому Податковим кодексом України та в акті перевірки посилався, як на обставину здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки, на ненадання пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин ТОВ «Стандарт-Д» та його контрагентами. Крім того, документальна позапланова невиїзна перевірка проводилась на підставі наказу керівника органу державної податкової служби, але право на проведення такої перевірки з 05.04.2011 року по 06.04.2011 року у відповідача не виникло, оскільки платника податку про проведення такої перевірки не повідомлено та не вручено копію наказу.

Відповідно до постанови господарського суду Запорізької області від 23.03.2011 року ТОВ «Стандарт-Д» визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором підприємства банкрута призначено ОСОБА_6 (а.с.13).

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що документальна позапланова невиїзна перевірка позивача проводилась не на підставі та не у спосіб передбачений Податковим кодексом України.

Суд погоджується з доводами представника відповідача щодо помилковості, відображеного в Акті перевірки, терміну проведення перевірки з 05.01.2011 року по 06.01.2011 року, у звязку із збоями в автоматизованій системі.

Відповідно до пункту 79.1, ст.79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до пп. 75.1.2, п. 75.1, ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Пунктом 138.2, статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9, пункту 139.1, статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Тобто, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до пункту 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 N 984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772 (надалі - наказ № 984), документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи зі змісту пункту 2 статті 3 цього ж Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІУ, із змінами та доповненнями, встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи вищезазначене, з Акту перевірки від 06.04.2011 року вбачається, що висновки перевірки були зроблені лише на підставі даних наявних в інспекції інформаційних баз, податкових декларацій без врахування інших документів, обовязкових для проведення такої перевірки. Акт перевірки не містить жодного посилання відповідача на будь-які первинні документи, але такі документи були наявні у позивача, оскільки надані ним до суду.

Тобто, висновки відповідача, викладені в Акті № 2097/84/23-206/37103412 від 06.04.2011 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Стандарт-Д» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за грудень 2010 року та січень 2011 року, ґрунтуються без дослідження належних документів, які необхідно складати залежно від певного виду господарської операції.

Представник відповідача не надав обґрунтованих заперечень проти позову та належних доказів, що доводять правомірність проведення документальної невиїзної перевірки позивача та підтвердження того, відповідач діяв при проведенні перевірки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, а саме в частині визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську, які полягають у проведенні перевірки ТОВ «Стандарт-Д» та оскільки дії відповідача при проведенні перевірки визнаються судом протиправними, то суд вважає за можливим застосувати такий спосіб захисту, як зобовязати Державну податкову інспекцію у м. Дніпродзержинську утриматися від використання у своїй діяльності, а також передачу іншим особам, Акту перевірки ТОВ «Стандарт-Д» від 06.04.2011 року № 2097/84/23-206/37103412.

Що стосується позовних вимог стосовно зобовязання Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську вручити ліквідатору ТОВ «Стандарт-Д» належним чином оформлений Акт № 2097/84/23-206/37103412 від 06.04.2011 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки субєкта господарювання ТОВ «Стандарт-Д», згідно до положень Податкового кодексу України, то суд зазначає, що даний Акт направлений 07.04.2011 року за місцезнаходженням ТОВ «Стандарт-Д», що підтверджується описом вкладення до цінного листа та квитанцією «Укрпошти» про відправлення (а. с. 51-52), також Акт від 06.04.2011 року міститься в матеріалах справи, як додаток до позовної заяви. Таким чином, у задоволенні вказаної частини позовних вимог ТОВ «Стандарт-Д» слід відмовити у звязку з їх безпідставністю.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на вище викладене, позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Д» в особі ліквідатора ОСОБА_6 до Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську, третя особа державний податковий ревізор-інспектор Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську ОСОБА_5 про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати дії Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинськ, щодо встановлення правопорушення з боку ТОВ «Стандарт-Д», викладені в Акті перевірки від 06.04.2011 року, та дії, щодо складення Акту перевірки ТОВ «Стандарт-Д» від 06.04.2011 року за № 2097/84/23-206/37103412 протиправними.

Зобовязати Державну податкову інспекцію у м. Дніпродзержинську утриматися від використання у своїй діяльності, а також передачу іншим особам, Акту перевірки ТОВ «Стандарт-Д» від 06.04.2011 року № 2097/84/23-206/37103412.

В іншій частині відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 20.07.2011 року.

Суддя ОСОБА_1