Ухвала суду № 53281110, 09.11.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

09 листопада 2015 р. Справа № 804/15542/15 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Барановський Р.А., розглянувши матеріали позовної заяви кандидата на посаду міського голови м.Марганець ОСОБА_1 до колегії суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду: Дадим Юлії Миколаївни, Богданенко Ігоря Юрійовича, Уханенко Сергія Анатолійовича про скасування рішення (вх. №72295/15 від 09.11.15), -

ВСТАНОВИВ

09.11.2015р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов кандидата на посаду міського голови м.Марганець ОСОБА_1 до колегії суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду: Дадим Юлії Миколаївни, Богданенко Ігоря Юрійовича, Уханенко Сергія Анатолійовича з позовними вимогами щодо скасування ухвали колегії суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду: Дадим Юлії Миколаївни, Богданенко Ігоря Юрійовича, Уханенко Сергія Анатолійовича від 30 жовтня 2015р. по справі №180/3207/15-а в частині стягнення з кандидата на посаду міського голови м.Марганець ОСОБА_1 на користь державного бюджету судового збору у розмірі 1218, 00 грн. (УДКСУ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровськ Дніпропетровської області; 37989274; МФО 805012; рахунок отримувача 31217206781004).

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження, виходячи з наступного.

Статтею 107 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства. Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Визначення поняття справа адміністративної юрисдикції наведено у статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Вказана норма права передбачає два критерії для відмежування справ адмінстративної юрисдикції від справ іншої юрисдикції: суб'єктний та предметний склад.

Предметний склад обумовлений тим, що справа адміністративної юрисдикції повинна містити в собі публічно-правовий спір.

Суб'єктний склад передбачає наявність у спорі суб'єкта владних повноважень.

Згідно із п. 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень - це органи державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові чи службові особи, інший суб'кт при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому чилсі на виконання делегованих повноважень.

Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.

У випадку, якщо суб'єкт у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 12 червня 2009 року "Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів" у розумінні положень частини першої статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач не погоджується із винесною колегією суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4А.) ухвалою від 30 жовтня 2015р. по справі №180/3207/15-а в частині стягнення з кандидата на посаду міського голови м.Марганець ОСОБА_1 на користь державного бюджету судового збору у розмірі 1218, 00 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Статтями 126, 129 Конституції України визначено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються тільки закону. Вплив на них у будь-яких спосіб забороняється. Дії судді у питаннях здійснення правосуддя можна оскаржувати у визначеному порядку до суду вищої інстанції.

Пунктом 10 Постанови Плениму Верховного Суду України "Про незалежність судової влади" від 13 червня 2007 року №8 визначено, що виключне право перевірки законності та обгрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно із процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв за таким предметом.

Крім того, Законом України "Про судоустрій і статус суддів" визначено підстави притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, а також порядок розгляду вказаних питань відповідними державними органами.

Отже, даний спір не може розглядатись в порядку адміністративного судочинства, оскільки рішення судів у конкретних справах можуть бути оскаржені у встановленому законодавством порядку, у передбачених процесуальним законом випадках.

Відповідно до п.1 ч.1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підстав викладеного. керуючись ст.ст. 2, 3, 17, 107, 109, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №804/15542/15 за позовом кандидата на посаду міського голови м.Марганець ОСОБА_1 до колегії суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду: Дадим Юлії Миколаївни, Богданенко Ігоря Юрійовича, Уханенко Сергія Анатолійовича про скасування рішення.

Копію ухвали надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтею 177 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_5