Вирок № 53280746, 05.11.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Крим. провадження № 629/2077/15-к Головуючий 1 інстанції: Помазан В.А.

Провадження № 11-кп/790/1914/15 Доповідач: Очеретний С.С.

Категорія: ч.1 ст.121 КК України

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого-судді Очеретного С.С.,

суддів Савенко М.Є., Мозгового О.Д.,

при секретарі Корецькій М.І.,

за участю прокурора Мазепіної М.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Харкові кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 07 серпня 2015 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Лозова Харківської області, громадянин України, з середньо-спеціальною освітою, неодружений, не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживаючий за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимий:

1. 14.12.2004 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області, за ч.2 ст.185, ст.304, ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки;

2. 02.10.2009 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч.1 ст.309, ч.1 ст.71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, згідно ст.81 КК України звільнений умовно-достроково за постановою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 29.12.2010 року на невідбуту частину строку покарання - 1 рік 5 місяців 29 днів,-

засуджений за ч.1 ст.121 КК України до 5 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки, з покладенням на нього обов'язків передбачених ст.76 КК України.

Цивільний позов задоволено та стягнено з ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 4695,36грн. витрачені на лікування потерпілого ОСОБА_2 на користь фінансового управління Лозівської районної державної адміністрації Харківської області.

Як встановив суд, ОСОБА_1 27.03.2015 року близько 18-00 год. прийшов у гості до свого знайомого ОСОБА_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_3, де разом з раніше знайомими ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 почали розпивати спиртні напої.

Далі, 27.03.2015 року близько 23-00 год., знаходячись в приміщенні кухні за вищевказаною адресою, після спільного розпиття спиртних напоїв, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ґрунті неприязних стосунків та пияцтва виникла сварка. Під час вказаної сварки ОСОБА_1, діючи з прямим умислом, направленим на спричинення тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою спричинення тілесних ушкоджень, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, наніс ОСОБА_2, який сидів на стільці, множинні удари кулаками обох рук та ногами в область голови та тулубу, після чого скинув його на підлогу та лежачого продовжив бити ногами та руками по голові та тулубу. Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_1 взяв у руки дерев'яний стілець, ребром сидіння якого наніс ОСОБА_2 декілька ударів по тулубу, внаслідок чого спричинив останньому закриту тупу травму правої половини грудної клітини, перелом ребер справа, напружений пневмоторакс, емфізему середостіння, обширну підшкірну емфізему грудної клітини, гостру закриту черепно-мозкову травму, забій м'яких тканин обличчя, які згідно висновку експерта № 382-ЛЗ/14 від 19.05.2015 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду першої інстанції скасувати у зв'язку з м'якістю призначеного покарання, ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 покарання за ч.1 ст.121 КК України у виді позбавлення волі строком на 6 років посилаючись на те, що судом першої інстанції у порушення вимог ст.65 КК України, ст.ст.409, 414 КК України призначено м'яке покарання, яке за своїм характером у достатньому обсязі не може слугувати меті виправлення та перевиховання засудженого ОСОБА_1, а також, прокурор вказав, що судом не в повній мірі враховано, що ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочин перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, перебуває на обліку у лікаря нарколога з приводу вживання канабіноїдів.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, обвинуваченого ОСОБА_1, який не оспорював фактичних обставин справи та просив призначити йому покарання нижче від найнижчої межі санкції передбаченої ч.1 ст.121 КК України, дослідивши матеріали кримінального провадження, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, згідно ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах поданих апеляційних скарг.

Кримінальне провадження судом першої інстанції розглянуто в порядку передбаченому ч.3 ст.349 КПК України за згодою всіх учасників судового провадження, а сам обвинувачений повністю визнав свою провину у вчиненому злочині, передбаченому ч.1 ст.121 КК України, а тому вирок в частині фактичних обставин справи, правильності кваліфікації дій обвинуваченого не перевіряється.

Зазначеним діям ОСОБА_1 суд дав належну правову оцінку та правильно кваліфікував його дії за ч.1 ст.121 КК України.

Даючи оцінку доводам апеляції прокурора щодо м'якості призначеного покарання обвинуваченому за ч.1 ст.121 КК України, колегія суддів знаходить їх обґрунтованими у зв'язку з цим вирок в частині призначеного покарання підлягає скасуванню за м'якістю, так як судом не враховані в повному обсязі вимоги ст.65 КК України.

В обґрунтування призначення покарання ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КК України, суд першої інстанції послався на ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, що він раніше був неодноразово засуджений за скоєння умисних злочинів, перебуває на обліку у лікаря нарколога з приводу синдрому залежності від канабіноїдів, психостимуляторів з 2008 року, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, думку потерпілого. Суд, також, визнав обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1 - щире каяття. Обставиною, що обтяжує покарання - скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння, відповідно до вимог ст.67 КК України.

На думку колегії суддів, суд у вироку недостатньо обґрунтував призначене ОСОБА_1 покарання, а також не навів у вироку переконливих доводів в обґрунтування прийнятого рішення.

Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з кваліфікації злочинів, а також особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення, як це рекомендовано п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».

Колегія суддів вважає, що суд ухвалюючи рішення, призначаючи обвинуваченому покарання в мінімальній межі санкції ч.1 ст.121 КК України та застосовуючи до нього ст.75 КК України, не повною мірою врахував ступінь тяжкості скоєного злочину, конкретні обставини скоєного злочину, який згідно зі ст.12 КК України є тяжким злочином, спричинив потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечними для життя в момент заподіяння, злочин скоїв в стані алкогольного сп'яніння, раніше був неодноразово засуджений за скоєння умисних злочинів, не працює, а також суд недостатньо врахував при призначені покарання обтяжуючу обставину - скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Обставини, якими суд першої інстанції обґрунтував можливість призначення ОСОБА_1 мінімального покарання за ч.1 ст.121 КК України, свідчать про однобічну, помилкову оцінку обставин, які повинні враховуватися при призначенні особі покарання, що не узгоджується з вимогами, передбаченими ст.65 КК України.

За таких обставин колегія суддів вважає, що призначене судом першої інстанції покарання є необґрунтованим і підлягає скасуванню, відповідно до вимог передбачених ч.1 ст.414 КПК України у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, а тому вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 07.08.2015 року в частині призначеного покарання необхідно скасувати на підставі ч.2 ст.409 КПК України з ухваленням щодо ОСОБА_1 апеляційним судом нового вироку в цій частині згідно до п.2 ч.1 ст.420 КПК України.

Тому колегія суддів, враховуючи наведені вище дані про ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, інші наведені обставини дійшла до висновку, що покарання призначене судом за своїм розміром є явно несправедливим через м'якість, про що в своїй апеляційній скарзі обґрунтовано вказує прокурор.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до тяжкого злочину, наведені вище відомості про особу обвинуваченого та встановлені пом'якшуюча та обтяжуюча обставина.

За таких обставин, виходячи із засад законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, керуючись ст.ст.65, 66, 67 КК України, з урахуванням всіх інших обставин, наведених вище, а також ступеню тяжкості здійснення обвинуваченим злочину, колегія суддів вважає необхідним призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі за ч.1 ст.121 КК України не в мінімальній межі цієї статті.

На думку колегії суддів, таке покарання буде справедливим та при його реальному відбуванні сприятиме виправленню обвинуваченого та попередженню скоєння ним нових кримінальних правопорушень.

За наведених вище підстав, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок суду першої інстанції скасуванню в частині призначеного покарання з ухваленням нового вироку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407, ч.2 ст.409, ч.1 ст.414, п.2 ч.1 ст.420 КПК України,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити.

Вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 07 серпня 2015 року щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання скасувати.

Призначити ОСОБА_1 нове покарання за ч.1 ст.121 КК України у виді 6 років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати, починаючи з дня його фактичного затримання.

В решті вирок від 07 серпня 2015 року залишити без змін.

Вирок набирає чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку протягом трьох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, а обвинуваченим ОСОБА_1 - в той же самий строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий

Судді: