Справа № 395/1306/14-к
Провадження № 1-кп/395/115/2014
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(про повернення обвинувального акта)
26 вересня 2014 року м. Новомиргород
Новомиргородський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді ЩЕНЮЧЕНКА С.В.,
за участю: старшого прокурора прокуратури Новомиргородського району Кіровоградської області ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3, його захисника адвоката ОСОБА_4, секретаря судового засідання РУДЕНКО І.М., розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014120220000241 від 05.06.2014 р., стосовно
ОСОБА_3, 1988 року березня місяця 11 дня народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою (9 класів), не працює, не одружений, який зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_2, але фактично проживає ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше неодноразово судимий, до якого був застосований запобіжний захід у виді особистого зобовязання згідно постанови т. в. о. слідчого судді Новомиргородського районного суду від 01.08.2014 р., інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались, а 12 вересня 2014 р. було ухвалене рішення про проведення підготовчого судового засідання,
обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
в с т а н о в и в :
09 вересня 2014 року до Новомиргородського районного суду згідно ст. 291 Кримінального процесуального кодексу України 2012 р. (далі КПК України) надійшов від старшого прокурора прокуратури Новомиргородського району Кіровоградської області ОСОБА_1 обвинувальний акт з додатками стосовно ОСОБА_3, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Органи досудового розслідування обвинувачують ОСОБА_3 у тому, що він, з метою вчинення крадіжки чужого майна, знаючи, що в даному будинку ніхто не проживав, близько 03 години ночі прийшов до домоволодіння, яке належить ОСОБА_2 та розташоване по вул. Шевченка, 49 у м. Новомиргороді, Кіровоградської області. Зайшовши на подвіря даного домоволодіння, знаючи, що в даному будинку ніхто не проживав, ОСОБА_3, пошкодивши замок, проник до будинку, звідки, з корисливих спонукань, маючи прямий умисел на заволодіння чужим майном, таємно та протиправно викрав: дачний умивальник вартість якого згідно довідки Новомиргородського міського ринку № 68, бувшого у використанні, станом на 03.06.2014 р. складає 137 гривень, два металевих карниза вартість котрих згідно експертного висновку приватного підприємця «ОСОБА_5Д.» від 15.08.2014 р. з урахуванням зносу станом на 05.06.2014 р. складає 58 гривень за один на загальну суму 116 гривень, і з викраденим з місця вчинення злочину зник.
У подальшому ОСОБА_3 викрадене обернув на свою користь, завдавши потерпілому ОСОБА_2 матеріального збитку на загальну суму 253 гривні.
Умисні дії ОСОБА_3 були кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, як крадіжка, поєднана з проникненням у житло.
Як вбачається з положень п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити такі відомості: анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, імя, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).
Всупереч викладеному в обвинувальному акті не зазначені анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, імя, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).
Так, органи досудового розслідування зазначають, що обвинувачений викрав майно з домоволодіння, яке належить ОСОБА_2
Проте сам потерпілий у підготовчому судовому засіданні пояснив, що насправді лише ? частина вказаного в обвинувальному акті домоволодіння належала його дідові ОСОБА_6 Оскільки власник цієї частки помер, то його (потерпілого) батько ОСОБА_7 успадкував вказану частину будинку, але теж у подальшому помер.
В даний час він вирішує питання про прийняття спадщини у встановленому законом порядку, але свідоцтво про право власності на свою частину домоволодіння у нотаріальній конторі ще не одержав.
Таким чином, органи досудового слідства не зясували кому належить інша половина вказаного домоволодіння та якого саме власника майно було викрадене обвинуваченим, а тому будь-які дані про цих осіб в обвинувальному акті відсутні.
Окрім цього, на порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України належним чином не викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, а також правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Так, прокурор вважає, що ОСОБА_3 вчинив крадіжку, поєднану з проникненням у житло.
Проте така кваліфікація не відповідає змістові ст. 185 КК України та не містить усіх кваліфікуючих ознак цієї статті.
До того ж кваліфікація скоєного суперечить даним про попередні засудження ОСОБА_3, у тому числі за корисливий злочин.
Як вбачається з вимог п. 3 ч. 1. ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Всупереч вище наведеним вимогам процесуального закону та п. 7 ч. 2 ст. 291 КПК України в обвинувальному акті не вказано вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Так, одним із обєктів посягання був дачний умивальник, вартість якого визначена за довідкою Новомиргородського міського ринку.
Проте розмір шкоди, завданої розкраданням, визначається за роздрібними, а за їх відсутністю за оптовими цінами, або експертним шляхом.
Оскільки вказане майно було залучено до матеріалів кримінального провадження як речовий доказ, посилання в обвинувальному акті на довідку міського ринку неприпустимо.
Окрім цього, в обвинувальному акті зазначено про визначення вартості решти викраденого майна згідно експертного висновку приватного підприємця «ОСОБА_5Д.» від 15.08.2014 р.
В той же час в обвинувальному акті немає вказівки про розмір витрат на залучення експерта (п. 8 ч. 2 ст. 291 КПК України).
За правилами п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняте такі рішення: повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.
Оскільки у даному випадку обвинувальний акт не відповідає вимогам пп. 3, 5, 7-8 ч. 2 ст. 291 КПК України, його слід повернути прокурору.
Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого (ч. 3 ст. 315 КПК).
Згідно постанови т. в. о. слідчого судді Новомиргородського районного суду від 01.08.2014 р. стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 був застосований запобіжний захід у виді особистого зобовязання на строк до 29.09.2014 р.
26.09.2014 р. до районного суду звернувся старший прокурор прокуратури Новомиргородського району Кіровоградської області ОСОБА_1 з клопотанням про продовження строку застосування заходів забезпечення кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 на 60 днів.
У судовому засіданні прокурор ЖУКОВ А.О. вище згадане клопотання підтримав, посилаючись на обставини, викладені у зазначеному клопотанні.
Обвинувачений ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні власну причетність до інкримінованого злочину визнав частково, проте не заперечував проти продовження строку застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Потерпілий ОСОБА_2 та захисник адвокат ОСОБА_4 ніяких заперечень з приводу продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 не мали.
Вирішуючи питання про вид заходу забезпечення кримінального провадження та строк його дії, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим в інкримінованому злочині, його вік та стан здоров'я, сімейний стан, відсутність місця роботи, майновий стан, особу обвинуваченого, що обвинувачується у вчиненні злочину, який є умисним, тяжким та за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, у звязку з чим є достатньо підстав вважати, що застосування до обвинуваченого найбільш м'якого запобіжного заходу зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а також його спробам у подальшому переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зважаючи на доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, суд вважає обґрунтованим клопотання прокурора про продовження строку застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді особистого зобовязання.
Тому у даному випадку строк особистого зобовязання ОСОБА_3 потрібно продовжити на 60 днів.
Ураховуючи наведене, керуючись ст. ст. 291, 314, 369-372, 392-395 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Повернути обвинувальний акт у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_3, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014120220000241 від 05.06.2014 р. та обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, старшому прокуророві прокуратури Новомиргородського району Кіровоградської області ОСОБА_1 як такий, що не відповідає вимогам КПК України, для усунення вище згаданих порушень вимог КПК України.
Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 залишити без змін особисте зобовязання.
Клопотання старшого прокурора прокуратури Новомиргородського району Кіровоградської області ОСОБА_1 про продовження строку застосування заходів забезпечення кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 на 60 днів задовольнити.
Строк особистого зобовязання ОСОБА_3 продовжити до 28 листопада 2014 р. 11 години 00 хвилин.
У випадку оскарження ухвали в апеляційному порядку строк особистого зобовязання обвинуваченого ОСОБА_3 вважати продовженим до розгляду справи апеляційним судом Кіровоградської області.
Ухвала про повернення обвинувального акта може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Кіровоградської області через Новомиргородський районний суд, який ухвалив судове рішення, протягом семи днів з дня оголошення ухвали.
Головуючий:
суддя- підпис -ОСОБА_8
Судове рішення № 53278221, Новомиргородський районний суд Кіровоградської області було прийнято 26.09.2014. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 395/1306/14-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: