Рішення № 53277384, 02.11.2015, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 листопада 2015 року Справа № 913/833/15

Провадження №17/913/833/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Райффайзен ОСОБА_1, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрзалізничпром, м. Попасна Луганської області

про стягнення 368253,25 грн.

Суддя Фонова О.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_2,представник за довіреністю №27-08/15 від 27.08.2015;

від відповідача не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 368253,25 грн., за договором фінансового лізингу №LC8102-03/13 від 18.03.2013.

Відповідач витребувані судом документи не надав, явку повноважних та компетентних представників у судові засідання 05.10.2015, 19.10.2015 та 02.11.2015, не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, станом на час розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представника позивача, що прибув у судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Райффайзен ОСОБА_1 (позивач у справі), як Лізингодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю Укрзалізничпром (відповідач у справі), як Лізингоодержувачем, був укладений договір фінансового лізингу № LC8102-03/13 від 18.03.2013 (далі Договір).

16.07.2014 сторонами підписано Угоду про внесення змін до Договору, згідно якої викладено в новій редакції Додаток № 1 Графік розрахунку заборгованості, та був змінений номер Договору на LC8102-07/14.

Відповідно до п.1.1. Договору, Лізингодавець на підставі Договору купівлі-продажу (поставки) зобовязується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в Специфікації (далі Предмет лізингу), а Лізингоодержувач зобовязується прийняти Предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах Договору.

Згідно з п.1.7. Договору, строк лізингу складається з періодів лізингу у кількості 60 місяців, починаючи з першого періоду лізингу, визначеного за правилами Договору.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Договору, вартість предмета лізингу на момент підписання Договору становить 876517,83 грн. ( в тому числі 20% ПДВ) і підлягає остаточному визначенню після передачі предмета лізингу Лізингоодержувачу та здійснення всіх розрахунків за Договором.

Всі витрати Лізингодавця на придбання предмета лізингу та оформлення права власності включаються до остаточної вартості предмета лізингу або відшкодовуються Лізингоодержувачем Лізингодавцю на підставі рахунку, крім того ПДВ у розмірах визначених чинним законодавством України.

Згідно з п. 2.5 Договору, остаточно вартість предмета лізингу, розрахована підставі п. 2.4 Договору, у гривнях не може бути менше вартості його придбання за договором купівлі-продажу.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що заборгованість Лізингоодержувача перед Лізингодавцем виникає в момент здійснення Лізингодавцем будь-яких платежів на виконання Договору в сумі, що перевищує розмір фактично сплаченого Лізингоодержувачем авансового лізингового платежу, розрахованого за правилами цього розділу, по відношенню до фактично сплачених Лізингодавцем платежів, розрахованих за правилами п.п. 2.2, 2.3 та з урахуванням п 2.5. Договору.

У відповідності з п. 4.2. Договору, Лізингоодержувач сплачує відсотки за фінансування придбання предмета лізингу у період з моменту виникнення заборгованості Лізингоодержувача перед Лізингодавцем, визначеної за правилами Договору, до настання першого періоду лізингу за ставкою EURIBOR 3M плюс 11.50% від всієї суми заборгованості, визначеної в порядку п. 3.1 Договору. Сума відсотків в грошовому еквіваленті іноземної валюти підлягає перерахунку у гривню за курсом продажу (Додаток 4 до Договору), крім того ПДВ.

Згідно з п. 4.3. Договору, Лізингоодержувач протягом строку лізингу щомісяця сплачує Лізингодавцю авансом поточні лізингові платежі, які розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду за поточний місяць та складаються з суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу та комісії Лізингодавця.

Пунктом 4.4. Договору передбачено, що розмір комісії для кожного періоду лізингу розраховується за ставкою, визначеною в п. 4.2 Договору, від заборгованості Лізингоодержувача у грошовому еквіваленті іноземної валюти для відповідного періоду лізингу згідно додатку №1 до Договору. Розрахована таким чином сума комісії перераховується у гривні за курсом продажу з дотриманням умов частини другої п.4.4 Договору.

На виконання умов Договору позивач передав у тимчасове володіння та користування відповідачу сідловий тягач Scania G420LA4X2MNA E5, 2012 року випуску, № шасі/кузова XLEG4x20005279189, що підтверджено актом приймання-передачі предмета лізингу від 29.04.2013, підписаним та скріпленим печатками обома сторонами.

В подальшому 16.07.2014 сторони уклали угоду про внесення змін до Договору, згідно пункту 1 якої у зв'язку з наявністю у Лізингоодержувача простроченої заборгованості за Договором фінансового лізингу № LC8102-03/13 від 18 березня 2013 року (надалі - «Договір») у розмірі 53001,41 гривень (пятдесят три тисячі одна гривня 41 копійка) на підставі рахунку-фактури LC8102-03/13/12-023 від 01.04.2014, LC8102-03/13/13-025 від 05.05.2014, LC8102-03/13/р-026 від 16.05.2014, LC8102-03/13/14-027 від 02.06.2014, LC8102-03/13/р-028 від 19.06.2014 враховуючи, що Лізингоодержувачем було виявлено бажання здійснити реструктуризацію цієї заборгованості. Сторони дійшли згоди внести зміни до Договору на наступних умовах:

1.1. Реструктуризація заборгованості Лізингоодержувача згідно Графіку в сумі 44451,87 Євро здійснюється шляхом збільшення такої заборгованості Лізингоодержувача, яка є базою розрахунку лізингових платежів, на суму заборгованості за простроченими рахунками в сумі згідно п. 1. цієї Угоди.

1.2. На підставі ч. 2. ст. 524 Цивільного кодексу України Сторони погодили додатково до визначення зобов'язання у гривні, визначити зобовязання у грошовому еквіваленті іноземної валюти Євро (надалі - «грошовий еквівалент іноземної валюти»).

1.3 Сума заборгованості, зазначена в п. 1. цієї Угоди, розраховується у грошовому еквіваленті іноземної валюти за курсами на дати виставлення рахунків-фактур на сплату поточних лізингових платежів, зазначених в п. 1 цієї Угоди.

1.4 Сума заборгованості Лізингоодержувача згідно Графіку, зазначена в п.1.1 цієї Угоди становить 470300,78 гривень та розраховується у за курсом 10.58 гривень за 1 Євро.

1.5 Подальше нарахування лізингових платежів за користування Предметом лізингу здійснюється виходячи з такої переоціненої заборгованості Лізингоодержувача перед Лізингодавцем в сумі 523302,19 грн.

1.6. База для розрахунку лізингових платежів у грошовому еквіваленті іноземної валюти становить 47730,30 Євро.

2. Сторони погодили внести зміни до Додатку №1 «Графік розрахунку заборгованості» до Договору та викласти його у новій редакції

3. У звязку з проведенням реструктуризації заборгованості Лізингоодержувача та внесенням відповідних змін до Договору номер Договору змінюється LC8102-07/14. З моменту підписання цієї Угоди Лізингодавець буде виставляти рахунки-фактури на сплату поточних лізингових платежів за Договором з урахуванням нового номеру Договору, а всі платежі за договором фінансового лізингу №LC8102-03/13 від 18 березня 2013 року будуть здійснюватись на підставі договору фінансового лізингу №LC8102-07/14. Предмет лізингу, переданий у тимчасове володіння та користування Лізингоодержувачу за договором фінансового лізингу №LC8102-03/13 від 18 березня 2013 року, вважаються переданими за договором фінансового лізингу №LC8102-07/14.

В порушення умов Договору відповідач не виконав взяті на себе зобовязання щодо сплати лізингових платежів в повному обсязі та вчасно, у звязку з чим, за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 368253,25 грн., за стягненням якої позивач звернувся до суду.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані позивачем докази на їх підтвердження, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України), субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) одностороння відмова від зобовязання не допускається, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 1 Закону України „Про фінансовий лізинг, за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобовязується набути у власність річ у продавця (постачальника), відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобовязується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом 6 ЦК України та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Відповідно до ст. 16 Закону України „Про фінансовий лізинг, оплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

На виконання умов Договору, позивачем за актом приймання-передачі від 23.04.2013 було передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрзалізничпром» предмет лізингу транспортний засіб: сідловий тягач SCANIA G420LA4X2MNA E5, 2012 року випуску, номер кузова XLEG4x20005279189 (а.с.31).

Згідно з п. 4.3. Договору, Лізингоодержувач протягом строку лізингу щомісяця сплачує Лізингодавцю авансом поточні лізингові платежі, які розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду за поточний місяць та складаються з суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу та комісії Лізингодавця.

Відповідач вчасно не виконував свої зобовязання за Договором лізингу з оплати лізингових платежів відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (а.с.100-101), таким чином, факт неналежного виконання відповідачем умов договору лізингу підтверджується матеріалами справи та ним не спростовується.

Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання, сума заборгованості складає 368253,25 грн.

Позивачем до матеріалів справи було надано ґрунтовний розрахунок кожного лізингового платежу, а також надано докази понесення додаткових витрат у вигляді витрат по страхуванню предмету лізингу та погашенню частини відстроченої комісії (згідно нового графіку лізингових платежів) (а.с.85-88).

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги про стягнення основного боргу у сумі 368253,25 грн.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі, з віднесенням судових витрат на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Укрзалізничпром, Луганська обл., Попаснянський район, м. Попасна, вул. 60 років утворення СРСР, буд. 2Б, ідентифікаційний код 32082194, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Райффайзен ОСОБА_1, м. Київ, проспект Московський, буд. 9, к. 5, офіс 101, ідентифікаційний код 34480657, борг у сумі 368253,25 грн. та судовий збір у сумі 5523,80 грн., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 09.11.2015.

Суддя О.С. Фонова