Ухвала суду № 53276866, 09.11.2015, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 317/4373/14-к

Справа №317/4373/14-к

Провадження №1-кп/333/31/15

УХВАЛА

Іменем України

09 листопада 2015 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя судом присяжних у складі:

головуючого - судді Тучкова С.С.,

судді Боровікової А.І.,

присяжних Денисенка Ю.О.,

Ланько Н.В.,

Штаудінгер А.В.,

за участю секретаря Шелесько Ю.О.,

прокурора Сєвальнєва О.А.,

потерпілої ОСОБА_4,

представника потерпілої ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

захисників обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката Мухіної Л.С.,

ОСОБА_8,

захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката Сілкіної О.О.,

захисника обвинуваченої ОСОБА_11 - адвоката Кравцова В.М.,

обвинувачених ОСОБА_6,

ОСОБА_9,

ОСОБА_11,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, кримінальне провадження №12014080000000169 відносно ОСОБА_6 за обвинуваченням в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених п.п.6, 9, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.289, ч.3 ст.15 п.п.1, 5, 6, 8, 9, 12, 13 ч.2 ст.115, ч.1 ст.14 ч.4 ст.187, ч.2 ст.15 п.п.1, 5, 9, 12, 13 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_9, за обвинуваченням в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених п.п.6, 9, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.289, ч.3 ст.15 п.п.1, 5, 6, 8, 9, 12, 13 ч.2 ст.115, ч.1 ст.14 ч.4 ст.187, ч.2 ст.15 п.п.1, 5, 9, 12, 13 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_11, за обвинуваченням в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч.5 ст.27 п.п.1, 5, 6, 8, 9, 12 ч.2 ст.115, ч.1 ст.14 ч.5 ст.27 ч.4 ст.187 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У судовому засіданні захисником ОСОБА_12 було заявлено клопотання про визнання недопустимими та припинення дослідження допиту підозрюваної ОСОБА_11 від 23 вересня 2011 року та додаткових допитів до нього.

В обґрунтування вищезазначеного клопотання захисник ОСОБА_12 зазначив, що з огляду на зміст ст.ст.23, 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд повинен сприймати покази обвинуваченої надані лише безпосередньо в судовому засіданні. Отже, покази, надані ОСОБА_11 під час досудового розслідування, не повинні досліджуватися у судовому засіданні і використання судом їх у якості доказу є очевидно недопустимим. Окрім цього, захисник звернув увагу на те, що покази підозрюваної ОСОБА_11 отримані через порушення її права на захист. Так, по суті ОСОБА_11 підозрювалася у пособництві до умисного вбивства, за вчинення якого можливе покарання у виді довічного позбавлення волі. Це з огляду на положення ст.45 КПК України (в редакції 1960 року) передбачало обов'язкову участь захисника. Однак, допит підозрюваної ОСОБА_11 від 23 вересня 2011 року пройшов без участі її захисника. Окрім цього, всупереч вимогам ст.46 КПК України (в редакції 1960 року) відмова від захисника не оформлена відповідною постановою слідчого.

Обвинувачені, захисники ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримали вищезазначене клопотання.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти клопотання захисника ОСОБА_12

Потерпіла ОСОБА_4 та її представник у судовому засіданні при вирішенні клопотання захисника ОСОБА_12 поклалися на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників процесу, вирішуючи зазначене клопотання, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.89 КПК України у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

16.08.2012 року кримінальна справа №812/7121/12 відносно ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_11 була направлена до Комунарського районного суду м.Запоріжжя у порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України (у редакції 1960 року). 09.12.2013 року, після набрання чинності Кримінальним процесуальним кодексом 2012 року, зазначена справа повернута на додаткове розслідування. Після проведення такого розслідування обвинувальний акт відносно ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_11 надійшов до Комунарського районного суду м.Запоріжжя 30.10.2014 року.

Відповідно до п.8 Перехідних положень КПК України 2012 року допустимість доказів, отриманих до набрання чинності КПК України 2012 року, визначається у порядку, що діяв до набрання ним чинності.

Таким чином, якщо кримінальна справа була направлена до суду до 20 листопада 2012 року і після набрання чинності КПК України 2012 року повернена на додаткове розслідування, а після проведення такого розслідування направлена до суду з обвинувальним актом, то докази, здобуті до дня набрання чинності КПК України 2012 року, на предмет їх допустимості мають оцінюватися на рівні (однаково) з доказами, здобутими в порядку, передбаченому КПК України 2012 року.

Отже, суд не вбачає підстав для визнання показів підозрюваної ОСОБА_11 від 23 вересня 2011 року та додаткових допитів до нього очевидно недопустимими, а звідси у припиненні їх дослідження.

Щодо порушення права на захист під час допиту у якості підозрюваної ОСОБА_11 від 23 вересня 2011 року, суд виходить з такого.

Відповідно до протоколу затримання особи від 23 вересня 2011 року ОСОБА_11 підозрювалася у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України. Згідно зі санкцією ч.4 ст.187 КК України за вчинення цього злочину передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна. Отже, з урахуванням вимог ст.45 КПК України (в редакції 1960 року), вчинення даного злочину не потребувало обов'язкової участі захисника під час допиту підозрюваної.

Окрім цього, 23 вересня 2011 року слідчим було складено протокол роз'яснення підозрюваному права на захист та протокол відмови від захисника, обидва з яких підписані ОСОБА_11

Посилання захисника на ч.2 ст.46 КПК України (в редакції 1960 року) є безпідставними, адже вони регулюють порядок прийняття слідчим відмови від вже запрошеного підозрюваним чи призначеного слідчим захисника.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника ОСОБА_12 про визнання недопустимими та припинення дослідження допиту підозрюваної ОСОБА_11 від 23 вересня 2011 року та додаткових допитів до нього.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.89, п.8 Перехідних положень КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_12 про визнання недопустимими та припинення дослідження допиту підозрюваної ОСОБА_11 від 23 вересня 2011 року та додаткових допитів до нього - відмовити повністю.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Головуючий - Суддя Присяжні

суддя

С.С. Тучков А.І. Боровікова Ю.О. Денисенко Н.В. Ланько А.В. Штаудінгер