Вирок № 53276379, 09.06.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/2783/15-к

В И Р О К

іменем України

"09" червня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Федюка О.О., при секретарі Рудь Р.Г., з участю прокурора Пересунька С.С., потерпілого ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт за № 12014100000000328 від 08 лютого 2014 року щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2, раніше судимого вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 01 лютого 2002 року за ч. 3 ст.229-1, ч. 2 ст.229-12 КК України (в редакції 1960 року), вироком Деснянського районного суду м. Києва від 20 грудня 2012 року за ч. 3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробовуванням на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

встановив:

ОСОБА_2, 08 лютого 2014 року близько 07 годин 30 хвилин, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, не маючи при собі посвідчення водія, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 2106», д.н.з. НОМЕР_1, на передньому пасажирському сидінні якого перебував в якості пасажира ОСОБА_1, рухався в крайній правій смузі руху проїзної частини п-ту. Ватутіна в напрямку Керченської площі в м. Києві.

В цей час, біля зупинки громадського транспорту «Торгівельно-розважальний комплекс» в першій смузі для руху, зупинився тролейбус марки «К12», бортовий номер 4010, під керуванням водія ОСОБА_3

Під час руху водій ОСОБА_2 допустив порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 б), 12.1 та 12.3 Правил дорожнього руху України. Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_2 виразилось в тому, що він керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 2106», д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись в крайній правій смузі для руху проїзної частини п-ту. Ватутіна, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не вибрав безпечну швидкість керованого ним автомобіля з урахуванням дорожньої обстановки, щоб мати змогу постійно контролювати його рух, при виникненні небезпеки для руху, яку він об'єктивно спроможний був виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, внаслідок чого здійснив зіткнення з тролейбусом марки «К12», бортовий номер 4010.

В результаті зіткнення пасажир автомобіля «ВАЗ 2106», д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_1 отримав тілесне ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки - фрагментального перелому на протязі акроміальної ? правої ключиці зі зміщенням уламків, яке відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я понад 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров'я).

Порушення ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

В судовому засіданні учасниками кримінального провадження надано суду угоду про примирення у кримінальному провадженні №12014100000000328 від 08 лютого 2014 року, що укладена між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2

Відповідно до умов вищезазначеної угоди потерпілий та обвинувачений у кримінальному провадженні №12014100000000328 від 08 лютого 2014 року за спільною ініціативою та обопільною згодою у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 471 КПК України уклали дану угоду про примирення, в якій виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 286 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні. В зв'язку з відшкодуванням обвинуваченим ОСОБА_2 завданої матеріальної шкоди, потерпілий ОСОБА_1 відмовився заявляти цивільний позов. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 286 КК України у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн. без позбавлення права керування транспортними засобами. Також, у даній угоді зазначені роз'яснені потерпілому та обвинуваченому наслідки укладення та затвердження угоди, а також наслідки її невиконання.

Перевіривши угоду про примирення на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд прийшов до висновку, що зазначена угода у повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона містить всі необхідні реквізити, визначені статтею 471 КПК України, зокрема, найменування сторін, формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, узгоджене покарання та згода сторін на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди, дата її укладення та підписи сторін.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю.

Потерпілий та обвинувачений підтвердили суду, що угода про примирення між ними укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти затвердження угоди про примирення.

Дослідивши угоду про примирення, вислухавши доводи сторін, суд вважає, що укладена між потерпілим та обвинуваченим угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 286 КК України кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони примирились добровільно, обвинувачений може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що укладена між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 угода про примирення підлягає затвердженню.

Цивільний позов прокурора відділу прокуратури м. Києва Пересунька С.С. в інтересах Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги у розмірі 586 грн.83 коп. на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1, обвинувачений не оспорював, а тому він підлягає задоволенню у повному обсязі.

В порядку ст.100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.

Керуючись ст.ст. 314, 368, 475 КПК України, суд, -

засудив:

Затвердити угоду про примирення, укладену 26 березня 2014 року між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12014100000000328 від 08 лютого 2014 року.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день постановлення вироку становить 3400 грн. без позбавлення права керування транспортними засобами

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін - у виді особистого зобов'язання.

Цивільний позов прокурора відділу прокуратури м. Києва Пересунька С.С. в інтересах Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги у розмірі 586 грн.83 коп. про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1 - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги - 586 грн. 83 коп. витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_5 (р/р №35423201054556 в ГУДСКУ м. Києва, код банку 820019, код ЄДРПОУ 00184945).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави процесуальні витрати за залучення експерта для проведення авто-технічної експертизи №93/ат від 06 березня 2014 року у розмірі 860 грн. 86 коп.

Речовий докази у кримінальному проваджені - автомобіль «ВАЗ 2106» д.н.з. НОМЕР_1 - залишити у володінні ОСОБА_2

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня проголошення.

Суддя: