Ухвала суду № 53276172, 19.08.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/8669/15-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Федюка О.О., при секретарі Яськовій В.В., з участю прокурора Вигівського М.І., захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, провівши в приміщенні суду судове засідання по кримінальному провадженню (внесеного до ЄРДР № 12015100040004046 від 20 березня 2015року) відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Білецьке, Полонського р-ну., Хмельницької обл., українця, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Ягубець, Христинівського р-ну., Черкаської обл., українця, громадянина України, не працюючого, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_2, раніше судимого вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської обл. від 02 лютого 2012 року за ч. 2 ст. 289 КК України, вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської обл. від 02 березня 2015 року за ч. 1 ст. 125, ч.2 ст.186, ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробовуванням на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

З прокуратури Дніпровського району м. Києва до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов для розгляду обвинувальний акт та додані до нього документи за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_3, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

У судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання про доцільність подальшого утримання обвинувачених під вартою.

Прокурор просив продовжити строк утримання під вартою обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 оскільки ризики передбачені ст.177 КПК України продовжують існувати.

Захисники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначили, що на їх думку, відпала потреба в утриманні обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 під вартою та просили змінити їм міру запобіжного заходу на домашній арешт.

Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підтримали думку захисників.

Заслухавши думки учасників судового процесу, суд вважає, за необхідне продовжити обраний відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді утримання під вартою з наступних підстав.

Відповідно до ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжких, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжких, раніше вчиняв злочин, передбачений ч. 2 ст.289 КК України, судимість за який не погашена, останні перебуваючи на волі можуть перешкодити кримінальному провадженню з метою ухилення від кримінальної відповідальності, а також вчинити тиск на свідків, що свідчить про те, що ризики, передбачені ст.177 КПК України продовжують існувати, а тому суд приходить до висновку про доцільність збереження застосованого до обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який забезпечить належну процесуальну поведінку обвинувачених.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.331 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Продовжити застосування запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вигляді утримання під вартою в Київському СІЗО Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області до 16 жовтня 2015 року, включно.

Визначити ОСОБА_4 та ОСОБА_3 заставу в розмірі 20 мінімальних заробітних плат, що становить 24360 грн., (двадцять чотири тисячі триста шістдесят) грн. кожному, яка може бути внесена як самими обвинуваченими, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (код ЄДРПОУ суду 02896696, банк ГУ ДКС України в м. Києві, МФО - 820019, реєстраційний рахунок - 37318001003058).

Обвинувачені або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі.

На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3, у разі внесення застави наступні обов'язки:

- прибувати до суду чи слідчого із встановленою періодичністю;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому вони проживають, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити обвинуваченим, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Дніпровського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського СІЗО.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 під варти та повідомити усно і письмово особу в провадженні якої перебуває справа.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачені зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вважаються такими, щодо до яких застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_3, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору, захисникам та направити начальнику Київського СІЗО Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального Кодексу України.

Головуючий суддя: