Ухвала суду № 53275457, 29.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2015 року м. Київ К/800/9206/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі суддів:

Калашнікової О.В.,

Васильченко Н.В.,

Леонтович К.Г.

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м.Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2015 року у справі № 813/5717/14 за позовом ПАТ "Львівський завод радіоелектронної медичної апаратури" до Управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м.Львова про встановлення відсутності повноважень та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а :

ПАТ "Львівський завод радіоелектронної медичної апаратури" звернулося в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м.Львова, в якому просило: визнати відсутність повноважень Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова для нарахування ПАТ «Львівський завод радіоелектронної медичної апаратури» сум відшкодувань витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо занятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) з 2014 року по пенсіонеру ОСОБА_4 за попередній 2013 рік в розмірі 5611,34 грн. та в місячному розрізі на 2014 рік по вказаному пенсіонеру в розмірі 120,77 грн. за період з січня по травень 2014 року; визнати протиправним та скасувати Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо занятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) з 2014 року по пенсіонеру ОСОБА_4 за попередній 2013 рік в розмірі 5611,34 грн. та в місячному розрізі на 2014 рік по вказаному пенсіонеру в розмірі 120,77 грн. за період з січня по травень 2014 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2015 року, позов задоволено. Визнано відсутність повноважень Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова для нарахування ПАТ «Львівський завод радіоелектронної медичної апаратури» сум відшкодувань витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо занятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) з 2014 року по пенсіонеру ОСОБА_4 в розмірі 5611,34 грн. як за попередній 2013 рік. Визнано протиправним та скасовано Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо занятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) з 2014 року №14308428. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 подав документи для призначення пенсії за віком по списку №1 20.08.2013 року.

Відповідно до абз.3 п.37 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок - №22-1), затвердженого Постановою правління ПФ України від 25.11.2005 року №22-1, особа при поданні заяви для призначення пенсії має право на донесення відсутніх документів у трьохмісячний термін, відповідно до розписки, копія якої зберігається у пенсійній справі.

На підставі поданих до управління довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній та про фактично відпрацьований час встановлено, що стаж роботи ОСОБА_4 по списку №1 складає 8 років 2 місяці 8 днів на посаді ливарника металів і сплавів Львівського заводу радіоелектронної медичної апаратури при загальному страховому стажі роботи 31 рік 9 місяців 19 днів.

08.11.2013 року заявником донесено всі необхідні документи для призначення пенсії, розпорядженням від 17.12.2013 року розрахунок пенсії передано в управління з виплати у ГУ ПФУ у Львівській області для проведення фіксації виплати визначеної пенсії.

Оскільки протокол про призначення нової пенсії ОСОБА_4 складений 17.12.2013 року, відтак повідомлення про розрахунок сум повинно було бути скероване у січні 2014 року.

Призначена пенсія ОСОБА_4 виплачена у січні 2014 року. Розрахунок надісланий управлінню ПФ України у Шевченківському районі м. Львова 13.05.2014 року.

Позивач у травні 2014 року отримав розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» для відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з 2014 року. Відповідно до вказаного розрахунку, у графі 16 (зазначена сума передбачена для звірки із сумою, сплаченою страхувальником за попередній рік) вказано суму 5611,34 грн. Як вбачається з довідки про розмір призначеної пенсії, нарахування пенсії розпочалось з серпня 2013 року та за 2013 рік склало 5567,36 грн. що виплачено у січні 2014 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої і апеляційної інстанцій виходили з того, що пенсійним законодавством не передбачено права Управління Пенсійного фонду здійснювати відшкодування витрат по пільговим пенсіям за попередні періоди. Оскільки до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за 2014 рік включено плату 5611,34 грн. як заборгованість за 2013 рік, хоч виплата пенсії на таку суму відбулась у 2014 року, тому такий розрахунок є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закону) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

При цьому, як вірно зазначено судами, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно пункту першого статті першої Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Відповідно до абзацу четвертого пункту першого статті другої цього Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.

Абзацом другим пункту першого статті четвертої цього Закону встановлена ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Даний порядок врегульований положеннями Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та зареєстрованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка має нормативний характер, як така, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663, та якою встановлено, що підприємства зобов'язані відшкодовувати витрати органу Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, що здобули стаж, який дає право на даний вид пенсії на цьому підприємстві.

Згідно пункту 6 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Розділу 15 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

За приписами пункту 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом десяти днів з новопризначених пенсій.

Оскільки протокол про призначення нової пенсії ОСОБА_4 складений 17.12.2013 року, відтак повідомлення про розрахунок сум повинно було скероване у січні 2014 року.

Пунктом 6.5 передбачено, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

У відповідності до пункту 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат па виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено пунктом 6.8 Інструкції. Пунктом 6.8 Інструкції встановлено, що суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць .

Таким чином, судами вірно зазначено, що підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Аналізуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які регулюють спірні правовідносини, а також іншими законодавчими актами з питань пенсійного забезпечення не передбачено права Управління Пенсійного фонду здійснювати відшкодування витрат по пільговим пенсіям за попередні періоди.

В даному випадку, як вірно зазначено судами, має місце не донарахування додаткової суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за попередній період, а включення до розрахунку суми пільгової пенсії за період з моменту написання пенсіонером заяви про призначення пенсії до дати винесення розпорядження на оплату за 2013 рік, хоча саму суму пільгової пенсії пенсіонер отримав у січні 2014 року.

Виходячи з вищевказаного, суди дійшли вірних висновків, що у відповідача були відсутні правові підстави для включення до розрахунку за 2014 рік суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за попередній 2013 рік, оскільки така можливість передбачена лише на поточний рік та оскільки виплата пільгової пенсії відбулась вже у 2014 році.

Крім того, колегія суддів зазначає, що Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 лютого 2003 року №21-1, передбачено щомісячне стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за поточний місяць.

Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, передбачено дві підстави для донарахування підприємству додаткових витрат понад місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій: 1) за новопризначеними пенсіями (за період з дати призначень пенсії до дати складання розрахунку; 2) за результатом звірки за попередній період (стягується недоплачена сума).

Інструкцією передбачено стягнення витрат за попередній період лише відносно осіб, яким призначені пенсії напередодні періоду стягнення (за період з дати призначення пенсій до дати складання розрахунку), тобто за новопризначеними пенсіями. Інших підстав для стягнення донарахувань за попередній період, у тому числі для стягнення суми недоплати за попередній місяць, діючим законодавством України не встановлено. В даному випадку нарахування стосувалось новопризначеної пенсії.

Відповідно до п. 6.8. вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Оскільки пільгова пенсія по ОСОБА_4 у розмірі 5611,34 грн. виставлена позивачу як заборгованість за попередній 2013 рік лише у травні 2014 року, при тому, що новопризначена пенсія по вказаному пенсіонеру призначена та виплачена у січні 2014 року, відтак судами першої та апеляційної інстанції вірно зазначено, що позовні вимоги в частині щодо визнання відсутності повноважень Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова для нарахування ПАТ «Львівський завод радіоелектронної медичної апаратури» сум відшкодувань витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо занятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) з 2014 року по пенсіонеру ОСОБА_4 в розмірі 5611,34 грн. як за попередній 2013 рік є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, колегія суддів звертає увагу на те, що судами попередніх інстанцій встановлено, що до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за 2014 рік №14308428 включено плату 5611,34 грн. як заборгованість за 2013 рік, хоча фактично виплата пенсії на таку суму відбулась у 2014 році.

Відтак вірними є висновки судів першої та апеляційної інстанції про неправомірність такого розрахунку на наявності підстав для його скасування.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м.Львова відхилити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді:

(підписи)

З оригіналом згідно

помічник судді М.