Ухвала суду № 53274958, 29.10.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а

Апеляційне провадження № 22-ц /796/4895/2015 Головуючий в суді 1 інстанції - Макаренко І.О.

Доповідач - Ящук Т.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Ящук Т.І.

суддів Немировської О.В., Чобіток А.О.

при секретарі Сірій О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, поданою його представником ОСОБА_3, на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 грудня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Форум» СОЛОВЙОВОЇНаталії Анатоліївни до ОСОБА_2, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія» про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановила:

У вересні 2014 року позивач ПАТ «Банк Форум» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2, в якому просив стягнути з нього як з поручителя заборгованість за кредитним договором № 1-0012/12/24-KLP, укладеним 16.05.2012 року між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «Торгово-промислова компанія», станом на 27.08.2014 року в розмірі 24 553 414 грн. 30 коп., з яких прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів становить 20 929 769 грн. 30 коп., прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 2 094 123 грн. 76 коп., пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за простроченим кредитом та процентами - 1 529 521 грн. 24 коп.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 05 грудня 2014 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Форум» заборгованість по кредитному договору на загальну суму 24 553 414 грн. 30 коп., а на користь держави - судовий збір в розмірі 3654 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 02 лютого 2015 року заява відповідача про перегляд заочного рішення - залишена без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням, відповідач ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Представник відповідача вказувала на те, що заочне рішення суду було ухвалено судом з порушенням норм процесуального права, оскільки з матеріалів справи вбачається, що справа була розглянута за відсутності представників обох сторін. Представник відповідача запізнилась всього на кілька хвилин, проте секретар повідомила їй про ухвалення заочного рішення. В подальшому з матеріалів справи представником було встановлено, що її заява про надання для ознайомлення журналу судового засідання, подана до канцелярії суду о 14 год. 30 хв., була зареєстрована за реєстровим № 88576, тобто раніше, ніж заява представника ПАТ «Банк «Форум» про розгляд справи за відсутності представника позивача, яка має реєстраційний № 88620. Зазначене свідчить про відсутність у суду на момент розгляду справи о 13-00 год. заяви представника позивача про надання згоди на заочний розгляд справи.

Крім того, судом не були враховані обставини, які мають істотне значення для вирішення спору. Так, пунктом 4.1 кредитного договору встановлено, що з метою погашення вимог кредитора за кредитним договором позичальник доручає кредитору здійснювати договірне списання коштів з поточного рахунку в ПАТ «Банк Форум» , а також з інших рахунків позичальника.

Згідно з п.4.1.1 договірне списання здійснюється на підставі кредитного договору з оформленням кредитором відповідного розрахункового документу без будь-якого додаткового погодження позичальника.

15.05.2012 року між позичальником та банком було укладено додатковий договір до договору банківського рахунку № 1-32404 від 15.05.2012 року на розрахункове обслуговування за допомогою банківської системи «клієнт-банк».

27.06.2013 року було укладено додатковий договір № 1 про розрахункове обслуговування поточних рахунків з використанням автоматизованої системи клієнт-банк, згідно з яким банк зобов'язаний приймати до виконання електронні платіжні документи, підписані електронним цифровим підписом позичальника.

Однак платіж за відсотки за період з 27.02.2014 року по 25.03.2014 року позичальник здійснити не міг внаслідок того, що йому було відмовлено у виконанні доручень на списання коштів з поточного рахунку, відкритому в ПАТ «Банк Форум», через введення тимчасової адміністрації.

Між тим, до моменту запровадження тимчасової адміністрації залишок коштів на поточному рахунку позичальника становив 734 728 грн. 49 коп., а станом на 26.03.2014 року - збільшився до 960 137 грн. 64 коп.

Однак кредитор не прийняв до виконання електронне платіжне доручення позичальника від 26.03.2014 року на суму 353 225 грн. 70 коп. з посиланням на п.5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»

На вимогу банку від 04.04.2014 року позичальник звернувся з листом зарахувати з його рахунку кошти в розмірі 974 409 грн. 10 коп. на погашення заборгованості, проте банк відмовився виконувати доручення начебто через неможливість зарахування зустрічних вимог, хоча не йдеться про зустрічні вимоги, а лише про необхідність виконання банком взятих на себе зобов'язань щодо зарахування коштів клієнта в рахунок погашення боргу.

Крім того, з метою врегулювання ситуації щодо погашення заборгованості позичальник звернувся до ПАТ «Державний ощадний банк України» щодо відкриття кредитної лінії на рефінансування кредитної заборгованості та поповнення обігових коштів, для чого необхідна була згода кредитора на передачу в наступну іпотеку майна позичальника. Проте кредитор такої згоди не надав.

Враховуючи викладене, апелянт вважає, що договір поруки від 17.05.2012 року є припиненим з підстав, передбачених ч. 2 ст. 559 ЦК України, через відмову банку прийняти належне виконання , запропоноване позичальником.

В судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_6. підтримала апеляційну скаргу та просила задовольнити.

Представник позивача Щербина О.Ю. вважав доводи апеляційної скарги безпідставними та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилався на те, що 16 травня 2012 року між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «Торгово-промислова компанія» було укладено кредитний договір № 1-0012/12/24-KLP, відповідно до якого позивач відкриває позичальнику відновлювану кредитну лінію, в рамках якої та з урахуванням додаткових угод, надав позичальнику кредитні кошти окремими частинами з встановленим кредитним лімітом 30 840 000 грн.

Датою повернення максимального ліміту кредитування, з урахуванням договору №2 про внесення змін до кредитного договору від 07.05.2014 року, є 06 травня 2014 року.

17.05.2012 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем укладено договір поруки № 1-0135/12/24-Р, відповідно до якого відповідач поручився перед позивачем за належне та своєчасне виконання ТОВ «Торгово-промислова компанія» зобов'язань за кредитним договором. У разі порушення боржником зобов'язань за кредитним договором поручитель та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники, так і окремо.

07.05.2013 року між ПАТ «Банк Форум та ТОВ «Торгово-промислова компанія» укладено договір № 2 до кредитного договору, відповідно до якого внесено зміни та встановлено кредитний ліміт в сумі 21 996 543 грн. 86 коп. з фіксованою кредитною ставкою 22% проценти річних, з кінцевим терміном повернення заборгованості 06 травня 2014 року.

У зв'язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов'язань позивач направив відповідачу вимоги від 04.04.2014 року та від 21.05.2014 року про виконання зобов'язань та необхідність погашення заборгованості за кредитним договором.

Поручителю було направлено вимогу про виконання зобов'язання та необхідність погашення заборгованості 01.08.2014 року, отримання якої відповідачем підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення 14.08.2014 року. Проте поручителем вимоги по сплаті заборгованості також не виконані.

Судом першої інстанції встановлено, що обставини, на які посилався позивач як на підставу для задоволення позовних вимог, знайшли підтвердження в судовому засіданні та доведені матеріалами справи. Так, у зв'язку з невиконанням ТОВ «Торгово-промислова компанія» умов кредитного договору від 16 травня 2012 року № 1-0012/12/24- KLP, з врахуванням договорів про внесення змін, заборгованість позичальника ТОВ «Торгово-промислова компанія» станом на 27.08.2014 року становить 24 553 414 грн. 30 коп.

В забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору 17 травня 2012 року між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 1-0135/12/24-Р, відповідно до якого відповідач поручився перед позивачем за належне та своєчасне виконання ТОВ «Торгово-промислова компанія» зобов'язань за кредитним договором. Пунктом 1.1. договору поруки визначено, що у разі порушення боржником забезпечених порукою згідно договору зобов'язань за кредитним договором поручитель та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники, а кредитор відповідно має право звернутися з вимогою про повне або часткове виконання будь-якого із забезпечених порукою зобов'язань як до боржника та поручителя разом, так і до будь-кого із них окремо.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, отримавши вимогу банку 14.08.2014 року про виконання забезпеченого порукою зобов'язання та сплату заборгованості за кредитним договором, свої обов'язки за договором не виконав, а тому відповідно до положень ст. 1054, 526, 554 ЦК України та наявних у матеріалах справи доказів суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

З висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, вважає їх такими, що відповідають вимогам закону і обставинам справи. Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.

Доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до посилань на порушення норм процесуального права щодо порядку ухвалення заочного рішення, а по суті пред'явлених позовних вимог - тверджень про припинення поруки ОСОБА_2 на підставі ч. 2 ст. 559 ЦК України.

Зазначені доводи колегія суддів не приймає до уваги, як підставу для скасування рішення, оскільки висновків суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог вони не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 листопада 2014 року представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_9, уповноважена нотаріально посвідченою довіреністю від 19.11.2014 року, була ознайомлена з матеріалами справи відповідно до її заяви, а також під розписку повідомлена про дату і час розгляду справи - 05 грудня 2014 року, о 13-00 год. (а.с. 21 -22, том 2).

Відповідно до заяви представника позивача Брайко С.А. від 05.12.2014 року, представник просив розглядати справу у його відсутність, проти винесення заочного рішення не заперечує ( а.с. 25, том 2).

Згідно з довідкою, складеною секретарем судового засідання 05.12.2014 року, фіксація судового процесу технічними засобами не відбувалась у зв'язку з неявкою сторін в судове засідання.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що у зв'язку з неявкою сторін в судове засідання та наявністю заяви представника позивача про розгляд справи у його відсутності судом було ухвалено заочне рішення, як передбачено ст. 224 ЦПК України.

Ухвалою від 02 лютого 2015 року суд відмовив у задоволенні заяви представника відповідача про перегляд заочного рішення.

Доводи апеляційної скарги відповідача щодо відсутності у суду заяви представника позивача на момент ухвалення рішення з огляду на те, що вона була зареєстрована канцелярією суду під вхідним номером більшим (тобто пізніше), ніж заява представника відповідача про надання для ознайомлення журналу судового засідання, що зареєстрована в той же день, - колегія суддів не приймає до уваги як підставу для скасування заочного рішення, оскільки послідовність реєстраційних номерів на вхідній кореспонденції суду не може беззаперечно розглядатись як доказ допущеного судом порушення порядку заочного розгляду справи.

При перевірці доводів апеляційної скарги відповідача та доводів представника відповідача, заявлених в суді апеляційної інстанції, колегією суддів встановлено, що висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з приписами ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів , неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 02 квітня 2015 року провадження за даною апеляційною скаргою ОСОБА_2 було зупинене до розгляду Дніпровським районним судом м. Києва справи за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Банк Форум», третя особа - ТОВ «Торгово-промислова компанія» про визнання договору поруки припиненим.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 03 червня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 16 липня 2015 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання зобов'язання та договору поруки припиненим - відмовлено ( а.с. 191-206, том 2).

Як вбачається зі змісту вказаних судових рішень, судами встановлено, що у відповідності до договорів про внесення змін до кредитного договору, укладених між ПАТ «Банк «Форум» та ТОВ «Торгово-промислова компанія» в особі директора ОСОБА_2, були внесені відповідні зміни і до договорів поруки щодо обсягу відповідальності ОСОБА_2 як поручителя, а саме - договір про внесення змін до договору поруки №1 від 07 травня 2013 року та договір про внесення змін до договору поруки № 2 від 03 червня 2013 року.

Підставами, якими ОСОБА_2 обґрунтовував позовні вимоги про припинення поруки, були ті обставини, що відповідач не надав згоди на передачу в наступну іпотеку/заставу ПАТ «Державний ощадний банк України» майна, вказаного в листі № 218 від 23.06.2014 року з метою рефінансування заборгованості позичальника перед ПАТ «Банк Форум» в розмірі 20 929 000 грн. Такі дії кредитора вважав відмовою у прийнятті належного виконання зобов'язання, запропонованого позичальником та поручителем, тому просив визнати поруку припиненою на підставі ч. 2 ст. 559 ЦК України.

Відмовляючи у задоволенні цих вимог, суд виходив з того, що ОСОБА_2 не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія» як позичальником, та/або ОСОБА_2 як поручителем, у строки та в порядку, встановленому кредитним договором № 1-0012/12/24-KLP, було запропоновано банку виконання грошового зобов'язання у повному обсязі, і Публічне акціонерне товариство «Банк «Форум» відмовилось прийняти у боржника та/або поручителя належне виконання грошового зобов'язання за вказаним кредитним договором.

Також підставою для припинення поруки поручитель вважав ту обставину, що ПАТ «Банк Форум» не прийняв до виконання електронне платіжне доручення від 26.03.2014 року про перерахування коштів на суму 353 225 грн. 70 коп. з рахунку ТОВ «Торгово-промислова компанія» на рахунок банку, що свідчить про відмову ПАТ «Банк Форум» у прийнятті належного виконання, запропонованого боржником.

Відхиляючи зазначені доводи ОСОБА_2, суд виходив з того, що на момент виконання платіжного доручення Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія» від 26.03.2014 року в Публічному акціонерному товаристві «Банк Форум» вже було запроваджено тимчасову адміністрацію на підставі постанови Правління Національного Банку України № 135 від 13.03.2014 року.

Тому в силу вимог ст. 36, 46, 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» банк не мав права здійснювати ведення рахунків фізичних та юридичних осіб, тобто фактично був позбавлений права виконувати будь-які операції по рахунках власних клієнтів, у тому числі здійснювати списання коштів з рахунків позичальників з метою зарахування на рахунки банку для погашення заборгованості.

Таким чином, доводи відповідача ОСОБА_2, що викладені в даній апеляційній скарзі на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 грудня 2014 року, щодо відсутності підстав для стягнення з нього заборгованості, як поручителя у зв'язку з припиненням поруки відповідно до ч. 2 ст. 559 ЦК України, - були підставою окремого позову про припинення поруки, у задоволенні якого судом відмовлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник апелянта ОСОБА_2 зазначила також, що суд першої інстанції належним чином не перевірив розмір заборгованості та не звернув уваги, що банком було безпідставно підвищено відсоткову ставку для нарахування процентів з 22% річних до 24 % річних, у зв'язку з чим розмір процентів необґрунтовано завищено на суму 239 228 грн. 25 коп., а пені - на суму 2615 грн. 55 коп. Проте такі доводи колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються наявними у справі доказами.

Так, договором № 3 від 03 червня 2013 року про внесення змін до кредитного договору від 16.05.2012 року ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «Торгово-промислова компанія» в особі директора ОСОБА_2 домовились викласти пункт 1.2 кредитного договору в наступній редакції : протягом всього періоду дії договору максимальна заборгованість позичальника не може перевищувати кредитний ліміт в сумі 21 996 543 грн. 86 коп.

Пункт 3.4 кредитного договору сторони виклали в наступній редакції: сторони домовились, що у разі порушення (невиконання або неналежного виконання) позичальником обов'язків, передбачених п.п.5.2.3, 5.2.5 - 5.2.8, 5.2.10 - 5.2.12, та 5.2.14 - 5.2.15 договору, розмір процентної ставки, визначений п.3.2 договору збільшується на 2% річних. Про факт збільшення розміру процентної ставки, а також дату, з якої остання вважається збільшеною, кредитор письмово повідомляє позичальника. ( а.с. 41,том 1).

Відповідні зміни сторони внесли і у договір поруки, підписавши договір про внесення змін № 2 від 03 червня 2013 року до договору поруки, відповідно до яких порука за цим договором забезпечує в повному обсязі виконання всіх платіжних зобов'язань боржника за кредитним договором, зокрема:

- повернути кредитору кредит у формі відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості в сумі 21 996 543 грн. 86 коп. з кінцевим терміном повернення до 06 травня 2014 року,

- сплачувати нараховані проценти за користування кредитом у розмірі 22% річних з можливим збільшенням їх розміру на 2% річних, без укладення відповідного договору про внесення змін у випадках, передбачених кредитним договором, зокрема, внаслідок порушення боржником відповідних своїх обов'язків за кредитним договором ( а.с. 57, том 1).

Листом № 1266/31 від 17.04.2014 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Соловйова Н.А. повідомила директора товариства ОСОБА_2 про те, що станом на 17.04.2014 року ТОВ «Торгово-промислова компанія» порушило неплатіжні умови кредитного договору, визначені пунктами 5.2.5, 5.2.12 та 5.2.15, а тому відповідно до п.3.4 кредитного договору, починаючи з 17.04.2014 року розмір процентної ставки збільшується на 2% річних і складає 24% річних. Зазначений лист був отриманий уповноваженою особою позичальника 25 квітня 2014 року ( а.с. 4-5, том 3).

Як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ «Торгово-промислова компанія», станом на 06 травня 2014 року залишилась непогашеною сума кредиту - 20 929 769 грн. 30 коп. Заборгованість по процентах виникла за період з 02 квітня 2014 року та станом на 27 серпня 2014 року становила суму 2 094 123 грн. 76 коп. ( а.с. 8-20, том 1).

Доводи представника апелянта про необхідність призначення судової економічної експертизи з приводу перевірки правильності нарахування процентів колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки посилань на конкретні порушення у розрахунку заборгованості по процентах та будь-яку невідповідність умовам укладеного кредитного договору, з урахуванням внесених змін, представник відповідача не наводить.

При перевірці доводів представника апелянта щодо неправильності нарахування процентів колегією суддів встановлено, що відповідно до п.3.1 кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти у валюті відповідної вибірки, що нараховуються на суму фактичної заборгованості позичальника за кредитом за фактичний строк існування заборгованості за кредитом з періодичністю, визначеною п.3.3 договору. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту та не враховується день повного погашення заборгованості за кредитом, використовується річна процентна ставка в розмірі, визначеному в п. 3.2 договору, та приймається рік, що складається з фактичної кількості календарних днів у відповідному році ( 365 днів або 366 днів).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, нараховані проценти станом на 25 березня 2014 року були сплачені третьою особою у повному обсязі, і з матеріалів справи не вбачається, що між сторонами виникали спірні питання з приводу розміру нарахованих процентів, які з 07 травня 2013 року по 16 квітня 2014 року нараховані за ставкою 22% річних, що була визначена сторонами у п.7 договору № 2 від 07.05.2013 року, яким було внесено зміни до п.3.2 кредитного договору.

Враховуючи, що розмір основної заборгованості сторонами не оспорювався, що підтверджується також листами третьої особи про необхідність рефінансування діючих кредитів, у яких сума заборгованості по кредиту перед ПАТ «Банк Форум» визначена у розмірі 21 млн. грн. ( а.с. 75-76, том 2), а розмір процентної ставки, підстави і порядок її збільшення був погоджений договорами про внесення змін до договору кредиту, то розрахунок заборгованості по процентах, що виконаний фахівцями банку, колегія суддів вважає правильним, обґрунтованим і таким, що відповідає умовам договору щодо порядку нарахування процентів.

Пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів була нарахована банком відповідно до п.8.2 кредитного договору за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, за період з 24 березня 2014 року по 26 серпня 2014 року - 1 438 577 грн. За несвоєчасне повернення нарахованих процентів банком нарахована пеня за період з 02 квітня 2014 року по 26 серпня 2014 року на суму 90 944 грн. 24 коп. Загальна сума пені - 1 529 521 грн. 24 коп.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що ним допущено порушення матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.

Таким чином, судом першої інстанції було повно та всебічно встановлено обставини справи, надано вірну оцінку зібраним доказам, відповідно до спірних правовідносин правильно застосовано норми матеріального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому рішення скасуванню чи зміні не підлягає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307-308, 313-317, 218 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий : Судді: