Рішення № 53274185, 03.11.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2015 р.Справа № 922/5317/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровой Т.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "ОСОБА_2 ОСОБА_3" м. Київ до Публічного АТ "Харківський підшипниковий завод" м. Харків , ТОВ "Лозівський ковальсько-механічний завод", м. Лозова про стягнення коштів у сумі 330974,36 грн за участю представників сторін :

від позивача: ОСОБА_4 за дов. №20-07/15 від 20.07.15р.;

від першого відповідача: не з'явився;

від другого відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 ОСОБА_3" (надалі - позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод"(надалі- перший відповідач), Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод" (надалі- другий відповідач), в якому просило суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за договором фінансового лізингу. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням першим відповідачем умов договору фінансового лізингу № LC5414-06/11 від 17.06.2011 року щодо оплати лізингових платежів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.09.2015 року за позовною заявою порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 06.10.2015 року.

06.10.2015 року у зв'язку із клопотанням (вх.№40103) першого відповідача розгляд справи було відкладено на 03.11.2015 року.

У призначеному судовому засіданні 03.11.2015 року представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд задовльнити позов.

Представники відповідачів у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Відповідно до даних, які знаходяться в матеріалах справи про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно зі ч.3 ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів; залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

У п. 3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору

Таким чином, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, тому суд вважає, що клопотання відповідача не підлягає задоволенню.

Справа розглядається за наявними матеріалами в порядку, передбаченому ст. 75 ГПК України.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

17.06.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2: ОСОБА_3» (лізингодавець) та Публічним акціонерним товариством «Харківський підшипниковий завод» (лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу №LC5414-06/11, згідно умов п. 1.1 якого лізингодавець зобовязався передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в Специфікації (Додаток №2 до Договору), а лізингоодержувач зобовязався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.

01.10.2013 року між позивачем та першим відповідачем було укладено додаткову угоду до Договору відповідно до якої Додаток №1 до Договору "Графік розрахунку заборгованості" викладено в новій редакції умови якої були також погоджені с другим відповідачем, що підтверджується Листом за вих. №431/1/540 від 01.10.2013 року.

На виконання умов вищезазначеного Договору, позивач передав у тимчасове володіння відповідачу предмет лізингу згідно специфікації, що підтверджується підписаним представниками сторін видаткової накладної від 26.09.2011 р.

За змістом п.5.2. Загальних умов фінансового лізингу - Додаток №4 до Договору , Лізингоодержувач сплачує авансові лізингові платежі на підставі рахунку у строки, що визначені Договором. Рахунок на оплату авансових лізингових платежів надається Лізингодавцем при укладенні договору.

Лізингоодержувач щомісячно на підставі рахунку Лізингодавця до 08 числа поточного місяця сплачує відсотки за фінансування придбання предмета лізингу за договором купівлі-продажу, нараховані за попередній місяць згідно п.4.2. цього договору.

На підставі п. 4.2 Договору Лізингоодержувач сплачує відсотки за фінансування у період з моменту передачі Предмета лізингу до настання першого періоду лізингу за ставкою LIBOR ЗМ плюс 7% від всієї суми заборгованості, визначеної в порядку п. 3.1 цього Договору. Сума відсотків в грошовому еквіваленті іноземної валюти підлягає перерахунку у гривню за Курсом продажу (Розділ 1 «Визначення» Загальних умов Додатку 4 до цього Договору), крім того ПДВ у випадках передбачених чинним законодавством України.

Згідно з п.4.3 Договору Лізингоодержувач протягом строку лізингу щомісяця сплачує Лізингодавцю авансом поточні лізингові платежі, які розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду за поточний місяць та складаються з суми, що ставиться в погашення вартості Предмета лізингу та комісії Лізингодавця.

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що розмір комісії для кожного періоду лізингу розраховується за ставкою, визначеною в п. 4.2 цього Договору, від заборгованості Лізингоодержувача у грошовому еквіваленті іноземної валюти для відповідного періоду лізингу згідно Графіку (Додаток 1 до Договору). Розрахована таким чином сума комісії перераховується у гривні за Курсом продажу з дотриманням умов частини другої цього пункту.

У відповідності до п. 5.1. Договору за несвоєчасну сплату будь-якого платежу (його частини) за договором Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю пеню у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення, починаючи з пятого дня прострочення виконання грошового зобовязання.

Згідно з Загальними умовами фінансового лізингу, Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку Лізингодавця, направленого на вказану в Договорі електронну адресу Лізингоодержувача або за допомогою факсимільного звязку. При чому, у разі неотримання рахунку Лізингодавця до 5 числа поточного місяця Лізингоодержувач зобовязаний звернутися до Лізингодавця та отримати свій рахунок самостійно.

В цьому випадку Лізингоодержувач зобовязаний оплатити рахунок до 15 числа поточного місяця (п.5.3, п.5.4 Загальних умов).

Відповідно до п. 6.3 Загальних умов змінений за правилами п.п. 6.1 та 6.2 Загальних умов розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку Лізингодавця та підлягає сплаті Лізингоодержувачем у безспірному порядку.

Також відповідно до п. 7.1. Загальних умов, Лізингоодержувач протягом строку лізингу за свій рахунок забезпечує страхування предмету лізингу в страховій компанії.

Пункт.7.4. визначає Лізингодавець зобовязаний за 10 (десять) днів до закінчення дії страхового договору продовжити його дію та сплатити страховий платіж через страхового агента, яким виступає Лізингодавець.

Якщо за 5 (пять) днів до закінчення дії страхового договору або граничного строку сплати страхових платежів Лізингоодержувач не здійснить сплату страхових платежів, то Лізингоодержувач має право самостійно застрахувати такий Предмет лізингу, а Лізингоодержувач зобовязаний відшкодувати Лізингодавцю такі витрати, крім того ПДВ.

Як стверджує позивач у позовній заяві та підтверджено матеріалами справи, відповідач, в порушення умов п.п. 5.1-5.5, п. 7.4, п. 8.1.4 Загальних умов фінансового лізингу - Додаток №4 до Договору, належним чином не виконав свої зобовязання за договором від 17.06.2011р., внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 330974,36 грн., за період з жовтня 2014р. по серпень 2015р., згідно наступних рахунків:

LC5414-06/11/36-081 від 01.10.2014р. на суму 20471,73 грн.;

LC5414-06/11/37-083 від 03.11.2014р. на суму 20364,86 грн.;

LC5414-06/11/38-085 від 01.12.2014р. на суму 23460,51грн.;

LC5414-06/11/39-087 від 05.01.2015р. на суму 25090,8 грн.;

LC5414-06/11/40-089 від 02.02.2015р. на суму 31425,61 грн.;

LC5414-06/11/41-091 від 02.03.2015р. на суму 47267,74 грн;

LC5414-06/11/42-093 від 01.04.2015р. на суму 36028,68 грн;

LC5414-06/11/43-095 від 05.05.2015р. на суму 32212,38 грн;

LC5414-06/11/44-097 від 02.06.2015р. на суму 31766,97 грн;

LC5414-06/11/45-099 від 01.07.2015р. на суму 31447,51 грн;

LC5414-06/11/46-101 від 03.08.2015р. на суму 31437,57 грн;

Додатково позивач зазначив, що відповідач з заявами або листами про неотримання рахунків до позивача не звертався, доказів оплати рахунків, виставлених позивачем до суду не надав.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про фінансовий лізинг», відносини, що виникають у звязку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, з урахуванням особливостей, що встановлюються цим законом.

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобовязується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про фінансовий лізинг» договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. Істотними умовами договору лізингу є предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Строк лізингу визначається сторонами договору лізингу відповідно до вимог цього Закону.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Так, відповідно до наданих до матеріалів справи рахунків-фактур, за період з жовтня 2014р. по серпень 2015р. у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем на загальну суму 330974,36 грн., яка всупереч вимогам договору фінансового лізингу від 17.06.2011р., не була першим відповідачем сплачена.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобовязання за договором фінансового лізингу №LC5414-06/11 від 17.06.2011р.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Дослідивши матеріали справи, судом також встановлено, що 17.06.2011р. між позивачем , та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод" (другий відповідач), в забезпечення зобов'язань першого відповідача, укладено договір поруки № 5413 (далі - договір поруки), відповідно до умов якого другий відповідач на добровільних засадах зобов'язався перед позивачем, як поручитель, відповідати по зобов'язанням першого відповідача за договором лізингу №LC5414-06/11 від 17.06.2011р., включаючи, але не обмежуючись наступним: сплатити лізингові та всі інші платежі на умовах договору лізингу, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у випадках, передбачених договором лізингу.

Відповідно до п.2.1. Договору поруки у випадку невиконання першим відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором лізингу, Поручитель несе солідарну відповідальність перед позивачем у тому ж обсязі, що і перший відповідач, включаючи сплату основного боргу за Договором лізингу, нарахованих лізингових платежів та неустойки.

Пунктом 2.5. Договору поруки встановлено, що у випадку невиконання Лізингоодержувачем взятих на себе зобов'язань за Договором лізингу, Поручитель прйимає на себе зобво'язання здійснити виконання таких зобов'язань в обсязі, заявленому Лізингодавцем, протягом 3-х банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги Лізингодавця.

Частинами 1 та 2 ст.553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

У відповідності до ст.554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

23.03.2015р., 17.08.2015 р., позивач на адресу відповідачів направив вимоги №503-03/15, №504-03/15, №1223-08/15, №1227-08/15 про виплату заборгованості за договором лізингу протягом 7 днів з моменту отримання вимоги , які були залишені останніми без відповіді та задоволення.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право, в тому числі, подавати докази.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідачі не надали суду доказів на підтвердження сплати ними заборгованості перед позивачем за договором лізингу у сумі 3 309 74 грн. 36 коп., суд дійшов висновку, що позовні вимоги є цілком обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір при задоволенні позову покладається на першого та другого відповідача порівну.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 530, 554, 553, 546, 610, 611, 612, 806 Цивільного кодексу України, статтями 1, 2, 11, 16 Закону України "Про фінансовий лізинг", статтею 292 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 64, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю

Стягнути солідарно з Публічного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод", код ЄДРПОУ 05808853 (61089, м. Харків, проспект Фрунзе, 3, п/рахунок 26001001304474 в АТ "ОТП ОСОБА_5" м. Київ, МФО 350750) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод", код ЄДРПОУ 32565419 (64602, Харківська область, м. Лозова, вул. Свободи, 24, п/рахунок 26002001310089 в АТ "ОТП ОСОБА_5" м. Київ, МФО 300528) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 ОСОБА_3" (04073, м. Київ, проспект Московський, 9, корп. 5, код ЄДРПОУ 34480657, р/р № 226008439273 в АТ «ОСОБА_5 ОСОБА_3», МФО 380805) заборгованість за договором фінансового лізингу №LC5414-06/11 від 17.06.2011р. у розмірі 330974 грн. 36 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 4964 грн 62 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09.11.2015 р.

Суддя ОСОБА_1