Рішення № 53274172, 27.10.2015, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2015 р.Справа №917/1840/15

за позовом Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, вул.Зигіна, 1, м.Полтава, 36000

до Колективного підприємства "Полтавська бавовнопрядильна фабрика", вул.Маршала Бірюзова, 26/1, м.Полтава, 36007, (адреса для листування: вул.Пушкіна,110, м.Полтава, 36014)

про стягнення 248200,00грн.

Суддя Кльопов І.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дор. № 01/4145 від 31.08.15р.

від відповідача: не з"явився

У судовому засіданні 27.10.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно 85 ГПК України

СУТЬ СПОРУ: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 248200,00грн., з яких 136000,00грн. - штраф, нарахований за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладений рішенням адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.02.2015р. №01/29-рш по справі №01-02-50/165-2014 та 112200,00грн. пені, нарахованої на підставі ст.56 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" за період з 10.06.2015р. по 22.06.2015р. та за період з 15.07.2015р. по 25.08.2015р.

08.09.2015р. за вхід. №12804 від позивача надійшло клопотання про збільшення позовних вимог, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 136000,00грн. та пеню у розмірі 136000,00грн., нараховану за період з 10.06.2015р. по 22.06.2015р. та за період з 15.07.2015р. по 07.09.2015р.

Відповідно до постанови Пленуму ВГСУ від 26 грудня 2011 року N 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

З урахуванням поданого клопотання про зменшення розміру позовних вимог, судом розглядаються вимоги про стягнення 136000,00грн. - штрафу та 136000,00грн. - пені.

Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позов (вхід. №14865 від 12.10.2015р.) позовні вимоги визнає частково, а саме: суму штрафу у розмірі 136000,00грн. Проти позовних вимог в частині стягнення пені відповідач заперечує, посилаючись на те, що постановою господарського суду Полтавської області від 12.08.2003р. по справі №10/45 відповідача визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Нарахування у 2015 році відповідачу, який перебуває в процедурі ліквідації з 2003 року, економічної санкції (пені) за прострочення сплати боргу є порушенням п.1 ст.23 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом" (в редакції закону до 19.01.2013р.) та абз.4 ч.1 ст.38 Закону в новій редакції.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Адміністративною колегією Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного Комітету України у справі № 01 -02-50/165-2014 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції прийняте рішення від 24.02.2015 № 01/29-рш (Рішення) про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу на колективне підприємство «Полтавська бавовнопрядильна фабрика».

Пунктом першим резолютивної частини Рішення визнано, що за результатами діяльності у 2011-2014 роках та у період з 01.01.2015р. по даний час (на момент прийняття Рішення) колективне підприємство «Полтавська бавовнопрядильна фабрика» займає монопольне (домінуюче) становище на ринку утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в межах обслуговуючих підприємством територій гуртожитків по вул. Пушкіна, 108 та 110 в м. Полтава з часткою 100%.

Пунктом другим резолютивної частини Рішення визнано дії колективного підприємства «Полтавська бавовнопрядильна фабрика» щодо установлення та взяття плати за проживання мешканців гуртожитків в м. Полтава по вул. Пушкіна, 108 та 110 у розмірі 278 грн. за ліжко-місце щомісячно у період з 18.08.2011р. по даний час (на момент прийняття Рішення) при встановленому розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації від 27.07.2011 №300 граничному розмірі вищезазначеної плати на рівні 180,00 грн. за одне ліжко-місце (з урахуванням ПДВ) порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та частиною першою статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в межах обслуговуючих підприємством територій гуртожитків по вул. Пушкіна, 108 та 110 в м. Полтава, шляхом вчинення дій, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Пунктом третім резолютивної частини Рішення визнано бездіяльність колективного підприємства «Полтавська бавовнопрядильна фабрика» в частині не укладення договорів про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій із мешканцями гуртожитків по вул. Пушкіна, 108 та ПО в м. Полтава порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та частиною першою статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в межах обслуговуючих підприємством територій гуртожитків по вул. Пушкіна, 108 та 110 в м. Полтава, що може призвести до ущемлення інтересів споживачів, яке було б неможливою за умов існування значної конкуренції на ринку.

Пунктом четвертим резолютивної частини Рішення постановлено за порушення законодавства про захист економічної конкуренції та зазначене у пункті 2 цього Рішення, накласти на колективне підприємство «Полтавська бавовнопрядильна фабрика» штраф у розмірі 68000,00 (шістдесят вісім тисяч) гривень, що становить 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом п'ятим резолютивної частини Рішення постановлено за порушення законодавства про захист економічної конкуренції та зазначене у пункті 3 цього Рішення; накласти на колективне підприємство «Полтавська бавовнопрядильна фабрика» штраф у розмірі 68000,00 (шістдесят вісім тисяч) гривень, що становить 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто загальний розмір накладеного згідно Рішення штрафу складає 136000,00 (сто тридцять шість тисяч) гривень.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення Антимонопольного комітету України, надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Як вбачається з матеріалів справи, Територіальним відділенням Комітету листом від 25.02.15р. № 01/881 за фактичним місцезнаходженням Відповідача: вул. Пушкіна, ПО, м. Полтава, 36014 було направлено Рішення від 24.02.2015 № 01/29-рш по справі № 01-02-50/165-2014. та копія Рішення була направлена арбітражному керуючому - ліквідатору КП «Полтавська бавовнопрядильна фабрика» ОСОБА_2 за адресою а/с 1841, м. Полтава, 7, 36007.

Відповідно до повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №36001 1146253 2 від 25.02.15р. вказане Рішення отримано представником арбітражного керуючого - ліквідатора КП «Полтавська бавовнопрядильна фабрика» ОСОБА_2 Полежаєвою 03.03.2015р., а згідно повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 36001 1146252 4 від 25.02.15р. вказане Рішення отримано КП «Полтавська бавовнопрядильна фабрика» - 27.02.2015 року.

У листі Відповідач попереджувався, що у разі несплати штрафу у двомісячний строк з дня отримання рішення, буде нараховуватися пеня у розмірі півтора відсотки від суми штрафу за кожен день прострочення відповідно до частини п'ятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Відповідач - КП «Полтавська бавовнопрядильна фабрика» суму штрафу не сплатив, у зв'язку з чим позивачем нараховано 136000,00,00грн. пені за період з 10.06.2015р. по 22.06.2015р. та за період з 15.07.2015р. по 07.09.2015р. прострочення встановленого строку сплати накладеного штрафу.

Відповідно до ст. 238 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Статтею 239 ГК України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що постановою господарського суду Полтавської області від 12.08.2003р. по справі №10/45 відповідача визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

За змістом ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у разі якщо до боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство, пред'явлений позов, який ґрунтується на грошових зобов'язаннях боржника, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, суди мають у встановленому процесуальним законом порядку приймати такі позовні заяви і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство.

При цьому, відповідно до ст. 19 зазначеного Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Водночас, в розумінні чинного законодавства України, накладений відділенням АМК штраф на підставі Закону України «Про захист економічної конкуренції» є видом відповідальності за вчинення правопорушення, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу, а тому зазначені нарахування (штраф та пеня) не пов'язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошового зобов'язання або зобов'язання щодо сплати податків і зборів та не є заходами, спрямованими на забезпечення виконання цих зобов'язань, відповідно до положень статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 24 грудня 2013 року № 3-36гс13,.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення Антимонопольного комітету України, надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Згідно ч. 3 ст. 56 Закону ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Матеріалами справи підтверджено, що рішення було направлене відповідачу - КП «Полтавська бавовнопрядильна фабрика» рекомендованим листом та вручене - 27.02.2015р. КП «Полтавська бавовнопрядильна фабрика» та 03.03.2015р. отримано представником арбітражного керуючого ОСОБА_2, тож кінцевий термін сплати відповідачем штрафу є 03.05.2015.

Згідно ч. 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Станом на день розгляду спору штраф відповідачем не сплачений, доказів зворотного суду не надано.

Таким чином, відповідач, всупереч вимогам ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ухилився від виплати у встановлений Законом термін накладеного на нього позивачем штрафу.

Враховуюче викладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 136000,00грн. обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач нараховує та заявляє до стягнення пеню у розмірі 136000,00грн., нараховану за період з 10.06.2015р. по 22.06.2015р. та за період з 15.07.2015р. по 07.09.2015р. прострочення встановленого строку сплати накладеного штрафу, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, поданої суду 08.09.2015р.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом:

- справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу;

- відповідного рішення (постанови) господарського суду.

З наведеного вбачається, що тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд, / в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд та перегляд не здійснювалися.

Вказане в свою чергу підтверджено Вищим господарським судом України у Оглядовому листі від 24.12.2014р. № 01-06/2304/14 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням конкурентного законодавства», а саме пунктом 5 вказаного Оглядового листа.

Відповідно до пункту 20.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства», зі змінами, Вищим господарським судом України зазначено, що абзацами 3-5 частини п'ятої зазначеної статті Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній: у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Враховуючи оскарження відповідачем рішення від 24.02.2015р. №01-29рш по справі №01-02-50/165-2014 та тривалість розгляду господарським судом Полтавської області та Харківським апеляційним господарським судом справи №917/875/15 з врахуванням вищевикладеного позивачем здійснено розрахунок пені.

З розрахунку позивача вбачається, що сума штрафу, накладеного рішенням, складає 136000,00 грн., при цьому розмір пені за один день становить 2040,00грн. Всього сума пені становить 138720,00грн.

Оскільки, відповідно до частини п'ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Антимонопольного комітету України, то розмір пені складає 136000,00 грн.

Заперечення відповідача не приймаються судом, оскільки ґрунтуються на невірному розумінні норм матеріального права, у т.ч. застосування статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до спірних правовідносин.

Відповідно до частини 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Доказів оплати відповідачем сум 136000,00 грн. штрафу та 136000,00грн. пені, суду не надано.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Колективного підприємства "Полтавська бавовнопрядильна фабрика", вул.Маршала Бірюзова, 26/1, м.Полтава, 36007, (адреса для листування: вул.Пушкіна,110, м.Полтава, 36014) (код ЄДРПОУ 22537516):

- на користь Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, вул.Зигіна, 1, м.Полтава, 36000 (код ЄДРПОУ 21076316) штраф у розмірі 136000,00 грн., пеню у розмірі 136000,00грн. із зарахуванням зазначених сум до загального фонду Державного бюджету України на рахунки, відкриті в управліннях Державної казначейської служби України за місцезнаходженням платника податків за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100, символ звітності 106 «Адміністративні штрафи та інші санкції» та за реквізитами: банк одержувача - ГУДКСУ у Полтавській області: місцезнаходження- - м. Полтава, МФО 831019; найменування управління Державної казначейської служби України (УДКСУ) - УДКСУ у м. Полтава Полтавської області; Код за ЄДРПОУ - 38019510; номер рахунку -31115106700002)

- в доход УДКСУ у м.Полтаві, 22030001, код отримувача за ЄДРПОУ - 38019510, р/р 31214206783002, банк отримувача ГУДКСУ у Полтавській області, код банку отримувача 831019, коду класифікації доходів бюджету 22030001 - 5440,00грн. судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено: 30.10.2015р.

СуддяКльопов І.Г.