Рішення № 53274105, 15.10.2015, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2015 р.Справа №917/1799/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б.Хмельницького, 6, м.Київ, 01001

до Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул.Старий Поділ, 5, м.Полтава, 36022

про стягнення 87149736,87грн.

Колегія суддів: головуючий суддя Кльопов І.Г., суддя Іванко Л.А.., суддя Іваницький О.Т.

Представники:

від позивача: не з"явився

від відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_2

У судовому засіданні 15.10.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 ГПК України.

У зв"язку з перебуванням судді Геті Н.Г. та судді Білоусова С.М.. у відрядженні протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 15.10.2015р. склад суду змінено, суддю Гетю Н.Г. замінено суддею Іванко Л.А., суддю Білоусова С.М. замінено суддею Іваницьмим О.Т.

Суть справи: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості за Договором купівлі-продажу природного газу №4203/13-ТЕ-24 від 10.12.2013 року у розмірі 87 149 736,87 грн., у т.ч. 66 079 036,35 грн. - сума основного боргу, 9 635 760,06 грн. - пеня, 3 021 180,33 грн. - 3% річних, 8 413 759,73 грн. - інфляційні нарахування.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 01.09.2014 року порушено провадження у справі №917/1799/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», до Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго», про стягнення 87 149 736,87 грн.

Ухвалою від 21.10.2014 року було зупинено провадження у справі №917/1799/14 до набрання законної сили судовим рішенням господарського суду м. Києва у справі №910/20313/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», про визнання недійсним Договору купівлі-продажу природного газу №4203/13-ТЕ-24 від 20.12.2013 року.

Рішенням господарського суду м. Києва 19.11.2014 року у справі №910/20313/14 Публічному акціонерному товариству «Полтаваобленерго» було відмовлено в задоволенні позовних вимог повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2015 року та постановою Вищого господарського суду України від 28.05.2015 року рішення господарського суду м. Києва від 19.11.2014 року у справі №910/20313/14 залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 20.05.2015 року було поновлено провадження у справі №917/1799/14.

16.06.2015 року Господарським судом Полтавської області призначено колегіальний розгляд справи №917/1799/14.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до Договору купівлі-продажу природного газу №4203/13-ТЕ-24 від 10.12.2013 року позивач, як постачальник зобов'язувався поставити відповідачу (покупцеві) природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах договору. Відповідач прийняв природний газ, проте допустив порушення строків його оплати. У зв'язку з цим нараховані пеня, інфляційні та 3% річних.

ОСОБА_1 того, відповідачем подано клопотання про зменшення розміру пені до 1000,00грн.

Розглянувши матеріали справи суд встановив:

Між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (позивач у справі; продавець за Договором) та Публічним акціонерним товариством «Полтаваобленерго», (відповідач по справі; покупець за Договором) 10.12.2013 року був укладений Договір купівлі-продажу природного газу №4203/13-ТЕ-24 (далі - Договір).

Цей Договір укладений Сторонами в редакції, встановленій рішенням Господарського суду міста Києва від 14.08.2013 року та постановою Київського апеляційного господарського суду у справі №910/7409/13 від 27.11.2013 року (п.10.13. Договору).

Додатковою угодою №1 від 10.12.2013 року було внесено зміни до п.2.1. та п.5.5. до Договору купівлі-продажу природного газу №4203/13-ТЕ-24 від 10.12.2013 року.

Предметом вищезазначеного Договору є передача продавцем (позивачем) у власність покупця (відповідача) у 2013 році природного газу, ввезеного на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, та зобов'язання відповідача прийняти та оплатити його на умовах цього договору.

Газ, що продається за умовами даного Договору використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх релігійними осередками (п.1.2. Договору).

Сторонами було погоджено, що продавець передає покупцеві протягом 2013 року газ обсягом до 102 642,00 тис. куб. м. (п.2.1. Договору в редакції Додаткової угоди №1).

Ціна за 1000 куб.м. природного газу складає 1 091,00 грн. з урахуванням ПДВ складає 1 309,20 грн. (п. 5.2. Договору №4203/13-ТЕ-24 від 10.12.2013 року).

Згідно п.3.3. та п.3.4. Договору №4203/13-ТЕ-24 від 10.12.2013 року, приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла /вузлів обліку газу покупця. Акти приймання-передачі є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору №4203/13-ТЕ-24 від 10.12.2013 року з січня по грудень 2013 року продавець поставив, покупець прийняв природний газ, на загальну суму 133 720 378,80 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи актами приймання-передачі природного газу спожитого у січні 2013 року на суму 22 116 323,45 грн., спожитого у січні 2013 року на суму 9 156,55 грн., спожитого у лютому 2013 року на суму 17 506 837,11 грн., спожитого у лютому на суму 7 640,49 грн., спожитого у березні 2013 року на суму 21 196 939,07 грн., спожитого у березні на суму 6 864,13 грн., спожитого у квітні 2013 року на суму 8 904 616,75 грн., спожитого у квітні 2013 року на суму 3 180,05 грн., спожитого у травні 2013 року на суму 2 987 594,40 грн., спожитого у червні 2013 року на суму 2 728 372,80 грн., спожитого у липні 2013 року на суму 2 686 478,40 грн., спожитого у серпні 2013 року на суму 2 762 412,00 грн., спожитого у вересні 2013 року на суму 3 026 870,40 грн., спожитого у жовтні 2013 року на суму 2,62 грн., спожитого у жовтні 2013 року на суму 877,16 грн., спожитого у жовтні 2013 року на суму 13 208 948,22 грн., від 22.01.2014 року спожитого у листопаді 2013 року на суму 772,43 грн., спожитого у листопаді 2013 року на суму 2 398,45 грн., спожитого у листопаді на суму 16 360 519,92 грн., спожитого у грудні на суму 20 196 609,45 грн., які підписані 22.01.2014 року, а також актами приймання-передачі спожитого у грудні 2013 року на суму 799,92 грн., спожитого у грудні 2013 року на суму 6 165,03 грн., які підписані 31.12.2013 року. Таким чином, акти приймання-передачі природного газу були складені після набрання чинності Договору №4203/13-ТЕ-24 від 10.12.2013 року.

У відповідності з п. 6.1. Договору №4203/13-ТЕ-24 від 10.12.2013 року остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Однак відповідач свої зобов'язання в частині оплати за отриманий природний газ по Договору №4203/13-ТЕ-24 у визначені строки не виконав, оскільки цей Договір укладено лише 10.12.2013 року. Відповідач розрахувався з позивачем частково за одержаний природний газ.

Так на момент подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем за Договором купівлі-продажу природного газу №4203/13-ТЕ-24 від 10.12.2013 року становила 66 079 036,35 грн., що підтверджено сальдо підприємства та випискою по операціях підприємства.

У звязку з несвоєчасною оплатою за поставлений природний газ позивачем нараховано по кожному платежу окремо та заявлено до стягнення 9 635 760,06 грн. - пені, 3 021 180,33 грн. - 3% річних та 8 413 759,73 грн. - інфляційних втрат.

Згідно зі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди (правочини), передбачені законом.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

У відповідності до ст.ст.525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, договору, одностороння відмова від виконання не допускається, крім передбачених законом випадків.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Наданими до справи доказами підтверджуються факт існування між позивачем та відповідачем правовідносин заснованих на Договорі купівлі продажу-природного газу №4203/13-ТЕ-24 з приводу постачання природного газу, обсяги та вартість поставленого газу, які виникли з 10.12.2013 року. ОСОБА_1 того, підтверджується факт прострочення відповідачем виконання грошового зобовязання, що настало після укладення Договору №4203/13-ТЕ-24 від 10.12.2013 року.

Оплата по Договору №4203/13-ТЕ-24 частково здійснена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005 року «Про затвердження порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій» (далі по тексту Постанова КМУ №20). Це також підтверджується наданою до позовної заяви випискою «Операції по Договору №4203/13-ТЕ-24, підприємство ПАТ «Полтаваобленерго».

Так, пунктом 1 Постанови КМУ №20 передбачено, що Порядок визначає механізм перерахування субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, пільг з послуг зв'язку та інших передбачених законодавством пільг, в тому числі компенсації втрати частини доходів у зв'язку з відміною податку з власників транспортних засобів та відповідним збільшенням ставок акцизного податку з пального для фізичних осіб (крім пільг на одержання ліків, зубопротезування, оплату електроенергії, природного і скрапленого газу на побутові потреби, твердого та рідкого пічного побутового палива, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот) і компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату, рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами природного газу територією України, збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності (далі - субвенція).

Сторони, а саме Головне управління Державної казначейської служби України в Полтавській області, Департамент фінансів Полтавської облдержадміністрації, ПАТ «Полтаваобленерго» та ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», на виконання Постанови КМУ №20 уклали Спільне протокольне рішення організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання №218 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 11.02.2014 року (далі СПР №218) на суму 23 515 190,70 грн. Заборгованість в сумі 23 515 190,70 грн. підтверджується Зведеним реєстром актів звіряння для проведення розрахунків по погашенню заборгованості згідно постанови КМУ від 11.01.2005 року №20 станом на 01.02.2014 року. Оплата здійснена Платіжним дорученням №1 від 21.02.2014 року на суму 23 515 190,70 грн. В призначенні платежу у платіжному дорученні було зазначено: «Постанова КМУ від 11.01.2005 року №20, згідно з Спільним протокольним рішенням №218 від 11.02.2014 року, за природний газ 2013 року, договір від 10.12.2013 року №4203/13-ТЕ-24».

Розділом 2 СПР №218, сторонами передбачено порядок проведення взаєморозрахунків. СПР №218 підписане сторонами та скріплене відтисками їх печаток.

ОСОБА_1 того, між Головним управлінням Державної казначейської служби України в Полтавській області, Департаментом житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації, Департаментом фінансів Полтавської обласної державної адміністрації, Фінансовим управлінням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, ПАТ «Полтаваобленерго» та ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» було укладено Договір про організацію взаєморозрахунків №1039/30 від 04.12.2014 року (далі Договір №1039/30) на суму 7 660 553,04 грн., Договір про організацію взаєморозрахунків №1040/30 від 04.12.2014 року (далі Договір №1040/30) на суму 2 854 000,00 грн. та Договір про організацію взаєморозрахунків №1041/30 від 04.12.2014 року (далі Договір №1041/30) на суму 63 690 772,00 грн.( з них по Договору №4203/13-ТЕ-24 на суму 15 714 526,36 грн.)

Предметом Договору №1039/30, Договору №1040/30 та Договору №1041/30 є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до п.24 ст.14 та п.2 ст.16 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» і Порядку та умов надання у 2014 року субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у звязку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 29.01.2014 року №30 (далі - Порядок та умови).

Тобто, Договір №1039/30, Договір №1040/30 та Договір №1041/30 передбачають перерахування з Державного бюджету України Відповідачеві заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню в сумі 74 205 325,04 грн. з них у сумі 26 229 079,40 грн. по Договору №4203/13-ТЕ-24.

В свою чергу Відповідач перерахував кошти у сумі 26 229 079,40 грн. в погашення заборгованості за природний газ за 2013 рік за Договором №4203/13-ТЕ-24. Укладений Договір №4203/13-ТЕ-24 є підставою для проведення розрахунків з погашення зазначеної заборгованості з різниці в тарифах, що визначається згідно з довідкою, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату підписання такого Договору (п.4 Порядку та умов).

У п.7 Порядку та умов передбачено, що розрахунок обсягу заборгованості складається за формою згідно з додатком 4, погоджується відповідним структурним підрозділом місцевого органу виконавчої влади або виконавчого органу ради та подається разом з документами, зазначеними у п.5 цих Порядку та умов, учасниками розрахунків територіальним комісіям з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу (далі - територіальні комісії), утвореним відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. № 190 (Офіційний вісник України, 2006 р., № 8, ст. 447), для прийняття рішення про узгодження обсягу заборгованості. Так, складено розрахунок обсягу заборгованості згідно додатку 4 було складено на суму 10 514 553,04 грн. та погоджено протоколом №8 від 13.02.2014 року засідання територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу Полтавської області, а також розрахунок обсягу заборгованості згідно додатку 4 було складено на суму 63 690 772,00 грн. та погоджено протоколом №15 від 26.03.2014 року засідання територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу Полтавської області.

Укладання Договору №1039/30, Договору №1040/30 та Договору №1041/30 можливо лише за наявності заборгованості відповідача перед позивачем за спожитий газ.

Відшкодування заборгованості згідно умов Договору №1039/30, Договору №1040/30 та Договору №1041/30 з різниці в тарифах Відповідачу та відповідно погашення заборгованості позивачу за спожитий природний газ 2013 року по Договору №4203/13-ТЕ-24 відбулося 18.12.2014 року в сумі 10 514 553,04 грн. та 29.12.2014 року в сумі 15 714 526,36 грн. Так, згідно заключної виписки Головного управління державної казначейської служби України у Полтавській області від 18.12.2014 року Позивач одержав 18.12.2014 року кошти у сумі 10 514 553,04 грн., а згідно заключної виписки Головного управління державної казначейської служби України у Полтавській області від 29.12.2014 року Позивач одержав 29.12.2014 року кошти у сумі 15 714 526,36грн.

За розрахунком Позивачем нараховано санкцій за зобовязаннями Відповідача згідно Договору №4203/13-ТЕ-24 на суму, яка не погашалася Позивачу та обліковувалася у ПАТ «Полтаваобленерго» як заборгованість в різниці в тарифах.

За змістом п.12.2. Договору №1039/30, Договору №1040/30 та Договору №1041/30 сторони зобовязалися не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості; перерахувати кошти наступній стороні.

ОСОБА_1 цього, умовами п.17 Договору №1039/30, Договору №1040/30 та Договору №1041/30 передбачено, що сторони засвідчують, що після виконання Договору, вони не мають одна до одної жодної претензій стосовно предмета Договору.

Таким чином, уклавши Договір №1039/30, Договір №1040/30 та Договір №1041/30 сторони тим самим змінили порядок і строк розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до Договору №4203/13-ТЕ-24.

Порядок відшкодування різниці в тарифах встановлений Постановою Кабінету міністрів України №30 з січня 2014 року. Договір №1039/30, Договір №1040/30 та Договір №1041/30 укладено в грудні 2014 року. В грудні 2014 року, відбулося відшкодування Позивачу коштів у сумі 26 229 079,40 грн. за природний газ 2013 року по Договору №4203/13-ТЕ-24. Позивач прийняв дані платежі як і передбачено умовами Договорів на відшкодування в оплату по Договору №4203/13-ТЕ-24.

У п.12.2. Договору №1039/30, Договору №1040/30 та Договору №1041/30 вказано, що сторони зобовязуються не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості по Договору.

У пункті 17 Договору №1039/30, Договору №1040/30 та Договору №1041/30 сторони засвідчують, що після виконання Договору вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмета Договору.

Договір №1039/30, Договір №1040/30 та Договір №1041/30 підписаний сторонами та скріплений відтисками їх печаток.

Відповідачем надані докази на сплату 26 229 079,40 грн. заборгованості за природний газ. Вказана сума боргу сплачена відповідачем після порушення провадження у справі. В звязку з цим провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 26 229 079,40 грн. підлягає припиненню за відсутністю предмета спору на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Тому, в частині стягнення 39 849 957,35 грн. позовні вимоги є обґрунтованими, а тому є такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно нарахованих та заявлених позивачем до стягнення 9 635 760,06 грн. пені, 3 021 180,33 грн. 3% річних, 8 413 759,73 грн. інфляційних нарахувань суд зазначає наступне.

Так відповідно до розрахунку доданого до матеріалів справи, позивачем - за зобов'язаннями за січень 2013 року нараховано 1 605 764,29 грн. пені, 574 653,30 грн. 3% річних за період з 14.02.2013 року по 26.12.2013 року та 65 398,71 грн. інфляційних за період з лютого 2013 року по грудень 2013 року;

- за зобов'язаннями за лютий 2013 року нараховано 1 262 961,78 грн. пені, 425 145,05 грн. 3% річних за період з 14.03.2013 року по 17.01.2014 року та 81 167,33 грн. інфляційних за період з березня 2013р. по січень 2014 року;

- за зобов'язаннями за березень 2013 року нараховано 1 485 428,08 грн. пені, 538 529,96 грн. 3% річних за період з 14.04.2013 року по 24.02.2013 року та 227 602,59 грн. інфляційних за період з квітня 2013 року по лютий 2014 року;

- за зобов'язаннями за квітень 2013 року нараховано 612 563,56 грн. пені, 234 518,76 грн. 3% річних за період з 14.05.2013 року по 15.07.2014 року та 343 719,76 грн. інфляційних за період з травня 2013 року по червень 2014 року;

- за зобов'язаннями за травень 2013 року нараховано 199 636,79 грн. пені, 97 485,61 грн. 3% річних за період з 14.06.2013 року по 15.07.2014 року та 355 429,77 грн. інфляційних за період з червня 2013 року по червень 2014 року;

- за зобов'язаннями за червень 2013 року нараховано 181 044,35 грн. пені, 82 299,68 грн. 3% річних за період з 14.07.2013 року по 15.07.2014 року та 324 590,55 грн. інфляційних за період з липня 2013 року по червень 2014 року;

- за зобов'язаннями за липень 2013 року нараховано 176 056,34 грн. пені, 74 190,97 грн. 3% річних за період з 14.08.2013 року по 15.07.2014 року та 322 615,53 грн. інфляційних за період з серпня 2013 року по червень 2014 року;

- за зобов'язаннями за серпень 2013 року нараховано 178 080,97 грн. пені, 69 249,51 грн. 3% річних за період з 14.09.2013 року по 15.07.2014 року та 353 546,00 грн. інфляційних за період з вересня 2013 року по червень 2014 року;

- за зобов'язаннями за вересень 2013 року нараховано 196 207,54 грн. пені, 68 415,56 грн. 3% річних за період з 14.10.2013 року по 15.07.2014 року та 387 392,58 грн. інфляційних за період з жовтня 2013 року по червень 2014 року;

- за зобов'язаннями за жовтень 2013 року нараховано 914 554,39 грн. пені, 264 920,39 грн. 3% річних за період з 14.11.2013 року по 15.07.2014 року та 1 631 289,14 грн. інфляційних за період з листопада 2013 року по червень 2014 року;

- за зобов'язаннями за листопад 2013 року нараховано 1 222 121,13 грн. пені, 287 821,63 грн. 3% річних за період з 14.12.2013 року по 15.07.2014 року та 1 984 065,93 грн. інфляційних за період з грудня 2013 року по червень 2014 року;

- за зобов'язаннями за грудень 2013 року нараховано 1 601 340,84 грн. пені, 303 883,90 грн. 3% річних за період з 14.01.2014 року по 15.07.2014 року та 2 336 941,83 грн. інфляційних за період з січня 2014 року по червень 2014 року.

Відповідачем заперечується правильність заявлених позивачем до стягнення 9 635 760,06 грн. пені, 3 021 180,33 грн. 3% річних, 8 413 759,73 грн. інфляційних нарахувань. Відповідачем надано контррозрахунок. Даний контррозрахунок здійснено з врахуванням п.3.4. Договору купівлі-продажу природного газу №4203/13-ТЕ-24 від 10.12.2013 року, де передбачено, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобовязується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірника акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобовязується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акт є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами. ОСОБА_1 того, контррозрахунок відповідача здійснено із врахуванням погашення сум заборгованості у відповідності до Договорів про організацію взаєморозрахунків №1039/30, №1040/30, №1041/30та Спільного протокольного рішення №218.

Згідно п.6.1. Договору купівлі-продажу природного газу №4203/13-ТЕ-24 від 10.12.2013 року остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, посилання відповідача на відстрочення виконання зобовязання на підставі ст.613 Цивільного кодексу України в звязку із простроченням кредитора, а саме неможливості проведення відповідачем платежів до отримання актів приймання-передачі газу є необґрунтованим.

Такі висновки також відповідають правовим позиціям Вищого господарського суду України, викладеним у постановах від 31.03.2015 року у справі №912/3439/14, від 13.11.2014 року у справі №924/943/14, від 11.07.2013 року у справі №5021/1407/12, від 10.04.2014 року у справі №5021/1407/12. Дані постанови оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Разом з тим, укладенням договорів про організацію взаєморозрахунків та підписанням спільних протокольних рішень, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до Договору купівлі-продажу природного газу №4203/13-ТЕ-24 від 10.12.2013 року.

Правова позиція щодо спірних правовідносин викладена у постановах Верховного Суду України від 09.09.2014 року у справі №3-105гс14, від 30.09.2014 року у справі №922/2339/13, від 09.09.2014 року у справі №5011-35/1533-2012-19/522-2012, від 09.09.2014 року у справі №5011-1/1043-2012-42/528-2012, від 09.09.2014 року у справі №5011-35/1272-2012-42/527-201, від 16.09.2014 року у справі №5011-42/1230-2012-69/542-2012 та від 25.03.2015 року у справі №924/1265/13, в яких зазначено про відсутність підстав для стягнення пені, передбаченої умовами договору поставки природного газу, та застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, оскільки, уклавши договір про організацію взаєморозрахунків, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору поставки природного газу.

Верховний Суд України також зазначив, що для застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України та застосування неустойки (пені, штрафу), передбачених договором купівлі-продажу природного газу, необхідно, щоб оплата була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених договором про організацію взаєморозрахунків.

Згідно із ст.11128 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Таким чином, для застосування санкцій, передбачених п.7.2 Договору купівлі-продажу природного газу №4203/13-ТЕ-24 від 10.12.2013 року, та наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, необхідно, щоб оплата була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених Договорами про організацію взаєморозрахунків №1039/30, №1040/30, №1041/30 та Спільним протокольним рішенням №218.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати:

- безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

- акту управління господарською діяльністю;

- з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

- внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання,

придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч.2 ст.207 Цивільного кодексу України).

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. (ст.640 Цивільного кодексу України).

День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше (ч.2 ст.187 Господарського кодексу України).

Так, Договір №4203/13-ТЕ-24 між Позивачем та Відповідачем укладено 10.12.2013 року в редакції, що встановлена в судовому порядку.

Разом з чим в п.10.13. Договору №4203/13-ТЕ-24 зазначено, що даний договір укладений Сторонами в редакції, встановленій рішенням Господарського суду міста Києва від 14.08.2013 року та постановою Київського апеляційного господарського суду по справі №910/7409/13, які набрали чинності 27.11.2013 року. Тобто, до 10.12.2013 року Договору №4203/13-ТЕ-24 між позивачем та відповідачем не існувало. Тому, нараховані позивачем пеня, 3% річних та інфляційні до 10.12.2013 року відхиляються з причини відсутності господарського зобов'язання по Договору №4203/13-ТЕ-24.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 Цивільного кодексу України).

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов п.6.1. цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми прострочення платежу за кожен день прострочення платежу.

Судом встановлено, що акти приймання-передачі газу за січень-листопад 2013 року були складені 22.01.2014 року, за грудень 2013 року 31.12.2013 року та 21.01.2014 року після підписання 10.12.2013 року Договору купівлі-продажу природного газу №4203/13-ТЕ-24. Таким чином, зобов'язання відповідача по оплаті газу згідно зі ст.692 ЦК України виникли після їх складення, з урахуванням п. 6.1 Договору вони повинні були виконані до 14.01.2014 року. Виходячи з цього відповідальність за невиконання грошового зобов'язання може бути застосована з 15.01.2014 року.

Згідно проведеного судом перерахунку правомірною є пеня у розмірі 3 185 813,03 грн. за період з 14.01.2014 року по 15.07.2014 року.

Матеріали справи містять клопотання відповідача про зменшення пені та штрафу, у якому відповідач просить суд застосувати п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та зменшити розмір стягуваної суми пені та штрафу до 1 000,00 грн. відповідно.

В обґрунтування заявлених клопотань відповідач посилається на те, що філія ПАТ «Полтаваобленерго» Кременчуцька ТЕЦ займається виробленням теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води мешканцям міста Кременчука та юридичним особам; рівень тарифів на опалення не покриває затрати товариства на виробництво теплової енергії; дана діяльність є збитковою; наявна значна заборгованість споживачів за отримані послуги з опалення та гарячого водопостачання; контрагенти відповідача несвоєчасно розраховуються також і за електричну енергію; зазначене призводить до незадовільного майнового стану відповідача.

Викладене підтверджується звітом про фінансові результати та виконання кошторису витрат з ліцензованих видів діяльності за 12 місяців 2012 року, за 12 місяців 2013 року та за 12 місяців 2014 року, що свідчить про збитковість діяльності товариства щодо виробництва теплової енергії. Примусове стягнення заборгованості через державну виконавчу службу не дає змоги оперативно стягнути визнані судами кошти. В підтвердження цього постанови про відкриття виконавчого провадження надані відповідачем в матеріали даної справи.

ОСОБА_1 того, Кременчуцька ТЕЦ виробляє електричну енергію, весь обсяг якої продається Державному підприємству «Енергоринок». ДП «Енергоринок» не своєчасно розраховується за куповану електричну енергію з ПАТ «Полтаваобленерго», тому має значну непогашену заборгованість, що стало зростає. Факт підтверджується наданими в матеріали справи копіями актів звірки взаємних розрахунків між ПАТ «Полтаваобленерго» та ДП «Енергоринок» за період 2010- 2015 роки.

Діяльність ПАТ «Полтаваобленерго» має значне соціальне значення для забезпечення життєвих умов населення та функціонування підприємств і організацій Полтавської області, адже постачає електричну енергію для всіх споживачів Полтавської області.

Пунктом 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз'яснено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу ), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. У зазначеній нормі Господарського процесуального кодексу України йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені). ОСОБА_1 того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою ст.551 Цивільного кодексу України і ст.223 Господарського кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, застосування до відповідача штрафних санкцій у повному обсязі може привести до погіршення і так вкрай тяжкого фінансового стану відповідача. Виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 Цивільного кодексу України, а саме - справедливості, добросовісності та розумності, у відповідності до ст.551 Цивільного кодексу України та ст.233 Господарського кодексу України та на підставі п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд прийшов до висновку щодо доцільності зменшити розмір пені до 1 592 906,52 грн.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначалось вище, позивачем невірно визначений період прострочення виконання за зобовязаннями з січня по грудень 2013 року, яка виникла лише 14.01.2014 року, враховуючи дату підписання актів приймання-передачі та Договору купівлі-продажу природного газу №4203/13-ТЕ-24.

Згідно проведеного судом перерахунку правомірним є стягнення 596 111,69 грн. - 3% річних за період з 14.01.2014 року по 15.07.2014 року та інфляційних у розмірі 4 520 692,14 грн. за період з січня 2014 року по червень 2014 року. Тому, позовні вимоги в частині стягнення 596 111,69 грн. - 3% річних та інфляційних у розмірі 4 520 692,14 грн. підлягають задоволенню.

Пунктом 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" ( вул.Старий Поділ, 5, м.Полтава, 36022, код ЄДРПОУ 00131819) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" ( вул. Б.Хмельницького, 6, м.Київ, 01001, код ЄДРПОУ 20077720) 39 849 957,35грн. основного боргу, 1 592 906,52грн. - пені, 596 111,69грн. - 3% річних, 4 520 692,14грн. - інфляційних витрат та 40 378,67грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 26 229 079,40грн.

4. В іншій частині позову - відмовити.

Повний текст рішення складено: 20.10.2015р.

Головуючий суддяІ.Г. Кльопов

СуддяЛ.А. Іванко

Суддя О.Т. Іваницький