Рішення № 53273708, 27.10.2015, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2015 року Справа № 915/1449/15

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представника позивача: Іманова В.Б, - дов. від 30.12.2014,

відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальність "Атлантіс"

(52500, Дніпропетровська обл., м.Синельникове, вул.Космічна, 1),

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

(57001, АДРЕСА_1

про: стягнення 17213,11 грн., -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 17213,11 грн. заборгованість за договором поставки №733ОП/НФ від 19.12.2014.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що в порушення приписів чинного законодавства та умов договору поставки №733ОП/НФ від 19.12.2014, відповідач не розрахувався за поставлену алкогольну продукцію, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у сумі 17213,11 грн. У зв'язку з неналежним виконанням умов договору, позивачем також нараховані відповідачу пеня та 15% річних.

Відповідач відзив на позов не надав, представник у судове засідання не з'явився, направлені на його адресу ухвали суду від 13.08.2015, 02.09.2015 та 12.10.2015 повернулись поштовим відділенням у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 19.03.2012 місцем реєстрації відповідача є АДРЕСА_1 (а.с.29). Тобто, ухвали суду направлялись на правильну юридичну адресу відповідача.

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про судовий розгляд справи, суд, на підставі ст.75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 27.10.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

19.12.2014 між позивачем та відповідачем було укладено договір №733ОП/НФ про постачання алкогольної продукції (надалі - Договір) (а.с.21-24), відповідно до якого позивач зобов'язується у зумовлені строки передавати (поставляти) у власність відповідача алкогольну продукцію відповідно до узгоджених (прийнятих до виконання) позивачем замовлень відповідача, а відповідач зобов'язується приймати вказаний товар у власність і сплачувати за нього зумовлену даним договором грошову суму.

Відповідно до п.2.1 Договору позивач зобов'язався поставляти товар згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «ІНКОТЕРМС» в редакції 2000 року на умовах DDP (в торгову точку відповідача). Місце призначення поставки товару - згідно замовлення відповідача, в межах місць призначення, зазначених в Додатку №2.

Згідно п.2.2 Договору, сторони встановили, що поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі узгоджених позивачем (прийнятих до виконання) замовлень відповідача.

Пунктами 3.1, 3.2 Договору, сторони погодили, що сума договору, визначається виходячи з цін на товар, асортименту та загальної кількості товару, що поставляється. Ціна товару, що постачається за кожною окремою поставкою, узгоджується сторонами додатково. Узгодження здійснюється шляхом направлення позивачем відповідачу на виконання процедури узгодження замовлення відповідача, видаткової накладної в електронному вигляді із зазначенням ціни товарів, що постачаються, та подальшим погодженням відповідачем зазначеної ціни, або відмови від її погодження, які здійснюються у зручній для сторони формі.

Згідно п.6.1 Договору право власності на товар, ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження переходить від позивача до відповідача з моменту підписання сторонами оформленої належним чином накладної, що засвідчує момент передання товару відповідачу.

Так, на виконання умов Договору №733ОП/НФ, позивачем було поставлено відповідачу алкогольну продукцію на загальну суму 19277,70 грн., що підтверджується видатковими накладними №12025 від 19.12.2014 на суму 688,86 грн., №12209 від 24.12.2014 на суму 2005,74 грн., №102 від 06.01.2015 на суму 1030,98 грн., №210 від 07.01.2015 на суму 1242,24 грн., №656 від 17.01.2015 на суму 14309,88 грн.; товарно-транспортними накладними на переміщення алкогольних напоїв від 19.12.2014, 24.12.2014, 06.01.2015, 07.01.2015 та 17.01.2015 та податковими накладними від 19.12.2014, 24.12.2014, 06.01.2015, 07.01.2015 та 17.01.2015 (а.с.32-41, 97-106).

Згідно п.7.1 Договору, покупець зобов'язаний оплатити поставлений товар протягом 21 календарного дня з моменту передання товару.

Відповідач за отриманий по видатковим накладним №12025 від 19.12.2014, №12209 від 24.12.2014, №102 від 06.01.2015, №210 від 07.01.2015 та №656 від 17.01.2015 товар розрахувався частково, в сумі 7017,82 грн., що підтверджується платіжними квитанціями №3149826 від 08.01.2015 на суму 688,86 грн., №3220534 від 25.02.2015 на суму 1000,0 грн., №3249554 від 18.03.2015 на суму 300,0 грн., №3260752 від 25.03.2015 на суму 500,0 грн., №3271785 від 02.04.2015 на суму 205,74 грн., №3303315 від 22.04.2015 на суму 500,0 грн., №3313940 від 29.04.2015 на суму 530,98 грн., №3322880 від 06.05.2015 на суму 500,0 грн., №3333193 від 13.05.2015 на суму 742,24 грн., №3346933 від 20.05.2015 на суму 500,0 грн., №3351409 від 22.05.2015 на суму 400,0 грн., №3358844 від 27.05.2015 на суму 250,0 грн., №3381162 від 10.06.2015 на суму 400,0 грн., №3454192 від 22.07.2015 на суму 500,0 грн. (а.с.73-76, 88-96).

Таким чином, станом на день подачі позову до суду заборгованість відповідача за отриманий за договором товар склала 12259,88 грн.

З метою досудового врегулювання спору 15.06.2015 позивачем було направлено претензію відповідачу, в якій просить сплатити за договором №733ОП/НФ від 19.12.2014 заборгованість у сумі 12759,88 грн., пеню у сумі 3035,97 грн. та 15 % річних у сумі 817,94 грн. Докази направлення претензії відповідачеві містяться в матеріалах справи (а.с.15).

Вказана претензія залишилась без відповіді та виконання.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Будь-яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі здійснив зобов'язання по оплаті поставленої продукції та у строк за договором, відповідач, у порушення приписів ст.33 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

На день розгляду справи, відповідач також не надав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем у сумі 12259,88 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги цій частині є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно п. 9.3 Договору, у випадку несвоєчасної оплати поставленого товару відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який нараховувалася пеня, за кожен день прострочення платежу, та 15% річних у випадку прострочення оплати поставленого товару на 10 (десять) і більше календарних днів.

На підставі п.9.3. Договору, з урахуванням приписів ч.6 ст.232 ГК України та ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/96-ВР від 22.11.1996 (із змінами та доповненнями), позивач нарахував відповідачу пеню за несвоєчасну оплату поставленого товару у сумі 3916,09 грн. за період з 14.01.2015 по 22.07.2015.

Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку про його обгрунтованість.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст.625 Цивільного кодексу України та п.9.3 Договору №733ОП/НФ, позивач просить стягнути з відповідача 15% річних за період з 14.01.2015 по 22.07.2015 у сумі 1037,14 грн.

Перевіривши нарахування 15% річних, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ст.49 ГПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 821, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, 57001, АДРЕСА_1 (відомості про банківські реквізити відсутні, ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантіс», 52500, Дніпропетровська обл., м.Синельникове, вул.Космічна, 1 (п/р 26007962503762, КФ «ПУМБ», МФО 334851, ІПН 300129304125, код ЄДРПОУ 30012937) 12259,88 грн. основного боргу, 3916,09 грн. пені, 1037,14 грн. - 15% річних та 1827,0 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення оформлено у відповідності до ст.84 ГПК України

та підписано суддею 02 листопада 2015 року.

Суддя М.В.Мавродієва