Рішення № 53273689, 02.11.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2015р. Справа № 914/3005/15

За позовом: Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал", м. Львів

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів

про стягнення 3 480, 96 грн.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Підкостельній О.П.

Представники:

від позивача: Космовська Ю.Л. - представник

від відповідача: не з'явився

Зміст ст.22 ГПК України представнику позивача роз'яснено.

Розглядається справа за позовом Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 3 480, 96 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 31.08.2015 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.09.2015 року.

Розгляд справи відкладався з підстав викладених у відповідних ухвалах суду.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві та усних поясненнях.

Представник відповідача в судові засідання не з'явився, однак подав відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги заперечив та просив відмовити у їх задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:

Львівське міське комунальне підприємство "Львівводоканал" (надалі - позивач) звернулося в господарський суд з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення плати за скид стічних вод в міську каналізацію м. Львова без дозволу в розмірі 3 480, 96 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним, відповідно до договору від 10.06.2011 р. № 308048 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі (надалі - договір), надаються відповідачу послуги у забезпеченні питною водою та прийманні стічних вод, а відповідач користується послугами: здійснює забір води з водопроводу, скид стічних вод у каналізацію і сплачує вартість наданих послуг на умовах, які визначені договором та чинним законодавством України, зокрема: Законом України "Про питну воду і питне водопостачання", "Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України" (надалі - Правила користування), "Правилами технічної експлуатації систем комунального водопостачання та водовідведення" (надалі - Правила експлуатації), "Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації міст і селищ України", "Правилами приймання стічних вод підприємств у систему каналізації Львова", затверджених рішенням виконкому Львівської міської ради від 18.09.2002 р. № 292 (надалі - Місцеві правила).

Відповідно до п. 2.2.1. договору, відповідач зобов'язується у встановленому порядку отримати дозвіл на скид стічних вод.

В порушення умов договору відповідач не отримав дозвіл на скид стічних вод, у зв'язку з чим з серпня по жовтень 2012 р. скидав стічні води без дозволу.

Позивачем було нараховано відповідачу плату за скид без дозволу стічних вод в систему міської каналізації м. Львова в розмірі 3 480, 96 грн. 14.12.2012 р. позивач на адресу відповідача направив претензію про сплату заборгованості, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 3 480, 96 грн., яку останній просить стягнути з відповідача.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив, посилаючись на те, що у п. 4.3.2 Місцевих правил зазначено, що після внесення у перелік, водоканал до 1 липня повідомляє (актом чи рекомендованим або цінним листом) підприємства про обов'язок щодо погодження проекту ліміту і отримання дозволу на скид. Проте, позивач в порушення вказаних вимог не повідомив відповідача про обов'язок щодо погодження проекту ліміту і отримання дозволу на скид стічних вод на 2012 р. до 01.07.2012 р. Крім того, фізичні особи - підприємці не належать до кола суб'єктів, на які поширюються вищевказані правила, особливо в частині обов'язку отримати дозвіл на скид та ліміт на скид стічних вод.

Відповідач вважає, що позивач вправі був зарахувати в погашення вказаної заборгованості, кошти які він сплачував за послуги водопостачання та водовідведення. Також, відповідач зазначає, що його заборгованість перед позивачем складає 2 784, 76 грн., а не 3 480, 96 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, що підписаний позивачем.

Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що позивачем пропущено строк позовної давності на звернення до суду з відповідним позовом.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків:

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

10.06.2011 р. між сторонами був укладений договір № 308048 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі, відповідно до умов якого позивачем надаються відповідачу послуги у забезпеченні питною водою та прийманні стічних вод, а відповідач користується послугами: здійснює забір води з водопроводу, скид стічних вод у каналізацію і сплачує вартість наданих послуг на умовах, які визначені договором та чинним законодавством України. Вказані послуги надаються позивачем для забезпечення діяльності належної відповідачу автомийки, що розміщена на вул. Полтв'яна-Миколайчука у місті Львові

Відповідно до п. 6.2. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002 р. № 37, у місцевих правилах приймання можуть бути передбачені додаткові вимоги до укладення договору, які враховують місцеві особливості.

У п. 3.5.3. Місцевих правил, передбачено обов'язок відповідача щодо отримання дозволу на скид забруднювальних речовин, а згідно п. 2.4 Місцевих правил, правила є обов'язковими до виконання всіма підприємствами (незалежно від їх відомчої належності і форми власності), які користуються послугами водоканалу з водопостачання і водовідведення, стічні води яких скидаються в міську каналізацію безпосередньо чи опосередковано.

Відповідно до п. 2.2.1. договору, відповідач зобов'язаний у встановленому порядку отримати дозвіл на скид стічних вод, погодивши проект ліміту на скид забруднювальних речовин.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідача включено до Переліку підприємств, для яких встановлюється ліміт на скид забруднювальних речовин у міську каналізацію станом на 01.01.2012 р., затвердженого 14.07.2011 р. департаментом житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради під номером 72 з підставою ПЛ (за такої підстави дозвіл на скид відповідно до п. 4.6.2.1.1. Місцевих правил надається на один календарний рік).

Згідно п. 4.3.3. Місцевих правил, підприємства, включені до Переліку, зобов'язані мати дозвіл на скид та ліміт на скид до вилучення з Переліку.

Листами від 23.12.2009 р. № 36-4726/25, від 23.11.2010 р. № 36-4302 та від 14.09.2012 р. № 34-4670 позивачем було інформовано відповідача про обов'язок погодження проекту ліміту та отримання дозволу на скид стічних вод та наслідки його не виконання.

Приписами ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 4.1 договору за невиконання або неналежне виконання обов'язків, передбачених договором, сторони несуть відповідальність відповідно до договору та чинного законодавства України.

В порушення вимоги п. 4.6.3 Місцевих правил та договору, відповідач не виконав обов'язку щодо отримання дозволу на скид стічних вод, у зв'язку з чим з серпня по жовтень 2012 р. скидав стічні води без дозволу.

Відповідно до п. 4.4 договору, при відсутності дозволу на скид забруднюючих речовин чи закінченні строку його дії, весь об'єм строків вважається понадлімітним і оплачується в п'ятикратному розмірі.

Пунктом 4.6.6. Місцевих правил передбачено, що плата за скидання стічних вод без дозволу встановлюється в п'ятикратному розмірі тарифу. Весь об'єм стічних вод (за Розрахунковий період) розглядається як такий, що перевищує ліміт об'єму стічних вод, і плата за їх скидання встановлюється в п'ятикратному розмірі основного тарифу (Кк = 4) за умови, зокрема, відсутності у абонента дозволу на скид чи закінченні строку його дії (п.п. 9.4.2., 9.4.2.1.).

Позивачем відповідачу за скид стічних вод без дозволу з серпня по жовтень 2012 р. нараховано, з урахуванням проведених відповідачем оплат згідно з обсягами водопостачання та водовідведення, плату в чотирикратному розмірі на суму 3 480, 96 грн., в тому числі на рахунок позивача - 2 784, 76 грн. та на рахунок Фонду охорони навколишнього природнього середовища м. Львова - 696, 20 грн.

Позивачем на адресу відповідача був надісланий акт звірки взаєморозрахунків, в якому було зазначено, що заборгованість відповідача складає 2 784, 76 грн. Однак, судом встановлено, що у вказаному акті була зазначена лише та частина заборгованості, що підлягає стягненню на користь позивача в розмірі 2 784, 76 грн., решту частини заборгованості, що підлягає сплаті відповідачем на рахунок Фонду охорони навколишнього природнього середовища м. Львова в розмірі 696, 20 грн. позивачем в акті не зазначено. Разом з тим, відповідачем не надано суду жодних доказів в підтвердження часткової сплати вказаної заборгованості.

З твердженнями відповідача, що фізичні особи-підприємці не належать до кола суб'єктів, на яких поширюються Місцеві правила, особливо в частині необхідності отримання дозволу на скид та ліміту на скид стічних вод, суд не погоджується виходячи з того, що умовами договору (п. 2.2.1), передбачено обов'язок відповідача отримати дозвіл на скид стічних вод, а пунктом 4.4 договору встановлено відповідальність відповідача у разі його не отримання. Крім того, обов'язок отримання дозволу прямо передбачений Місцевими правилами, а сторонами у договорі було погоджено керуватися саме цими Правилами.

Крім цього, Відповідно до п. 1.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, ці Правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Разом з тим, суд зауважує, що заперечуючи обов'язок фізичної особи-підприємця отримати дозвіл на скид стічних вод, відповідач не враховує того, що він сам у листопаді 2012 р. звертався до позивача з проханням надати йому такий дозвіл, у зв'язку з чим і отримав його (дозвіл від 06.12.2012 р., реєстраційний № 4279, з терміном дії від 01.11.2012 р до 31.12.2013 р.) .

З доводами відповідача про те, що позивач вправі був зарахувати в погашення вказаної заборгованості, кошти які відповідач сплачував за послуги водопостачання та водовідведення, що передбачено п. 3.5 договору, суд не погоджується у зв'язку з тим, що вказаний пункт договору стосується плати за послуги водопостачання та водовідведення, а не додаткової плати за скид стічних вод без дозволу, крім того, позивач не вправі самостійно змінювати призначення платежу, зазначене в платіжному документі відповідача і зараховувати кошти в погашення інших платежів.

Заперечуючи позовні вимоги відповідач посилається на те, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо стягнення плати за серпень 2012 р., оскільки позовна заява датована 27.08.2015 р., однак з вказаними доводами суд не може погодитися з наступних підстав.

Статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Приписами ст. 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Судом встановлено, що рахунок за скид стічних вод без дозволу за серпень 2012 р. на суму 1 183, 84 грн. датований та направлений на адресу відповідача 28.09.2012 р., що свідчить про те, що позивачем не пропущено строк позовної давності щодо стягнення плати за серпень 2012 р., оскільки він звернувся з позовом до суду у серпні 2015 р.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача плати за скид стічних вод в міську каналізацію м. Львова без дозволу в розмірі 3 480, 96 грн., з яких: 2 784, 76 грн. підлягають перерахуванню боржником на рахунок водоканалу та 696, 20 грн. - на рахунок міського фонду охорони навколишнього природного середовища, є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судовий збір покладається на нього повністю.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд ,-

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (79019, АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" (79017, м.Львів, вул. Зелена, 64, код ЄДРПОУ 03348471) суму в розмірі 4 611, 76 грн. з яких:

- 2 784, 76 грн. - за скид стічних вод в міську каналізацію м. Львова без дозволу;

- 1 827, 00 грн. - судового збору.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (79019, АДРЕСА_1 ідентифікаційний НОМЕР_2) в дохід міського бюджету міста Львова (фонд охорони навколишнього природного середовища м. Львова, рахунок 33110331700002 за кодом бюджетної класифікації: 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища внаслідок господарської та іншої діяльності" банк ГУДКУ у Львівській області, код ЄДРПОУ: 38008294, код МФО 825014) нарахування у розмірі 696, 20 грн. за скид стічних вод в міську каналізацію м. Львова без дозволу.

4. Накази видати відповідно до статті 116 ГПК України.

Повне рішення складено 09.11.2015 року.

Суддя Манюк П.Т.