Справа № 668/13053/15-ц
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2015 р. Суддя Комсомольського районного суду м.Херсона Майдан С.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовомОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Автофінанс» про визнання правочину недійсним,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою, в якій просить визнати недійсним договір фінансового лізингу №000183 віл 11.03.2015 року, укладений між ним та ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс», застосувати наслідки недійсності правочину шляхом стягнення з відповідача на його користь адміністративний платіж у розмірі 45000 грн., вирішити питання щодо розподілу судових витрат. Крім того, позивач надав заяву про забезпечення позову, в якій просив суд накласти арешт на все майно, що належить ТОВ«Лізингова компанія «Автофінанс» в межах ціни позову, оскільки невжиття таких заходів може утруднити чи зробити не можливим подальше виконання рішення суду.
Відповідно до ч.1 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Згідно ч.3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. При цьому, згідно пункту 2 ч.1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії. В свою чергу ч.2 ст. 152 ЦПК України передбачає, що у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Відповідно до ч.5 ст. 153 ЦПК України, про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена. Копія ухвали надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення.
Дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову обґрунтована та підлягає задоволенню, у звязку з чим її необхідно задовольнити накласти арешт на все майно ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс» в межах ціни позову, оскільки неприйняття даних заходів забезпечення позову може призвести до утруднення чи неможливості виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог заявлених позивачем.
Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, пунктами 1-2, 4, 7, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, суд
Ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовомОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Автофінанс» про визнання правочину недійсним задовольнити.
Накласти арешт на все майно ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс» (ЄРДПОУ 38104479) в межах ціни позову 45000 (сорок пять тисяч) грн.
Виконання даної ухвали доручити Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві (01011, м.Київ, вул. Різницька,11Б).
Відповідно до вимог ст. 153 ЦПК України, подання апеляційної скарги не зупиняє виконання ухвали про забезпечення позову.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Херсонської області через Комсомольський районний суд м. Херсона шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її отримання.
Суддя: С.І.Майдан
Дата набрання законної сили ухвалою дата її винесення 05.11.2015 року.
Суддя: С.І. Майдан
Судове рішення № 53271374, Комсомольський районний суд м.Херсона було прийнято 05.11.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 668/13053/15-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: