Ухвала суду № 53270016, 05.11.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6759/15

Головуючий у першій інстанції Лебединський С. Й.

Доповідач Панасенков В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - судді Панасенкова В.О.

суддів: Парапана В.Ф.

Драгомерецького М.М.,

при секретарі: Колмакові В.І.,

за участю: представника позивачки ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Березівського районного суду Одеської області 30 червня 2015 року про передачу справи до іншого суду за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про утримання малолітніх дітей,

в с т а н о в и л а:

23 червня 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду з вказаним позовом, у якому просила суд стягнути з відповідача ОСОБА_6 на її користь аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі ? частини від усіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з моменту звернення з позовом до суду.

Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 25 червня 2015 року відкрите провадження у справі та справа призначена до розгляду на 30 червня 2015 року.

Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 30 червня 2015 року справа передана за підсудності до Ренійського районного суду Одеської області.

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_3 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, мотивуючи тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги позивачки ОСОБА_3, пояснення на апеляцію представника позивачки ОСОБА_3 - ОСОБА_4, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивачки підлягає задоволенню за таких підстав.

Вирішуючи питання про передачу справи по підсудності до Ренійського районного суду Одеської області, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка ОСОБА_3 фактично проживає у батьків за адресою: АДРЕСА_1, й їй буде зручно з'являтись до найближче територіально розташованого суду. При цьому суд посилався на ст. ст. 110 ч.1, 116 ч. 1 п. 2 ЦПК України.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитися неможливо, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Територіальна підсудність персоніфікує суди по розгляду справ, визначає, який конкретно суд може розглянути конкретну справу по першій інстанції.

Правила загальної підсудності застосовуються до всіх справ позовного провадження, за винятком тих, для яких ЦПК України встановлює інший вид підсудності.

У пунктах 2 та 34 постанови Пленуму № 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" від 01 березня 2013 року, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснив, що "вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 15 ЦПК). Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 108-114 ЦПК).

Якщо інше не встановлено ЦПК, позови пред'являються: до фізичної особи - до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування; до юридичної особи - за її місцезнаходженням (стаття 109 ЦПК), яке стосовно фізичної особи визначається відповідно до положень статті 29 ЦК і статті 3 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», а щодо юридичної особи - за положеннями статті 93 ЦК".

У п. 2 ч. 1 ст. 116 ЦПК України зазначено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_3 звернулась до Березівського районного суду Одеської області суду з позовом до відповідачаОСОБА_5, за зареєстрованим у встановленому порядку місцем свого проживання та проживання відповідача: АДРЕСА_2 (а.с. 1), що підтверджується копіями паспортів на її ім'я та ім'я відповідача (а.с. 4, 26).

Частиною 3 ст. 122 ЦПК України передбачено, що, у разі якщо відповідачем у позовній заяві, поданій і оформленій у порядку, встановленому цим Кодексом, вказана фізична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом трьох днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

Однак суд першої інстанції не виконав цього обов'язку та не з'ясував зареєстроване місце проживання сторін у справі.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд помилково виходив з того, що справа підсудна суду за фактичним місцем проживання позивачки у батьків.

В ЦПК України відсутня спеціальна норма, яка визначала, що саме вважати початком судового розгляду. Стадія судового розгляду є складною і поділяється на чотири частини: відкриття судового засідання (підготовча частина), розгляд справи по суті, судові дебати і постановлення рішення. З огляду на це, початком судового розгляду слід вважати відкриття судового засідання. Тому передати справу до іншому суду суддя може тільки до відкриття судового засідання. Якщо непідсудність справи суду виявилася після відкриття судового засідання, вона повинна розглядатися цим судом.

Таким чином, 30 червня 2015 року суд першої інстанції почав розглядати справу (а.с. 17-18).

Згідно із ч. 4 ст. 116 ЦПК України забороняється передавати до іншого суду справу, яка розглядається судом, за винятком випадків, встановлених цим Кодексом.

Тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково застосував п. 2 ч. 1 ст. 116 ЦПК України й передав справу на розгляд до Ренійського районного суду Одеської області, що у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції і направлення справи для продовження розгляду до Березівського районного суду Одеської області.

У відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 324 ЦПК України ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Керуючись ст. ст. 303, 307 п. 1 ч. 4, 311 ч. 1 п. 4, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити, ухвалу Березівського районного суду Одеської області від 30 червня 2015 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до Березівського районного суду Одеської області.

Ухвала суду апеляційної інстанції подальшому оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області: В.О. Панасенков

В.Ф. Парапан

М.М. Драгомерецький